Ухвала

від 01.11.2017 по справі 925/1040/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

01.11.2017 Справа №925/1040/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.09.2017

у справі № 925/1040/17 (суддя: Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Валтас"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл"

про визнання додаткової угоди № 1 від 26.02.2015 року недійсною

за участю представників сторін:

від позивача: представник Ігнатенко В.М. (довіреність б/н від 20.01.2016), представник Школьна І.П. (довіреність б/н від 20.01.2016), представник Юрченко Т.Л. (довіреність б/н від 20.01.2016);

від відповідача: представник Бурда А.О. (довіреність №2017/118 від 19.06.2017),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.09.2017 у справі №925/1040/17 позов задоволено повністю, визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 26.02.2015 року до Договору поставки № CVS 62270 від 11.03.2014, укладеного між ТОВ "АТ Каргілл" та ТОВ ВКФ "Валтас", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Валтас" 1600,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Чорногуза М.Г. та призначено до розгляду на 01.11.2017.

19.10.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" надійшла заява про відвід суддям Жук Г.А. та Мальченко А.О.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" про відвід суддів Жук Г.А. та Мальченко А.О. обґрунтована тим, що постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2016 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, прийняту в складі колегії суддів: головуючий суддя Жук Г.А., судді Мальченко А.О., Суховий В.Г.

Заявляючи відвід суддям Жук Г.А. та Мальченко А.О. скаржник вважає, що дані судді будуть упередженими при розгляді справи №925/1040/17, оскільки мають уже сформовану думку щодо правомірності корегування ціни товару та стосовно оспорюваної угоди і не можуть повторно брати участь у дослідженні цих же обставин.

У судовому засіданні 01.11.2017 судом оголошено зміст заяви про відвід суддям Жук Г.А. та Мальченко А.О. у розгляді справи №925/1040/17.

Представник відповідача підтримала заяву про відвід суддів Жук Г.А. та Мальченко А.О.

Представники відповідача висловили думку про відсутність підстав для відводу вказаних суддів, заперечили проти даної заяви, вважаючи її необґрунтованою.

Частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів вважає, що подана скаржником заява про відвід суддів Жук Г.А. та Мальченко А.О. є необґрунтованою та такою, що підлягає відхиленню з огляду на те, що в заяві апелянтом не зазначено підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу від розгляду справи у відповідності до вимог вищенаведеної статті.

Проте, як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Підпунктом 4 частини 1 статті 4 Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2 передбачено обов'язок суб'єкта конфлікту інтересів вживати заходів, щодо зокрема, самостійного врегулювання конфлікту інтересів (в тому числі - в процесуальному порядку).

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Пунктом 1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 роз'яснено, що з усіх учасників судового процесу лише сторони, треті особи і прокурор, який бере участь у процесі, наділені правом заявити відвід судді за наявності підстав та в порядку, зазначених у ст. 20 ГПК України. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ. Питання про відвід судді вирішується судом у тому складі, який розглядає справу. У такому ж порядку вирішується питання про самовідвід суддів. Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені. Отже, достатнім є зазначення про це у відповідній ухвалі, винесеній згідно з ч. 5 ст. 20 ГПК України та з урахуванням вимог ст. 86 названого Кодексу. У разі колегіального розгляду справи винесенню ухвали може передувати відповідна письмова заява судді з наведенням мотивів самовідводу. Задоволення заяви про відвід судді повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в ч. 1 ст. 20 ГПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

З численної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи наявність у скаржника сумнівів щодо неупередженості складу суду в розгляді даної справи щодо об'єктивного та повного дослідження суддями Жук Г.А. та Мальченко А.О. матеріалів справи, судова колегія, з метою виключення у останнього сумнівів в неупередженості суддів Мальченко А.О. та Жук Г.А. при перегляді судового рішення, прийнятого місцевим господарським судом у даній справі, та забезпечення довіри учасників процесу до судових актів Київського апеляційного господарського суду, суддями Мальченко А.О. та Жук Г.А. подано заяву про самовідвід у справі №925/1040/17 на підставі статті 20 ГПК України.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів вважає, що остання є такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" про відвід головуючого судді Мальченко А.О. та судді Жук Г.А. від розгляду справи №925/1040/17 відхилити.

2. Заяву про самовідвід головуючого судді Мальченко А.О. та судді Жук Г.А. у справі №925/1040/17 задовольнити.

3. Справу №925/1040/17 направити на повторний автоматизований розподіл відповідно до статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

4. Копії ухвали направити учасникам судового процесу.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

Г.А. Жук