Рішення

від 31.10.2017 по справі 345/4669/16-ц

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/4669/16-ц

Провадження № 2/345/274/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2017 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі :

головуючої - судді Кардаш О.І.

при секретарі Заткальницькій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду із вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: вул. Кобилянської,29. с. Боднарів, Калуський району. При переоформленні державних актів попередніми власниками була допущена помилка у вираховуванні площі, яка становила 0,1400 га. При повторних обмірах встановлено, що фактична площа ділянок становить 0,1735 га та 0,1554 га.

Маючи намір встановити фактичні межі вищевказаних земельних ділянок позивач звернулась до ТзОВ Прикарпатський інформаційно-кадастровий центр про встановлення меж земельної ділянки згідно правовстановлюючих документів. Проте вищевказані дії не проводились у зв'язку із тим, що відповідач перешкоджав у проведенні робіт, а саме не дозволив встановити межу на відстані 0,5м та 0,76м від існуючої в його сторону, не маючи при цьому жодних законних підстав. З даного приводу був складений відповідний акт, у зв'язку із чим позивач витратила кошти в сумі 2150 грн. на проведення робіт для встановлення меж, які фактично не виконані з вини відповідача.

Позивач зазначає, що відповідач перешкоджає у користуванні належною їй земельною ділянкою безпідставно та незаконно, з грубим порушенням її конституційного права приватної власності. Тому позивач змушена звернутися до суду та просить усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у встановленні меж земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул.Кобилянської,29, с.Боднарів, Калуський район, Івано-Франківська області, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали з вищенаведених підстав. Додатково представник позивача просить врахувати, що рішенням Калуського міськрайонного суду від 02.08.2017 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Боднарівської сільської ради про визнання недійсним державного акта на право власності на землю та свідоцтва про право на спадщину за заповітом - відмовлено за недоведеністю позовних вимог . Просять суд позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Зазначив, що з приводу посилання позивачки на лист ДП Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , в якому йдеться про виявлену часткову зміну конфігурації земельних ділянок, то відсутні докази того, що така зміна відбулася з вини відповідача. Оскільки саме позивачка самовільно та без будь-яких підстав намагалась змінити існуючу межу земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, то він у не заборонений законом спосіб протидіяв цьому.

Представник відповідача наголосив, що за положеннями ч.3 ст.158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. А тому позивач передчасно звернулась до суду, не надавши доказів, що межі земельних ділянок були встановлені відповідним органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду земельного спору з відповідачем. Таким чином, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі вважає, що позов слід задоволити, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.01.2017 року, яке видано державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 (а.с.44) ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1736 га, що знаходиться на території с.Боднарів Калуського району Івано-Франківської області.

Дане майно належало ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ №279513, виданого Боднарівською сільською радою 15.02.2001 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.10.2008 року №599 серії ВКТ №203819 та рішення суду від 12.10.2010 року №2-а-1070/2010 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №262288011000004 - (а.с.33,34,44).

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 02.08.2017 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Боднарівської сільської ради про визнання недійсним державного акта на право власності на землю та свідоцтва про право на спадщину за заповітом - відмовлено за недоведеністю позовних вимог (а.с. 69-73).

Також відповідно до ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 року колегія суддів прийшла до висновку, що право ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1736 га, що знаходиться на території с.Боднарів Калуського району Івано-Франківської області є похідним від права спадкодавця ОСОБА_4 і також набуте у порядку, що не суперечить закону відповідно до ст.1216-1218 ЦК України (а.с.73).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, ОСОБА_1 є законним власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул.Кобилянської,29, с.Боднарів, Калуський район, Івано-Франківська область

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Загальні положення про право власності викладені у главі 23 ЦК України . Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України . Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до повідомлення ДП Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 11.03.2010 року при переоформленні державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ВКТ №203819 від 07.10.2008 року, площею 0,1400 га та рішення суду від 03.12.2008року, площею 0,1400 га, виявлено, що при виготовленні державних актів попереднім власникам ОСОБА_5 і ОСОБА_6 була допущена помилка у вирахуванні площі. При обмірах земельних ділянок встановлено, що їх конфігурація частково змінилася і площі земельних ділянок фактично становлять 0,1735 га і 0,1564 га (а.с.10).

Відповідно до акту від 15.09.2016 року, складеного геодезистом ТзОВ Прикарпатський інформаційно-кадастровий центр (а.с.11) під час проведення встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1, що знаходиться в с.Боднарів, вул.Кобилянської,29, межу не встановлено відповідно до правоустановчих документів у зв'язку із перешкоджанням у проведенні робіт, а саме суміжний землекористувач ОСОБА_2 не дозволив встановити межу на відстані 0,5 м від існуючої межі в його сторону з польової дороги та від початку існуючого паркана на 0,76м до ОСОБА_2

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок, зокрема, зобов'язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, та дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до ч.1 ст.106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Суд не приймає до уваги покликання представника відповідача про передчасність позовних вимог з тих підстав, що межі спірної земельної ділянки не встановлені відповідним органом місцевого самоврядування. Адже відповідно до акту від 21.07.2009 року, складеного комісією в складі начальника управління Держкомзему у Калуському районі ОСОБА_7, провідного спеціаліста управління ОСОБА_8І, Боднарівського сільського голови ОСОБА_9 і представників ДП Івано-Франкіський інститут землеустрою в присутності суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (спадкоємцем якої, як вказувалось вище, є позивачка) було встановлено межі земельних ділянок, які надані їм для будівництва житлового будинку та господарських споруд. Встановлено 15 межових знаків, якими закріплено межі їхніх земельних ділянок (а.с.42).

Відповідно до акту встановлення меж земельних ділянок в натурі та прийому-передачі межових знаків на зберігання від 09.10.2009 року (а.с.43) 15 межових знаків, якими закріплено межі земельних ділянок, площею 0,1435 га та 0,1564 га, в с.Боднарів Калуського району пред'явлені землевласнику ОСОБА_4 та передані їй на зберігання. Даний акт підписаний також відповідачем - суміжним землекористувачем ОСОБА_2.

Згідно з розділом IV Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 N 376 з наступними змінами та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня за № 391/17686 відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, оскільки зафіксовано факт чинення відповідачем перешкод у встановленні меж на земельній ділянці, що належить позивачу на праві приватної власності, з урахуванням гарантованого ч.1 ст.106 ЗК України права власника земельної ділянки вимагати від суміжного землекористувача сприяння встановленню твердих меж, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 551,20 грн. сплаченого судового збору (а.с.1).

На підставі викладеного, ст.ст. 90,91, 106, 152 ЗК України, ст.ст. 15, 373,391 ЦК України, керуючись ст. ст. 61, 88, 213 - 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у встановленні меж земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул.Кобилянської,29, с.Боднарів, Калуський район, Івано-Франківська область.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551,20 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення , апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: