Постанова

від 11.10.2017 по справі 910/7287/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2017 р. Справа№ 910/7287/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від первісного позивача - Яремчук М.В., дов. № Д-5/17 від 15.09.2017 р.;

від первісного відповідача 1 - не прибув;

від первісного відповідача 2 - Хлопузян Р.Д., дов. № 2-647д від 01.08.2017 р.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.08.2017 року

у справі № 910/7287/17 (суддя Плотницька Н.Б.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр

бухгалтерського обліку Фахівець

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Природні

ресурси +

2. Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування

про стягнення 111 045,50 грн.

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства

Укргазвидобування

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Природні

ресурси +

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Центр

бухгалтерського обліку Фахівець

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 року по справі № 910/7287/17 первісний позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Природні ресурси + та Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр бухгалтерського обліку Фахівець заборгованість у розмірі 49 000,00 грн., пеню у розмірі 4 655,04 грн., 3 % річних у розмірі 855,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 4 037,60 грн., штраф у розмірі 49 000,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Природні ресурси + користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр бухгалтерського обліку Фахівець витрати по сплаті судового збору в розмірі 806,61 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр бухгалтерського обліку Фахівець витрати по сплаті судового збору в розмірі 806,61 грн.

В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування про визнання недійсним договору № 4 про надання послуг від 01.02.2014 року, відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 року по справі № 910/7287/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічну позовну заяву та відмовити у задоволенні первісної позовної заяви.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Мартюк А.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.09.2017 року.

27.09.2017 року через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Центр бухгалтерського обліку Фахівець надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 року було відкладено розгляд справи на 11.10.2017 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 року по справі № 910/7287/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічну позовну заяву та відмовити у задоволенні первісної позовної заяви.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Центр бухгалтерського обліку Фахівець у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Природні ресурси + у судове засідання не прибув, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю Природні ресурси + .

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

22.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством Укргазвидобування (далі - сторона-1, ПАТ Укргазвидобування ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Природні ресурси + (сторона-2, оператор спільної діяльності, ТОВ Природні ресурси + ) укладено договір про спільну діяльність № УГВ8333/20/1-14 (далі - Договір про спільну діяльність).

Метою Договору про спільну діяльність є отримання його сторонами прибутку в порядку, передбаченому чинним законодавство України та цим договором за рахунок реалізації вуглеводнів, які будуть знайдені та видобуті в результаті даної спільної діяльності.

Відповідно до п. 6.5 Договору про спільну діяльність сторона-1 надає стороні-2 повноваження і права представляти інтереси спільної діяльності у взаємовідносинах з будь-якими державними органами і органами місцевого самоврядування, банками, нотаріальними конторами, органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні і поза її межами (державними і приватними), фізичними особами, а також у податкових, правоохоронних і судових органах України і інших держав з питань, що стосуються спільної діяльності, діяти у зазначених взаємовідносинах виключно на підставі цього договору без надання сторонами відповідних окремих довіреностей згідно з ч. 2 ст. 1135 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим оператору спільної діяльності надається право, серед іншого, укладати від імені спільної діяльності договори (контракти), необхідні для досягнення цілей спільної діяльності, у тому числі на виконання робіт (надання послуг), реалізацію продукції спільної діяльності, придбання матеріально-технічних ресурсів, палива, електроенергії.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно з ч. 2 ст. 1135 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

01.07.2014 року між ТОВ Природні ресурси + як уповноваженим учасником Договору про спільну діяльність № УГВ8333/20/1-14 від 22.01.2014 року (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Центр бухгалтерського обліку Фахівець (далі - виконавець, ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець ) укладено договір про надання послуг № 4 (далі - Договір).

За умовами Договору замовник доручає та зобов'язується оплатити роботи виконавця в розмірі, порядку та строки, передбаченому цим договором, виставленими рахунками-фактурами, а також актами прийому-передачі виконаних робіт (послуг), а виконавець зобов'язується надати послуги: по веденню бухгалтерського обліку; підготовці, оформлення та обробці первинної бухгалтерської документації замовника; по складанню передбаченої чинним законодавством України податкової та іншої звітності, подання звітності в державні органи; зі зберігання бухгалтерських, звітних та інших документів замовника; по консультуванню замовника з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, загальним і спеціальним юридичних питань; аналізу, консультацій, участю в переговорах та інших заходах, пов'язаних з постановкою бухгалтерського обліку замовника; за поданням замовника в державних органах, банках, фондах, організаціях та підприємствах з питань, пов'язаних з бухгалтерським і податковим обліком; по підготовці статутних та реєстраційних документів.

У подальшому між сторонами Договору підписано ряд додаткових угод до нього, якими сторони вносили зміни та доповнення.

Умовами п. 42 Договору, в редакції Додаткової угоди № 4 від 01.02.2016 року, сторони визначили, що даний договір діє з моменту його підписання до 31.12.2016 року.

Згідно з п. 2.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 01.10.2014 року, сторони домовилися, що вартість передплати за місяць з надання послуг з ведення бухгалтерського обліку, послуг по підготовці, оформлення та обробці первинної бухгалтерської документації замовника та послуги по складанню передбаченої чинним законодавством України податкової та іншої звітності, подання звітності в державні органи, складає 9 800 грн., остаточна вартість наданих послуг встановлюється сторонами в актах прийому-передачі виконаних робіт (послуг).

Відповідно до п. 17 Договору за фактом виконання робіт, але не пізніше 28 числа, замовником і виконавцем складаються акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг) за відповідний період. В актах прийому-передачі обов'язково відображається вартість наданих послуг. Актами прийому-передачі може бути передбачена зміна розміру оплати в залежності від обсягу виконаних виконавцем робіт (послуг), у тому числі послуги з обробки та оформлення первинної документації замовника.

Пунктом 18 Договору сторони погодили, що розрахунок за надані послуги здійснюється протягом двох банківських днів з моменту виставлення рахунків-фактур. Остаточний розрахунок проводиться протягом двох банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг).

На виконання умов Договором про надання послуг № 4 від 01.07.2014 ркоу позивачем за період з червня по жовтень 2016 року були надані послуги на загальну суму 49 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін договору актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № ОУ-0000181 від 31.10.2016 року на суму 9 800,00 грн. (а.с. 33),

- № ОУ-0000171 від 30.09.2016 року на суму 9 800,00 грн. (а.с. 34),

- № ОУ-0000156 від 31.08.2016 року на суму 9 800,00 грн. (а.с. 35),

- № ОУ-0000155 від 31.07.2016 року на суму 9 800,00 грн. (а.с. 36),

- № ОУ-0000154 від 30.06.2016 року на суму 9 800,00 грн. (а.с. 37),

та виставленими позивачем рахунками-фактурами:

- № СФ-0000154 від 03.10.2016 року (а.с. 28),

- № СФ-0000144 від 01.09.2016 року (а.с. 29),

- № СФ-0000142 від 01.08.2016 року (а.с. 30),

- № СФ-0000120 від 01.07.2016 року (а.с. 31),

- № СФ-0000104 від 01.06.2016 року (а.с. 32).

ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець посилається на не виконання ТОВ Природні ресурси + обов'язку з оплати наданих послуг за Договором про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року за період з червня по жовтень 2016 року, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець у розмірі 49 000,00 грн.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2017 року, підписаний ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець та ТОВ Природні ресурси + (а.с. 38).

З огляду на вказане, ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець звернулося з даним позовом до суду та просить стягнути з ТОВ Природні ресурси + як сторони Договору про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року та ПАТ Укргазвидобування як сторони Договору про спільну діяльність № УГВ8333/20/1-14 від 22.01.2014 року 49 000,00 грн. заборгованості за надані послуги за Договором про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року за період з червня по жовтень 2016 року, а також 8 152,48 грн. пені, 4 037,60 грн. інфляційних втрат, 855,42 грн. 3% річних, нарахованих за період з 06.07.2016 року по 05.04.2017 року, та 49 000,00 грн. штрафу.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується надання послуг за період з червня по жовтень 2016 року за Договором про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року на суму 49 000,00 грн.

Доказів оплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Таким чином, заборгованість ТОВ Природні ресурси + перед ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець на суму 49 000,00 грн. доведена належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 1138 Цивільного кодексу України, якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Оскільки Договір про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року з ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець було укладено ТОВ Природні ресурси + як уповноваженим учасником Договору про спільну діяльність № УГВ8333/20/1-14 від 22.01.2014 року, то, з огляду на положення ч. 2 ст. 1138 Цивільного кодексу України, ПАТ Укргазвидобування відповідає солідарно за невиконані зобов'язання ТОВ Природні ресурси + за Договором про надання послуг.

Таким чином, ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець правомірно звернувся з вимогою про солідарне стягнення з ПАТ Укргазвидобування та ТОВ Природні ресурси + заборгованості, яка виникла на підставі Договору про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року.

Стосовно послання апелянта на те, що ПАТ Укргазвидобування не може бути солідарним відповідачем, оскільки ТОВ Природні ресурси + за власною ініціативою уклало Договір про надання послуг, без погодження з ним, колегія суддів відмічає наступне.

По-перше, п. 6.5 Договору про спільну діяльність надано ТОВ Природні ресурси + право укладати від імені спільної діяльності договори (контракти), необхідні для досягнення цілей спільної діяльності, у тому числі на виконання робіт (надання послуг).

При цьому, посилання на умови Договору про спільну діяльність, зокрема п. 9.1, якими облік результатів спільної діяльності та фінансову і податкову звітність покладено на ТОВ Природні ресурси + не спростовує права останнього, передбаченого п. 6.5 Договору про спільну діяльність, на укладення Договору про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року.

По-друге, ч. 3 ст. 1135 Цивільного кодексу України передбачено, що у відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень.

Тобто, у випадку відсутності прямої заборони у Договорі, ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець не знав та не міг знати про відповідні обмеження щодо укладання Договору про надання послуг.

Оскільки, Договір про спільну діяльність не містить прямої заборони на укладення ТОВ Природні ресурси + угоди щодо надання бухгалтерських послуг, зокрема з обліку та звітності, яким є Договір про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року, то ПАТ Укргазвидобування відповідає перед ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець солідарно з ТОВ Природні ресурси + .

Апелянт також посилається на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року у справі № 911/410/16, якою розірвано Договір про спільну діяльність № УГВ8333/20/1-14 від 22.01.2014 року, а отже солідарне стягнення з ПАТ Укргазвидобування за надані у жовтні 2016 року послуги, акт приймання передачі яких був підписаний 31.10.2016 року, є безпідставним.

Відповідності до ст. 1143 Цивільного кодексу України, якщо договір простого товариства не був припинений за заявою учасника про відмову від подальшої у ньому участі або у разі розірвання договору на вимогу одного з учасників, учасник, участь якого в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов'язаннями, які виникли в період його участі в договорі простого товариства як учасника договору.

Колегія суддів зазначає, що вказаний акт було складено за результатами наданих послуг щодо складання та подачі місячної та квартальної звітності до податкових органів за період (жовтень 2016 року), коли Договір про спільну діяльність № УГВ8333/20/1-14 від 22.01.2014 року був чинний та сторонами якого здійснювалася підприємницька діяльність.

Тобто, ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець фактично надав послуги які включають неділимий період та не залежать від дати підписання акту, а отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про солідарне стягнення також за жовтень 2016 року.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про солідарне стягнення з ПАТ Укргазвидобування та ТОВ Природні ресурси + заборгованості за Договором про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року на суму 49 000,00 грн. за період з червня по жовтень 2016 року.

Враховуючи прострочення виконання основного зобов'язання, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 8 152,48 грн. пені за період з 06.07.2016 року по 05.04.2017 року та 49 000,00 грн. штрафу.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 даного Закону.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 36.1 Договору про надання послуг, в редакції Додаткової угоди № 5 від 01.02.2016 року, встановлено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати робіт (послуг) виконавця з даного договору, замовник разом зі штрафом, передбаченим пунктом 16 цього договору, також повинен оплатити виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня нараховується на протязі 12 місяців з дня, коли оплата повинна була бути проведена.

Як передбачено п. 16 Договору про надання послуг, у разі порушення замовником своїх зобов'язань по своєчасній оплаті понад 30 прострочених календарних днів послуг виконавця, замовник додатково сплачує виконавцю 100% вартості робіт за відповідний період.

Колегія суддів, враховуючи зазначене вище, провівши повторний арифметичний розрахунок, з урахуванням вірного періоду нарахування, строку дії Договору про надання послуг, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення 49 000,00 грн. штрафу, та часткове задоволенні позовних вимог та стягнення пені у сумі 4 655,04 грн.

Крім того, враховуючи прострочення виконання основного зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача 855,42 грн. 3% річних та 4 037,60 грн. інфляційних втрат за період з 06.07.2016 року по 05.04.2017 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане вище, провівши повторний арифметичний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з 855,42 грн. 3% річних та 4 037,60 грн. інфляційних втрат.

Стосовно зустрічних позовних вимог ПАТ Укргазвидобування до ТОВ Природні ресурси + та ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець про визнання недійсним Договору про надання послуг № 4 від 01.02.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як на підставу недійсності Договору про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року ПАТ Укргазвидобування посилається на те, що він суперечить вимогам ч. 2 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки укладений ТОВ Природні ресурси + з перевищенням повноважень, наданих йому ПАТ Укргазвидобування за Договором про спільну діяльність № УГВ8333/20/1-14 від 22.01.2014 року та всупереч інтересам ПАТ Укргазвидобування , як учасника спільної діяльності.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як встановлено ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Замовником за спірним Договором про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року виступає ТОВ Природні ресурси + , при цьому останнє діяло не у власних інтересах, а діяло як оператор спільної діяльності за Договором про спільну діяльність № УГВ8333/20/1-14 від 22.01.2014 року, укладеним між ТОВ Природні ресурси + та ПАТ Укргазвидобування .

ПАТ Укргазвидобування посилається, зокрема на п. 9.1 Договору про спільну діяльність, за яким облік результатів спільної діяльності здійснюється оператором спільної діяльності в окремих балансі спільної діяльності, фінансовій та податковій звітності в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

На його думку, вказаний пункт свідчить, що послуги, які виконувало ТОВ Центр бухгалтерського обліку Фахівець за Договором про надання послуг № 4 від 01.02.2014 року, мало виконувати саме ТОВ Природні ресурси + , а передача таких повноважень є перевищенням повноважень з боку останнього.

Проте, як зазначалося вище, п. 6.5 Договору про спільну діяльність надає ТОВ Природні ресурси + право укладати від імені спільної діяльності договори (контракти), необхідні для досягнення цілей спільної діяльності, у тому числі на виконання робіт (надання послуг).

Пряма заборона на укладення договорів щодо отримання бухгалтерських послуг, зокрема тих що передбачені Договором про надання послуг, Договір про спільну діяльність не містить.

Таким чином, положеннями Договору про спільну діяльність, а також чинним законодавством України, ТОВ Природні ресурси + , як оператору спільної діяльності не заборонено залучати до ведення справ, у тому числі для ведення бухгалтерського, обліку третіх осіб, які є спеціалістами у різних галузях, в тому числі які спеціалізується на веденні бухгалтерського обліку підприємствами та підприємцями України.

З огляду на зазначене, судова колегія встановила, що ТОВ Природні ресурси + під час укладення Договору про надання послуг діяло на підставі і в межах Договору про спільну діяльність, не перевищуючи наданих ним повноважень та відповідно до положень ч. 2 ст. 1135 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання Договору про надання послуг № 4 від 01.07.2014 року недійсним.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції про часткове задоволення первісних позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог обґрунтоване належним чином

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі - не наведено.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством Укргазвидобування в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 року по справі № 910/7287/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 року по справі № 910/7287/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/7287/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 17.10.2017 року.