Ухвала

від 02.11.2017 по справі 149/2825/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2825/16-ц Провадження № 22-ц/772/2250/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 23Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Берегового О.Ю., Матківської М.В.,

за участі секретаря Торбасюк О.І., представника апелянта, відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Щедра Нива ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну спра-ву за позовом

ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю

Щедра Нива про визнання договорів оренди земельних ділянок недій-

сними, скасування їх державної реєстрації, зобов'язання повернути зе-

мельні ділянки ,

за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідаль-ністю Щедра Нива ОСОБА_3 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 липня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

07 листопада 2016 року ОСОБА_4 звернувся у Хмільницький міськрайон-ний суд Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідаль-ністю ( далі - ТОВ ) Щедра Нива за участі третіх осіб, які не заявляють само-стійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів сектору з питань реєстрації Хмільницької районної державної адміністрації ( далі - РДА ) Він-ницької області, відділу Держгеокадастру у Хмільницькому районі Вінницької області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, скасу-вання їх державної реєстрації, зобов'язання повернути земельні ділянки ( а. с. 2-5 ). Позов мотивований наступним. Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 10 червня 2008 року серії ЯЖ № 255314 позивач є влас-ником земельної ділянки площею 3,5747 га, кадастровий номер 0524883100:02:001:0002, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кропивнянсь-кої сільської ради Хмільницького району Вінницької області. Також згідно Дер-жавного акту на право власності на земельну ділянку від 15 вересня 2009 року серії ЯЖ № 780980 він є власником земельної ділянки площею 3,5332 га, кадас-тровий номер 0524883100:02:001:0057, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кро-пивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області. Отри-мавши у вересні 2017 року витяги з Державного земельного кадастру, позивач дізнався, що між ним та ТОВ Щедра Нива укладені договори оренди вказа-них земельних ділянок, однак жодних договорів оренди та актів приймання-пе-редачі земельних ділянок позивач не підписував, згоди на їх укладення не нада-вав. Вважаючи, що укладення договорів оренди призвело до порушення його прав, ОСОБА_4 звернувся в суд з даним позовом, просив визнати недійсними договори оренди земельних ділянок площею 3,5757 га та 3,5332 га, укладені між ним і відповідачем, скасувати їх державну реєстрацію, зобов'язати ТОВ Щедра Нива повернути належні йому на праві власності вказані земельні ді-лянки ( а. с. 2-5 ).

08 лютого 2017 року представник позивача ОСОБА_6 подала суду першої інстанції клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в частині ви-мог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 3,5747 га, укладеного 02 січня 2009 року між ОСОБА_4 та ТОВ Щедра Нива , ска-сування його державної реєстрації ( а. с. 80 ).

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 липня 2017 року позов задоволений частково. Визнаний недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Щедра Нива , площею 3,5332 га, з цільовим призначенням для веден-ня товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524883100:02:001:0057, розташованої на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, скасовано його державну реєс-трацію. У задоволенні позовних вимог про зобов'язання ТОВ Щедра Нива повернути належну ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 3,5332 га, кадастровий номер 0524883100:02:001:0057, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кропивнянсь-кої сільської ради Хмільницького району Вінницької області відмовлено. По-зовні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02 січня 2009 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Щедра Нива , площею 3,5747 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського вироб-ництва, кадастровий номер 0524883100:02:001:0002, розташованої на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, ска-сування його державної реєстрації залишено без розгляду. Стягнуто з відповіда-ча на користь ОСОБА_4 551,20 гривню судового збору, 2476,00 гривень вит-рат з оплати проведеної судово-технічної та почеркознавчої експертизи ( а. с. 119-120 ).

Додатковим рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької об-ласті від 15 серпня 2017 року з ОСОБА_4 стягнуто на користь держави 551,20 гривню судового збору ( а. с. 141 ).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представ-ник ТОВ Щедра Нива ОСОБА_3 оскаржує його в апеляційному порядку в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2012 року, скасування його державної реєстрації, а також щодо розподілу су-дових витрат, просить дане рішення суду скасувати, ухвалити в оскаржуваній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт посилається на необґрунтованість, необ'єктивність оскаржуваного рішення, ухвалення його з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права ( а. с. 128-132 ).

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 лип-ня 2017 року в частині відмови у зобов'язанні ТОВ Щедра Нива повернути спірну земельну ділянку, залишення без розгляду позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02 січня 2009 року, площею 3,5747 га, кадастровий номер 0524883100:02:001:0002, розташованої на терито-рії Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Щедра Нива , скасування його держав-ної реєстрації сторонами у справі не оскаржується, тому у відповідності з час-тиною першою статті 303 ЦПК України та роз'ясненнями пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку апеляційним су-дом на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та заперечення на апеляційну скаргу представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, проаналізу-вавши в сукупності наявні в ній докази, перевіривши законність і обґрунтова-ність оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до норм статей 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути за-конним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рі-шення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими дока-зами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведе-ність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Відповідно до частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Ко-дексом. Частиною першою статті 11 цього Кодексу передбачено, що суд роз-глядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Між сторонами у даній справі склалися правовідносини, що регулюються нормами чинного Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , нормами Цивільного кодексу України в частині щодо визнання право-чинів недійсними, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють пи-тання використання земель на умовах оренди.

Судом встановлено, що позивач згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №780980 від 15 вересня 2009 року, зареєстрова-ного в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010905400053, є власником земельної ділянки, площею 3,5332 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ка-дастровий номер 0524883100:02:001:0057, розташованої на території Кропив-нянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області. Згідно дого-вору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2012 року позивач передав відпо-відачу в оренду строком на 10 років належну йому земельну ділянку ( а. с. 9-10, 62-65 ). Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 13 червня 2017 року № 1705/1706/17-21 підпис графі Підпис орендодавця у вказаному договорі оренди земельної ділянки виконано не ОСОБА_4, а іншою особою ( а. с. 96-99 ).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції, керуючись нормами статей 203, 207, 215, 216, 256, 257, 261 ЦК України, Закону України Про оренду землі , виходив з того, що позивач не підписував оспо-рюваний договір. Оскільки правочин укладений за відсутності волевиявлення його сторони, то його слід визнати недійсним. При цьому суд не вбачав пропу-щеним строк позовної давності для звернення до суду з даною вимогою.

Оскаржуючи рішення суду від 18 липня 2017 року, представник товариства зазначає, що в ході розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_4 визнав отримання за договором оренди земельної ділянки орендної плати у 2012-2016 роках. У свою чергу у власних запереченнях на позов ОСОБА_4 відповідачем доведено, що з жовтня 2012 року позивач звертався до ТОВ Щедра Нива з питанням нарахування орендної плати за оспорюваним договором оренди зе-мельної ділянки від 10 жовтня 2012 року, згідно розрахункової відомості він отримував орендну плату у вигляді сільськогосподарської продукції. Жодних заперечень стосовно вказаного у позивача не було. На думку відповідача, почи-наючи з жовтня 2009 року, ОСОБА_4 не міг не знати про існування договору оренди належної йому земельної ділянки. Посилання представника позивача на існування, начебто, іншого договору оренди землі, за яким і отримувалася орендна плата, не знаходять свого підтвердження. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з надуманих фактів, взяв до уваги обставини дійсності договору оренди землі від 2005 року, укладеного на 10 років, яким сторони ке-руються до цього часу, та саме за яким ОСОБА_4 отримував орендну плату. Однак ототоженння двох договорів у даному випадку не має місця, протилежне жодним чином не доведено. Суд безпідставно відкинув факти щодо свідомого протягом чотирьох років виконання позивачем умов договору від 10 жовтня 2012 року, реальної можливості для нього чітко знати, за яким договором, у якому розмірі щорічно отримувалася орендна плата на умовах, визначених вик-лючно цим договором. Відтак, на думку апелянта, суд безпідставно не застосу-вав до спірних правовідносин строк позовної давності.

З доводами апеляційної скарги погодитися не можна.

Зі скарги вбачається, у судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача не заперечує встановленого експертним шляхом факту не підписан-ня оспорюваного правочину його стороною ОСОБА_4, але наполягає на за-стосуванні у вирішенні спору строку позовної давності та з цих підстав задово-лити скаргу.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі на-бувати право оренди на таку земельну ділянку.

У частині третій статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника праворчину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною ( сторонами ) ви-мог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Власник земельної ділянки вправі укладати договір оренди своєї ділянки за власним волевиявленням. У відповідності з нормами Закону України Про оренду землі , Земельного кодексу України, статей 203, 215, 627 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Оскільки ОСОБА_4 не надавав згоди на укладення у 2012 році договору оренди належної йому на праві власності земельної ділянки, сам його не укладав та не підпису-вав, суд дійшов висновку про обгрунтованість, справедливість заявленого позо-ву та задоволив його.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що договір оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Щедра Нива без вільного волевиявлення позивача, як сторони пра-вочину, не відповідає його внутрішній волі, оскільки ОСОБА_4 цей договір не підписував, тому обгрунтовано визнав цей правочин недійсним на підставі, зо-керема, частини третьої статті 203 ЦК України.

Враховуючи, що позивач оспорюваний договір не підписував, то йому дійс-но не було відомо про існування цього договору, а отримання орендної плати свідчить лише про фактичне використання відповідачем належної позивачеві земельної ділянки та оплату цього користування. Отримання ОСОБА_4 орендної плати не свідчить про його обізнаність з приводу існування договору, який він не укладав та не підписував.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, ви-кладеній у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15.

Статтею 303 ЦПК України встановлені межі розгляду справи апеляційним судом, який перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстан-ції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої ін-станції.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апе-ляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстан-ції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального пра-ва. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од-них лише формальних міркувань.

Керуючись нормами статей 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Щедра нива ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 лип-ня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Това-риства з обмеженою відповідальністю Щедра нива про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації, зо-бов'язання повернути земельні ділянки - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошен-ня, однак вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціа-лізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:/підпис/

Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом: