Постанова

від 24.10.2017 по справі 820/3965/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 жовтня 2017 р. № 820/3965/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі по тексту - позивач, ДП «Харківський облавтодор» , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, податковий орган), в якому, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення:

- форма «Р» № НОМЕР_1 від 30.06.2017 р. в частині збільшенням суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8817326,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2204331,50 грн.;

- форма «П» № НОМЕР_2 від 30.06.2017 р. в частині завищенням від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у наступних розмірах: за 2014 рік у сумі 9867020,38 грн., за 2015 рік у сумі 9973810,38 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 9978497,38 грн., за півріччя 2016 року у сумі 10009888,38 грн.;

- форма «Р» № НОМЕР_3 від 30.06.2017 р. у повному обсязі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки від № 42/28-10-50-16-06/31941174 від 12.06.2017р. є хибними, не відповідають дійсності та обставинам здійснення господарських операцій, фактам сплати податкових зобов'язань. Зазначає, що діяльності підприємства надана неправомірна оцінка та зроблені невірні висновки про порушення ним податкового законодавства, у зв'язку із чим прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення мають бути повністю скасовані, як незаконні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому та наданих письмових поясненнях.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав про на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх винесення на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що податкові зобов'язання донараховані позивачеві за результатом дослідження первинних документів та бухгалтерського обліку позивача, а позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, підтримали правову позицію, викладену у письмових запереченнях на адміністративний позов, та просила суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач - Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (адреса: 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, код ЄДРПОУ - 31941174), яке пройшло в установленому законодавством порядку процедуру державної реєстрації та зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради від 26.04.2002 за 31 480 108 0025 000068.

Підприємство взято на податковий облік в органах податкової служби 07.05.2002р. за №13606, станом з 15.08.2011 р. перебувало на обліку в Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень, виданих Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління від 27.10.2016р. за №№339, 340, 341, 342, 343, 344, 345, 346, 347, та № 87 від 17.05.2017 року та згідно із планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на ІУ квартал 2016 року, на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 77 ПК України та відповідно до наказу СДПІ ОВП у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 12.10.2016 року № 45, проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 04543766) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року.

За результатами проведеної перевірки фахівцями податкового органу складено акт перевірки № 42/28-10-50-16-06/31941174 від 12.06.2017 року (т. 1 а.с. 35-250).

За Висновками зазначеного акту перевірки, встановлено порушення та винесено податкові повідомлення-рішення, зокрема порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8846748,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2211687,00 грн. (т.2, а.с. 205)

Також встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, абз. 2 п. 137.1, п. 137.4 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.1.9, п.п. 138.8.5 п. 138.8 п. 138.8 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України та винесено повідомлення-рішення форми «П» № НОМЕР_2 від 30.06.2017 р., яким завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 9870137.00 грн. - за 2014 рік декларація зареєстрована 18.02.2015 р. за № НОМЕР_4; 10017165,00 грн. - за 2015 рік декларація зареєстрована 29.03.2016 р. за № 9276603519;10021852,00 грн. - за 1 квартал 2016 рокудекларація зареєстрована 6.05.2016 р. за № 9071161783;10053243,00 грн. - за півріччя 2016 року декларація зареєстрована 25.07.2016 р. за № НОМЕР_5. (т. 2, а.с. 207)

Податкове повідомлення-рішення форма «Р» № НОМЕР_3 від 30.06.2017 р. є похідним від податкового повідомлення-рішення за формою «П» № НОМЕР_2 від 30.06.2017 р. та винесено на підставі акту перевірки від 12.06.2017 р., яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, абз. 2 п. 137.1, п. 137.4 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.1.9, п.п. 138.8.5 п. 138.8 п. 138.8 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України. Згідно цього податкового повідомлення-рішення збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 356260,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 89065,00 грн. (т. 2 а.с. 209)

У відповідності до п. 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України «Позивач» звернувся до контролюючого органу вищого рівня із скаргами про перегляд вище вказаних податкових повідомлень-рішень, за результатом якого було надано відповідь та залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 року за номерами форма «Р» НОМЕР_1, форма «П» НОМЕР_2, форма «Р» НОМЕР_3, а скарги без задоволення. (т.3 а.с. 3-22)

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 42/28-10-50-16-06/31941174 від 12.06.2017 року, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України , суд встановив наступне.

Так, відповідно до акту перевірки, податковим органом встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України у редакції на час виникнення цих операцій.

Відповідач вказує, що Позивач повинен був нараховувати зобов'язання за договорами укладеними зі Службою автомобільних доріг у Харківської області не на підставі частини 3 ст. 187.1. ПК України або пункту 187.7 статті 187 ПК України, а на підставі пункту 187.1. статті 187 ПК України, тобто не за касовим методом або з моменту отримання бюджетних грошей, а у момент отримання документів, що засвідчують постачання послуг платником податку, у даному випадку відповідач вказує, що такими документами є рішення судів, що вступили у законну силу.

Враховуючи це відповідач прийшов до висновку, що позивачем занижено податкове зобов'язання на загальну суму 11620664,00 грн. (за червень 2014 року на суму 5272405,00 грн., за вересень 2015 року на суму 5027905,00 грн., за червень 2016 року на суму 865354,00 грн.), та завищено на суму 4362156,00 грн. (за квітень 2015 року у сумі 41 грн., за травень 2015 року у сумі 717354,00 грн., за червень 2015 року у сумі 717354,00 грн., за липень 2015 року у сумі 717354,00 грн., за серпень 2015 року у сумі 166667,00 грн., за вересень 2015 року у сумі 166667,00 грн., за жовтень 2015 року у сумі 166667,00 грн., за листопад 2015 року у сумі 166667,00 грн., за грудень 2015 року у сумі 164667,00 грн., за лютий 2016 року у сумі 458906,00 грн., за квітень 2016 року у сумі 458906,00 грн., за травень 2016 року у сумі 229453,00 грн., за червень 2016 року у сумі 229453,00 грн.).

Суд не погоджується з такою правовою позицією податкового органу з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 187.1. ПК України передбачено, що за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, який відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК України - є методом податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

У відповідності до КВЕД-2010, секція F до будівництва відносяться такі загальні та спеціалізовані роботи з будівництва будівель і споруд, а саме: нове будівництво, ремонтні роботи, розширення та реконструкцію, зведення будівель зі збірних конструкцій на місці ведення робіт, а також будівництво тимчасових об'єктів.

Загальне будівництво включає будівництво цілісних житлових комплексів, офісних будівель, магазинів та інших громадських і комунальних або сільськогосподарських будівель тощо, інженерних споруд, таких як автомобільні дороги, вулиці, мости, тунелі, залізниці, аеродроми, порти та інші водні об'єкти, іригаційні системи, каналізації, промислові об'єкти, трубопроводи та лінії електропередачі, спортивні комплекси тощо.Ці роботи здійснюють як за власний рахунок, так і за винагороду або на основі контракту.

Частина робіт, а іноді всі види робіт можуть передаватися субпідряднику. Одиниці, які несуть повну відповідальність за виконання будівельного проекту, також класифікують у цій секції. Ця секція також включає ремонт будівель і земляні роботи.

Договорами між Службою автомобільних доріг у Харківської області та ДП «Харківський облавтодор» (договір № ПЕ від 22.03.2010 р. - на підставі якого була стягнуто за рішенням господарського суду сума у розмірі 34364429,10 грн. по справі № 922/1365/13, договір№ Т1-УТР/12 від 12.01.2012 р. -- на підставі якого була стягнуто за рішенням господарського суду сума у розмірі 30167432,12 грн. по справі № 922/1968/15, договір № Т2-ПР/12 від 12.01.2012 р. - на підставі якого була стягнуто за рішенням господарського суду сума у розмірі 5192123,85 грн. по справі № 922/1211/16) було передбачено виконання позивачем послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення у Харківської області, які зокрема регулювалися на той час: класифікатором робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування - ВБН (відомчі будівельні норми України) Г.1-218-530:2006, класифікатором робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування - ВБН (відомчі будівельні норми України) Г.1-218-182:2006, ДБН (державні будівельні норми України) В.2.3.-4:2007 Автомобільні дороги . ( т. 4 а.с. 1-49)

Тобто згідно змісту договорів усі роботи та оплата по ним здійснюється у відповідності до будівельних норм затверджених нормативними актами на підставі кошторисної документації.

Виходячи з правовідносин, що регулюють вище вказані договори, вони відносяться до договорів будівельного підряду, та правовідносини за якими регулюються зокрема ст.ст. 875 - 886 ЦК України, що у свою чергу було підтверджено господарськими судами при розгляді господарських справ № 922/1365/13, №922/1968/15, № 922/1211/16.

Також обліковою політикою підприємства, затвердженої наказом від 30.12.2013 р. № 301 було передбачено використання за операціями з виконання підрядних будівельних робіт саме на підставі касового методу податкового обліку відносно нарахування податкових зобов'язань з ПДВ (т. 4 а.с. 50-182).

Згідно наданих до суду копій договорів, усі роботи будівельного підряду виконувалися за рахунок бюджетних коштів, гроші в погашення заборгованості за цими договорами перераховувалися з відповідних рахунків Державного казначейства України (т.4 а.с. 184-198).

Пунктом 187.7 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Суд приходить до висновку, що позивач вірно включав податкові зобов'язання з ПДВ за зобов'язаннями, що виникли на підставі вище наведених договорів саме на дату зарахування коштів на банківський рахунок від замовника.

Стосовно порушення пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 ПК України у редакції на час виникнення цих господарських операцій, що відображена у акті перевірки, сума витрат, яка отримана, як перевищення виробничої собівартості над доходами у розмірі 11597493,38 грн. та в податковому обліку позивача вважається поза межами господарської діяльності, суд зазначає.

Податковий орган враховуючи дані податкових декларацій за 2014, 2015, 1 квартал 2016 року, півріччя 2016 року (т. 3а.с. 131-151), зменшив збитки у декларації за 2014 рік на зазначену в ній суму у розмірі 9870137 грн. за рахунок завищених витрат у розмірі 11849360,00 грн. та нарахував на позитивну різницю податок на прибуток на підставі наступного розрахунку (11849360,00 грн. - 9870137.00 грн.) х 18 % ставка податку = 356260,00 грн.

На підставі висновку що збиток, отриманий як перевищення виробничої собівартості виконаних робіт над доходами від їх реалізації не є витратами, що пов'язанні із веденням господарської діяльності, то відповідно і ПДВ нарахований при їх придбанні, не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності, тому було збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1487710,00 грн. (штраф 371927,5 грн.), тобто, це виникло з тих причин, що позивач порушив п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України у редакції на час виникнення цих операцій.

Відповідачем вираховувано коефіцієнт матеріальної складової, який визначено як відношення матеріальних затрат до загальної фактичної собівартості та згідно наведеного у акті розрахунку складє 64,13926, а потім розраховано базу оподаткування ПДВ з якої визначено заниження податкових зобов'язань з ПДВ - наступним чином:

11597493,38 х 0,6413926 х 0,2 = 1487710 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції, відповідач, вказує, що позивачем у 2014 році була включена до складу сума витрат, яка отримана, як перевищення виробничої собівартості над доходами у розмірі 11597493,38 грн., тому така сума в податковому обліку вважається поза межами господарської діяльності.

Статтею 3Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (зі змінами та доповненнями, далі - ЦКУ) визначені загальні засади цивільного законодавства, а саме: … справедливість, добросовісність та розумність.

Свобода підприємницької діяльності обмежується ст. 22-23 ЦКУ з приводу недопущення завдання шкоди іншим особам, державі, суспільству.

За визначенням п. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV (зі змінами та доповненнями, далі - ГК) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ст.42 ГК, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму витрат та суму амортизаційних відрахувань (пункт 1 ст. 142 ГК).

Виходячи з викладених норм законодавства, витрати виробництва (обігу) складаються з сум витрат, понесених платником податку у межах господарської діяльності, тобто від операцій по виконанню робіт, за якими отримано прибуток, так як це засвідчує здійснення підприємницької діяльності.

У зв'язку з тим, що збиток, отриманий як перевищення виробничої собівартості продукції над доходами від її реалізації не є витратами, що пов'язані із веденням господарської діяльності, то відповідно і ПДВ нарахований при придбані товарів, робіт, послуг, що використанні при проведенні реалізованих нижче собівартості робіт, не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності (здійснення збиткової діяльності не передбачає отримання доходу, що не призводить до збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів, та до зростання власного капіталу та відповідно не пов'язане із господарською діяльністю). Таким чином, ДП Харківський облавтодор зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ на суму витрат, які не використані в господарській діяльності, відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України.

Дане порушення вплинуло на визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки визначення ДП Харківський облавтодор фінансового результату у перевіряємому періоді здійснено виходячи з різниці між вартістю реалізації та сумою витрат, що врахована останнім у складі собівартості виготовлених та реалізованих товарів за податковим обліком, відображених у податковій звітності, а саме згідно аналізу статей бухгалтерського обліку, зокрема, рах. 91 Загальновиробничі витрати , рах. 23 Виробнича собівартість та рах. 26 Готова продукція , рах. 90 Собівартість готової продукції з урахуванням субрахунків по видам продукції, рах. 70 Дохід від реалізації з урахуванням субрахунків по видам продукції.

Обчислення розміру вказаного порушення здійснювалося перевіряючими шляхом складання сум, які обліковувалися на балансових рахунках 90 Собівартість готової продукції , яку потім порівнювали із відомостями рахунку 70 Дохід від реалізації за той же період. Таким чином отримували суму відхилення між фактичною собівартістю та доходом від реалізації продукції цього ж періоду , що і становило суму порушення за той чи інший період (помісячно).

За результатами перевірки видно, що реалізація готової продукції за ціною, яка на думку перевіряючих, є нижчою собівартості, констатовано в окремих місяцях 2014 року .

Така діяльність позивача призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу, що не відповідає критеріям розумних економічних причин (ділової мети) через недотримання необхідної умови для формування витрат та/або податкового кредиту платником податків - отримання доходу, що в свою чергу є порушенням пп. 14.1.36 та пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. А відтак, за висновком Відповідача , лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. У випадку збитковості операції ділова мета господарської операції є недобросовісною, а відповідні операції є такими, що вчинені поза межами господарської діяльності. Відповідно витрати на придбання активів, здійснені без мети отримання прибутку, є такими, що понесені поза межами господарської діяльності платника податків та не надають права останньому на врахування цих витрат у податковому обліку.

Однак, суд зазначає, що Податковим кодексом України або стандартами бухгалтерського обліку (як міжнародними так і національними) не передбачено алгоритмів розрахунку загальновиробничої чи фактичної собівартості, не передбачено таких показників як загальновиробнича собівартість та фактична собівартість , яку обраховував Відповідач при визначенні встановлених ним порушень.

Враховуючи викладене, розрахунок Відповідачем заниження собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 11597493,38 грн. за 2014 рік , не може вважатися обґрунтованим, оскільки не базується на нормах ПК України та стандартах бухгалтерського обліку.

Протягом перевіреного періоду бухгалтерський облік в ДП Харківський облавтодор здійснюється у відповідності до Облікової політики , затвердженої наказом від 30.12.2013 р. № 301 , якою передбачено ведення бухгалтерського обліку у відповідності до національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С) БО).

ДП «Харківський облавтодор» використовує в бухгалтерському обліку засади П(С)БО 16 Витрати , що побудовані на положеннях МСФЗ.

Частиною 5 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, яка в силу ст.1 цього Закону являє собою сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством). У відповідності до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції, чинній до 01.01.2015 року) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу ІІІ цього Кодексу - це витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не супере Згідно з п. 11 Правил (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 року № 318 (далі по тексту - П(С)БО 16) собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних витрат загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

У свою чергу, за змістом абз.2 п.11, п.п.12, 13, 14, 15, 16 П(С)БО 16, до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати (витрати на матеріали, купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби, технологічне паливо та енергію в основному виробництві); прямі витрати на оплату праці (основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на єдиний соціальний внесок; інші прямі витрати (витрати на утримання та експлуатацію устаткування тощо); змінні загальновиробничі та розподілені постійні загальновиробничі витрати.

Собівартість реалізації (рядок 2050 форми 2 Звіту про фінансові результати ) сформована у ДП Харківський облавтодор на момент відображення реалізації продукції (робіт, послуг) контрагентам - покупцям на підставі укладених договорів купівлі-продажу - по виробничій собівартості, яка формується протягом процесу виготовлення продукції (робіт, послуг) з додаванням суми нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які відображаються в місяці проведення розподілу загальновиробничих витрат.

При безперервному циклі виробництва неможливо за результатами кожного місяця повністю списувати усі нерозподілені загальновиробничі витрати, штучно завищуючи вартість активів готової продукції або незавершеного виробництва , оскільки окремі загальновиробничі витрати можуть накопичуватися протягом кількох податкових періодів, в залежності від тривалості виробничого циклу. Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється виходячи із очікуваного обсягу виробництва за визначенням нормального та фактичного рівня виробничої потужності. Нормальна потужність не завжди відповідає фактичній. Така розбіжність між нормальною та фактичною потужністю призводить до появи нерозподілених умовно постійних загальновиробничих витрат.

Таким чином, коли: 1) фактична потужність більше нормальної - нерозподілені витрати не виникають і усі загальновиробничі витрати включаються до виробничої собівартості продукції (Дт 23). Разом з тим, сума постійних розподілених витрат не повинна перевищувати суму фактичних постійних загальновиробничих витрат; 2) фактична потужність менше нормальної - виникає необхідність розподілу постійних загальновиробничих витрат, частина з яких (розподілені постійні витрати) збільшить незавершене виробництво (Дт 23 Кт 91), друга частина (нерозподілені постійні витрати) - відносяться на собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Суд зауважує, що зменшення у 2014 році показника прибутку від реалізації (різниця між доходом та собівартістю реалізованої продукції, яка включає в себе виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) та появу (збільшення) нерозподілених умовно постійних загальновиробничих витрат, позивач в умовах затяжної економічної та політичної кризи також пов'язане з наступними причинами: неритмічне фінансування галузі на фоні загальної фінансової та економічної нестабільності в Україні.

Суд також зазначає, що основними показниками, які характеризують загальне зменшення обсягів виконаних робіт 2014 та 2013 років в порівнянні, слід вважати наведені у консолідованих звітах про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма № 2-к за 2014 роки (т. 5, а.с. 1-22)

Валовий збиток у 2014 році склав 5813 тис. грн. (проти 5414 тис. грн. позитивного результату у 2013 році) . Фінансовий результат до оподаткування у 2014 році склав 12475 тис. грн. збитку ( за 2013 рік-66 тис. грн. прибутку ).

Витрати, які призвели у 2014 році до зменшення чистого прибутку відображені в розшифровці до консолідованого звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма № 2-к за 2014 рік, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, станом на 01.01.2014 року в Консолідованому балансі (Звіт про фінансовий стан Форма № 1-к) підприємства обліковується дебіторська заборгованість за виконані роботи в сумі 121082 тис. грн., яка протягом 2014 року збільшилась .

Фінансування підприємства протягом 2014 року було недостатнім та неритмічним , так в порівнянні з 2013 роком надходження коштів зменшилось на 50,5 відсотків : з 280828 тис. грн. за 2013 рік до 141679 тис. грн. у 2014 році, це відображено в консолідованому звіті про рух грошових коштів (за прямим методом) форма № 3-к за 2013 та 2014 роки (Додаток № 14). Це призвело до недостатності обігових коштів, а також зростання кредиторської заборгованості, заборгованості з виплати заробітної плати та податків, виникнення виконавчих та судових зборів, штрафних санкцій, загрози блокування рахунків підприємства в банківських установах.

При обмеженому фінансуванні також обмежуються і обсяги виконання робіт. У порівнянні з будівництвом, коли обсяг робіт можна накопичити і потім виконати роботи разом з мінімальними витратами, роботи з експлуатаційного утримання потребують негайного виконання.

Крім того, судом дослідженно лист Укравтодору №107/3/7.1-8 від 11.01.2014 року, який діяв з 11.01.2014р. по 30.11.2016 р. (т. 5, а.с. 23), згідно якого При визначені вартості машино-години машин та механізмів за час чергування без виїзду враховується лише заробітна плата машиністів з відповідним єдиним соціальним внеском (без витрат на паливно-мастильні матеріали, амортизаційних відрахувань, витрат на ремонт та технічне обслуговування, на частини, що швидко спрацьовуються, на перебазування) з врахуванням кошторисного прибутку, але без нарахування загальновиробничих витрат (І та ІІІ блоків), адміністративних витрат та будь-яких інших витрат. , що привело до збитків підприємства через накопичення невідшкодованих основним замовником Службою автомобільних доріг у Харківській області витрат.

Цей лист було скасовано з 01.12.2016 року листом Укравтодору № 2727/3/7.1-8 від 01.12.2016 року (Додаток №14).

Згідно пп .188.1 статті 188 Податкового кодексу України, який діяв у 2014 році …база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

При складанні актів виконаних робіт по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг загального користування, форми №Кб-2в, ДП Харківський облавтодор повинен користуватися вимогами СОУ 42.1-3764118-085:2012 Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, мостів та інших транспортних споруд .

Витрати, понесені ДП Харківський облавтодор у виробничій діяльності, безпосередньо пов'язані із господарською (підприємницькою) діяльністю, склад загальновиробничих витрат, розподілених на змінні та постійні, підприємство встановлює самостійно (п. 16 П(С)БО 16 Витрати ) та затверджує їх в Обліковій політиці , облік на підприємстві ведеться на однойменному рахунку 91 та на відповідних субрахунках. Змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються на кожну одиницю об'єкта готової продукції. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати не включаються до складу виробничої собівартості та не розподіляються на кожну одиницю об'єкта готової продукції, а включаються до витрат періоду, в якому вони були понесені у відповідності до принципу нарахування та відповідності доходів і витрат.

Суд встановив, що для перевірки було надано детальний аналіз рахунків при формуванні та розподілі загальновиробничих витрат, а також формування за їх участю собівартості готової продукції, із документальним підтвердженням (витягами з журналів - ордерів, оборотно - сальдових відомостей тощо), що не заперечується відповідачем.

Щомісячно всі показники 90-х та 70-х рахунків закриваються на результат діяльності (79 рахунок). Згідно п. 7 П(С)БО 16 дозволяється списання витрат до складу рахунку 79 Фінансові результати на субрахунок 791 Результат основної діяльності .

Як зазначалося вище, фахівцями податкового органу встановлено порушення на суми проведених донарахувань по податку на прибуток із застосуванням алгоритму математичного складання рахунку 90 та порівняння його із доходом від реалізації продукції (70) у розрізі кожного місяця перевіряємого періоду окремо. При цьому, проігноровано той факт, що дохід місяця може не в повній мірі стосуватися загальновиробничих витрат, що акумулюються на вказаних рахунках, які можуть накопичуватися через тривалість виробничого процесу протягом кількох податкових періодів, по яким не отримано доходу у цьому конкретному періоді (місяці).

Даний принцип знайшов своє відображення у пункті 7 П(С)БО 16 "Витрати", вказано, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. В подальшому цей же принцип закріплений і у Податковому кодексі України, а саме в п. 138.4 ст. 138 ПКУ.

П(С)БО 16 розмежовують постійні загальновиробничі витрати на розподілені та нерозподілені. Розподілені постійні загальновиробничі витрати відносяться до собівартості виробленої продукції (тобто включаються до виробничої собівартості продукції, яка вироблена у звітному періоді, та обліковується з використанням рахунків 23 та 26) і відноситься до витрат у періоди реалізації такої продукції.

Бухгалтерським та податковим обліком розрізняються поняття собівартість виготовлених товарів, робіт, послуг (виробнича собівартість) та собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг (собівартість реалізації).

Ці види собівартості розраховуються за різними бухгалтерськими методами, а моменти визнання витрат для цілей бухгалтерського та податкового обліку також будуть різними.

До суду не надано обґрунтованих пояснень з приводу того, яка саме собівартість перевірялася та яким чином відбулось завищення позивачем собівартості виробництва (виробничої собівартості).

Виходячи із аналізу вищенаведеного, суд приходить до висновку, що твердження щодо невідповідності господарської діяльності при збитковості реалізації в цілому без аналізу проведення конкретних господарських операцій та відповідних рахунків бухгалтерського обліку у контексті формування собівартості кожної одиниці об'єкта готової продукції та визначення бази розподілу загальновиробничих витрат, є безпідставними, так само як і розрахунки заниження собівартості, здійснені за наслідками перевірки, які не ґрунтуються на нормах ПК України та методології бухгалтерського обліку.

Крім того, відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За визначенням пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.1 ст.138 ПК України та П(С)БО 16 Витрати прямо передбачено віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів. При цьому, будь-яких обмежень щодо віднесення до складу цих витрат собівартості товарів послуг по операціям, які не призвели до отримання прибутку, стаття 138 ПК України та П(С)БО 16 Витрати не містять.

Господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. Збитковість господарської операції не може бути підставою для визначення господарської виробничої діяльності як негосподарської. Прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, - вона може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами. Власне збитковість господарської діяльності не є ознакою відсутності розумних цілей економічного характеру у господарській операції.

Відповідно до ст.6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Статтею 43 ГК України встановлено принцип свободи підприємницької діяльності, згідно з яким підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Податковий кодекс України не містить положень, що дають можливість податковому органу оцінювати здійснені платником витрати по сплаті податку на додану вартість у ціні товару з позиції їх економічної доцільності, раціональності та ефективності господарських взаємовідносин, у зв'язку з чим прибутковість або збитковість конкретних господарських операцій або діяльність платника в цілому за один податковий період не може вважатися підставою для висновку про відсутність ділової мети або спрямованості діяльності не на отримання прибутку, тобто для одержання необґрунтованої податкової вигоди.

З'ясування наміру платника податків на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення.

У той же час, суд встановив, що в акті не зафіксовано формування витрат та податкового кредиту підприємства в процесі формування собівартості виготовлених товарів за рахунок удаваних чи фіктивних правочинів, або ж з використанням зайвих ланок постачання.

Під час судового розгляду справи, відповідачем не заперечувався факт реальності господарських операцій з продажу товарів, у яких податковий орган вбачає реалізацію за ціною нижче собівартості, а також належне документальне оформлення цих господарських операцій.

ДП Харківський облавтодор при здійсненні підрядних робіт протягом перевіреного періоду мав на меті отримання доходу і здійснював свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, однак його діяльність не дала очікуваного результату з незалежних від підприємства причин, які було наведено вище та наявність і вагомість яких відповідачем не спростовано.

До суду надані договори укладені зі Службою автомобільних доріг у Харківській області, про що також відповідач зазначає у додатку № 9 до акту перевірки, за якими у 2014 році ДП «Харківський Облавтодор» виконувало підрядні роботи.

1. Договір № Т1 -УТР/14 від 15.01.2014рокупро закупівлю послуг за державні кошти. Відповідно до умов договору: Підрядник зобов'язується надати Замовникові послуги, а Замовник - прийняти і оплатити послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. (т. 5, а.с. 25-32)

Ціна Договору становить 319 514 155,00 грн. (триста дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот чотирнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ в розмірі 53 252 359,17 грн. (т. 5, а.с. 33)

Вартість послуг по договору визначається згідно з вимогами СОУ 42.1- 37641918-085:2012.

Термін надання робіт 2014-2017р. (додаткова угода № 19 від 21.01.2016 р.)(т. 5, а.с. 62)

2. Договір № Т2-УТР/14 від 15.01.2014року про закупівлю послуг за державні кошти. Відповідно до умов договору підрядник зобов'язується надати Замовникові послуги, а Замовник - прийняти і оплатити послуги експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. (т. 5, а.с. 92-99)

Ціна Договору становить 319 660 851,00 грн. (триста дев'ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят тисяч вісімсот п'ятдесят одна грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ в розмірі 53 276 808,50 грн. (т. 5, а.с. 100)

Термін надання робіт 2014-2017р. ( додаткова угода № 19 від 21.01.2016 р.)(т. 5, а.с. 131)

3. Договір №10-КХД-516 від 03.06.2011року про закупівлю послуг за державні кошти. Відповідно до умов договору генеральний підрядник зобов'язується надати Замовникові послуги, а Замовник прийняти і оплатити такі послуги. (т. 6, а.с. 1-8)

Ціна цього Договору становить 706 898 000 гривень (сімсот шість мільйонів вісімсот дев'яносто вісім тисяч гривень), у тому числі ПДВ в розмірі 1 17 816 333,33 гривень (сто сімнадцять мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч триста тридцять три грн. 33 коп.).(т. 6, а.с. 9)

Термін надання робіт 2011-2017р. (додаткова угода № 27 від 26.08.2016 р.)(т.6, а.с. 49)

Відповідно додатку №1 зазначено перелік субпідрядників для виконання поточного ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 516+ 200- км 646+200 у Харківській області:

1. ТОВ Паркінг+ , кд 32868719, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 100 000, 0 ти.грн..

2. ТОВ Автомагістраль , код 32884416, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 100 000,0 тис.грн..

3. Дніпропетровське ЗАТ Трест Дніпродорбуд , код 03450005, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 100 000,0 тис.грн.

4. ВАТ Шляхове ремонтно-будівельне управління №33, код 05422384, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 100 000,0 тис.грн..

5. ТОВ Союз КДС , код 24039320, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 3 000,0 тис. грн..

6. ТОВ Альтком , код 32794511, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 100 000,0 тис. грн..

7. ТОВ БК Євродор , код 36256287, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 100 000,0 тис.грн..

8. ТОВ Впроваджувальне підприємство Мост-1 , код 34093999, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 77 000,0 тис.грн..

9. ТОВ Євроконсалтсервісгруп , код 34614022, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 2 000,0 тис.грн.

4. Договір №Т19-КХД-395/12 від 23.05.2012року про закупівлю послуг за державні кошти. Відповідно до умов договору генеральний підрядник зобов'язується надати Замовникові послуги, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. (т. 6, а.с. 68-72)

Ціна Договору становить 320 000 000,00 грн. (триста двадцять мільйонів грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ в розмірі 53333333,33 (п'ятдесят три мільйони триста тридцять три тисячі триста тридцять три грн. 33 коп.). (т. 6, а.с. 73)

Термін надання робіт 2011-2018р. ( додаткова угода № 25 від 06.06.2017 р.)(т. 6, а.с. 112)

Додаток 1 перелік субпідрядних організацій (т. 6, а.с. 75)

по поточному ремонту автомобільної дороги загального користування державного значенні М 03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 395+064 - км 461+076 у Харківській області:

ТОВ ВП Мост-1 , 83102, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 34093999 - поточний ремонт мостів 5000,0 тис.грн.,

ПАТ Шляхове ремонтно-будівельне управління №33 , 61009, м.Харків, код ЄДРПОУ 05422384 - поточний ремонт 57000,0 тис.грн.

ТОВ Будівельна компанія Євродор , 91055, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 36256287 - поточний ремонт - 49000,0 тис.грн.,

ПАТ Трест Дніпродорбуд , 49044, м.Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 03450005 - поточний ремонт 55000,0 тис.грн.,

ТОВ Автомагістраль , 54001, м.Миколаїв, код ЄДРПОУ 300670 - поточний ремонт 125000,0 тис.грн.,

ТОВ ТБД , 49021, м.Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 37988621 - поточний ремонт 24000,0 тис.грн.

5. Договір № 16ПР-КХД від 26.09.2011року про закупівлю послуг за державні кошти. Відповідно до умов договору генеральний підрядник зобов'язується надати Замовникові послуги, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.(т. 6, а.с. 115-123)

Ціна послуг становить 85 908 678,00 гривень (вісімдесят п'ять мільйонів дев'ятсот вісім тисяч шістсот сімдесят вісім грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ в розмірі 14 318 113 (чотирнадцять мільйонів триста вісімнадцять тисяч сто тринадцять грн. 00 коп.) гривень.(т. 6, а.с. 124)

Термін надання робіт 2011-2017р. ( додаткова угода № 16 від 29.12.2016 р.)(т. 6, а.с. 147)

Додаток №1 - Перелік Субпідрядних організацій (т.6, а.с. 125)

Відповідно додатку №1 зазначено перелік субпідрядників для виконання поточного ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 461+ 076- км 472+218 у Харківській області:

1.ТОВ Автомагістраль , код 32884416, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 37 000,0 тис.грн..

2. Дніпропетровське ЗАТ Трет Дніпродорбуд , код 03450005, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 15 000,0 тис.грн..

3.ВАТ Шляхове ремонтно-будівельне управління №33, код 05422384, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 21 000,0 тис.грн..

4.ТОВ ОСОБА_4І.М. , код 31299514, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 2 000,0 тис. грн..

5.ПП Єврошляхстандарт , код 33805995, вид послуг-поточний ремонт, вартість - 7 000,0 тис. грн.

6. Договір №Т32-КХД(ВУУ) від 27.08.2012 року про закупівлю послуг за державні кошти. Відповідно до умов договору підрядник зобов'язується надати Замовникові послуги, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.(т. 6, а.с. 149-152)

Ціна Договору становить 81 791 190,00 грн. (вісімдесят один мільйон сімсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ в розмірі 13 631 865,00 грн.( т. 6, а.с. 153)

Ціна Договору є динамічною. Вартість послуг визначається згідно з вимогами ДБН Д.1.1- 1-2000 (зі змінами та додатками), ВБН Д.1.1-218-1-2001 (із змінами та додатками).

V. Надання послуг по Договору

Термін надання робіт 2011-2017р. (додаткова угода № 16 від 29.12.2016 р.)(т. 6, а.с. 175)

7. Договір №Т5-УТР/13 від 07.02.2013 року про закупівлю послуг за державні кошти. Відповідно до умов договору генеральний підрядник зобов'язується надати Замовникові послуги, а Замовник-прийняти і оплатити такі послуги.(т. 6, а.с. 177-184)

Ціна Договору становить 320 691928,00 грн. (триста двадцять мільйонів шістсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот двадцять вісім гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ в розмірі 53 448 654,67 грн.(т. 6, а.с. 185)

Термін надання робіт 2013-2014р. (додаткова угода № 15 від 05.05.2014 р.)(т. 6, а.с. 202)

8. Договір № СКР5 від 25.08.2011 року по капітальному ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, що здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету. Відповідно до умов договору підрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, а Замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.(т. 7, а.с. 1-8)

Ціна робіт по Договору становить 2 938 032 гривень (два мільйони дев'ятсот тридцять вісім тисяч тридцять дві грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ в розмірі 489 672 гривні (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят дві грн. 00 коп.). (т. 7, а.с. 9)

Термін надання робіт 2011-2017р. (додаткова угода № 10 від 29.12.2016 р.)(т. 7, а.с. 28)

9. Договір № Т53-ПР/13 від 17.12.2013 року про закупівлю послуг за державні кошти. Відповідно до умов договору підрядник зобов'язується у 2013- 2014 роках надати Замовникові послуг, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.(т. 7, а.с. 30-37)

Ціна Договору становить 345 166 734,00 гривень (триста сорок п'ять мільйонів сто шістдесят шість тисяч сімсот тридцять чотири гри. 00 коп.), у тому числі ПДВ в розмірі 57 527 789,00 грн.(т. 7, а.с. 38-39)

Термін надання робіт 2013-2017р. (додаткова угода № 126 від 21.04.2017 р.)(т. 7, а.с. 102)

Дослідивши надані до суду копії договорів та додатки до них, судом приймає до уваги, той факт, що при складанні вищевказаних контрактів ДП Харківський облавтодор передбачав отримання прибутку після їх повного виконання, про що свідчать розрахунки договірної ціни, в яких передбачено кошторисний прибуток, а тому неможливо зробити висновок щодо перевищення собівартості над доходами в цілому в звітних періодах (щомісячно) у 2014 році, тому як за усіма контрактами по яким виконувалися роботи у 2014 році, роботи виконувалися у інших періодах та як можно побачити з додатків наданих разом з договорамита актами звірок з розшифровками по виконанню робіт по вище вказаним договорам за 2014 - 1 квартал 2016 року роботи виконувалися не тільки у 2014 році, а і в 2015, 2016 році та продовжують виконуватись на теперешній час за більшістю вище вказаних договорів.(т. 7, а.с.10-133)

Державним Підприємством Харківський Облавтодор нарахування доходів (витрат) здійснюється з дати оформлення первинного документа, що підтверджує надання (отримання) роботи, послуги.

Доходи (витрати) за здійсненими (отриманими) роботами, послугами з обов'язковим результатом визнаються за фактом надання (отримання) робіт, послуг або за фактом досягнення передбаченого договором результату.

Ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом визначати за методом вимірювання та оцінки виконаної роботи.

Доходи, що виникатимуть в результаті використання активів Підприємства, визначаються доходами згідно методики передбаченої П(С)БО № 15 «Дохід» .

Оцінку ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) здійснюєтся шляхом вивчення виконаної роботи.

Так, в бухгалтерському обліку доходи (витрати) відображаються у звітному періоді в якому підписано первинний документ - акт наданих (отриманих) послуг (виконаних робіт).

Окремі збиткові операції позивача протягом перевіряємого періоду були обумовлені розумними економічними причинами та об'єктивними перешкодами в умовах затяжної економічної та політичної кризи.

Слід відмітити, що відповідно до п.150.1 ст.150 ПК України(в редакції, чинній до 01.01.2015 року) якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Контролюючий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

Таким чином статтею 150 ПК України було передбачено можливість існування за підсумками податкового року від'ємного значення бази оподаткування податком на прибуток, тобто збитку.

Отже суд вважає, що висновки відповідача про перевищення собівартості виробництва над доходами від її реалізації, не можуть бути підставою для визнання господарської діяльності ДП Харківський облавтодор такою, що не відповідає критеріям розумних економічних причин (ділової мети).

З огляду на вищевикладене, висновки відповідача про те, що витрати на придбання товарів (робіт, послуг), використаних для виробництва продукції, яка згодом була реалізована за ціною, нижчою собівартості, понесені поза межами господарської діяльності платника податків та не надають права останньому на відповідні врахування цих витрат у податковому обліку, є безпідставними.

Таким чином ДП Харківський облавтодор обґрунтовано включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, суму в розмірі 11597493,38 грн.

Так, судом з'ясовано, що в ході перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем по податку на прибуток, правова оцінка якому надана вище, мало вплив на формування ПДВ у перевіряємому періоді, у звязку з чим встановлено також заниження ПДВ на загальну суму 1487710,00 грн. (за січень 2014 - 124454,00 грн., за лютий 2014 - 84842,00 грн., за березень 2014 - 110 152,00 грн., за квітень 2014 - 43867,00 грн., за травень 2014 - 62504,00 грн., за червень 2014 - 129242,00 грн., за липень 2014 - 160033,00 грн., за серпень 2014 - 55560,00 грн., за вересень 2014 - 180993,00 грн., за жовтень 2014 - 103619,00 грн., за листопад 2014 - 163721,00 грн., за грудень 2014 - 268723,00 грн.). Таким чином податковий орган прийшов до висновку, що позивачем порушено вимоги пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі висновку що збиток, отриманий як перевищення виробничої собівартості виконаних робіт над доходами від їх реалізації не є витратами, що пов'язанні із веденням господарської діяльності, то відповідно і ПДВ нарахований при їх придбанні, не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності (здійснення збиткової діяльність не передбачає отримання доходу, що не призводить до збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів, та до зростання власного капіталу та відповідно не пов'язане із господарською діяльністю).

Надаючи оцінку вищевказаним доводам відповідача, суд зазнача, що його висновки стосовно ведення позивачем діяльності, яка не підпадає під ознаки господарської діяльності, спростовуються наданими до суду доказами, а тому збільшення ПДВ за 2014 рік у сумі 1487710,00 грн. з цих підстав є протиправним. Крім того вважає за необхідне додати наступне.

З аналізу норм ПК України, що визначають об'єкт, базу та період оподаткування ПДВ, виникнення податкових зобов'язань з цього податку ніяк не пов'язано із перевищенням витрат над доходами та реалізацією готової продукції за цінами нижче виробничої собівартості, а відтак - нарахування контролюючим органом додаткових податкових зобов'язань з ПДВ понад базу оподаткування не ґрунтується на законі.

Так в ході перевірки податковим органом було встановлено, що Позивачем порушено вимоги пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 1487710,00 грн.

Відповідно до п. 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Так, п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Таким чином для збільшення податкових зобов'язань з ПДВ згідно норм права, на які посилається відповідач у акті перевірці потрібно виконання одночасно двох умов:

- наявність у позивача первинних документів по відображенню господарчих операцій на товари/послуги, необоротні активи, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту;

- такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися не у господарській діяльності.

Однак Відповідачем нараховані Позивачу зобов'язання з ПДВ за 2014 рік виходячи з висновку, що збиток, отриманий як перевищення виробничої собівартості виконаних робіт над доходами від їх реалізації не є витратами, що пов'язанні із веденням господарської діяльності, то відповідно і ПДВ нарахований при їх придбанні, не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності. Тобто посилання Відповідачем на вище вказані норми права є не обґрунтованим та не відповідає їх змісту.

Також слід узяти до уваги наступне.

Статтею 10 ЗУ Про автомобільні дороги встановлено, що Державне управління автомобільними дорогами загальногокористування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якогоспрямовується і координується Кабінетом Міністрів України черезкерівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспортуі який має свої органи управління на місцях.

Згідноп. 6 та 8 статті 11 ЗУ Про автомобільні дороги до основних обов'язків органу державного управління автомобільними дорогами загального користування відноситься: п. 6)організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; п. 8) розробка нормативів та методик визначення витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг загального користування.

Пунктом 2.1. статуту позивача передбачено, що підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей, виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації.

Для цього підприємство:

- здійснює будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, виконання відповідних державних програм;

- проводить науково-технічну політику з метою скорочення інвестиційного циклу і впровадження найновіших досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, концентрації науково-технічного і виробничого потенціалу з розроблення та впровадження нових прогресивних видів техніки, технологій і матеріалів.

Тобто основною діяльністю Позивача є будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування на підставі затверджених державних програм, які виконуються на підставі певних будівельних норм, державних стандартів і норм, та за цінами, які також формуються на підставі розроблених нормативів та методик, виходячи з цього у Позивача не має право самостійно визначати як свої доходи, так і витрати, що фактично формуються на підставі первинних документів, що виникають при виконанні зобов'язань на підставі укладених договорів.

Суд не погоджується з висновками відповідача про заниження податкових зобов'язань за 2014 рік, що відображені в акті перевірки, на підставі того, що збиток, отриманий як перевищення виробничої собівартості виконаних робіт над доходами від їх реалізації не є витратами, що пов'язанні із веденням господарської діяльності, то відповідно і ПДВ нарахований при їх придбанні, не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності (здійснення збиткової діяльність не передбачає отримання доходу, що не призводить до збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів, та до зростання власного капіталу та відповідно не пов'язане із господарською діяльністю).

Відповідачем не знайдено жодних недоліків, що вказували б на те, що первісні документи, якими був сформований збиток та зобов'язання або податковий кредит з ПДВ, не пов'язані з господарською діяльністю або такими, що не відповідають розробленим державними органами нормативам та методикам.

Щодо порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 ПК України у редакції на час виникнення цих операцій суд зазначає наступне.

Відповідач, в акті перевірки, прийшов до висновку, що господарська операція на підставі якої були сформовані витрати має усі ознаки нереальності, що також потягло за собою завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 49750,00 грн. (штраф 12437,5 грн.), а також це виникло тих причин, що позивач порушив п. 198.1 ст. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України у редакції на час виникнення цих операцій.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача виходячи з наступного.

Судом, встановленно, та матеріалами справи підтвердженно, що між ТОВ „Благовест» та ДП Харківський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України був укладений договір поставки від 18 квітня 2014 року №1804/14.

Відповідно до умов договору від 18 квітня 2014 року № 1804/14 ТОВ Благовест виписана податкова накладна на загальну суму 298500,00 (ПДВ 49750,00 грн.). (т. 8, а.с. 155)

ДП Харківський облавтодор по взаємовідносинам з ТОВ Благовест сформував податковий кредит з ПДВ в декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2014 року та додатку №5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розділі 2 ряд . 118, у сумі 49750,0 грн. (т. 8, ас. 156-161).

Відповідно до наданої податкової накладної ТОВ ПБФ Благовест виписано видаткову накладну № 1009/01 від 10.09.2014 р.(у зв'язку з вилученням оригіналів документів на підставі вимоги слідчого судді А.М. Гримайло оригінал видаткової накладної на підприємстві відсутній тому, до суду надано прибутковий матеріальний ордер про отримання товару від постачальника ТОВ Благовест за № 2611 від 10.09.2014 р. на суму 298500,00 грн. з бухгалтерської програми 1С Бухгалтерія).(т. 8, а.с. 163)

Крім того в підтвердження реальності господарської операції до перевірки була надана товарно-транспортна накладна від 10.09.2014 р. (т. 8, а.с. 170).

Суд, дослідивши надані копії первинних документів, не погоджується з висновком відповідача про нереальність вчинення господарської операції між ТОВ „Благовест» та ДП Харківський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України та висновоком про те, що надані на перевірку документи по взаємовідносинам із вказаними контрагентами не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим встановлено порушення правил формування податкового кредиту та витрат підприємством позивача, а саме п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1, п. 138.1, п.138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1 ст. 139, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПКУ.

Також, суд зауважує, що Офіс ВПП, не здійснивши фактичної перевірки ТОВ „Благовест» на предмет реальності взаємовідносин із позивачем, зробив свої висновки про нереальність господарських операцій між ними із лише на підставі податкової інформації по взаємовідносинам названих підприємств із їхніми контрагентами по ланцюгу постачання, що не відповідає вимогам законодавства та усталеної судової практики з цих питань, а особливо практики Європейського суду з прав людини.

Надаючи оцінку реальності здійснення вищевказаних господарських операцій та їх зв'язку із господарською діяльністю Позивача , а також дотриманню правил формування податкового кредиту та витрат відповідних звітних періодів з урахуванням фінансових результатів цих операцій, виходячи із принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі приходимо до таких висновків.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та правила формування податкового кредиту, а також порядок обчислення податку на прибуток підприємств та правила формування витрат визначаються Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент вчинення правовідносин жовтень 2014 року).

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПКУ витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визнання визначаються статтею 138 ПКУ.

Згідно п.138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПКУ встановлено, що не включаються до складу витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є: організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПКУ встановлено, що до витрат, які не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, належать, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1 статті 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено п. 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому за змістом п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно першого та другого абзаців п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (аналогічні позиції викладалися Вищим адміністративним судом у листах від 02.06.2011, № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 р. № 1936/11/13 11).

З аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що податкові наслідки у вигляді права на формування податкового кредиту та витрат є правомірними лише за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

В той же час за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, підстави для позбавлення останнього права на податковий кредит та збільшення витрат відсутні.

Платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентами вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово - господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податків товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише порушеннями контрагентами вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності або деякими дефектами в розрахункових документах, зумовленими допущеними помилками тощо.

Задля отримання таких доказів податковому органу надано право та відповідні повноваження в рамках перевірок платників податків у разі необхідності проводити зустрічні перевірки його контрагентів.

Так пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України(тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Судом встановленно, що в даному випадку зустрічні звірки щодо господарських правовідносин між позивачем та ТОВ „Благовест» , між ТОВ „Благовест» та ТОВ Арком Трейд не проводилися, відповідні довідки за їх результатами не складалися, без дослідження необхідних документів та з'ясування фактів здійснення господарських операцій між контрагентами, є безпідставним, а висновки відносно позивачап з посиланням на податкову інформацію про взаємовідносини ТОВ „Благовест» і ТОВ Арком Трейд із їх контрагентами по ланцюгу постачання фактично ґрунтуються на припущеннях.

Суд не погоджується з посиланням відповідача на сумнівність наявності у підприємств-постачальників товару адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань є загальним посиланням, яке не доведено, і саме собою не свідчить про нереальний характер господарських операцій між позивачем такими постачальниками. До того ж підприємства не позбавлені права і можливостей залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення торгівельної діяльності.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право добросовісного платника податків на витрати та податковий кредит з ПДВ не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Така правова позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Як зазначено в пункті 38 Рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, на думку Європейського суду з прав людини, відмова у підтвердженні права на бюджетне відшкодування ПДВ може ґрунтуватися на встановленні зловживань з боку саме того платника податку, який формував суми бюджетного відшкодування.

Реальність здійснення господарських та фактичний рух активів між ТОВ „Благовест» та ДП Харківський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України Позивач підтверджує належними документами: договором поставки, податковою накладною, видаткова накладною.

Подальше використання в своїй господарській діяльності поставленого товару даним контрагентом підтверджується наданими первинними документами, що перелічені у актах приймання-передачі документів, що виймаються по філії Куп'янський райавтодор та по філії Лозівський райавтодор , це видаткові накладні на внутрішнє переміщення (на підтвердження передачі товару на виробництво), ТТН, акти переробки матеріалів де у виробництві використовувався цей товар, акти приймання виконаних будівельних робіт, де також використовувався отриманий товар, довіреності на отримання матеріальних цінностей (т. 8, а.с.171-213, т. 9 а.с.1-210, т. 10, а.с.1-17).

Дослідивши копії наданих до суду первинних документів, суд приходить до висновку, що всі операції в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках позивача, що також не заперечується відповідачем у акті перевірки.

Усі документи в їх сукупності за змістом та формою відповідають вимогам закону та відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак самі по собі правопорушення у сфері оподаткування, допущені постачальниками платника чи його контрагентами по ланцюгу постачання, не можуть бути мотивом для висновку про необґрунтованість податкової вигоди.

За таких обставин, суд не погоджується із висновком податкового органу про зменшення витрат, що було включено у податкове повідомлення - рішення за формою П № НОМЕР_2 від 30.06.2017 р. у якості завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибутокза 2014 рік та збільшення податку на додану вартість разом зі штрафом, обрахованих позивачу з урахуванням фінансових результатів господарських операцій по взаємовідносинам із контрагентомТОВ „Благовест» .

Щодо порушення вимоги п.7, п.10 П(с)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п. 9 П(с)БО 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України, що призвело до завищенням від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2015 рік у розмірі 19209,00 грн. (яка потягла завищення від'ємного значення у 2015 та 2016 році), суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки податковий орган прийшов до висновку, що господарська операція на підставі якої були сформовані вище вказані витрати, не підтверджені належними первинними документами, що також потягло за собою завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань з ПДВ насуму 3842,00 грн. (штраф 960,5 грн, та як вказує відповідач, це виникло з тих причин, що Позивач також порушив п. 198.6 ст. 198абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України у редакції на час виникнення цих операцій.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається лист Державної фінансової інспекції в Харківській області від 24.01.2017 №20-06-25/573, яким надійшов акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДП Харківський облавтодор від 15.12.2016 №06-12/13 за період з 01.07.2012 по 31.12.2016.

За результатом проведеної ревізії ДП Харківський облавтодор встановлено, що суцільною ревізією правильності врахування в актах ф.№КБ-2в вартості експлуатації машин і механізмів встановлено, що витрати експлуатації машин і механізмів визначені за ресурсними елементними кошторисними нормами на ремонтно-будівельні роботи СОУ 45.2-000181120-035:2010 (т. 10, а.с. 18-27

Вартість експлуатації вказаних машин і механізмів в актах ф.№КБ-2в не перевищує вартість, розраховану за ресурсними кошторисними нормами експлуатації машин і механізмів Мінрегіонбуду України від 25.08.2011 №7/35-9659, що обґрунтовано.

Під час ревізії встановлено, що до актів ф.№ КБ-2в за грудень 2015 року субпідрядною організацією ПАТ ШРБУ № 33 при виконанні поточного ремонту автомобільної дороги Шестакове-Перемога-Рубіжне, км 0+275 - км 0+420, км 1+150 - км 1+755, км 5+855 - км 6+515, км 6+657 - км 6+826, км 7+215 - км 7+760, км 8+242 - км 10+10 до прямих витрат були включені обсяги робіт по улаштуванню вирівнювального шару асфальтобетонної суміші за кошторисною нормою ДА2-3-12 Влаштування вирівнювального шару із пористої асфальтобетонної суміші асфальтоукладальником УООЕЬЕ 8ЦРЕК. 2100, при ширині укладання 3,0 м .

Окрім того, до прямих витрат у актах ф.№ КБ-2в за грудень 2015 року субпідрядною організацією ПАТ ШРБУ № 33 включені обсяги робіт по ущільненню асфальтобетонної суміші укладеного вирівнювального шару асфальтобетону за кошторисними нормами ДА2-4-1 Ущільнення асфальтобетонного шару котками гладковальцевими, масою 8т , ДА2-4-17, Ущільнення асфальтобетонного шару котками гладковальцевими масою 13т , ДА2-4-27 Ущільнення асфальтобетонного шару котками на пневмоколісному ходу масою 16т та ДА2-4-31 Ущільнення асфальтобетонного шару котками комбінованої дії НАММ НD 110К, масою 9,3т з наступною кількістю проходів по одному сліду: котки гладковальцеві масою 8т - 4 проходи; котки гладковальцеві масою 13т - 4 проходи; котки на пневмоколісному ходу масою 16т - 4 проходи; котки комбінованої дії НАММ НІ) 110К масою 9,3 т - 8 проходів.

Відповідно до вимог п. 3.18 СОУ 45.2-00018112-035:2010 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Автомобільні дороги та мости , вибір ланки котків та кількість проходів визначають за таблицею 3.3 - Рекомендована кількість проходів котків при ущільненні асфальтобетонних шарів .

При виборі ланки котків для ущільнення вирівнювального шару із асфальтобетонної суміші треба брати - по одному котку з І - IV груп. Рекомендована кількість проходів котка для групи 2-3 приймається за колонкою 8.

Так, згідно з колонкою 8 таблиці 3.3 СОУ 45.2-00018112-035:2010, незалежно від маси та виду катка рекомендована кількість їх проходів при ущільненні асфальтобетонних шарів становить 4 проходи по одному сліду.

В зв'язку з вищезазначеним, загальна кількість проходів катків по одному сліду повинна становити 16 проходів.

Проте, в наданих актах ф.№ КБ-2в ПАТ ШРБУ № 33 за грудень 2015 року (т. 10, а.с.28-63) кількість проходів котків необґрунтовано збільшено з 16 до 20 проходів по одному сліду, чим порушено п.3.18 та таблиці 3.3 СОУ 45.2-00018112-035:2010 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Автомобільні дороги та мости .

Окрім того, до ревізії надано акт пробного укочування, підписаний науковим співробітником кафедри будівництва та експлуатації автомобільних доріг ХНАДУ ОСОБА_5, начальником ВТВ ПАТ ШРБУ № 33 ОСОБА_6 та начальником ПАТ ОСОБА_7, затверджений генеральним директором ПАТ ШРБУ № 33 ОСОБА_8

В вищезазначеному акті зазначено, що при першій пробі укочування, було застосовано наступні катки: - гладковальцеві масою 8т - 4 проходів; гладковальцеві масою 13т - 3 проходів; на пневмоколісному ходу масою 16т - 4 проходів, комбінованої дії НАММ НD 110К масою 9,3т - 5 проходи. Однак, слід зазначити, що рекомендована кількість проходів по одному сліду при ущільненні асфальтобетонних шарів - 16 проходів, тобто по 4 проходи із кожної групи котків.

Тобто, при наявності котків всіх груп при першій пробі укочування ПАТ ШРБУ № 33 необґрунтовано зменшено рекомендовану кількість котків гладковальцевих масою 13т, що є в наявності та передбачені другою групою котків, та збільшено кількість проходів котків комбінованої дії НАММ НD 110К масою 9,3т, що призвело до збільшення трудовитрат.

Також, суд встановив, що в ході ревізії будь-яких лабораторних досліджень та протоколів, щодо проведення пробних ущільнень шару асфальтобетону під час виконання робіт на які є посилання в акті пробного укочення не надано.

Роботи по улаштуванню вирівнюючого шару виконуються із сумішей асфальтобетонних гарячих і теплих (асфальтобетон пористий), що застосовуються у нижніх шарах покриттів, дрібнозернисті, марка 1. Отже, в даному випадку, підрядною організацією ПАТ ШРБУ № 33 при першій пробі укочення безпідставно збільшено кількість проходів по одному сліду котків з загальної кількості 16 до 20 проходів, чим порушено п. 3.18 СОУ 45.2-00018112-035:2010.

Враховуючи вищевикладене, в порушення вимог п. 3.18 СОУ 45.2- 00018112-035:2010 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно- будівельні роботи. Автомобільні дороги та мости , до актів ф.№ КБ-2в за грудень 201 року безпідставно включені обсяги робіт з завищеною кількістю проходів котків, що призвело до завищення обсягів та вартості виконаних робіт на суму 23 051,00грн (з ПДВ).

Згідно з поясненням головного інженера ДП Харківський облавтодор ОСОБА_9, при укладанні асфальтобетонного покриття одним з важливих показників являється коефіцієнт ущільнення.

У СОУ 45.2-00018112-035:2010 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи, автомобільні дороги та мости у табл.3.3 наведена Рекомендована кількість проходів катків при ущільненні асфальтобетонних шарів. У пункті 3.18 того ж СОУ 45.2-00018112-035:2010 зазначено Перелік котків та кількість проходів по одному сліду, наведено в таблиці 3,3, можуть коригуватись за результатами пробного ущільнення шару асфальтобетону . При виконанні робіт з улаштування асфальтобетонного покриття на автомобільній дорозі Шестакове- Перемога-Рубіжне на ділянках км 0+275 - км 0+420, км 1+150 - км 1+755, км 5+855 - км 6+515, км 6+657 - км 6+826, км 7+215 - км 7+760, км 8+242 - км 10+103 для досягнення нормативного коефіцієнта ущільнення, який визначено ДБН В.2.3-4-2007, було проведено випробування вирубок асфальтобетонної суміші в лабораторних умовах ХНАДУ. Відповідно до акту пробного укочення для досягнення нормативного коефіцієнту ущільнення застосовано рекомендована кількість проходів відповідних катків та кількість проходів кожного з них. Таким чином, порушення, щодо приймання кількості проходів та кількості проходів та кількості котків у актах виконаних робіт по ПАТ ШРБУ № 33 згідно з результатами пробного ущільнення відсутнє.

В бухгалтерському обліку ДП Харківський облавтодор вищезазначені господарські операції з приймання робіт, виконаних субпідрядною організацією ПАТ ШРБУ № 33 відображені в журналі - ордері №10 по дебету субрахунку бухгалтерського обліку 23.1 Виробництво робіт та послуг та кредиту субрахунку бухгалтерського обліку 63.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками .

ДП Харківській облавтодор включено вищезазначені податкові накладні до декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року (додаток №5 від 19.01.2016 №9273591305 р.18).

Підсумовуючи вище вказане Відповідач прийшов до висновку, що фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Виходячи з цього Відповідач у акті вказує (стор. 113 та 182 акту перевірки):

На підставі вищезазначеного, перевіркою встановлено відсутність даних щодо обсягу та змісту господарських операцій в супереч частини 8 ст.4 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зі змінами та доповненнями, а от же Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, в тому числі - превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Згідно п.44.1, ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.14.1.36, п.14.1 ст.14, визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Таким чином, ДП Харківський облавтодор :

- порушено вимоги п.7, п.10 П(с)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п. 9 П(с)БО 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України, чим занижено фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на всього у сумі 19 209 грн, в т.ч. за 2015 рік у сумі 19 209 грн.;

- порушено вимоги п. 198.6 ст. 198 абз.2 п. 201.10 ст. 201 абз.2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит на загальну суму 3842 грн., в тому числі: за грудень 2015 року на суму 3842 грн.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та правила формування податкового кредиту, а також порядок обчислення податку на прибуток підприємств та правила формування витрат визначаються Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент вчинення господарської операції - це грудень 2015 року).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України ).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу , від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу .

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України ).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі Положення №318).

Згідно п. 4 Положення №318 об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 Положення №318).

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1 статті 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено п. 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому за змістом п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно першого та другого абзаців п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження реальністі здійснення господарської операції між ПАТ„ШРБУ № 33» та ДП Харківський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України , позивачем надано копії первинни документів, а саме: договор підряду № ДРС-1701 від 17.01.2012 р., актамиза № КБ-2в за грудень 2015 року б/н, податковими накладним, актом пробного укочування (т. 10, а.с. 28-63)

Суд приходить до висновку, що у первинних документах на підставі яких була описана вище та сформована господарська операція по виконанню робіт у акті перевірки недоліків не має. господарська операція в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках позивача, що також не заперечується у акті перевірки.

Що стосується висновків відповідача у акті перевірки, то по-перше він прийшов до них на підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства Харківський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії Автомобільні дороги України за № 06-12/13 від 15.12.2016 р. проведеної Державною фінансовою інспекцією в Харківській області за період з 1.07.2012 по 31.12.2016 року.

Слід зазначити, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства Харківський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії Автомобільні дороги України за № 06-12/13 від 15.12.2016 р. проведеної Державною фінансовою інспекцією в Харківській області - є за своєю суттю службовим документом, що підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності, і є суб'єктивною думкою перевіряючих, саме такий правовий висновок робить Вищий адміністративний суд України при розгляді справи №813/1360/13-а (К/800/18237/14, стор. 6), крім того на це вказує в ухвалі від 23.03.2016 р. касаційна інстанція при перегляді цієї справи.

Крім того у відповідності до правової позиції висловленої Верховним Судом України, зокрема у постановах 9 червня 2015 року (справа № 2а/2570/614/2012, 21-54а15), 23 червня 2015 року (справа № 818/1858/14, 21-358а15), від 17 листопада 2015 року (справа № 21-3498а15), від 2 грудня 2015 року (справа № 21-3609а15) та від 27 січня 2016 року (справа № 2а-4367/10/0770) при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право стягнути їх у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає цей позов.

Отже, суд зазначає, що відповідач не може посилатися на висновки зроблені у акті ревізії фінансово-господарської діяльності Державної фінансової інспекції в Харківській області за № 06-12/13 від 15.12.2016 р., тому як вони мають доказову силу тільки у тому випадку, якщо є рішення суду на користь Державної фінансової інспекції в Харківській області, яке підтверджує правильність її висновків викладених у акті ревізії фінансово-господарської діяльності.

До моменту надання цього адміністративного позову суду не відомо про факт прийняття будь-якого рішення суду на користь Державної фінансової інспекції в Харківській області, згідно якого підтверджувалися висновки викладені у акті ревізії фінансово-господарської діяльності за № 06-12/13 від 15.12.2016 р.

Крім того, Відповідач не звернув уваги на викладені у акті перевірки пояснення головного інженера ДП Харківський облавтодор , де він нагадав, що при укладанні асфальтобетонного покриття одним з важливих показників являється коефіцієнт ущільнення. У СОУ 45.2-00018112-035:2010 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи, автомобільні дороги та мости у табл.3.3 наведена Рекомендована кількість проходів катків при ущільненні асфальтобетонних шарів. У пункті 3.18 того ж СОУ 45.2-00018112-035:2010 зазначено Перелік котків та кількість проходів по одному сліду, наведено в таблиці 3,3, можуть коригуватись за результатами пробного ущільнення шару асфальтобетону . При виконанні робіт з улаштування асфальтобетонного покриття на автомобільній дорозі Шестакове- Перемога-Рубіжне на ділянках км 0+275 - км 0+420, км 1+150 - км 1+755, км 5+855 - км 6+515, км 6+657 - км 6+826, км 7+215 - км 7+760, км 8+242 - км 10+103 для досягнення нормативного коефіцієнта ущільнення, який визначено ДБН В.2.3-4-2007, було проведено випробування вирубок асфальтобетонної суміші в лабораторних умовах ХНАДУ. Відповідно до акту пробного укочення для досягнення нормативного коефіцієнту ущільнення застосовано рекомендована кількість проходів відповідних катків та кількість проходів кожного з них. Таким чином, порушення, щодо приймання кількості проходів та кількості проходів та кількості котків у актах виконаних робіт по ПАТ ШРБУ № 33 згідно з результатами пробного ущільнення відсутнє.

За таких обставин, суд вважає, протиправним зменшення витрат, що було включено у податкове повідомлення - рішення за формою П № НОМЕР_2 від 30.06.2017 р. у якості завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибутокза 2014 рік та збільшення податку на додану вартість разом зі штрафом, обрахованих Позивачу з урахуванням фінансових результатів господарських операцій по взаємовідносинам із контрагентом ПАТ„ШРБУ № 33» .

Щодо суми, яку податковий орган вважає завищенням від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2015 рік у розмірі 87581,00 грн. (яка потягла завищення від'ємного значення у 2015 та 2016 році), що виникло з причин порушення вимоги п.7, п.10 П(с)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п. 9 П(с)БО 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України.

Суд встановив, що згідно акту перевірки, господарська операція на підставі якої були сформовані вище вказані витрати не підтверджені належними первинними документами, що також потягло за собою завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на17516,00 грн. (штраф 4379,0 грн.) та як вказує відповідач, це виникло з тих причин, що позивач також порушив п. 198.6 ст. 198абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України у редакції на час виникнення цих операцій.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач на сторінках акту перевірки вказує, що до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС листом Державної фінансової інспекції в Харківській області від 24.01.2017 №20-06-25/573 надійшов акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДП Харківський облавтодор від 15.12.2016 №06-12/13 за період з 01.07.2012 по 31.12.2016.

За результатом проведеної ревізії ДП Харківський облавтодор встановлено, що суцільною ревізією правильності врахування в актах ф.№КБ-2в вартості експлуатації машин і механізмів встановлено, що витрати експлуатації машин і механізмів визначені за ресурсними елементними кошторисними нормами на ремонтно-будівельні роботи СОУ 45.2-000181120-035:2010 (т 10, а.с. 18-27).

Вартість експлуатації вказаних машин і механізмів в актах ф.№КБ-2в не перевищує вартість, розраховану за ресурсними кошторисними нормами експлуатації машин і механізмів Мінрегіонбуду України від 25.08.2011 №7/35-9659, що обґрунтовано.

Судом встановленно та матеріалами справи підтверджено, що під час ревізії встановлено, що в акті ф.№КБ-2в за грудень 2015 року (т. 10, а.с. 74-76) субпідрядною організацією ТОВ Автомагістраль , при виконанні поточного ремонту автомобільної дороги Харків-Зміїв-Балаклія-Горохуватка, км 30+366 - км 40+126 у Харківській області до прямих витрат були включені обсяги робіт по улаштуванню вирівнювального шару асфальтобетонної суміші за кошторисною нормою ДА2-3-15 Влаштування вирівнювального шару із щільної асфальтобетонної суміші асфальтоукладальником VOGЕLЕ SUPER 2100 .

Окрім того, до прямих витрат до акту ф.№КБ-2в за грудень 2015 року субпідрядною організацією ТОВ Автомагістраль були включені обсяги робіт по ущільненню асфальтобетонної суміші укладеного вирівнювального шару асфальтобетону за кошторисними нормами ДА2-4-5 Ущільнення асфальтобетонного шару котками гладковальцевими НАММ НD 90, масою 9,3т , ДА2-4-11 Ущільнення асфальтобетонного шару котками гладковальцевими НАММ НD 110, масою 10,6т та ДА2-4-23 Ущільнення асфальтобетонного шару котками на пневмоколісному ходу НАММ НD 150 ТТ, масою 14т з наступною кількістю проходів по одному сліду: котки гладковальцеві НАММ НD 90 масою 9,3т - 6 проходів; котки гладковальцеві НАММ НD 110 масою 10,6т - 12 проходів; котки на пневмоколісному ходу НАММ НD 150 ТТ масою 14,33т - 7 проходів.

Згідно п.3.18 СОУ 45.2-00018112-035:2010 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Автомобільні дороги та мости норми групи 2-3 на влаштування асфальтобетонних шарів треба застосовувати разом з нормами групи 2-4 на ущільнення асфальтобетонних шарів котками; вибір ланки котків та кількість проходів визначають за таблицею 3.3 - Рекомендована кількість проходів котків при ущільненні асфальтобетонних шарів .

При виборі ланки котків для ущільнення вирівнювального шару із асфальтобетонної суміші треба брати - по одному котку з І - IV груп. Рекомендована кількість проходів котка для групи 2-3 приймається за шпонкою 8.

Так, згідно з колонкою 8 таблиці 3.3 СОУ 45.2-00018112-035:2010, незалежно від маси та виду котка, рекомендована кількість їх проходів при ущільненні асфальтобетонних шарів становить 4 проходи по одному сліду.

В зв'язку з вищезазначеним, загальна кількість проходів котків по одному гіду повинна становити 16 проходів.

Проти, в акті ф. КБ-2в, ТОВ Автомагістраль за грудень 2015 року кількість проходів котків необґрунтовано збільшено з 16 проходів до 25 проходів по 1 сліду, чим порушено вимоги п. 3.18 та таблиці 3.3 СОУ 45.2-00018112-035:2010.

Окрім того, до ревізії надано акт пробного укочування, який підписаний інженером лабораторії ВП ДП Дор'якість ОСОБА_10, інженером ПТВ ТОВ Автомагістраль ОСОБА_11 та майстром ОСОБА_12

В акті пробного укочування зазначено, що при першій пробі укочування, було застосовано наступні катки: - котки гладковальцеві НАММ НD 90 масою 93т - 4 проходів; котки гладковальцеві НАММ НD 110 масою 10,6т - 4 проходів; котки пневмоколісні НАММ НD 150 ТТ масою 14,33т - 4 проходів, тобто 12 проходів (рекомендована кількості проходів по одному сліду при ущільненні асфальтобетонних шарів - 16 проходів). Комісія приходить до висновку, що в зв'язку з відсутністю гладковальцевого котка масою 13т та комбінованого котка масою 10,6т для отримання необхідного коефіцієнту ущільнення необхідно збільшити кількість проходів катка НАММ НD 110 масою 10,6т та НАММ НD 150 ТТ масою 14,33т, тобто для другої та четвертої групи катків.

Однак, не дивлячись на виводи комісії, щодо збільшення кількості проходів лише катків НАММ НD 110 масою 10,6т та НАММ НD 150 ТТ масою 14,33т, при другому пробному укоченні кількість проходів котка гладковальцевого НАММ НD 90 масою 9,3т по одному сліду було збільшено на два проходи, та збільшується кількість проходів важких катків НАММ НD 150 ТТ масою 14,33т на 2 проходи, а катків НАММ НD 110 масою 10,6т на 4 проходи.

Проте, згідно таблиці 3.3 СОУ 45.2-00018112-035:2010, до другої групи татків, що застосовуються при укочені, необхідно застосовувати котки дорожні самохідні масою більше 13т.

Тобто, при відсутності катка масою 13т та катка комбінованої дії масою 9.3 т, при пробних ущільненнях використовувались не найважчі катки масою 14,33т, що є в наявності та передбачені другою групою катків, а легші зі збільшеною кількістю проходів, що призвело до збільшення трудовитрат.

Судом встановленно, що в ході ревізії будь-яких лабораторних досліджень та протоколів щодо проведення пробних ущільнень шару асфальтобетону, на які є посилання в акті пробного укочення не надано.

Враховуючи вищевикладене, в порушення вимог п.3.18 СОУ 45.2-00018112-035:2010 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно- будівельні роботи. Автомобільні дороги та мости в акт ф.№КБ-2в за грудень 2015 року (сума акту 10354586,76 грн) безпідставно збільшено кількість проходів котків, що призвело до завищення обсягів та вартості виконаних робіт в суму 105 097,00грн (з ПДВ).

Вказане порушення допущене посадовими особами субпідрядної організації ТОВ Автомагістраль , якими внесені недостовірні дані щодо обсягів та вартості виконаних робіт до актів ф.№КБ-2в, що є первинними документами бухгалтерського обліку, а також головним інженером ЖП Харківський облавтодор ОСОБА_9, яким підписані акти ф.№КБ-2в, до яких підрядною організацією були внесені недостовірні дані.

Згідно пояснення головного інженера ДП Харківський облавтодор ОСОБА_9, при укладанні асфальтобетонного покриття одним з важливих показників являється коефіцієнт ущільнення. У СОУ 45.2-00018112-035:2010 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи, автомобільні дороги та мости у табл. 3.3 наведена Рекомендована кількість проходів катків при ущільненні асфальтобетонних шарів. У пункті 3.18 того ж СОУ 45.2-00018112-035:2010 зазначено Перелік котків та кількість проходів по одному сліду, наведено в таблиці 3.3, можуть коригуватись за результатами пробного ущільнення шару асфальтобетону . При виконанні робіт з улаштування асфальтобетонного покриття на автомобільній дорозі Харків- Зміїв-Балаклія-Г орохуватка, км 30+366 - км 40+126 для досягнення нормативного коефіцієнта ущільнення, який визначено ДБН В.2.3-4-2007, було проведено випробування вирубок асфальтобетонної суміші в лабораторних умовах ВП ДП Дор'якість . Відповідно до акту пробного укочення для досягнення нормативного коефіцієнту ущільнення застосовано рекомендована кількість проходів відповідних катків.

В бухгалтерському обліку ДП Харківський облавтодор вищезазначені господарські операції з приймання робіт, виконаних субпідрядною організацією відображено в журналі - ордері №10 по дебету субрахунку бухгалтерського обліку 23.1 Виробництво робіт та послуг та кредиту субрахунку бухгалтерського обліку 63.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та відрядниками .

ТОВ Автомагістраль , код 32884416 надано ДП Харківській Облавтодор податкову накладну №4 від 07.12.2015 року, яка зареєстровано в ЄРПН 22.12.2015 року №9258785832, та включена до складу податкового кредиту у грудні 2015 року (додаток №5 від 19.01.2015р №92735991305 р.112) на загальну суму з ПДВ - 10 354 586,76., ПДВ - 1725764,46, сума без ПДВ - 8 628 822,30 грн. З даних податкових накладних виписаних на вартість отриманих ТМЦ, не підтверджено постачання (за перевіряємий період) у сумі 105 097,00грн (з ПДВ) грн. в т.ч. ПДВ 17 516 грн.

На підставі вищезазначеного, перевіркою встановлено відсутність даних щодо обсягу та змісту господарських операцій в супереч частини 8 ст.4 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зі змінами та доповненнями, а от же Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, в тому числі - превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Згідно п.44.1, ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.14.1.36, п.14.1 ст.14, визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Таким чином, ДП Харківський облавтодор :

- порушено вимоги п.7, п.10 П(с)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п. 9 П(с)БО 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України, чим занижено фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на всього у сумі 87581 грн, в т.ч. за 2015 рік у сумі 87581 грн.;

- порушено вимоги п. 198.6 ст. 198 абз.2 п. 201.10 ст. 201 абз.2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит на загальну суму 17516 грн., в тому числі: за грудень 2015 року на суму 17516 грн.

Враховуючи вище наведене у частини 4 цього позову, вказане у цьому розділі стосується і цієї господарської операції.

Реальність здійснення господарської операції між ТОВ Автомагістраль та ДП Харківський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України підтверджено наданими до суду копіями документів, а саме: договором підряду № 0207/12-М від 2.07.2012 р., актом за № КБ-2в за грудень 2015 року б/н, податковою накладною, актом пробного укочування (т. 10, а.с. 64-82).

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність зменшення витрат, що було включено у податкове повідомлення - рішення за формою П № НОМЕР_2 від 30.06.2017 р. у якості завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибутокза 2014 рік та збільшення податку на додану вартість разом зі штрафом, обрахованих позивачу з урахуванням фінансових результатів господарських операцій по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ Автомагістраль .

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень-рішень Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 30.06.2017 року за номерами форма «Р» НОМЕР_1, форма «П» НОМЕР_2, форма «Р» НОМЕР_3 як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 30.06.2017 р. в частині збільшення Дочірньому підприємству "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8817326, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2204331, 50 грн.

Скасувати податкове повідомлення рішення форми «П» № НОМЕР_2 від 30.06.2017 р. в частині зменшення Дочірньому підприємству "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у наступних розмірах: за 2014 рік у сумі 9867020,38 грн., за 2015 рік у сумі 9973810, 38 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 9978497, 38 грн., за півріччя 2016 року у сумі 10009888, 38 грн.

Скасувати податкове повідомлення рішення форми «Р» № НОМЕР_3 від 30.06.2017 р. про збільшення Дочірньому підприємству "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за податковими зобов'язаннями в розмірі 356260, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 89065, 00 грн.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, б.2, код ЄДРПОУ 31941174) сплачену суму судового збору в розмірі 322115, 57 грн. (триста двадцять дві тисячі сто п'ятнадцять гривень 57 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.