ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
31 жовтня 2017 року м. Київ К/800/35701/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Олендер І.Я., перевіривши дотримання статтей 17, 20, 210, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної скарги Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Термолайф до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
в с т а н о в и в:
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху внаслідок наявності перешкод для відкриття касаційного провадження.
В результаті вивчення касаційної скарги встановлено її невідповідність статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до скарги не додано:
- документ про сплату судового збору або копію документа, який надає право на пільги щодо його сплати.
Згідно з вимогами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI у редакції Закону № 484- VIII від 22 травня 2015 року, встановлена ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подала клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Положеннями частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Інформуючи про свій фінансовий стан, скаржник зазначає, що на час подання касаційної скарги кошторисні призначення для оплати судового збору відсутні.
Наведені у клопотанні скаржника доводи не свідчать про такий майновий стан Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, за якого він позбавлений можливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Верховний Суд України в ухвалі від 25 квітня 2016 року (справа № 686/19687/14-а) зазначив, що оскільки скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо сплати судового збору, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України Про судовий збір в чинній редакції, така позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 24 грудня 2015 року у справі № 477/2598/14-а, в ухвалі від 9 листопада 2015 року у справі № 810/2302/15, в ухвалі від 23 січня 2017 року у справі № 826/9725/15, в ухвалі від 25 січня 2017 року у справі № 722/1112/16-а, в ухвалі від 30 січня 2017 року у справі № 826/25559/15.
Отже, звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватись, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.
Таким чином, суддя-доповідач вважає що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; рахунок отримувача 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019; банк отримувача-ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 75) .
Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.
Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в:
В задоволенні клопотання Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відмовити.
Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Термолайф до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Повідомити скаржника, що на виконання цієї ухвали йому надається строк до 20 листопада 2017 року.
У разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків касаційної скарги вона буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України І.Я. Олендер
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2017 |
Оприлюднено | 02.11.2017 |
Номер документу | 69923651 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Олендер І.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні