Справа № 2-21/2009 Головуючий у І інстанції Архангельський А.М. Провадження № 22-ц/780/4352/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 19 31.10.2017
РІШЕННЯ
Іменем України
31 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді Фінагєєва В.О.,
суддів Журби С.О., Лівінського С.В.,
за участю секретаря Марченка Д.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 12 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Високе , товариства з обмеженою відповідальністю П'ятигори , товариства з обмеженою відповідальністю Тетіїв , сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос , Селянського (фермерського) господарства Дружба , сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Черепин , Приватного сільськогосподарського підприємства Слобода , Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд , про визнання дійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності на майно , -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та просив визнати за ним право приватної власності на придбане майно, а саме склад для металу 1970 року цегляний загальною площею 502,3 кв.м. вартістю 33 754 грн., пилорамний цех 1959 року цегляний загальною площею 386,5 кв.м. вартістю 732 гри., склад столярки 1968 року цегляний загальною площею 262 кв.м. вартістю 9 012 грн., столярний цех 1959 року загальною площею 678,3 кв.м. вартістю 6 285 грн., цех ЗБВ з добудовою 1959 року з добудовою цегляний загальною площею 378,5 кв.м. вартістю 14 651 грн., підкранові шляхи, металеві, 151 пог. м. вартістю 3 549 грн., башту Рожнов металеву вартістю 2 598 грн., кран ККС-10 металевий вартістю 11 100 грн., пилораму вартістю 200 грн., компресор ЗБ цеху вартістю 186 грн., бетонозмішувач вартістю 200 грн., бетонозмішувач вартістю 200 грн., станок торцовий вартістю 400 грн., вагу автомобільну вартістю 51 грн., розчинозмішувач вартістю 200 грн., насосну котельню 1971 року цегляну загальною площею 7,8 кв.м. вартістю 815 грн., дорогу з щебеневим покриттям загальною площею 2 928 кв.м. вартістю 14 156 грн., яму для вапна бетонну загальною площею 391 кв.м. вартістю 13 518 грн., паркан промислової бази бетонний загальною площею 100 кв.м. вартістю 499 грн., електричне освітлення промислової бази вартістю 6 708 грн., склад матеріалів 1961 року цегляний загальною площею 479,4 кв.м. вартістю 4 380 грн., шосе промислової бази загальною площею 3 580 кв.м. вартістю 28 874 грн., станок столярний вартістю 380 грн., станок кругло верстак вартістю 350 грн., станок ФШ-4 вартістю 264 грн., станок свердло-довбальний вартістю 280 грн., станок точильний вартістю 150 грн., станок шліфувальний вартістю 420 грн., станок стругальний вартістю 300 грн., станок фрезерний вартістю 350 грн., станок столярний 2Ф вартістю 350 грн., станок комбінований вартістю 300 грн., станок ФСШ 9А вартістю 264 грн., автобус АС 4-03 вартістю 3 010 грн., автомобіль ГАЗ-53 вартістю 1 590 грн., а всього на загальну суму 160 076 гривень, які знаходяться по вул. К. Маркса, 164 в м. Тетіїв Київської області; визнати дійсними договори купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ТОВ Черепин , СГВК Тетіїв , СГТОВ Колос , СГ ТОВ Високе , СФГ Дружба , СГВК П'ятигори , ПрСГП Слобода від 02 листопада 2006 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 1997 році було створено Тетіївське районне підприємство по будівництву Райагробуд (далі - Райагробуд ), яке заснували колективні сільські підприємства, а саме Бурківці , Високе , Україна , Нива , Торошків , Дружба , Дібрівка , Нове життя , Колос , Михайлівка , Ненадиха , П'ятигори , Погреби , Росішки , Срадниця", Степове , Скибенці , Світанок , Слобода , Теліженці , Зоря , Денихівка , Тетіївське та Черепинське . У 2000 році після реорганізації Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд в колективне підприємство, засновники відокремили 49 % своєї частки в майні і передали її трудовому колективу відповідача, а 51 % своєї частки в майні виділили для створення нового підприємства ТОВ Будкомплекс , яке до даного часу не створене, а майно, виділене за актом від 24 липня 2000 року, залишилося у віданні Райагробуд . 21 вересня 2006 року на загальних зборах засновники вирішили не створювати ТОВ Будкомплекс , а належне їм майно на суму 160 076 грн. продати за 265 000 грн. і визначилися із своєю часткою в дольовій участі. У листопаді 2006 року засновники в повному складі продали свої частки ОСОБА_3, про що було складено договір купівлі-продажу з кожним із засновників. На даний час майно знаходиться у віданні Райагробуд , і зареєстроване за ним. Частина підприємств засновників ліквідована і позивач не може посвідчити і узаконити договори купівлі-продажу через нотаріальну контору, а тому змушений звертатися до суду.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 12 січня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.
ОСОБА_2, як особа, яка не брала участі у справі та вважає, що зазначеним рішенням суд вирішив питання про його права та обов'язки, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що суд визнав за позивачем право на майно, яке вже являлося предметом судового розгляду справи між тими самими сторонами і з тих самих підстав. Договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У матеріалах справи відсутні будь-які докази належності відчужуваного майна його продавцям. Суд не досліджував питання наявності необхідного обсягу повноважень у керівників продавців, які підписували договори. Квитанції до прибуткових касових ордерів не містять обов'язкових реквізитів. Представник відповідача був позбавлений права визнавати позовні вимоги. Суд першої інстанції не залучив до участі у справі у якості третіх осіб ОСОБА_2, ТОВ Тетій , МП Граніт та ФОП ОСОБА_4
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться по вул. Центральна (ОСОБА_5), 164 у м. Тетіїв Київської області.
Згідно листа державного реєстратора Тетіївської районної державної адміністрації № 85 від 03 квітня 2008 року 18 лютого 2000 року КСП Бурківці перереєстровано з правом правонаступництва в СФГ Бурківці , а 20 березня 2006 року порушено справу про банкрутство;
- 24 лютого 2000 року КСП Високе перереєстровано з правом правонаступництва в СТОВ Високе ;
- 19 квітня 2000 року КСП Україна перереєстровано з правом правонаступництва 10 квітня 2000 року в СВК Перемога та СТОВ Україна . 13 грудня 2006 року СВК Перемога визнано банкрутом;
- 09 лютого 2000 року КСП Нива перереєстровано з правом правонаступництва в ПАТ Галайки , припинила своє існування у зв'язку зі смертю засновника;
- 29 лютого 2000 року КСП Торошків перереєстровано з правом правонаступництва в СТОВ Горошків , а 13 листопада 2006 року порушено справу про банкрутство;
- 17 лютого 2000 року КСП Дружба перереєстровано з правом правонаступництва в СФГ Дружба , 05 грудня 2007 року визнано банкрутом;
- 14 березня 2000 року КСП Дібрівка перереєстровано з правом правонаступництва в СК Дібрівка , а 20 березня 2006 року порушено справу про банкрутство;
- 11 лютого 2000 року КСП Нове життя перереєстровано з правом правонаступництва в СТОВ Нове життя , а 12 грудня 2005 року припинено в зв'язку з банкрутством;
- 19 травня 2000 року КСП Колос перереєстровано з правом правонаступництва в СВК Колос ;
- 12 лютого 2000 року КСП Михайлівка перереєстровано з правом правонаступництва в СФГ Михайлівка ;
- 29 лютого 2000 року КСП Ненадиха перереєстровано з правом правонаступництва в СК Ненадиха , пізніше перереєстровано в ПСП Ненадиха , а 15 лютого 2001 року порушено справу про банкрутство;
- 17 лютого 2000 року СП П'ятигори перереєстровано з правом правонаступництва в СВК П'ятигори ;
- 28 лютого 2000 року КСП Погреби перереєстровано з правом правонаступництва в СТОВ Погреби , порушено справу про банкрутство;
- 02 березня 2000 року КСП Росішки перереєстровано з правом правонаступництва в СТОВ Росішки . 01 липня 2005 року порушено справу про банкрутство;
- 19 лютого 2000 року КСП Стадниця перереєстровано з правом правонаступництва в СФГ Хлібороб , яке 29 листопада 2000 року перереєстровано в ТОВ Агрофірма Хлібороб ;
- 31 березня 2000 року КСП Степове перереєстровано з правом правонаступництва в СТОВ Степове . 04 грудня 2006 року припинено в зв'язку з банкрутством;
- 29 квітня 1999 року колгосп Більшовик перереєстровано з правом правонаступництва в AT Скибенці , 09 березня 2005 року припинено в зв'язку з ліквідацією;
- 29 лютого 2000 року КСП Світанок перереєстровано з правом правонаступництва в СТОВ Тайниця , 23 вересня 2005 року припинено у зв'язку з банкрутством;
- 10 лютого 2000 року КСП Слобода перереєстровано з правом правонаступництва в ПСП Слобода ;
- 21 лютого 2000 року КСП Теліженці перереєстровано з правом правонаступництва в СФГ Теліженці ;
- 19 лютого 2000 року КСП Зоря перереєстровано з правом правонаступництва в СВК Зоря ;
- 26 лютого 2000 року КСП Денихівка перереєстровано з правом правонаступництва в СК Денихівка , а 14 березня 2006 року в ПСП Денихівка ;
- 14 березня 2000 року КСП Тетіївський перереєстровано з правом правонаступництва в СВК Тетіїв ;
- 14 березня 2000 року КСП Черепинський перереєстровано з правом правонаступництва в СВК Черепин , а 29 грудня 2000 року в СТОВ Черепин (а.с.11-13).
02 листопада 2006 року між ОСОБА_3 та СТОВ Високе , СВК П'ятигори , СВК Тетіїв , СТОВ Колос , СФГ Дружба , СТОВ Черепин , ПСП Слобода , Тетіївським районним підприємством по будівництву Райагробуд було укладено договори купівлі-продажу частки у дольовій участі підприємства при організації Тетіївського Райагробуду . Згідно вказаних договорів продавці продали, а ОСОБА_3 купив склад для металу вартістю 33 754 грн., пилорамний цех вартістю 732 грн., склад столярки вартістю 9 012 грн., столярний цех вартістю 6 285 грн., цех ЗБВ з добудовою вартістю 14 651 грн., підкранові шляхи вартістю 3 549 грн., башту Рожнов, вартістю 2 598 грн., кран ККС-10 вартістю 11 100 грн., пилораму вартістю 200 грн., компресор ЗБ цеху вартістю 186 грн., бетонозмішувач вартістю 200 грн., бетонозмішувач вартістю 200 грн., станок торцовий вартістю 400 грн., вагу автомобільну вартістю 51 грн., розчинозмішувач вартістю 200 грн., насосну котельні вартістю 815 грн., дорогу з щебеневим покриттям вартістю 14 156 грн., яму для вапна вартістю 13 518 грн., паркан промислової бази вартістю 499 грн., електричне освітлення промислової бази вартістю 6 708 грн., склад матеріалів вартістю 4 380 грн., шосе промислової бази вартістю 28 874 грн., станок столярний вартістю 380 грн., станок кругло верстак вартістю 350 грн., станок ФШ-4 вартістю 264 грн., станок свердло-довбальний вартістю 280 грн., станок точильний вартістю 150 грн., станок шліфувальний вартістю 420 грн., станок стругальний вартістю 300 грн., станок фрезерний вартістю 350 грн., станок столярний 2Ф вартістю 350 грн., станок комбінований вартістю 300 грн., станок ФСШ 9А вартістю 264 грн., автобус АС 4-03 вартістю 3 010 грн., автомобіль ГАЗ-53 вартістю 1 590 грн., а всього на загальну суму 160 076 гривень, які знаходяться по вул. К. Маркса, 164 у м. Тетіїв Київської області (а.с.15-28).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та діючими підприємствами була досягнута угода з усіх істотних умов договору купівлі-продажі. П'ять господарств засновників, дольова участь яких не була врахована під час розподілу коштів від реалізації майна Тетіївського Райагробуду , отримали долю шляхом перерозподілу отриманих підприємствами коштів за продаж їх часток позивачу. Вищевказані договори купівлі-продажі сторони не можуть нотаріально посвідчити, оскільки частина засновників на час укладення договорів ліквідовані.
Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 292 УПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не брав участі у розгляді даної справи, однак оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції визнано за позивачем ОСОБА_3 право власності, зокрема, на дорогу зі щебеневим покриттям та шосе промислової бази. ОСОБА_2 зазначає, що він є власником кафе Едем , яке розташоване по вул. Центральна (ОСОБА_5), 164 у м. Тетіїв Київської області. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів від 09 лютого 2001 року. З наявного у матеріалах справи листа від 03 липня 2017 року вбачається, що ОСОБА_3 звертався до кафе Едем з вимогою укласти договір на використання опор ліній електропередач та дороги. У разі не укладення договору ОСОБА_3 буде вимушений обмежити рух транспортних засобів по шосе та дорозі промислової бази (а.с.96).
При ухваленні рішення судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 зазначав про те, що він придбав у відповідачів рухоме та нерухоме майно на підставі договорів купівлі-продажу від 02 листопада 2006 року. Позивач зазначає, що частина підприємств засновників ліквідована і позивач не може посвідчити і узаконити договори купівлі-продажу через нотаріальну контору.
Так, судом першої інстанції визнано за позивачем ОСОБА_3 право власності, зокрема, на склад для металу цегляний, пилорамний цех цегляний, склад столярки цегляний, столярний цех, цех ЗБВ з добудовою цегляний, насосну котельню, дорогу з щебеневим покриттям, яму для вапна бетонну, паркан промислової бази бетонний, склад матеріалів цегляний, шосе промислової бази, башту Рожнов, пилораму.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
Можливість виникнення права власності за рішенням суду Цивільний кодекс України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).
Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності , а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України - договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації , крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
За змістом ч. 1 ст. 210 ЦК України - правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Таким чином договори купівлі-продажу, предметом яких є в тому числі і об'єкти нерухомого майна, між позивачем та відповідачами не були укладені і не створюють ніяких прав та обов'язків для сторін
На зазначені вимоги закону було звернуто увагу судів в п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до якого - вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації , оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Крім нерухомого майна за договорами купівлі-продажу було відчужено рухоме майно, а саме кран ККС-10, компресор, два бетонозмішувачі, бетонозмішувач, станок торцовий, вагу автомобільну, розчинозмішувач, електричне освітлення промислової бази, станок столярний, станок кругло верстак, станок ФШ-4, станок свердло-довбальний, станок точильний, станок шліфувальний, станок стругальний, станок фрезерний, станок столярний, станок комбінований, станок ФСШ 9А, автобус АС 4-03, автомобіль ГАЗ-53.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази належності на праві власності відповідачам рухомого та нерухомого майна, яке є предметом договорів купівлі-продажу.
Надані позивачем до суду квитанції до прибуткового касового ордеру не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ОСОБА_3 не доведено дійсність укладених між ним та відповідачами договорів купівлі-продажу та належність спірного майна на праві власності останнім.
У суді першої інстанції відповідачі подали до суду заяви про визнання ними позову.
Однак, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У даному випадку визнання відповідачами позову суперечить вимогам закону, оскільки предметом договорів купівлі-продажу є, зокрема, нерухоме майно і такі договори підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатив судовий збір у розмірі 2 915 грн. Оскільки колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, сплачений ОСОБА_2 судовий збір підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_3
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 12 січня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення .
У задоволенні позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Високе , товариства з обмеженою відповідальністю П'ятигори , товариства з обмеженою відповідальністю Тетіїв , сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос , Селянського (фермерського) господарства Дружба , сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Черепин , Приватного сільськогосподарського підприємства Слобода , Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд , про визнання дійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності на майно відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 2 915 (дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять гривень).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Фінагєєв В.О.
Судді: Журба С.О.
ОСОБА_6
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2017 |
Оприлюднено | 05.11.2017 |
Номер документу | 69984352 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Мазур Лідія Михайлівна
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Фінагеєв В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні