Ухвала

від 31.10.2017 по справі 370/1426/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 370/1426/16-ц Головуючий у І інстанції Мазка Н. Б. Провадження № 22-ц/780/4280/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 57 31.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

31 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Журби С.О., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Марченка Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Сбербанк на рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 квітня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Сбербанк до ОСОБА_2, треті особи - відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю Гудвіл 7 , про зняття арешту з нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року ПАТ Сбербанк звернувся до суду з позовом та просив зняти арешт з земельних ділянок, розташованих на території села Северинівка, Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, що належать на праві власності ОСОБА_2 та є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 14 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1194, укладеного між ПАТ Сбербанк та ОСОБА_2, а саме: з земельної ділянки загальною площею 3,7817 га (кадастровий номер 3222783200:05:001:0025) вартістю 4 492 000 грн.; земельної ділянки загальною площею 4,4689 га (кадастровий номер 3222783200:05:001:0024), вартістю 4 285 000 грн.; земельної ділянки загальною площею 3,5613 га (кадастровий номер 3222783200:05:001:0026), вартістю 4 230 000 грн.; земельної ділянки загальною площею 3,8609 га (кадастровий номер 3222783200:05:008:0051), вартістю 4 586 000 грн.; земельної ділянки загальною площею 6,1950 га (кадастровий номер 3222783200:05:008:0052), вартістю 6 623 000 грн., накладені постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серії та номер: 47349040, виданою 27 квітня 2015 року Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві; постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серії та номер: 47555574, виданою 15 травня 2015 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області; постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серії та номер: 43000998, виданою 07 жовтня 2014 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві; постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серії та номер: 42993632, виданою 11 квітня 2014 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області; постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серії та номер: 33769130, виданою 10 серпня 2012 року Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 березня 2007 року між ЗАТ Банк НРБ , правонаступником якого є ПАТ Сбербанк , та ТОВ Гудвіл 7 укладено договір про відкриття кредитної лінії №60-В/07, з наступними змінами та доповнення згідно договорів про внесення змін та доповнень. З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір від 14 березня 2007 року, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 3,7817 га, земельна ділянка загальною площею 4,4689 га, земельна ділянка загальною площею 3,5613 га, земельна ділянка загальною площею 3,8609 га, земельна ділянка загальною площею 6,1950 га, які знаходяться на території села Северинівка Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області. ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання ТОВ Гудвіл 7 зобов'язань за кредитним договором. ТОВ Гудвіл 7 були порушені умови кредитного договору, а саме прострочено повернення частини кредиту згідно встановленого графіку, не сплачено нараховані проценти. Прострочена заборгованість ТОВ Гудвіл 7 перед позивачем станом на 16 червня 2016 року становить 7 529 642,59 доларів США. Позивач як іпотекодержатель має право вимагати виконання зобов'язання, зокрема, шляхом добровільної реалізації предмета іпотеки. Однак, таке право ПАТ Сбербанк порушено, оскільки на предмет іпотеки накладено арешт.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25 квітня 2017 року у задоволенні позову ПАТ Сбербанк відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ Сбербанк просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що речові права банку на предмет іпотеки, які підлягають захисту, виникли у банку на підставі іпотечного договору та належним чином зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно задовго до моменту накладення на них арештів та заборон. Накладенням арештів на іпотечне майно банк позбавлений права на нього. Вимоги стягувачів у виконавчому провадженні не можуть бути задоволені, оскільки пріоритетне право на земельні ділянки належить ПАТ Сбербанк . Позивачу відмовлено у задоволенні позову формально з підстав ненадання належним чином завірених копій актів опису та арешту, постанови про арешт майна боржника, вироку, рішення суду або іншого органу, на виконання яких проводився опис і арешт.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 14 березня 2007 року між ЗАТ Банк НРБ , правонаступником якого є ПАТ Сбербанк , та ТОВ Гудвіл 7 , укладено договір про відкриття кредитної лінії № 60-В/07, з наступними змінами та доповнення згідно договорів про внесення змін та доповнень № 1 від 01 червня 2007 року, № 2 від 13 березня 2008 року, № 3 від 13 листопада 2008 року та № 4 від 29 грудня 2008 року (а.с.7-14, 16-22).

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком за кредитним договором 14 березня 2007 року між ПАТ Сбербанк та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №1195, з наступними змінами та доповненнями згідно договору про внесення змін від 18 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 6908 (а.с.29), договору про внесення змін від 13 листопада 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 27814 (а.с.23-27, 30).

Предметом іпотеки за цим договором виступає наступне нерухоме майно: земельна ділянка загальною площею 3,7817 га (кадастровий номер 3222783200:05:001:0025 ); земельна ділянка загальною площею 4,4689 га (кадастровий номер 3222783200:05:001:0024 ); земельна ділянка загальною площею 3,5613 га (кадастровий номер 3222783200:05:001:0026 ); земельна ділянка загальною площею 3,8609 га (кадастровий номер 3222783200:05:008:0051 ); земельна ділянка загальною площею 6,1950 га (кадастровий номер 3222783200:05:008:0052 ), які знаходяться на території села Северинівка Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Відповідно до зазначеного вище договору іпотеки, ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання ТОВ Гудвіл 7 зобов'язань за кредитним договором.

Згідно розрахунку, наданого ПАТ Сбербанк , заборгованість ТОВ Гудвіл 7 перед позивачем за договором іпотеки станом на 16 червня 2016 року становить 7 529 642,59 доларів США з яких: заборгованість за кредитною лінією - 3 636 407,08 доларів США, з них прострочених - 3 636 407,08 доларів США; процентів за користування кредитною лінією - 3 893 235,51 доларів США, з них прострочених - 3 893 235,51 доларів США.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду належним чином завірених копій акта опису та арешту, постанови про арешт майна боржника, вироку, рішення суду або іншого органу, на виконання яких проводився опис і арешт, документи про право власності на майно, кредитні зобов'язання, реєстраційні посвідчення, паспорти та інші документи, що видаються на це майно.

Колегія суддів по суті погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що в рамках виконавчого провадження постановою від 11 квітня 2014 року Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області накладено арешт на земельні ділянки, які передані в іпотеку банку.

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України Про виконавче провадження у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ч. 7 ст. 7 вказаного Закону).

В силу положень ст. 54 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем із урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України Про виконавче провадження про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Таким чином, заставодержатель має переважне право на задоволення його вимог про стягнення боргу з боржника шляхом звернення стягнення на заставлене майно та має право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять постанови державного виконавця від 11 квітня 2014 року про накладення арешту на земельні ділянки, які перебувають в іпотеці в банку. А отже і не встановлено для забезпечення виконання якого саме виконавчого документа накладено зазначений арешт.

З пояснень представника ПАТ Сбербанк , які були ним надані в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, вбачається, що банк не знає на яких підставах було накладено арешт на земельні ділянки. Крім того представник банку суду пояснила, що можливо ці арешти накладені в межах виконавчого провадження, відкритого за заявою самого ПАТ Сбербанк про стягнення кредитної заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 60-В/07, тобто для виконання зобов'язання, яке забезпечено договором іпотеки від 14 березня 2007 року.

Отже, в даному випадку доводи банку щодо порушення його прав є лише припущенням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи, що жодних доказів накладення арешту на земельні ділянки, що є предметом іпотеки, не в інтересах іпотекодержателя, матеріали справи не містять, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо недоведеності позивачем факту порушення його прав накладенням арешту на земельні ділянки, що є предметом іпотеки постановою державного виконавця від 11 квітня 2014 року.

З зазначених підстав колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо порушення прав банку, як іпотекодержателя, арештом предмета іпотеки, що був накладений постановою державного виконавця від 11 квітня 2014 року .

У позовній заяві, ПАТ Сбербанк зазначає, що арешт на земельні ділянки, з кадастровими номерами 3222783200:05:001:0025, 3222783200:05:001:0024, 3222783200:05:001:0026, 3222783200:05:008:0051, 3222783200:05:008:0052, які є предметом іпотеки, накладено постановами від 27 квітня 2015 року, 15 травня 2015 року, 07 жовтня 2014 року, 11 квітня 2014 року та 10 серпня 2012 року.

Однак, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек які надані суду вбачається, що арешт на земельні ділянки було накладено лише постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, виданою 11 квітня 2014 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Жодних доказів накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222783200:05:001:0025, 3222783200:05:001:0024, 3222783200:05:001:0026, 3222783200:05:008:0051, 3222783200:05:008:0052, які є предметом іпотеки, постановами від 27 квітня 2015 року, 15 травня 2015 року, 07 жовтня 2014 року та 10 серпня 2012 року матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги, щодо підтвердження наявності зазначених арештів інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 31) колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки наявна у справі довідка не містить даних про наявність зазначених арештів.

За таких обставин висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав до задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах.

Зазначені висновки доводами апеляційної скарги не спростовуються, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Сбербанк відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Журба С.О.

ОСОБА_5