Рішення

від 30.10.2017 по справі 904/7926/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.2017 Справа № 904/7926/17

За позовом Нікопольської міської Ради Дніпропетровської області, м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біггар", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про зобов'язання демонтажу тимчасової споруди

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Нікопольська міська Рада Дніпропетровської області звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біггар" в якому просить (з урахуванням заяви № 273 від 06.10.2017 про уточнення позовних вимог):

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Біггар" демонтувати тимчасову споруду (кіоск торгівлі) за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 42-Б.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, в доповненнях до позову зазначив, що тексті позовної заяви помилково зазначені дати (мовою оригіналу): - договір оренди на земельну ділянку (на якій розміщено кіоск торгівлі з літнім майданчиком), що був укладений 21.04.2004 між Нікопльської міською радою та ТОВ Біггар , закінчився 21.04.2014 .

Коли правильним буде вважатися наступне: - договір оренди на земельну ділянку (на якій розміщено кіоск торгівлі з літнім майданчиком), що був укладений 30.03.2004 між Нікопольською міською радою та ТОВ Біггар , договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 13.04.2004, та який закінчився 13.04.2014 .

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що позивач у позовній заяві посилається на ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України, однак ТОВ Біггард не претендував та не претендує на отримання земельної ділянки в постійне користування. Також відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутній жодний документ, який підтверджує, що ця земельна ділянка розташована на прибудинковій території.

Крім того, відповідач зазначає, що матеріали справи не містять документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться тимчасова споруда, яку позивач просить демонтувати. Отже, з матеріалів справи не вбачається - чи дійсно порушено право позивача. Відсутність доказів того, що земельна ділянка є комунальною власністю виникає сумнів - чи є позивач належним позивачем. Також відповідач зазначає, що позивач у позові неодноразово посилається на ст. 212 ЗК України, відповідно до якої самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що діючим законодавством не передбачено норм, які регулюють порядок демонтажу тимчасових споруд.

Також відповідач зазначив, що підставою для неможливості подовження строку дії паспорту прив'язки тимчасової споруди є відсутність відповідних рішень, або інших розпорядчих актів органу місцевого самоврядування.

Крім того, у відзиві на позов відповідач зазначив, що за місяць до закінчення строку оренди, а саме 24.03.2014, ТОВ Біггар подало на ім'я в.о. Нікопольського міського голови звернення (вих. № 24/3 від 24.03.2014) щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки за адресою м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 42-Б. Відповіді ТОВ Біггар не отримало.

16.05.2014, ТОВ Біггар подало повторне звернення (вих. №165 від 16.05.2014) щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки за адресою м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 42-Б. Однак, відповіді не надійшло.

Як зазначає відповідач, під час судового засідання по цій справі з'ясувалось, що 3,5 роки тому Нікопольською міською радою було відмовлено ТОВ Біггар у поновленні Договору оренди на новий строк, про що свідчить виписка з протоколу засідання сесії Нікопольської міської ради від 25.04.2014. Про цей факт Відповідач довідався лише підчас судового засідання, оскільки повідомлення про рішення не отримував. Позивач зазначає, що з огляду на викладене він був позбавлений можливості відповідним чином відреагувати на це рішення.

Відповідач у судовому засіданні 30.10.2017 заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі № 904/7926/17, яке обґрунтував тим, що він 30.10.2017 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Нікопольської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 0,1047 га від 30.03.2004, зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 13.04.2004 № 04.04.110.00039, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Біггар та Нікопольською міською радою на той самий строк та на тих самих умовах.

Дослідивши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки, як вбачається з програми Діловодство спеціалізованого суду позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біггар до Нікопольської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 0,1047 га від 30.03.2004, зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 13.04.2004 № 04.04.110.00039, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Біггар та Нікопольською міською радою на той самий строк та на тих самих умовах, згідно ухвали від 30.10.2017 № 904/9272/17 повернута позивачу без розгляду на підставі п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 04.09.2017 розгляд справи відкладено на 25.09.2017.

У судовому засіданні 09.10.2017 винесено ухвалу про продовження строку розгляду справи до 30.10.2017 та оголошено перерву до 30.10.2017.

30.10.2017 оголошено перерву до 30.10.2017 о 17:00 год.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

У судовому засіданні 30.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Нікопольською міською радою (далі - позивач, орендодавець) та Товариством обмеженою відповідальністю Біггар (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець на підставі рішення сесії Нікопольської міської ради від 25.04.2003 року за № 51-7/ХХІV та від 14.11.2003 року № 37-9/ ХХІV надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,1047 га, яка розташована по Електрометалургів, 42-б в м. Нікополі терміном на десять років по фактичному розміщенню магазину для комерційного використання під розміщення магазину, код цільового використання цієї земельної ділянки 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги) та земельну ділянку площею 0,3328 га за цією з адресою для обслуговування приміщень магазину в спільну довгострокову оренду терміном на десять років із співвласниками будівель. Код цільового використання цієї земельної ділянки 1.13.2- (житлова забудова і комерційне використання).

Встановити частину користування земельною ділянкою по вул.. Електрометалургів, 42-б у спільному користуванні із співвласниками будівель, яка не підлягає окремому відчуженню та виділенню в натурі - 6,75% або 0,0050 га.

Згідно п. 1.2. Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом прийому-передачі, яки підписується сторонами у день нотаріального посвідчення цього договору, але приступити до використання цих земельних ділянок орендар має право тільки після державної реєстрації цього договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що у разі припинення, або розірвання договору оренди орендар протягом 10 днів передає орендодавцю земельну ділянку і при цьому складається акт приймання-передачі.

Договір оренди земельної ділянки припиняється у разі:

- закінчення терміну, на який було укладено договір;

- одержання орендарем земельної ділянки у власність у порідку, передбаченому Земельним кодексом України;

- примусового викупу /вилучення/ земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законами України.

18.04.2006 на підставі вказаного договору оренди земельної ділянки ТОВ Біггар було видано дозвіл № 173 на розміщення малої архітектурної форми.

12.05.2009 за № 146/01-08 видано паспорт прив'язки малих архітектурних форм з характеристикою (павільйон, кіоск, тимчасовий пристрій для сезонної торгівлі) - кіоск 5,9 х 4,6 з літнім майданчиком з шатром розміром 12,6 х 13,8 м.

Договір оренди вказаної земельної ділянки припинений у зв'язку із закінченням терміну, на який його було укладено.

Як зазначає позивач, Відповідачем не продовжено дію дозволу на розміщення тимчасової споруди (кіоск з літнім майданчиком) від 18.04.2006 № 173.

Заява на продовження терміну дії паспорту прив'язки від ТОВ Біггар не надходила.

Згідно п. 2.30 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 21.10.2011 № 244, у разі закінчення строку дії паспорта прив'язки така тимчасова споруда підлягає демонтажу.

Як зазначено у позовній заяві, до Нікопольської міської ради надійшло депутатське звернення № 66 від 11.04.2017, а саме від депутата ОСОБА_1 щодо демонтажу кіоску в у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с. 26).

На підставі вказаного звернення сектором з питань розвитку малого та середнього бізнесу Нікопольської міської ради спільно з інспекторами Комунального підприємства Муніципальна поліція НМР було проведено перевірку спірного об'єкту та встановлено, що:

- договір оренди на земельну ділянку (на якій розміщено кіоск торгівлі з літнім майданчиком), що був укладений 30.03.2004 між Нікопольською міською радою та ТОВ Біггар , договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 13.04.2004, та який закінчився 13.04.2014 ;

- станом на 20.04.2017 право користування земельною ділянкою не продовжено;

- не продовжена дія дозволу від 18.04.2006 № 173 на розміщення тимчасової споруди (кіоску з літнім майданчиком).

На підставі рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 18.04.2017 № 189 Про створення робочої групи для обстеження земельних ділянок комунальної власності в місті Нікополь (а.с. 28) робочою групою у відповідному складі було здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 42-б.

За результатами обстеження встановлено, що на прилеглій території біля багатоповерхового будинку та прибудови до нього - магазину Владі розміщено тимчасову споруду (мала архітектурна форма) за відсутність правовстановлюючих документів на її розміщення (акт обстеження від 05.07.2017 (а.с. 30)).

У зв'язку з наведеними обставинами відповідачу направлено лист від 06.07.2017 № 3540 з пропозицією самостійно демонтувати кіоск протягом п'яти робочих днів (починаючи з дати отримання листа) та проінформовано, що у разі не здійснення підприємством самовільного демонтажу у зазначений термін, Нікопольська міська рада буде змушена звернутися з цього приводу до суду (а.с. 32).

Через відсутність дій з боку відповідача, направлених на демонтаж кіоску, Нікопольською міською радою на його адресу було повторно направлено лист від 20.07.2017 № 3982 (а.с. 33).

На вищевказані листи Відповідачем не відредаговано (не виконано вимоги), кіоск не демонтовано, що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Згідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-УІ від 06.09.2012, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Ураїні до виключної компетенції сільських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є:

а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Частиною 1 ст. 16 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що на об'єктах благоустрою забороняється: самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торгівельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" дія договору оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено умови поновлення договору оренди землі, зокрема, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі); орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди; при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення; у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

На момент подачі даного позову відповідач користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 р.

Відповідно до п. 1.3. Порядку тимчасова споруда торговельного, побутового,

соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно п. 1.3. Порядку комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту - текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця озташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього

природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди; встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки; відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу; розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.

Згідно до ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Стаття 189 Земельного кодексу України передбачає, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Крім того, як зазначив позивач в доповненнях до позову, до виконавчого комітету Нікопольської міської ради (Відділ з питань сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, Дозвільний центр Партнери ) надійшов лист ТОВ Біггар за вих. № 24/3 від 24.03.2014 стосовно продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки по вул. Електрометалугрів, 42-Б від 13.04.2004. На підставі вказаної заяви було підготовлено проект рішення Нікопольської міської ради щодо поновлення дії договору оренди земельної ділянки по вул. Електрометалугрів, 42-Б. Дане питання було розглянуто на пленарному засіданні 45 сесії Нікопольської міської ради VI скликання, яке відбулося 25.04.2014, але за результатами голосування вказаний проект рішення більшістю голосів не прийнято (а.с. 74-75).

Листом від 05.06.2015 № 377 було повідомлено ТОВ Біггар про вищевказані обставини (а.с. 76).

Стосовно відповіді на лист від 16.05.2014 вих. № 165, то відомості стосовно нього не відомо.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка, як зазначено в частині другій цієї статті, може передаватись безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Отже, лише об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, як юридичній особі, за їх клопотанням відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування передає безоплатно у власність або надає в оренду земельну ділянку під багатоквартирним житловим будинком та прибудинковою територією.

Згідно ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що однією з істотних умов договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Невід'ємною частиною договору оренди землі, як зазначено в пунктах першому та третьому частини другої цієї статті, є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Враховуючи наведене, надати в оренду або у власність земельну ділянку для обслуговування вбудованого чи прибудинкового приміщення в багатоповерховому будинку не можливо, оскільки не можливо створити об'єкт земельних відносин з земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу , яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складова поняття земельна ділянка.

На підставі викладеного, можна зробити висновок, що правовстановлюючий документ (зокрема договір оренди) може бути оформлений на всю земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок (включаючи прибудинкову територію), а не на її частину (блоку, поверху, секції квартир тощо).

На виконання ч. 4 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 21.10.2011 № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" тимчасова споруда торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкції з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда, для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 21.10.20111 № 244).

На даний час між виконавчим комітетом Нікопольської міської ради та комунальним підприємством Архітектурно-планувальне бюро укладено договір на Розроблення комунальної схеми розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Нікополь , термін виконання 31.12.2017 рік, згідно цієї схеми буде визначено місце розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності.

Розроблення комплексної схеми буде виконано відповідно до містобудівельної документації Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополя Дніпропетровської області , затвердженого рішенням Нікопольської міської ради від 31.01.2014 № 125-41/УІ, План зонування території м. Нікополь Дніпропетровської області , затвердженого рішенням, Нікопольської міської ради від 30.01.2015 № 15-57/УІ.

Згідно інформації (службова записка) відділу архітектури та містобудівного кадастру можливості продовження строку дії вказаного паспорта прив'язки на даний час не має, оскільки на даний час здійснюється розробка комплексної схеми розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового. Соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Нікополі, так як згідно цієї схеми буде визначено місце розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності.

Також, відсутні правила розміщення та демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Нікополь.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, в тому числі і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

Нікопольською міською радою, в межах повноважень, передбачених ст. 12 Земельного кодексу, після закінчення терміну дії спірного договору не приймались будь-які рішення щодо надання ТОВ Біггар у власність чи користування земельної ділянки біля будинку № 42-Б по вул. Електрометалургів у м. Нікополь та зазначена земельна ділянка продовжує перебувати у комунальній власності.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов спростовуються викладеним вище.

При цьому суд зазначає, що правильність і точність юридичного формування не може завадити суду розглянути спір та реалізувати право позивача (передбачене ст.ст. 55, 124 Конституцією України та п. 1. ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) на судовий розгляд.

На підставі викладено, позовні вимоги підлягають задоволенню із зобов'язанням відповідача звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу тимчасової споруди (кіоск торгівлі) за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 42-б.

Зазначена правова позиція суду узгоджена з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові № 913/1293/16 від 22.08.2017.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 121, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Біггар" (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 42-Б, код ЄДРПОУ 31576503) звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу тимчасової споруди (кіоск торгівлі) за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 42-Б, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біггар" (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 42-Б, код ЄДРПОУ 31576503) на користь Нікопольської міської Ради Дніпропетровської області (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3, код ЄДРПОУ 37338501) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 02.11.2017

Суддя ОСОБА_2