Ухвала

від 25.10.2017 по справі 461/4918/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 461/4918/17 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/783/5454/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Р. В.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Мельничук О.Я.

за участі секретаря: Куцика І.Б.

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області та про скасування постанови про звільнення майна боржника з-під арешту,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_9 звернулися із зазначеною скаргою у якій просили:

визнати дії головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_10 щодо винесення постанови від 25.10.2016 року про звільнення майна боржника з-під арешту в межах ВП № 44831119 - неправомірними;

скасувати постанову головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_10 від 25.10.2016 року про звільнення майна боржника з-під арешту в межах ВП № 44831119;

зобов'язати держаного виконавця відновити чинність знятих арештів (а.с.1-3)

Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 рокускаргу ОСОБА_4 задоволено.

Визнано дії головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_10 щодо винесення постанови від 25 жовтня 2016 року про звільнення майна боржника з-під арешту в межах ВП № 44831119 - неправомірними.

Постанову головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_10 від 25.10.2016 року про звільнення майна боржника з-під арешту в межах ВП № 44831119 - скасовано.

Зобов'язано головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_10 або іншу посадову особу Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про арешт майна боржника ОСОБА_2, а саме: житлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Пильникарська, 16 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 10905292); земельну ділянку за адресою: м. Львів, вул. Пильникарська, 16, кадастровий номер 4610136600:01:007:0004; автомобіль марки ОСОБА_11 ОСОБА_12 Прадо кузов №JTEBU29J805130921 д.н.з ВС8700ВІ.

Ухвалу суду оскаржили представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та Галицький ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 посилається на те, що на момент винесення оскаржуваної постанови державного виконавця від 25 жовтня 2016 року було чинним рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року по справі №461/5308/16 (про зняття арештів та заборон на відчуження зазначеного вище майна).

Також чинним на той час було рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 січня 2016 року по справі №461/12463/15-ц за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не врахував, що зазначене майно не належить ОСОБА_2 і відповідно таке відновлення записів про арешти порушує права законних власників .

Крім цього, на думку апелянта, суд, в порушення вимог ч. 2 ст. 385 ЦПК України, вирішив скаргу по суті не встановивши причин поважності пропуску строку оскарження та не поновляючи строк на апеляційне оскарження рішення, а також безпідставно здійснив заміну скаржника ОСОБА_9 на ОСОБА_4

Просить ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_9 відмовити.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 посилається на те, що ОСОБА_9 оскаржила дії державного виконавця зі спливом встановлених чинним законодавством строків, вказане твердження підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 44831119, відтак судом безпідставно було прийнято заяву ОСОБА_9, яка була подана з дев'ятимісячним пропуском строку, передбаченого для оскарження.

Також вказує, що на момент винесення оскаржуваної постанови набрало законної сили рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року по справі №461/5308/16 про звільнення майна з-під арешту, рішення набрало законної сили і ніким не оскаржувалось, відтак, ОСОБА_7 звернулася до державного виконавця з метою виконання чинного рішення суду.

На думку апелянта, оскаржуваною ухвалою було фактично без жодних правових підстав позбавлено іншого власника майна, відмінного від ОСОБА_2 права розпоряджатися своїм майном.

В апеляційній скарзі Галицький ВДВС м. Львова Головного управління юстиції у Львівській області посилається на те, що в державного виконавця існували законні підстави для винесення 25 жовтня 2016 року постанови про звільнення майна з-під арешту, з метою виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року по справі №461/5308/16-ц, оскільки у вказаному рішенні чітко визначено спосіб та порядок виконання, а саме зняття арешту та заборони на відчуження майна боржника в межах ВП 44831119, накладених постановою від 24 вересня 2014 року.

Вказує, що державним виконавцем проведені виконавчі дії по виконанню вищезгаданого рішення в межах чинного законодавства.

Просить ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року скасувати.

В судове засідання ОСОБА_2, ОСОБА_7 та Головний державний виконавець Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_10 не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.

25 жовтня 2017 року до Апеляційного суду Львівської області від ОСОБА_7 поступило клопотання про відкладення розгляду справи через погіршення стану здоров'я, яке колегією суддів було відхилене як необґрунтоване. Апелянтом не подано жодних доказів з приводу зазначених обставин.

Також 26 вересня 2017 року з матеріалами справи ознайомлювався представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_4 та представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області слід вихилити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Судом та матеріалами справи установлено, що у провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала справа №461/10920/14 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_9 до ОСОБА_2, ТзОВ фірма Квадрос , ТзОВ Євген , ПП М-Студія , ТОВ СП українське-кіпрське Лео-Порто , ТзОВ Самшит про стягнення грошових коштів в сумі 1 926 000 гривень.

В якості забезпечення позову, ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 11 вересня 2014 року, залишеної без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01 жовтня 2016 року, був накладений арешт на майно ОСОБА_2, а саме:

житлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Пильникарська,16;

земельну ділянку за адресою: м. Львів, вул. Пильникарська,16, кадастровий номер 4610136600:01:007:0004;

автомобіль марки ОСОБА_11 ОСОБА_12 Прадо , д.н.з. НОМЕР_1. кузов №JTEBU29J805130921;

75% корпоративних та майнових прав ОСОБА_2 у ТОВ Спільне Українсько-Кіпрське підприємство Лео Порто ЄДРПОУ 23272089, юридична адреса: м. Львів, вул. Пильникарська,8, що становить 277 500 грн. та майно, що належить вищевказаному підприємству;

90% корпоративних та майнових прав ОСОБА_2 у ТзОВ, фірма Квадрос ЄДРПОУ 19175434 юридична адреса: м. Львів, вул. Городоцька,85, що становить 360 000 та рухоме майно, що належить вказаному підприємству, в тому числі автомобіль НОМЕР_2;

100% корпоративних та майнових прав ОСОБА_2 ПП М-С студія ЄДРПОУ 32458719 юридична адреса: м. Львів, вул. Городоцька,85, що становить 100000 гривень та на майно, що належить даному підприємству.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13 січня 2016 року задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на:

автомобіль марки ОСОБА_11 ОСОБА_12 Прадо , д.н.з. НОМЕР_1. кузов №JTEBU29J805130921;

житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. Пильникарська,16, загальною площею 54,7 кв.м., комора в підвалі 10,0 кв.м.;

земельну ділянку площею 0,0077 га за адресою: м. Львів, вул. Пильникарська,16.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року:- знято арешт та заборону на відчуження житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пильникарська, 16, загальною площею 54,7 кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 10905292) та земельної ділянки площею 0,0077 га, кадастровий номер: 4610136600:01:007:0004, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пильникарська, 16, накладених постановою від 24.09.2014 року Галицьким відділом ДВС Львівського міського управління юстиції на майно відповідача (боржника - ОСОБА_7Є.) у межах виконавчого провадження №44831119, та постановою від 25.12.2015 року ВПВР управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на майно відповідача (боржника - ОСОБА_7Є.) в межах виконавчого провадження № 49724214 шляхом виключення даного майна з-під арешту та заборони на його відчуження;

знято арешт та заборону на відчуження на транспортний засіб: автомобіль марки ОСОБА_11, модель ОСОБА_12 Прадо , 2008 року випуску, двигун №3956, кузов №JTEBU29J805130921 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований у Львівському відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ в м. Львів, накладеного постановою від 24.09.2014 року Галицьким відділом ДВС Львівського міського управління юстиції на майно відповідача (боржника - ОСОБА_7Є.) у межах виконавчого провадження №44831119, та постановою від 25.12.2015 року ВПВР управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на майно відповідача (боржника - ОСОБА_7Є.) в межах виконавчого провадження № 49724214 та Актом опису та арешту майна від 29.02.2016 року ВПВР управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на майно відповідача (боржника - ОСОБА_7Є.) у зведеному виконавчому провадженні № 49784482 шляхом виключення вказаного автомобіля з-під арешту та заборони на його відчуження.

Постановою державного виконавця від 25 жовтня 2016 року було звільнено з-під арешту таке майно: житлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Пильникарська, 16; земельну ділянку за адресою: м. Львів, вул. Пильникарська, 16, кадастровий номер НОМЕР_3: 01:007:0004; автомобіль марки ОСОБА_11, ОСОБА_12 Прадо , кузов № НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_1, що належать боржнику: ОСОБА_2

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року (у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна) скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України № 1404-V-III Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виходячи із змісту п. 6 ч. 4 ст. 59 цього Закону, у разі накладення арешту на майно у порядку виконання ухвали суду про забезпечення позову, підставою для зняття виконавцем арешту з цього майна є отримання ним судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

В даному випадку нове виконавче провадження не відкривається, арешт знімається в межах закінченого виконавчого провадження по виконанню ухвали суду про забезпечення позову, без вирішення державним виконавцем питання про відновлення такого виконавчого провадження (п. 15 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень).

Як убачається з матеріалів справи, арешт знято державним виконавцем не у зв'язку із надходженням до нього судового рішення про скасування заходів забезпечення позову. Виконавчий документ прийнято ним не від сторони виконавчого провадження. Питання про відновлення ВП № 44831119 ним вирішувалось, як і не вирішено питання про відкриття нового виконавчого провадження на виконання рішення суду від 03.10.2016 року № 461/5308/16-ц.

При цьому судом суд першої інстанції вірно встановив, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 03.10.2016 року у справі № 461/5308/16-ц скасовано рішенням апеляційного суду Львівської області від 20.06.2017 року, а в скасованому рішенні Галицького районного суду м. Львова (від 03 жовтня 2016 року), а саме: в його резолютивній частині не було зазначено про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою цього суду від 11 вересня 2014 року.

З огляду на те, що майно боржника ОСОБА_2 звільнено з-під арешту необґрунтовано, за наявності не скасованої ухвали Галицього районного суду м. Львова від 11 версня 2014 року, суд першої інстанції, з метою відновлення прав ОСОБА_4 та ОСОБА_9, підставно зобов'язав державного виконавця поновити чинність арештів в Державному реєстрі речових прав на зазначене вище нерухоме майно.

Постанова державного виконавця від 25 жовтня 2016 року (про звільнення майна з-під арешту) отримана ОСОБА_4 11 серпня 2017 року, після чого він з дружиною ОСОБА_9, 18 серпня 2017 року, звернулися із відповідною скаргою на дії державного виконавця. Тому суд першої інстанції вірно поновив строк встановлений ст.385 ЦПК України стягувачам ОСОБА_4 та ОСОБА_9 для подання відповідної скарги з метою захисту свої прав.

Відсутність підпису ОСОБА_4 у скарзі на дії державного виконавця від 18 липня 2017 року не може бути підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали Галицького районного суду м. Львова якою захищено права ОСОБА_4 як стягувача у виконавчому провадженні.

Як в суді першої так й апеляційної інстанції ОСОБА_4 підтримував свою скаргу і просив відхилити апеляційні скарги представників ОСОБА_2, ОСОБА_7 та Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний та процесуальний закон, та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливу ухвалу, тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст. 312, 313, п.4 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області - відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

ОСОБА_13