Постанова

від 25.10.2017 по справі 910/23758/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2017 р. Справа№ 910/23758/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна

на рішення Господарського суду м. Києва від 25.07.2017

у справі № 910/23758/16 (суддя: Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-транс ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

про визнання частково недійсним рішення загальних зборів від 10.11.2015,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

про визнання недійсним рішення загальних зборів від 10.11.2015,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: представник ОСОБА_7 (договір про надання правової допомоги №05/06/16 від 10.06.2016);

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився;

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився;

від третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився;

від третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився;

від третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-транс (надалі - ТОВ Ельбрус-транс ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна (надалі - ТОВ Плантон-Україна ) про визнання частково недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Плантон-Україна від 10.11.2015, оформленого протоколом від 10.11.2015 №27, а саме, в частині:

- пункту 1 щодо розподілу сум прибутку серед засновників ТОВ Плантон-Україна , а саме: ОСОБА_5 - 320 000,00 грн, ОСОБА_4 - 320 000,00 грн, ОСОБА_3 - 320 000,00 грн, ОСОБА_2 - 320 000,00 грн;

- пункту 2, згідно якого у зв'язку з листом від 10/08/2015 про наявність судових справ в судах міста Києва відносно розподілу корпоративних прав учасників ТОВ Ельбрус-Транс та повноважень виконавчих органів, інформації стосовно зловживань (службових злочинів) з боку директора, нарахування та виплату дивідендів ТОВ Ельбрус-Транс не проводити до надходження інформації про завершення судових спорів та підтвердження повноважень з боку головного органу управління ТОВ Ельбрус-Транс - загальних зборів засновників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2016 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2017 прийнято до розгляду спільно з позовною заявою ТОВ Ельбрус-Транс позовну заяву ОСОБА_3 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до ТОВ Плантон-Україна , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання недійсним рішення загальних зборів від 10.11.2015, оформленого протоколом від 10.11.2015 №27.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ТОВ Плантон-Україна - ОСОБА_6.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі №910/23758/16 позов ТОВ Ельбрус-Транс задоволено повністю, визнано частково недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Плантон-Україна від 10.11.2015, оформлене протоколом № 27, а саме:

- в частині розподілу сум прибутку серед засновників товариства: ОСОБА_5 - 320 000,00 грн, ОСОБА_4 - 320 000,00 грн, ОСОБА_3 - 320 000,00 грн, ОСОБА_2 - 320 000,00 грн;

- пункту 2, згідно якого у зв'язку з листом від 10.08.2015 про наявність судових справ в судах м. Києва відносно розподілу корпоративних прав учасників ТОВ Ельбрус-Транс та повноважень виконавчих органів, інформації стосовно зловживань (службових злочинів) з боку директора, нарахування та виплату дивідендів ТОВ Ельбрус-Транс не проводити до надходження інформації про завершення судових спорів та підтвердження повноважень з боку головного органу управління ТОВ Ельбрус-Транс - загальних зборів засновників.

Вирішено стягнути з ТОВ Плантон-Україна на користь ТОВ Ельбрус-Транс 1 378,00 грн судового збору, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду першої інстанції, ТОВ Плантон-Україна звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову ТОВ Ельбрус-Транс відмовити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник послався на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017 зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.09.2017.

Позивач скористався правом, передбаченим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва без змін.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 та від 11.10.2017, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 11.10.2017 та 25.10.2017 відповідно.

У судове засідання 25.10.2017 позивач, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, належним чином повідомлені про день, місце та час розгляду апеляційної скарги, своїх уповноважених представників не направили.

Вислухавши думку представника відповідача, враховуючи, що позивач та треті особи не повідомили суд про поважність причин нез'явлення до суду апеляційної інстанції та не заявили клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних осіб.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі №910/23758/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ Ельбрус-Транс відмовити повністю, а рішення загальних зборів ТОВ Плантон-Україна , оформлене протоколом від 10.11.2015 №27, визнати недійсним повністю.

25.10.2017 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишеним без змін, виходячи з наступного.

Поняття, види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права та обов'язки їх учасників і засновників регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про господарські товариства .

Згідно положень частини 1 статті 140 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 50 Закону України Про господарські товариства товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

У відповідності до вимог статей 87, 91, 92 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення з дня її державної реєстрації і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Цивільна дієздатність юридичної особи визначається моментом набуття цивільних прав та обов'язків, які юридична особа здійснює через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до статті 143 Цивільного кодексу України є Статут, який серед іншого повинен містити відомості про вид товариства, предмет, цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства, а також права та обов'язки учасників товариства.

Аналогічні приписи містить стаття 4 Закону України Про господарські товариства .

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Плантон-Україна було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.07.2004, якому присвоєно код 33104433, що підтверджується відповідним витягом від 03.03.2016 за №1000704642 (а.с. 28-31, т. 1).

Відповідно до вказаного витягу та згідно з п.п. 4.1, 7.10 Статуту ТОВ Плантон-Україна у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 23.05.2011 (а.с. 224-237, т. 1), засновниками (учасниками) ТОВ Плантон-Україна є наступні особи:

- ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 16 787,50 грн, що становить 21,25 %;

- ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 16 787,50 грн, що становить 21,25 %;

- ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 16 787,50 грн, що становить 21,25 %;

- ТОВ Ельбрус-Транс з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 16 787,50 грн, що становить 21,25 %.

- ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 11 850,00 грн, що становить 15 %.

Листами №3 від 26.02.2016 та №6 від 18.03.2016 позивач звертався до відповідача з вимогами надати копії документів ТОВ Плантон-Україна та повідомити відомості про розподіл прибутку між учасниками за 2014-2015 звітні роки (а.с. 21-22, 24-25, т. 1), однак, листом від 29.03.2016 відповідачем відмовлено у наданні витребуваної інформації (а.с. 26, т. 1).

Звертаючись із позовом до суду, ТОВ Ельбрус-Транс зазначало, що 10.11.2015 за результатами проведення загальних зборів учасників ТОВ Плантон-Україна було прийнято рішення, частина якого не відповідає нормам законодавства, а саме, порушено приписи ст. 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України Про господарські товариства щодо розподілу прибутку товариства пропорційно частці кожного з учасників, у зв'язку з чим просив суд визнати частково недійсним оскаржуване рішення, оформлене протоколом від 10.11.2015 №27.

Водночас, ОСОБА_3 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернувся до суду з позовом до ТОВ Плантон-Україна про визнання недійсним рішення загальних зборів від 10.11.2015, оформленого протоколом від 10.11.2015 №27, посилаючись на те, що відповідачем були порушені норми законодавства щодо порядку проведення загальних зборів, а саме, не було повідомлено належним способом учасників товариства про час і місце проведення зборів, а також щодо порядку денного. При цьому, ОСОБА_3 вказує на порушення законних прав та інтересів ТОВ Ельбрус-Транс при прийнятті оскаржуваного рішення, у зв'язку з неправомірним розподілом прибутку товариства серед учасників.

Як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в апеляційній скарзі відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог ТОВ Ельбрус-Транс і просив суд визнати повністю недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Плантон-Україна , оформлене протоколом від 10.11.2015 № 27, вказуючи на те, що при проведенні вказаних загальних зборів було порушено вимоги чинного законодавства, а саме, недотримана процедура їх скликання, що позбавило учасника товариства можливості взяти у них участь, а також порушено права одного з учасників щодо пропорційного розподілу йому дивідендів.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Ельбрус-Транс , місцевий господарський суд виходив з того, що оскаржуване рішення загальних зборів щодо виплати учасникам товариства дивідендів за виключенням позивача, порушує право останнього на одержання дивідендів та свідчить про вчинення ТОВ Плантон-Україна дій всупереч визначених законом меж здійснення цивільних прав, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для часткового визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Плантон-Україна , оформленого протоколом від 10.11.2015 № 27.

При цьому, відмовляючи у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не було доведено факту порушення її прав та законних інтересів при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому такі вимоги є безпідставними.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, а доводи скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.11.2015 відбулися загальні збори учасників ТОВ Плантон-Україна , рішення яких оформлені протоколом від 10.11.2015 № 27 (а.с. 51, т. 1).

Відповідно до вказаного протоколу на зборах були присутні наступні учасники відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, тобто особи, які разом володіють 78,75 % голосів.

З вказаного протоколу вбачається, що до порядку денного зборів включено питання про розподіл дивідендів за підсумками роботи товариства за десять місяців 2015 року, за наслідками розгляду якого вирішено:

- розподілити з прибутку товариства суму 1 310 000,00 грн серед засновників і головного бухгалтера товариства, а саме: ОСОБА_5 - 320 000,00 грн; ОСОБА_4 - 320 000,00 грн; ОСОБА_3 - 320 000,00 грн; ОСОБА_2 - 320 000,00 грн; ОСОБА_6 - 30 000,00 грн;

- у зв'язку з листом від 10.08.2015 про наявність судових справ в судах м. Києва відносно розподілу корпоративних прав учасників ТОВ Ельбрус-Транс та повноважень виконавчих органів, інформації стосовно зловживань (службових злочинів) з боку директора, нарахування та виплату дивідендів ТОВ Ельбрус-Транс не проводити до надходження інформації про завершення судових спорів та підтвердження повноважень з боку головного органу управління ТОВ Ельбрус-Транс - загальних зборів засновників;

- доручити головному бухгалтеру ОСОБА_6 виплатити дивіденди згідно з пунктом 1 вказаного протоколу та премію головному бухгалтеру товариства в сумі 1 310 000,00 грн у листопаді місяці 2015 року (Голосували За - одноголосно).

Протокол підписаний головою зборів ОСОБА_5 та секретарем зборів ОСОБА_2

Згідно ст. 58 Закону України Про господарські товариства (далі - Закон) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Аналогічне положення містить п.11.2 статуту ТОВ Плантон-Україна , відповідно до якого вищим органом управління є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників ТОВ Плантон-Україна або призначених ними представників. Відповідно до пункту 11.3 учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі ТОВ Плантон-Україна .

Згідно з п. 11.6 статуту ТОВ Плантон-Україна загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

За приписами статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Статтею 61 Закону передбачено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Відповідно до пункту 8.2 статуту ТОВ Плантон-Україна порядок використання чистого прибутку відповідача визначається загальними зборами учасників ТОВ Плантон-Україна . Учасник має право на одержання частини чистого прибутку ТОВ Плантон-Україна пропорційно його частці в статутному капіталі ТОВ Плантон-Україна .

Пунктом 11.5 статуту ТОВ Плантон-Україна визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ Плантон-Україна належить питання, зокрема, про розподіл прибутку та збитків ТОВ Плантон-Україна .

Згідно з частиною першою статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Аналогічне положення міститься у ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України, відповідно до якої, учасники господарського товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) віднесено до компетенції вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів.

Частиною першою статті 10 Закону передбачено, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Слід зазначити, що правом на отримання частки прибутку в рівній мірі наділяються всі учасники товариства, за наявності рішення щодо виплати дивідендів воно не може бути обмежено ні самим товариством, ані іншими його учасниками, єдиною обставиною, яка впливає на рішення щодо розміру виплати, є розмір частки учасника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у період, за який ТОВ Плантон-Україна отримало прибуток (10 місяців 2015 року), позивач був учасником відповідача, тому мав право на отримання дивідендів, пропорційно розміру своєї частки у статутному фонді, якщо повноважним складом зборів учасників прийнято рішення про направлення отриманого прибутку на виплату дивідендів.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що в порушенням норм чинного законодавства, 10.11.2015 загальними зборами учасників ТОВ Плантон-Україна було розподілено прибуток, отриманий за 10 місяців 2015 року, між чотирма учасниками порівну по 320 000,00 грн та головним бухгалтером у сумі 30 000,00 грн премії.

Разом з тим, враховуючи принцип пропорційності, який закріплено у статті 10 Закону та відображено у пункті 8.2 статуту ТОВ Плантон-Україна обґрунтованим та справедливим є такий розподіл прибутку відповідача:

- 278 375,00 грн - ТОВ Ельбрус-Транс (21,25 % від 1 310 000,00 грн);

- 278 375,00 грн - ОСОБА_2 (21,25 % від 1 310 000,00 грн);

- 278 375,00 грн - ОСОБА_3 (21,25 % від 1 310 000,00 грн);

- 278 375,00 грн - ОСОБА_4 (21,25 % від 1 310 000,00 грн);

- 196 500,00 грн - ОСОБА_5 (15 % від 1 310 000,00 грн).

Колегія суддів зазначає, що економічною ціллю створення господарського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю є можливість отримання його учасником доходу від вкладеного капіталу.

За вказаних обставин, оскаржуване рішення щодо виплати одним учасникам дивідендів та відмову у їх виплаті ТОВ Ельбрус-Транс суперечить ст. 10 Закону України Про господарські товариства , п. 8.2. статуту ТОВ Плантон-Україна та порушує право позивача на отримання частини прибутку товариства пропорційно його частці.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пунктах 17, 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога.

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, відповідно до п. 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016 №4, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Як роз'яснено у п. 2.13 вказаної постанови, під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13, відповідно до якого безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що під час проведення загальних зборів 10.11.2015 було прийнято рішення з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим порушені права ТОВ Ельбрус-Транс на отримання дивідендів пропорційно його частці, оцінюючи вплив вказаних порушень на прийняття загальними зборами оскаржуваного рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ Ельбрус-Транс та визнання частково недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Плантон-Україна від 10.11.2015, оформленого протоколом № 27, а саме:

- в частині розподілу сум прибутку серед засновників товариства: ОСОБА_5 - 320 000,00 грн, ОСОБА_4 - 320 000,00 грн, ОСОБА_3 - 320 000,00 грн, ОСОБА_2 - 320 000,00 грн;

- пункту 2, згідно якого у зв'язку з листом від 10.08.2015 про наявність судових справ в судах м. Києва відносно розподілу корпоративних прав учасників ТОВ Ельбрус-Транс та повноважень виконавчих органів, інформації стосовно зловживань (службових злочинів) з боку директора, нарахування та виплату дивідендів ТОВ Ельбрус-Транс не проводити до надходження інформації про завершення судових спорів та підтвердження повноважень з боку головного органу управління ТОВ Ельбрус-Транс - загальних зборів засновників.

При цьому, колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовною заявою, ОСОБА_3 посилається, зокрема, на те, що відповідачем були порушені норми законодавства щодо порядку проведення загальних зборів, а саме, не було повідомлено належним способом учасників товариства про час і місце проведення зборів, а також щодо порядку денного.

Як було зазначено вище, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах.

Статтею 61 Закону України Про господарські товариства встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (п. 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Порядок повідомлення учасників ТОВ Плантон-Україна про проведення загальних зборів передбачено пунктом 11.12 статуту, відповідно до якого про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово або усно з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного не менш як за 30 днів до їх скликання.

Як стверджує ТОВ Ельбрус-Транс , його було належним чином, а саме, усно повідомлено про проведення загальних зборів 10.11.2015. Крім того, позивач був присутній на вказаних зборах та заперечував проти розподілу прибутку без врахування інтересів ТОВ Ельбрус-Транс , однак, всупереч дійсним обставинам, протокол від 10.11.2015 № 27 не містить інформації про присутність представника ТОВ Ельбрус-Транс та інформації про те, що він заперечив проти прийняття оспорюваного рішення.

Крім того, з протоколу загальних зборів від 10.11.2015 № 27 вбачається, що на зборах були присутні також інші учасники відповідача, а саме, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4

При цьому, жодних зауважень щодо порядку скликання загальних зборів, зокрема, повідомлення інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів, від учасників не надходили та у протоколі не зазначені. Доказів протилежного сторонами суду не надано.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів права учасника господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо.

Враховуючи викладене, оскільки усне повідомлення про проведення загальних зборів узгоджується з порядком повідомлення, визначеним у статуті товариства, колегія суддів дійшла висновку, що при проведенні 10.11.2015 загальних зборів учасників ТОВ Плантон-Україна не було порушено вимог закону та/або установчих документів щодо порядку їх скликання та проведення і жоден з учасників відповідача не був позбавлений можливості взяти у них участь.

При цьому, колегією суддів враховано, що відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2.27 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016 №4, якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє як безпідставні та необґрунтовані доводи апелянта про те, що при проведенні вказаних загальних зборів було порушено вимоги чинного законодавства, а саме, недотримана процедура їх скликання, що позбавило учасника товариства можливості взяти у них участь.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваним законом інтересом необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_3 посилається на порушення законних прав та інтересів ТОВ Ельбрус-Транс при прийнятті оскаржуваного рішення, у зв'язку з неправомірним розподілом прибутку товариства серед учасників.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

Крім того, відповідно до абзацу першого пункту 19 вказаної постанови суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Отже, заявляючи та обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 має право посилатися лише на порушення своїх прав і законних інтересів, однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, по суті третя особа із самостійними вимогами наголошує на порушенні не власних прав та інтересів, а прав ТОВ Ельбрус-Транс на отримання частки прибутку.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Проте, третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 не доведено, яким чином прийняте учасниками ТОВ Плантон-Україна рішення на загальних зборах 10.11.2015, оформлене протоколом №27, порушує його інтереси, що був присутнім на таких зборах та реалізував гарантоване йому право на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність ОСОБА_3 порушень його прав і законних інтересів та наявності підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Плантон-Україна , оформленого протоколом №27 від 10.11.2015 у повному обсязі, а тому позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, задоволенню не підлягає.

Господарський суд у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі №910/23758/16 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ТОВ Плантон-Україна має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 96, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі №910/23758/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі №910/23758/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/23758/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Г.А. Жук