Ухвала

від 17.10.2017 по справі 755/15458/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/15458/16-к

Провадження № 1-кс/755/5881/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100090000038 від 18.03.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 , що обґрунтовано тим, що Київською місцевою прокуратурою №4 в складі прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.03.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100090000038, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб створили та придбали суб`єкти підприємницької діяльності серед яких ТОВ «Трест Київбудпостач», ТОВ «Макро 2», ТОВ «Агрофірма «Промінь 2014», ТОВ «Арзітек-буд», ТОВ «СОТІС-К», ТОВ «Аккорд ЛС», ТОВ «Шетніс Груп», ТОВ «ІННОВ-ТЕХ», ТОВ «Україна-Китай інтернешенел», ТОВ «Греймакс», ТОВ «Лінк-Трейд», ТОВ «Віктан Компані», ТОВ «Реал», ТОВ «Роял», ТОВ «Самирсант», ТОВ «Ред бул», ТОВ «Бакто Груп», ТОВ «Аксіома», ТОВ «Дегера Союз», ТОВ «Схід Буд», ТОВ «Фаворит» та ТОВ «Діалог» та інші, з метою прикриття незаконної діяльності суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, серед яких ТОВ «УкрБілРос», ТОВ «ВФ «Інвекс Телеком» та інших, що призвело до ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, на суму 3475209 грн.

Для досягнення своєї злочинної мети група осіб, з корисливих мотивів, почергово, шляхом схиляння до реєстрації в органах державної влади на своє ім`я малозабезпечених осіб придбали та створили ряд суб`єктів господарської діяльності, а також використовують для прикриття незаконної діяльності з надання послуг іншим суб`єктам господарської діяльності з незаконного формування податкового кредиту та валових витрат та переведення безготівкових коштів в готівку, яку в подальшому через підконтрольні місця обміну валют, як «нелегальних пунктів обміну валюти», що діють без відповідних ліцензій на право здійснення валютних операцій та за відсутності інших дозвільних документів, так офіційно зареєстрованих.

Таким чином, особи, які причетні до злочинної схеми кримінального правопорушення, розробили схему ухилення від сплати податків категорії «конвертаційний центр», попередньо узгодивши її між всіма учасниками, розподіливши функції кожного при скоєнні злочину та послідовність виконання дій, направлених на досягнення єдиного злочинного результату, ухилились від сплати податків існуючим СГД реального сектору економіки.

Згідно до проведеного огляду податкової звітності групи підприємств, що мають ознаки фіктивності та задіяні в злочинній схемі кримінального правопорушення, виявлено, що дані СГД пов`язані поміж собою одними ІР - адресами подачі податкової звітності та реєстрації податкових накладних, відкритими банківськими рахунками в однакових банківських установах, реєстрацією в місцях масової реєстрації та іншими невід`ємними складовими, що становлять собою ознаки фіктивності підприємств.

Враховуючи вищевикладене слідством виявлено злочинну схему кримінального правопорушення, що супроводжується умисним ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах, тобто кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 212 КК України.

В період 2015 - 2017 років учасники злочинної схеми кримінального правопорушення, протиправна діяльність яких відноситься до категорії «конвертаційний центр» та спрямована на надання послуг підприємствам реального сектору економіки з мінімізації податкових зобов`язань та переведення безготівкових коштів у готівку, а також спрямована на надання послуг з незаконного обміну валют, використовує СГД, а саме: ТОВ «ВЕЙСТОРГ» (код за ЄДРПОУ 40981563), рахунок якого відкритий в Філії «Розрахунковий центр» ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 320649; МФО 305299), за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 65; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30.

Проведеним оглядом АІС «Податковий Блок» встановлено, що для здійснення фінансово-господарської діяльності використовуються поточні банківські рахунки № НОМЕР_1 (980 - UAH), який відкритий ТОВ «ВЕЙСТОРГ» (код за ЄДРПОУ 40981563) в Філії «Розрахунковий центр» ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 320649; МФО 305299).

В зв`язку з чим, як зазначає заявник, в ході досудового розслідування виникла необхідність накладення арешту на рахунок ТОВ «ВЕЙСТОРГ» (код за ЄДРПОУ 40981563) відкритий в Філії «Розрахунковий центр» ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 320649; МФО 305299).

13.10.2017, грошові кошти, які знаходяться на поточних банківських рахунках СГД, що задіяні в злочинній схемі кримінального правопорушення, постановою слідчого визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Тож, заявник, враховуючи положення ст. 170 КПК України, просив накласти на це майно арешт з підстав вказаних у частині 2 зазначеної статті Кодексу.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.

В свою чергу, враховуючи положення ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглядати дане клопотання у відсутність інших учасників процесу, тож дослідивши надане клопотання на відповідність КПК України кримінальне провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом.

Клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Тож, слідчий суддя погоджується з висловленою у судовому засіданні думкою заявника про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони розпорядження на грошові кошти, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 (980 - UAH), який відкритий ТОВ «ВЕЙСТОРГ» (код за ЄДРПОУ 40981563) в Філії «Розрахунковий центр» ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 320649; МФО 305299) (м. Київ, проспект Перемоги, 65; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30).

Зупинити видаткові операції по зазначеному рахунку за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Зобов`язати службових осіб вказаного банку зробити відмітку на постанові суду з даними про залишок грошових коштів на арештованому рахунку із зазначенням часу, дати та суми залишку грошових коштів на рахунку, та негайно надати відомості особі яка оголошує ухвалу про залишок грошових коштів на рахунку.

Зобов`язати службових осіб установи банку раз на 10 діб направляти до СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, розташованого за адресою: 02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 4-А, виписку (довідку) із зазначенням на арештованому рахунку залишку грошових коштів та невідкладно направляти відомості щодо додаткового надходження грошових коштів на вищезазначений рахунок.

Негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурорів Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , групу прокурорів, слідчих слідчої групи СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (за дорученням співробітникам ОУ ГУ ДФС у м. Києві та співробітникам ГУ «К» СБ України).

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, які були присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 13 год. 10 хв. 23.10.2017.

Слідчий суддя: ОСОБА_1