Ухвала

від 07.08.2017 по справі 2-6341/11

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-6341/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Леміш О.М., за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_1Я , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника , -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло від державного виконавця вищезазначене подання, яке мотивоване тим, що на виконанні в Ужгородському міському відділі державної виконавчої служби ГТУЮ перебуває виконавче провадження АСВП № 52495561 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6341/11 виданого 09.07.2015р. Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про: стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суму боргу в розмірі 1 279 870.27 грн.

03.10.2016 року в порядку сг. ст. 17. 19. 20. 25 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено боржнику для виконання.

Копію даної постанови разом із супровідним листом № 11-1465/17 від 03.10.2017 року надіслано для відома та виконання сторонам виконавчого провадження. Відповідно до вимог ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем розпочато примусове виконання рішень.

25.10.2016 року державним виконавцем в порядку ст. 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

09.06.2017 року за номером №11-1465/17 державним виконавцем керуючись статтями 18, 19 Закону України "Про виконавче провадження" були направлені запити користувачу бази даних АІС' "Автомобіль" про наявність зареєстрованих транспортних засобів у боржника, відділ держкомзему у м. Ужгороді про наявність зареєстрованих земельних ділянок, відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації та реєстрації фізичних осіб про наявність закордонного паспорта для виїзду за кордон, і до АДБ УМВС України в Закарпатській області про місце фактичної реєстрації боржника.

Згідно відповіді Головного управління держземагенства у Закарпатській області встановлено, що за боржником земельні ділянки на території м. Ужгорода та Ужгородського району не значаться.

Відповідно відповіді Державної податкової служби України про номери, відкритих у банківських та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами та фізичнимиособами-підприсмцями. інформація про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах України до ДІІС України від відповідних фінансових установ не надходила.

Відповідно відповіді Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб до ДІІС України від відповідних фінансових установ не надходила.

Відповідно відповіді ПФУ про осіб боржників, які працюють та трудовими та цивільно- правовими договорами, про останнє місце роботи до ПФУ України не надходила.

Відповідно відповіді користувача бази АІС "Автомобіль", встановлено, що за боржником ОСОБА_3 транспортних засобів не зареєстровано.

Відповідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником ОСОБА_3 обєктів нерухомого майна не зареєстровано.

04.10.2016 року державним виконавцем, відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , надіслано виклик боржнику на 10.00 год. 22 листопада 2016 року , в якій його повідомлено (попереджено) про те, що державний виконавець згідно п.19 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження має право у разі ухилення від виконання зобов'язання, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України - до виконання зобов'язань та про те. що сторони виконавчого провадження у відповідності до ч.4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником тощо. Також роз'яснено, що боржник згідно и.5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний утримуватися від вчинення дій. які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця, письмово повідомляти державному виконавцю про майно, належні боржникові від інших осіб.

Боржник за викликом до державного виконавця не з'явився, про що складено акт державного виконавця та наявне підтвердження про направлення поштовим відправленням виклику боржнику згідно реєстру рекомендованих листів від 04.10.2016 року тим самим встановлено, що боржник ухиляється від виконання виконавчого документа.

04.10.2016 року за номером №11-1465/16 державним виконавцем керуючись статтями 18, 19 Закону України "Про виконавче провадження" начальникові державної прикордонної служби України надіслано запит про кількість перетинів Державного кордону України боржником ОСОБА_4 А. починаючи із 2016 року.

Відповідно відповіді прикордонної служби України від 15.12.2016 року за вих: № 0.64- 27383 0/15-16. встановлено, що боржником ОСОБА_3 за період 2016 року здійснено 128 перетинів Державного кордону України.

Враховуючи вищенаведене, протягом 2015-2017р.р. рішення суду боржником не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх передбачених законодавством України заходів примусового виконання рішення, боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного, всебічного та своєчасного виконання рішення суду, державний виконавець просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобовязань, покладених на нього рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Дослідивши матеріали справи та, оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку, що подання не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК до особистих немайнових прав фізичної особи (кн. друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК). Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України . Положенням п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, у випадку: якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно з положенням ст. 377-1 ЦПК України та ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване не за наявність факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання.

Разом з тим, чинне законодавство не містить визначення поняття ухилення , практика Конституційного Суду України щодо його офіційного тлумачення відсутня.

В Судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного Суду України від 01.02.2013 року, зроблений наступний висновок: поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання та доказів, які б свідчили, що останній ухиляється від виконання рішення суду державним виконавцем суду не надано. Крім того, подання не містить необхідних відомостей, а саме: не зазначено відомостей про повідомлення державним виконавцем боржника про направлення до суду відповідного подання та з вилученням чи без вилучення паспортного документу має бути здійснене тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.

Таким чином, оцінивши надані докази, суд вважає, що факт ухилення боржника від виконання зобов'язання не доведений. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця є необґрунтованим, немотивованим та не може бути задоволене.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , ст. 377-1, 294, 296 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_3А за межі України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонногосуду О.М Леміш