Постанова

від 03.11.2017 по справі п/811/1668/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2017 року Справа № П/811/1668/17

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ до Подільського відділу Державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ (надалі - позивач) з позовом до Подільського відділу Державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (надалі - відповідач) в якому просив суд: - зобов'язати відповідача зняти арешт накладений в ході виконавчого провадження №46020756 з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 25575902).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до розпорядження КМУ від 27.07.2011р. № 727-р запроваджено процедуру ліквідації ОСОБА_1 юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ. В ході здійснення ліквідаційної процедури було виявлено, що посадовими особами відповідача, в ході примусового виконання виконавчого листа виданого ОСОБА_1 окружним адміністративним судом 29.10.2014р. №1170/2а-2159/12 про стягнення з позивача економічних санкцій, було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.02.2015р. ВП №46020756.

Позивач вказує, що він звертався до відповідача з приводу зняття арешту з майна оскільки вказані обмеження перешкоджають завершенню ліквідаційної процедури, але йому було відмовлено у зв'язку з тим, що зняття арешту можливе лише за рішенням суду.

У зв'язку з вищевказаним обставинами позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідачем подано письмові пояснення зміст яких вказує, що вимоги позову не визнаються та зазначається, що у зв'язку із закінченням виконавчого провадження, виконавчий документ було передано до ліквідаційної комісії позивача, а тому за його (виконавчого листа) відсутності зняття арешту неможливе (а.с.35-37).

Ухвалою суду від 20.10.2017р. до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості (а.с.125).

Третьою особою подано письмові заперечення на позов, яким вимоги не визнаються та вказується, що зняття арешту з майна позивача негативно вплине на права та інтереси третьої особи та ускладнить виконання постанови суду про стягнення з позивача на користь третьої особи економічних санкцій (а.с.141).

На підставі клопотань позивача, відповідача та третьої особи розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження (а.с. 132, 137, 143).

Розглянувши адміністративний позов, долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач є юридичною особою за законодавством України, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (а.с.26-30).

На виконання розпорядження КМУ від 27.07.2011р. № 727-р Про реорганізацію мережі вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ , згідно Наказу МВС України від 28.07.2011р. №490 (а.с.6-9) запроваджено процедуру ліквідації позивача.

Станом на час розгляду та вирішення справи позивач, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, перебуває в стані припинення за рішенням засновника (а.с.28).

В ході здійснення ліквідаційної процедури було виявлено, що посадовими особами відповідача, в процесі примусового виконання виконавчого листа виданого ОСОБА_1 окружним адміністративним судом 29.10.2014р. №1170/2а-2159/12 про стягнення з позивача економічних санкцій, було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.02.2015р. ВП №46020756 (а.с.53).

Згідно п. 1 ч.2 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження (тут і надалі в редакції чинній на час проведення виконавчих дій), відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника. При цьому, згідно ч. 2 ст. 57 вказаного Закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно п. 3 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви стягувача (а.с.41) (третя особа по справі) посадовою особою відповідача 14.01.2015р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46020756 (а.с.42).

В ході здійснення виконавчого провадження відповідачем 25.02.2015р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №46020756 (а.с.53).

У зв'язку із прийняттям рішення про ліквідацію позивача на підставі розпорядження КМУ від 27.07.2011р. № 727-р Про реорганізацію мережі вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ та згідно Наказу МВС України від 28.07.2011р. №490, відповідачем на підставі ст.ст. 49, 50 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.106).

Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови питання що зняття арешту з майна відповідачем не вирішено.

Разом з тим, в ході розгляду даної справи судом було вжито заходів щодо з'ясування яке саме майно позивача знаходиться під арештом.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, будь-які відомості у вказаних реєстрах відносно позивача відсутні (а.с. 121).

Також, в матеріалах справи містяться відомості надані відповідачеві в ході здійснення виконавчого провадження щодо відсутності транспортних засобів належних позивачеві (а.с.91) та рахунків відкритих в банківських установах (а.с. 49).

Вказані обставини підтверджено самим позивачем (а.с. 139).

Таким чином, суд приходить до висновку, що навіть за умови наявності постанови відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №46020756, але за відсутності самого факту арешту, будь-яких об'єктивних чинників, які перешкоджають здійсненню процесу ліквідації позивача немає.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2