Ухвала

від 31.10.2017 по справі 808/2001/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2017 рокусправа № 808/2001/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чепурнова Д.В.

           суддів:                     Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання:          Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа - Державний концерн «Укроборонпром» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

КП «НВК «Іскра» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000022203 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ у сумі 25 747,00 грн., №000012203 про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 91 521,00 грн., №0000032203 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 3 998 862,00 грн., що прийняті відповідачем за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій з Підприємством «Брендоборонмаркет», ТОВ «ТД «Еталон», ПП ВКФ «ПРОМЗВАРКА», ТОВ «АТД-КОМПЛЕКС», ТОВ «ВТС-ПРОМ», ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ», ПП «АСІЯ-А», ДП «СПЕЦСЕРВІС-ЦЕНТР», ТОВ «ОМІКРОН ЕК», ТОВ «ЛИСТЕХПОСТАВКА», ТОВ «НОРМА», враховуючи той факт що податковим органом не було взято до уваги наявність усіх первинних документів що підтверджують реальність вказаних операцій. Крім того позивач не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами які не були безпосередніми учасниками господарських операцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що операції між позивачем та його контрагентами не мали реального товарного характеру, здійснювалися з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, аналіз задекларованих податкових накладних свічить про документальне оформлення операцій з реалізації інших товарів на адресу покупців, тобто фактично відбувся «розрив» ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів та формування податкового кредиту за рахунок «підміни» товару.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу КП «НВК «Іскра» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції контролюючого органу підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представники КП «НВК «Іскра» просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП «НВК «Іскра» з питань правильності відображення в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами: Підприємство «Брендоборонмаркет» (код ЄДРПОУ 38103785) за період вересень 2014 року, лютий – червень 2015 року, ТОВ «ТД «Еталон» (код ЄДРПОУ 31815755) за період червень, липень, вересень, грудень 2014 року, січень – серпень 2015 року, ПП ВКФ «ПРОМЗВАРКА» (код ЄДРПОУ 33367675) за період травень - грудень 2014 року, січень – серпень 2015 року, ТОВ «АТД-КОМПЛЕКС» (код ЄДРПОУ 38353693) за період травень - грудень 2014 року, січень – серпень 2015 року, ТОВ «ВТС-ПРОМ» (код ЄДРПОУ 38922650) за період березень – травень 2015 року, липень – серпень 2015 року, ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» (код ЄДРПОУ 37094728) за період лютий – квітень, липень 2015 року, ПП «АСІЯ-А» (код ЄДРПОУ 32593231) за період травень – грудень 2014 року, січень – серпень 2015 року, ДП «СПЕЦСЕРВІС-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 38545769) за період липень – серпень 2014 року, січень, березень – червень 2015 року, ТОВ «ОМІКРОН ЕК» (код ЄДРПОУ 36626862) за період березень – червень 2015, ТОВ «ЛИСТЕХПОСТАВКА» (код ЄДРПОУ 35774330) за період грудень 2014 року, лютий – серпень 2015 року, ТОВ «НОРМА» (код ЄДРПОУ 20474579) за період травень – грудень 2014 року, січень – серпень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 43/28-04-22-03/14313866 від 16.12.2015 , яким встановлено порушення КП «НВК «Іскра» вимог:

пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, завищено суму податкового кредиту в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті Державному бюджету України, за період з 01.05.2014 по 31.08.2015 на загальну суму 91 521 грн. у т.ч.: за вересень 2015 року на суму 76 288 грн., за вересень 2015 року на суму 15 234 грн.;

пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1, статті 201, пункту 15 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2014 по 31.08.2015 на загальну суму 25 747 грн., у т.ч.: липень 2014 року на суму 25 747 грн.;

пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200, пунктів 201.1, 201.10, статті 201 підприємством завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у банку у сумі 3 998 862 грн., у т.ч. за періодами: жовтень 2014 року у сумі 672 грн., грудень 2014 року у сумі 425 500 грн., березень 2015 року у сумі 1 296 230 грн., квітень 2015 року у сумі 1 121 456 грн., травень 2015 року у сумі 564 567 грн., червень 2015 року у сумі 411 235 грн., липень 2015 року у сумі 179 202 грн.

Висновків про допущенні порушення норм податкового законодавства контролюючий орган виходив з того, що операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами не мали реального товарного характеру, здійснювались з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, аналіз задекларованих податкових накладних свідчить про документальне оформлення операцій з реалізації інших товарів на адресу покупців, тобто фактично відбувся «розрив» ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів та формування податкового кредиту за рахунок «підміни» товару.

На підставі Акту перевірки № 43/28-04-22-03/14313866 від 16.12.2015 податковим органом винесені податкові повідомлення – рішення від 04.01.2016:

№0000022203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у розмірі 25 747,00грн. (т.2 а.с.97);

№0000012203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 114401,50грн., у т.ч. за основним платежем 91 521,00грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 22880,25грн. (т.2 а.с.96);

№0000032203, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 998 862,00грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1999431,00грн. (т.2 а.с.98).

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Так у перевіряє мий період позивач мав наступні господарські операції.

Між КП «НВК «Іскра» та ТОВ «ОМІКРОН ЕК» укладено договір поставки № 17/57-юр від 22.01.2015. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, експрес-накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку в банку.

Між КП «НВК «Іскра» та ТОВ «ВТС-ПРОМ» укладено договір поставки № 17/90-юр від 14.04.2015. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, експрес-накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку в банку.

Між КП «НВК «Іскра» та ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» укладено договір поставки № 16/69-юр від 18.03.2015. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, експрес-накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку в банку.

Між КП «НВК «Іскра» та ТОВ «ЛИСТЕХПОСТАВКА» укладено договір поставки № 17/169-юр від 17.12.2014. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, експрес-накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку в банку.

Між КП «НВК «Іскра» та ТОВ «АТД-КОМПЛЕКС» укладено договір поставки № 11/89/13 від 25.02.2013. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, експрес-накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку в банку.

Між КП «НВК «Іскра» та ПП ВКФ «ПРОМЗВАРКА» укладено договір поставки № 11/65/13 від 30.01.2013. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, експрес-накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку в банку.

Між КП «НВК «Іскра» та ДП «Спецсервіс – центр» укладено договір поставки № 11/187/13 від 07.03.2013. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку в банку.

Між КП «НВК «Іскра» та Підприємством «Брендооборонмаркет» укладено договір поставки № 13/10/1 від 08.07.2013 та Додаткову угоду № 1 від 20.01.2014. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, експрес-накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку в банку.

Між КП «НВК «Іскра» та ТОВ «ТБ «Еталон» укладено договір поставки № 5/23 від 20.01.2010. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, експрес-накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку в банку.

Між КП «НВК «Іскра» та ПП «Асія-А» укладено договір поставки № 12/2007-03-АС від 12.03.2007. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, експрес-накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку в банку.

Між КП «НВК «Іскра» та ТОВ «НОРМА» укладено договір поставки № 5 від 15.07.2008. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, експрес-накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку в банку.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагентів та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за переліченими вище правочинами.

З висновку службової перевірки №11/3 від 20.09.2016 (т.3 а.с.6-7), вбачається, що в результаті перевірки щодо фінансово-господарських відносин між КП «НВК «Іскра» та Підприємства «Брендоборонмаркет» за період вересень 2014 року, лютий – червень 2015 року, ТОВ «ТД «Еталон» за період червень, липень, вересень, грудень 2014 року, січень – серпень 2015 року, ПП ВКФ «ПРОМЗВАРКА» за період травень - грудень 2014 року, січень – серпень 2015 року, ТОВ «АТД-КОМПЛЕКС» за період травень - грудень 2014 року, січень – серпень 2015 року, ТОВ «ВТС-ПРОМ» за період березень – травень 2015 року, липень – серпень 2015 року, ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» за період лютий – квітень, липень 2015 року, ПП «АСІЯ-А» за період травень – грудень 2014 року, січень – серпень 2015 року, ДП «СПЕЦСЕРВІС-ЦЕНТР» за період липень – серпень 2014 року, січень, березень – червень 2015 року, ТОВ «ОМІКРОН ЕК» за період березень – червень 2015, ТОВ «ЛИСТЕХПОСТАВКА» за період грудень 2014 року, лютий – серпень 2015 року, ТОВ «НОРМА» за період травень – грудень 2014 року, січень – серпень 2015 року:

- встановлено наявність всіх первинних документів, що відображають фінансово-господарські відносини між КП «НВК «Іскра» та вищезазначеними контрагентами;

- порушень посадовими особами КП «НВК «Іскра» вимог нормативних документів, які регламентують процес закупівлі товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг у Державному концерні «Укроборонпром» та підприємствах-учасниках Концерну, не встановлено.

- фактів, які б свідчили про оформлення фіктивних первинних документів та безтоварність фінансово-господарських операцій не встановлено.

- товарно-матеріальні цінності, в якості комплектуючих використані в виробництві основної продукції КП «НВК «Іскра».

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що поставка товару від вищезазначених контрагентів, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару, використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем первинними документами, які також були досліджені під час проведеної перевірки та повною мірою зазначені у самому акті перевірки.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування КП «НВК «Іскра» відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагентів товарів на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту.

Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.

Реальність господарських операцій по вказаним у перевірці контрагентам підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами, товарно-транспортними накладними.

Господарські операції пов'язуються з основним видом діяльності позивача.

Посилання податкового органу на відсутність у контрагентів позивача можливостей для надання послуг в силу відсутності основних засобів та персоналу не може свідчити про нереальність угод через те, що укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі надання послуг та поставки товару, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежності від того, за яких ресурсів (власних або залучених) надавалися послуги або здійснювалася поставка товару постачальником.

Судом першої інстанції вірно відхилено доводи податкового органу з приводу відсутності сертифікатів якості на товар, як обставину яка виключає реальність господарської операції, оскільки наявність або відсутність зазначених документів не може підтверджувати або спростовувати самого факту здійснення господарської операції, крім того продукція яка поставлялася не потребує обов'язкової сертифікації.

Зазначені факти свідчать на користь висновку суду першої інстанції щодо підтвердження реальності спірної господарської операції, крім того відсутність деяких документів, а так само помилки в їх заповненні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, в той час як з інших даних вбачається фактичний рух активів та зміна у капіталі позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.

Крім того судом першої інстанції вірно зазначено, що наявність досудових розслідувань відносно контрагентів постачальників другої, третьої та четвертої ланки ланцюга в рамках відкритих кримінальних проваджень не свідчить про нереальність господарських операцій здійснених позивачем, оскільки відсутні вироки судів, які б підвереджували зазначений факт.

Згідно з висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 31 жовтня 2017 року.

Головуючий:                                                                      Д.В. Чепурнов

           Суддя:                                                                      В.В. Мельник

           Суддя:                                                                      С.В. Сафронова