Ухвала

від 31.10.2017 по справі 4/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

31.10.2017Справа № 4/190

За скаргою Публічного акціонерного товариства " Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 4/190 За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Універсальна консалтингова компаня" Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Пак" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДаблВан" Виробничо-комерційної фірми "АНТІК" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 4 986 636,26 дол. США Суддя Ярмак О.М.

Представники сторін:

Від ВДВС: Васіна І.О. за дов.

Від скаржника: не з'явився

Від відповідачів: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 позовні вимоги задоволено частково.

05.03.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 №4/190, яке набрало законної сили 28.02.2012, видано відповідні накази.

28.08.2017 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла скарга на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 01.09.2017 відновлено пропущений строк на подання скарги на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відкладено розгляд справи на 03.10.2017.

Ухвалою суду від 03.10.2017 розгляд скарги відкладено на 17.10.2017.

У судовому засіданні 03.10.2017 представник ВДВС подав письмові заперечення на доводи скаржника.

Ухвалами суду від 03.10.2017, 17.10.2017 розгляд справи було відкладено на 17.10.2017, 31.10.2017 відповідно до ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 31.10.2017 представник ВДВС заперечував проти задоволення скарги.

Позивач та відповідачі своїх представників у засідання суду не направили, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Враховуючи викладене, скарга розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та вимоги скарги, заслухавши пояснення представника ВДВС, судом встановлено наступне.

У поданій скарзі стягувач (скаржник) просить :

- визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невиконання наказу Господарського суду м. Києва у справі № 4/190 в рамках виконавчого провадження № 32618868;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити всіх необхідних заходів, передбачених вимогами Закону України Про виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду м. Києва у справі № 4/190 в рамках виконавчого провадження № 32618868;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити всіх необхідних заходів щодо передачі описаного 07.09.2012 року майна на відповідальне зберігання до територіального управління Національного банку України, відповідно до вимог Положення про порядок і умови зберігання ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 02.11.2005 № 409;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити всіх необхідних заходів щодо передачі описаного 07.09.2012 року майна на реалізацію до Держсховища, відповідно до вимог Порядку реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.05.2004 № 338.

Подана скарга мотивована невжиттям виконавцем відповідних заходів щодо виконання наказу суду від 05.02.2012 у справі № 4/190, у тому числі у спосіб, встановлений рішенням суду у даній справі: реалізація Предметів іпотеки та предметів застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України. Пояснює, що постановою від 11.05.2012 відкрито ВП № 32618868, 17.09.2012 в рамках виконавчого провадження було проведено опис та арешт майна боржника, про що складено відповідний акт опису та накладено арешт на майно, описане майно передано на відповідальне зберігання представнику державного банку - АТ Укрсімбанк , проте, за ствердженням стягувача, державним виконавцем протягом 5 років не виконується рішення суду у визначений спосіб, майно всупереч Положенню про порядок і умови зберігання ювелірних виробів та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, затвердженого Постановою Нацбанку № 408 від 02.11.2005 не передано на відповідальне зберігання до територіального управління Нацбанку на підставі договору про відповідальне зберігання цінностей, який укладається з відповідними державної виконавчої служби, всупереч Порядку реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 338 від 20.05.2004 державним виконавцем не прийнято рішення про реалізації цінностей, яку здійснює відповідно до вказаного Порядку Держсховище.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у запереченнях пояснив обставини, за яких майно боржника не передано до Національного банку України, зокрема з огляду на те, що описане майно не містить жодної вказівки на належність до ювелірних виробів із золота, срібла та дорогоцінних металів, у зв'язку з чим державним виконавцем було направлено звернення до Державного гемологічного центру України з метою проведення експертизи, проте для її проведення необхідно підписання договору та оплати вартості послуг. Вказує, що про вищевикладені обставини та необхідність авансування витрат виконавчого провадження, що передбачено ст.43 Закону України Про виконавче провадження стягувач був повідомлений листом від 17.07.2017, також 03.10.2017 державний виконавець направив до Державного гемологічного центру України лист з проханням надати інформацію про порядок, перелік документів, зразок договору та ін.. необхідних для проведення експертизи, після отримання відповіді на який буде вжито заходи щодо виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 18 Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, положеннями ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону чинній на момент відкриття виконавчих проваджень) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.8 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Згідно ч. 4 ст. 61 вказаного Закону визначено, що порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що виконавцем були проведені виконавчі дії щодо примусового виконання рішення суду у даній справі, у т.ч. відкрито виконавче провадження, знайдено, описано та арештовано майно боржника.

Проте докази реального виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 по наказу від 05.03.2012 у справі №4/190, як і докази вжиття державним виконавцем заходів у відповідності до ч.8 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , Положення про порядок і умови зберігання ювелірних виробів та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, затвердженого Постановою Нацбанку № 408 від 02.11.2005 та Порядку реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 338 від 20.05.2004, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, скарга Публічного акціонерного товариства " Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 4/190 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в частині визнання незаконною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невиконання наказу Господарського суду м. Києва у справі № 4/190 в рамках виконавчого провадження № 32618868; та зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити всіх необхідних заходів, передбачених вимогами Закону України Про виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду м. Києва у справі № 4/190 в рамках виконавчого провадження № 32618868. В решті вимог скарги належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства " Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.

2. Визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невиконання наказу Господарського суду м. Києва у справі № 4/190 в рамках виконавчого провадження № 32618868.

3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити всіх необхідних заходів, передбачених вимогами Закону України Про виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду м. Києва у справі № 4/190 в рамках виконавчого провадження № 32618868.

4. В решті вимог скаржника відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ярмак О.М.