Рішення

від 19.10.2017 по справі 910/20382/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2017Справа №910/20382/16

За позовомДержавного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасне будівництво ПІБ , 2) Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Маркетинг стайл третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Адвокатське бюро Прагнум ОСОБА_1 провизнання недійсним договору

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаНедашківска О.В. - представник від відповідача-1не з'явився від відповідача-2не з'явився від третьої особиОСОБА_3 - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Державне видавництво Преса України Державного управління справами звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасне будівництво ПІБ , Товариства з обмеженою відповідальністю УНР ПІБ (найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Маркетинг стайл ) про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 27.02.2014 №16.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір суперечить положенням ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, оскільки згідно вказаних норм, відступлення права вимоги може здійснюватись тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/20382/16 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі №910/20382/16 на 15 днів, залучено до участі у справі Адвокатське бюро Прагнум ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 та відкладено розгляд справи на 16.01.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 зупинено провадження у справі №910/20382/16 до вирішення пов'язаної з нею справи №910/14228/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасне будівництво ПІБ до Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами Президента України, про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 поновлено провадження у справі №910/20382/16 та призначено розгляд справи на 11.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 розгляд справи було відкладено на 20.10.2017.

В судове засідання, призначене на 20.10.2017, представник позивача з'явився, позов підтримав.

Відповідач-1, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, представників в судове засідання 20.10.2017 не направив, про причини неявки представників суд не повідомив.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що 15.05.2014 Державним підприємством Державне видавництво Преса України Державного управління справами частково було здійснено оплату за договором відступлення права вимоги №16 від 27.02.2014 у розмірі 118000,00 грн по договору підряду, що підтверджується складеним і підписаним сторонами актом звірки до договору відступлення права вимоги №16 від 27.02.2014, у відповідності до якого станом на 19.11.2014 заборгованість ДВ Преса України перед ТОВ Сучасне будівництво ПІБ склала 246320,00 грн. Відповідач-1 стверджує, що підписавши, засвідчивши печаткою підприємства та оплативши вказану суму, позивач повністю підтвердив виконання відповідачем-1 умов договору підряду та визнав заборгованість по цьому договору.

Відповідач-2 представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав. В ході розгляду справи судом встановлено, що найменування відповідача-2 було змінено на з Товариства з обмеженою відповідальністю УНР ПІБ (як вказано в позовній заяві) на Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Маркетинг стайл .

Як зазначено в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Місцезнаходження відповідача-2 за адресою: 02232, м.Київ, проспект Маяковського, будинок 68, офіс 233, на яку було направлено ухвалу суду від 11.10.2017 про відкладення розгляду справи, підтверджується відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, про час і місце розгляду справи відповідача-2 повідомлено належним чином, а тому у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній документами.

Третя особа підтримує позицію відповідача-1 та просить суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.07.2013 між Державним підприємством Державне видавництво Преса України Державного управління справами (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю УНР ПІБ (найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Маркетинг стайл ; генпроектувальник) було укладено договір підряду №15/107 на виконання проектних робіт стадія Робоча документація з реконструкції будівлі їдальні (надалі - Договір підряду), відповідно до п. 1.1 якого генпроектувальник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати проектні роботи стадії Робоча документація (роботи) по об'єкту: Реконструкція будівлі їдальні в адміністративну будівлю за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 50.

Відповідно до п. 2.1. Договору підряду загальна вартість робіт регламентується Протоколом погодження договірної ціни та кошторису, які є невід'ємною частиною договору (Додатки № 1, 2).

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни на розробку проектної документації по об'єкту: Реконструкція будівлі їдальні в адміністративну будівлю за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 50 (стадія робоча документація ), договірна ціна за виконані роботи встановлена в розмірі 368000 грн, в т.ч. ПДВ 61333,33 грн.

Згідно з п. 2.2. Договору підряду, оплата виконання робіт проводиться замовником поетапно у строки, відповідно до Календарного плану робіт, який є невід'ємною частиною даного договору (Додаток № 3).

Терміни виконання робіт в повному обсязі становлять 6 календарних місяців (п. 3.1. Договору підряду).

Відповідно до п. 3.2. Договору підряду датою завершення робіт генпроектувальником вважається дата передачі замовнику проектної документації згідно з накладною та оформлення відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт.

Пунктом 3.3. Договору підряду передбачено, що у разі поетапної здачі робіт або дострокового виконання робіт замовник їх приймає та оплачує поетапно, орієнтуючись на об'єм виконаних робіт, або достроково.

Пунктом 5.2. Договору підряду сторони погодили, що після закінчення виконання робіт (етапу) генпроектувальник передає замовнику проектно-вишукувальну документацією за накладною та акт здачі приймання виконаних робіт. В разі виявлення недоліків у роботах генпроектувальник на вимогу замовника усуває відповідні недоліки, але в межах предмету договору та завдання на проектування по договору.

27.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю УНР ПІБ (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасне будівництво ПІБ (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №16 (надалі - Договір про відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення права вимоги, первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги за Договором підряду №15/107 від 15.07.2013, який було укладено між первісним кредитором та відповідачем (боржник), в обсягах і на умовах, встановлених договором між первісним кредитором та боржником.

Пунктом 2.1 Договору відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги, яке відступається за цим договором, оцінено сторонами в 364320,00 грн.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правовою природою спірний правочин є договором відступлення права вимоги.

Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

У відповідності до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 №3-42гс12.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем-2 не було передано позивачу обумовленої Договором підряду проектної документації, а тому у ДВ Преса України відсутній обов'язок щодо оплати робіт за договором №15/107. Відтак, за твердженням позивача, станом на момент укладення спірного правочину у первісного кредитора було відсутнє право вимоги щодо сплати ДВ Преса України грошових коштів за Договором підряду, а тому даний договір суперечить положенням ст. 512, 514 Цивільного кодексу України.

Однак, суд відзначає, що на розгляді Київського апеляційного господарського суду знаходилася справа №910/14228/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасне будівництво ПІБ до Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами Президента України, про стягнення грошових коштів.

В ході розгляду справи №910/14228/15 судом встановлено факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю УНР ПІБ робіт за Договором підряду №15/107 від 15.07.2013, про що зазначено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі №910/14228/15. Вказаною постановою присуджено до стягнення з Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами основну заборгованість за Договором підряду №15/107 від 15.07.2013 у розмірі 246320,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі №910/14228/15, повторного доказування не потребують.

Наведене спростовує твердження позивача про невиконання відповідачем-2 (як генпроектувальником) зобов'язань за Договором підряду та відсутності у позивача обов'язку щодо оплати робіт за вказаним договором.

При цьому, доводи позивача, наведені в обґрунтування недійсності оспорюваного Договору відступлення права вимоги, фактично зводяться до того, що станом на момент укладення даного договору строк виконання зобов'язань позивача з оплати робіт за Договором підряду не настав. Однак, суд відзначає, що в даному випадку позивачем помилково ототожнюється поняття дійсної вимоги із поняттям зобов'язання, строк виконання якого настав. Дійсною вважається вимога, що реально існує і заснована на передбачених законом підставах. Так, виникнення у підрядника права вимоги щодо оплати виконаних підрядних робіт обумовлюється укладенням між сторонами договору підряду та фактичним виконанням робіт у відповідності до умов цього договору. Настання строку виконання обов'язку замовника оплатити роботи (за умови реального виконання робіт підрядником), не впливає на наявність підстав для кваліфікації відповідної вимоги як дійсної.

Також суд відзначає, що 19.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасне будівництво ПІБ та Державним підприємством Державне видавництво Преса України Державного управління справами було підписано акт звірки по договору уступки права вимоги №16 від 27.02.2014, за змістом якого позивач визнав, що станом на 28.02.2017 у нього перед відповідачем-1 існувала заборгованість за Договором підряду №15/107 від 15.07.2013 у розмірі 364320,00 грн.

Наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку підтверджується (та відображено в акті звірки), що 15.05.2014 позивачем в рахунок погашення наведеної заборгованості було сплачено відповідачу-1 (тобто новому кредитору) суму коштів у розмірі 118000,00 грн. При цьому, при перерахуванні коштів, призначенням платежу вказано саме оплата по договору уступки права вимоги №16 від 27.02.2014 .

Таким чином, обставина щодо наявності у відповідача-1 права вимагати від позивача виконання зобов'язань з оплати робіт за Договором підряду була позивачем визнана, про що свідчить підписання вищевказаного акта звірки та часткової сплати на користь нового кредитора суми заборгованості за виконані підрядні роботи.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які в розумінні ст. 215 Цивільного кодексу України є підставами для визнання спірного договору недійсним, а тому вимоги позивача про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 27.02.2014 №16 задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволення позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 01.11.2017

Суддя Ю.М. Смирнова