Рішення

від 31.10.2017 по справі 916/2872/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2017 р.Справа № 916/2872/16

За позовом: ОСОБА_1

до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ"

про визнання недійсним договору

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_3, згідно довіреності від 25.06.2016р., ОСОБА_4, згідно довіреності від 25.06.16 р., ОСОБА_1, згідно паспорта

від відповідача - ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС": Нікітіна Г.Е., згідно довіреності від 15.11.16 р.

від відповідача - ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ": Коротков В.Д., згідно ордеру №221472 від 01.08.2017 р., договору про надання правової допомоги від 01.08.17 р.

В засіданні суду 31.10.2017р. приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_4, згідно довіреності від 25.06.16 р., ОСОБА_1, згідно паспорта

від відповідача - ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС": не з'явився

від відповідача - ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ": Коротков В.Д., згідно ордеру №221472 від 01.08.2017 р., договору про надання правової допомоги від 01.08.17 р.

Суть спору: про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.07.15 р., посвідченого приватним нотаріусом ОСНО Труш М.О., зареєстрованого в реєстрі за № 882, укладеного між ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" із змінами внесеними згідно договору про внесення змін до договору від 20.08.15р., посвідченого приватним нотаріусом ОСНО Труш М.О., зареєстрованого в реєстрі за № 954.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.01.17 р., залишеним в силі Постановою ОАГС від 22.03.17 р. було відмовлено позивачу в задоволені позову повністю. Постановою ВГСУ від 20.07.17 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення ГСОО від 22.03.17 р., постанову ОАГС від 22.03.17 р. скасовано, справу №916/2872/16 передано на новий розгляд до ГСОО.

Згідно повторного автоматичного розподілу справи відповідно до розпорядження керівника апарату суду Вінцевської О.О. від 17.08.17 р. № 812, протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вх.№ 3079а/16 від 17.08.17 р., розгляд справи розподілено на суддю МалярчукІ.А., яка ухвалою від 18.08.17 р. прийняла її до свого провадження.

На виконання вимог ВГСУ, викладених в постанові від 20.07.17 р., суд, зобов'язав позивача надати: пояснення, огрунтування з врахуванням постанови ВГСУ від 20.07.17 р.; оригінали доданих до позову документів; пояснення, обгрнутвання, докази того, голова наглядової ради ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та генеральний директор ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" є близькими родичами; відповідачів надати: оригінали документів, доданих до відзиву; пояснення, обгрунтування з врахуванням постанови ВГСУ від 20.07.17р.; оригінали протоколу загальних зборів акціонерів № 1 від 27.06.15 р.; докази проведення розрахунків за договором від 20.07.15 р.; установчі документи.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав пояснення від 12.09.17 р. за вх.№ 19667/17, в їх обґрунтування зазначає, що судовими інстанціями під час розгляду даної справи було встановлено, що спірний договір основувався на рішенні загальних зборів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 15.10.12 р., в якому питання про продаж майна товариства не вирішувався, а рішення щодо реорганізації товариств шляхом його переоформлення у товариство з обмеженою відповідальністю до цього часу не було виконано, питання щодо акцій, їх викупу комісією по припиненню ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", які були покладені на директора товариства ОСОБА_9, не вирішені до цього часу, ведення реєстру акціонерів взагалі було припинено і не надавався реєстроутримувачем.

Продаж майна за спірним договором від 20.07.15 р. було здійснено ОСОБА_9 ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", власником якого є син голови Наглядової ради ПрАТ - ОСОБА_10, у зв'язку з чим правочин укладено між заінтересованими особами, що також було відображено ВГСУ у своїй постанові від 20.07.17 р.

Щодо обґрунтування порушення його корпоративних прав спірним правочином позивач вказав, що за рішенням загальних зборів 15.10.2012р. розпочато реорганізацію ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", яку завершено не було, та продаж майна товариства на значну суму призведе до погіршення фінансового стану товариства і може вплинути на ціну викупу акцій позивача.

Відповідач, ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" із позовними вимогами позивача не погоджується, подав відзив на позов від 15.09.17 р. за вх.№ 19985/17, де вказує, що згода загальних зборів акціонерів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" на укладення договору купівлі-продажу від 20.07.15 р. не була потрібна, оскільки такий договір в розумінні п. 4 ч.1 ст.2 ЗУ „Про акціонерні товариства" ( в редакції чинній на моменту укладення договору) не був значним. За даними останньої річної фінансової звітності ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" вартість активів товариства складає 22 210 700 грн., що підтверджується фінансовим звітом станом на 31.12.14 р., тоді як ціна договору, а відповідно і вартість майна, складає 439 573 грн., що становить 1,98% вартості активів товариства. За таких обставин, спірний договір не був значним, тому згода загальних зборів товариства на його укладення не була потрібна.

Однак, за ініціативою акціонерів товариства на загальних зборах акціонерів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" 27.06.15 р. було прийнято рішення про попереднє схвалення правочинів, які можуть вчинятися товариством у період з 27.06.15 р. до наступних загальних зборів акціонерів товариства, але не пізніше 30.12.16 р., а саме про надання згоди на продаж майна і в тому числі нежитлових будівель літ."Ж", загальною площею 164,6 кв.м., літ."Н", загальною площею 2 972,7 кв.м., нежитлова будівля літ."Р", загальною площею 540 кв.м., нежитлова будівля під літ."Р1", що складають 419/1000 частини нежитлових приміщень, розташованих в АДРЕСА_2 вартістю 435 000 грн. На підставі зазначеного рішення товариством і була укладена низка договорів купівлі-продажу майна, в тому числі і спірного, загальна вартість якого склала 1 432 393 грн., що також є меншою передбаченого законодавством 10% розміру та складають 6,45%, тому ці договори навіть в сукупності не були значними, а відповідно згода загальних зборів не їх укладення не була потрібна.

Відповідач вважає недоведеною позицію позивача щодо вчинення спірного правочину за наявності заінтересованості відповідних осіб, згідно до ст.71 ЗУ „Про акціонері товариства", за відсутності в матеріалах справи відповідних доказів того, що голова Наглядової ради ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та генеральний директор ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" були родичами, яка ступінь таких родинних зв'язків, чи відносяться вони до осіб, зазначених в п.1 ст.71 ЗУ „Про акціонері товариства", чи була необхідність у наглядової ради вважати спірний договір таким, щодо якого є заінтересованість.

Також, відповідач довів до відома суду, що в розрахунок існуючих кредитних зобов'язань ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" перед ПАТ „КБ „Хрещатик" були перераховані отримані ПрАТ за договором купівлі-продажу від 20.07.15 р. грошові кошти.

Відповідач, ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" заявлений позивачем позов не визнає, подав до суду пояснення до відзиву на позовну заяву з врахуванням постанови ВГСУ від 20.07.17р. за вх.№ 19986/17 від 15.09.17 р., в яких відмічає, що 19.07.15 р. було проведено засідання Наглядової ради ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" в ході якого Генеральний директор ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" ОСОБА_9 проінформувала раду про надходження 17.07.15 р. від голови наглядової ради товариства ОСОБА_11 інформації про наявність ознак заінтересованості у проекті договору між ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", що планується укласти, та інформацію про означений договір та суть заінтересованості, а саме те, що її афільована особа (син) є членом виконавчого органу одного із учасників правочину, ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ". За результатами даного засідання у відповідності до ч.6 ст.71 ЗУ „Про акціонерні товариства" було прийнято рішення про надання ОСОБА_9 повноваження (згоду) на укладення договору про продаж частини нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень за літ."Ж", „Н", „Р", „Р1", розташованих за адресою АДРЕСА_3 Зазначене рішення оформлено протоколом № 1 засідання Наглядової ради ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 19.07.15 р. та з цього питання на засіданні ОСОБА_11 не голосувала.

Звідси, відповідач робить висновок, що сам лише факт заінтересованості особи у вчиненні товариством правочину не свідчить про неправомірність відповідних рішень органів управління товариства або такого правочину, якщо порядок прийняття рішення про вчинення правочину з заінтересованістю було дотримано.

Також, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів та взагалі не зазначено, у чому саме полягало порушення його корпоративних прав і які саме його корпоративні права були порушені у зв'язку з укладенням спірного правочину, а тому вважає позов необґрунтованим.

Клопотання ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" про зупинення провадження у справі від 12.09.17 р. за вх.№ 2-4832/17 до вирішення взаємопов'язаної зі справою №916/2872/16 справи № 916/730/17 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" про визнання недійсним рішення загальних зборів від 27.06.15 р., судом не задоволено з підстав неналежного обґрунтування заявником не можливості розгляду справи №916/2872/16 до вирішення ОАГС справи № 916/730/17.

Клопотання відповідача про долучення документів до справи від 15.09.17 р. за вх.№19989/17, про ознайомлення з матеріалами справи від 15.09.17 р. за вх.№ 199661/17 були судом задоволені.

Ухвалою суду від 15.09.2017р., за клопотанням сторін від 15.09.2017р., згідно ч.3 ст.69 ГПК України, продовжено строк розгляду справи до 01.11.2017р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

Відповідно до Статуту ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", зареєстрованого зі змінами Виконавчим комітетом ОМР 28.04.2011р., ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями... Статутній капітал товариства становить: 310 000 грн. Статутніий капітал товариства поділяється на 1 240 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. за 1(одну) акцію. Акції існують у бездокументарній формі (п.п.1.1., 4.1., 4.2., 4.3. Статуту).

Особи, які набули право власності на іменні акції Товариства (юридичні та фізичні особи України та інших країн), набувають статусу акціонера Товариства... Кожною простою акцією Товариства акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управління Товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації Товариства чистини його майна або власності; 4) отримання інформації про господарську діяльність Товариства. Одна акція Товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства (ч.1 п.5.1., п.5.2. Статуту).

Загальні збори є вищим органом Товариства. При голосуванні з питань злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу Товариства; вчинення Товариством значного правочину та зміни розміру статутного капіталу Товариств, використання бюлетенів є обов'язковим. До компетенції Наглядової ради належить вирішення питань, передбачених законодавством, статутом, а також переданих на вирішення Наглядової ради Загальними зборами. До виключної компетенції Наглядової ради належить: прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених законодавством. Питання, що належать до виключної компетенції Наглядової ради, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім Загальних зборів, за винятком випадків, встановлених законодавством (п.п.7.2., 7.19., ч.1, пп.18) ч.2, ч.3 п.7.32. Статуту).

Як вбачається із змісту листа ТОВ „Регіональний реєстротримач" від 03.02.16 р. №160203-1/2, адресованого ОСОБА_1, ТОВ „Регіональний реєстротримач" відповідно до чинного законодавства, з 12.10.13 р. припинено ведення реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС"; станом на 12.10.13 р. у реєстрі власників іменних цінних паперів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" на особовому рахунку ОСОБА_1 обліковується 5000 шт. простих іменних акцій на загальну номінальну власність 1250 грн.; ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" не здійснило дій щодо передачі реєстру власників цінних паперів відповідно до законодавства.

Позивачем до позову надано протокол загальних зборів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 15.10.12 р. із змісту якого вбачається що за питаннями 9-10 зборами були прийняті рішення щодо припинення (реорганізації) Товариства шляхом перетворення на товариство з обмеженою відповідальністю, створення Комісії з припинення Товариства шляхом покладення функцій Комісії з припинення Товариства на виконавчий орган Товариства, а саме Генерального директора Товариства - ОСОБА_9

Відповідачем подано до справи протокол 1 річних (чергових) загальних зборів акціонерів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 27.06.15 р., на яких з питань 6, 7, 8 порядку денного було прийнято рішення щодо затвердження рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися Товариством у період з 27.06.15 р. до наступних загальних зборів акціонерів товариства, але не пізніше 30.12.16 р., зокрема про надання згоди на продаж майна ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", а саме нежитлової будівлі під літ."Ж", загальною площею 164,6 кв.м., нежитлової будівлі під літ."Н", загальною площею 2972,7 кв.м., нежитлової будівлі літ."Р", загальною площею 540 кв.м., нежитлової будівлі під літ."Р1", що складають 419/1000 частини нежитлових приміщень, розташованих в АДРЕСА_2 вартістю 435 000 грн.; уповноважено Комісію з припинення товариства, функції якої виконує ОСОБА_9, на укладення кожного такого правочину від імені Товариства з правом підпису договорів/додаткових угод/контрактів та інших документів, необхідних для укладання цих правочинів. Кількість зазначених вище правочинів, які будуть вчинятися протягом зазначеного періоду, необмежена. Товариство усвідомлює, що вчинення значного правочину є чинним незалежно від збільшення у майбутньому ринкової вартості майна Товариства, збільшення/зменшення вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності, також можливих коливань курсу гривні до іноземних валют; припинення повноважень члена Наглядової ради ОСОБА_12; обрання членом Наглядової ради ОСОБА_13 та укладення з нею контракту.

Між тим, рішенням ГСОО від 12.06.17 р. у справі № 916/730/17 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" про визнання недійсним рішення, залишеним в силі постановою ОАГС від 30.10.17 р. позов позивача задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", оформлене протоколом № 1 від 27.06.15 р.

20.07.15 р. між ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом ОСНО Труш М.О., зареєстрований в реєстрі за № 882, із внесеними змінами в преамбулу та п.6 договору згідно договору про внесення змін до договору від 20.08.15р., посвідченого приватним нотаріусом ОСНО Труш М.О., зареєстрованого в реєстрі за № 954, умовами якого передбачено, що Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність належні Продавцю 419/1000 частин нежитлових будівель, які складаються з нежитлової будівлі під літ."Ж", загальною площею 164,6 кв.м., нежитлової будівлі під літ."Н", загальною площею 2972,7 кв.м., нежитлової будівлі під літ."Р", загальною площею 86,1 кв.м., нежитлової будівлі під літ."Р1", загальною площею 540 кв.м., розташованих в АДРЕСА_1 (п.1 договору).

Згідно до звіту №б/н від 09.06.15 р. ідентифікатор за базою ФДМУ 563586_30062015_RS00-150630-027 про незалежну оцінку майна виконаний Суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ „АКР-КОНСАЛТ", Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 17014/14, виданий 07.10.14 р. ФДМУ, оціночна вартість майна, що відчужується складає: 439 573 грн. Ми, сторони в договорі, домовилися про здійснення купівлі-продажу за 439 573 грн. Розрахунок по цьому договору проведений у безготівковій формі в наступному порядку: 439 573 грн., які перераховані на рахунок Продавця, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 17.07.15 р., проведеним ОРВ ПАТ „КБ „ХРЕЩАТИК". Акт взаємозаліку вимог, підписаний 20.07.15 р. між ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" в особі - комісії з припинення Товариства - ОСОБА_9, та ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" в особі - ОСОБА_13, яка діє на підставі довіреності посвідченої 18.07.15 р. приватним нотаріусом ОМНО Труш М.О. за реєстровим № 875 (п.п.4, 5, 6 договору).

Відповідачем подано до матеріалів справи акт заліку взаємних вимог від 20.07.15 р., підписаний між ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ".

Також, ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" подано до суду копію протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 30.06.15 р. з огляду на який вбачається прийняття Наглядовою радою рішення щодо надання згоди на продаж нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1, а саме нежитлові будівлі під літ. „Д", „Д1", „К", загальною площею 5 213,4 кв.м., що складають 463/1000 частини нежитлових приміщень, які не є предметом спірного в даній справі договору купівлі-продажу від 20.07.15р. за яким було відчужено нежитлові будівлі під літ."Ж", загальною площею 164,6кв.м., під літ."Н", загальною площею 2972,7 кв.м., під літ."Р1", загальною площею 540кв.м., під літ."Р", загальною площею 86,1кв.м., що складають 419/1000 частини нежитлових приміщень, розташованих в АДРЕСА_2 вартістю 435 000 грн.

Між тим, протокол Наглядової ради ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" № 1 від 19.07.15 р., посилання на який в тому числі, в підтвердження правомірності укладення договору купівлі-продажу від 20.07.15р., викладено ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" в поясненнях від 15.09.17 р. за вх.№ 19986/17, зокрема щодо поставлення на обговорення на засіданні Наглядової ради Генеральним директором ОСОБА_9 інформації про наявність заінтересованості у проекті договору між ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", а саме те, що афілйована особа (син) голови Наглядової ради товариства ОСОБА_11 є членом виконавчого органу ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", сторонами до матеріалів справи не наданий. При цьому, в поясненнях від 15.09.17 р. за вх.№ 19986/17 відповідач зазначає, що сам лише факт заінтересованості особи у вчиненні товариством правочину не свідчить про неправильність відповідних рішень органів управління товариства або такого правочину, якщо порядок прийняття рішення про вчинення правочину з заінтересованістю було дотримано.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, пояснення сторін, чинне законодавство в його сукупності суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачами позовних вимог з огляду на наступне.

Способи захисту цивільних прав та законних інтересів визначені ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Так, за ст.16 ЦК України цивільні права та інтереси можуть бути захищені шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків, майнової та немайнової шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Ст.20 ГК України встановлено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав та законних інтересів та визначено наступні способи захисту: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміна і припинення господарських правовідносин; інші способи, передбачені законом.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За положеннями ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Приписи п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Згідно абз.4 п.2.1. Постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до п.51 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.10.2008р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Положення п.4 ч.1 ст.12 ГПК України визначають, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Корпоративними правами, згідно ст.167 Господарського кодексу України є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За положеннями п.1) ч.1 ст.2 Закону України „Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній станом на 20.07.2015р.) у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: афілійовані одна щодо іншої особи: юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи; члени сім'ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини); фізична особа та члени її сім'ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над юридичною особою.

Як передбачено п.4) ч.1 ст.2 Закону України „Про акціонерні товариства" значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Відповідно до ч.1 ст.70 Закону України „Про акціонерні товариства" рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Положення ч.ч.3, 4 ст.70 Закону України „Про акціонерні товариства" (в редакції чинній станом на 20.07.15 р.) передбачають, що якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.

Згідно ч.1 ст.71 Закону України „Про акціонерні товариства" (в редакції чинній станом на 20.07.15 р.) особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак: є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; внаслідок такого правочину придбаває майно; бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами). Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.

Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати наглядовій раді (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочину, у вчиненні якого є заінтересованість, зокрема про: предмет правочину; вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином; загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг; особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину. У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори. Наглядова рада протягом п'яти робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, зобов'язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину товариством або про відмову від його вчинення. Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо наглядова рада не була створена або не прийняла рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, протягом строку, встановленого цією статтею, це питання виноситься на розгляд загальних зборів. Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину (ч.2 ст.71 Закону України „Про акціонерні товариства" - в редакції чинній станом на 20.07.15 р.).

Відповідно до ч.3 ст.71 Закону України „Про акціонерні товариства" (в редакції чинній станом на 20.07.15 р.) положення цієї статті не застосовуються у разі: реалізації акціонерами переважного права відповідно до статті 27 цього Закону; викупу товариством в акціонерів розміщених ним акцій відповідно до статті 66 цього Закону; виділу та припинення акціонерного товариства; надання посадовою особою органів товариства або акціонером, що одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, на безоплатній основі гарантії, поруки (у тому числі майнової поруки), застави або іпотеки особам, які надають товариству позику.

Отже, як судом було встановлено вище, із пояснень ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 15.09.17 р. за вх.№ 19986/17, вбачається що питання щодо наявності ознак заінтересованості у проекті договору купівлі-продажу між ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" було предметом обговорення та вирішення на зборах Наглядової ради товариства від 19.07.15 р. за результатами якого було встановлено існування заінтересованості, яка полягала в тому, що афільована особа (син) голови Наглядової ради ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" ОСОБА_11 є членом виконавчого органу ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", у зв'язку з чим Наглядовою радою ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" 19.07.15 р. було прийнято рішення, оформлене протоколом № 1 про надання ОСОБА_14 повноважень на укладення договору купівлі-продажу з ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ". Між тим, протокол № 1 Наглядової ради ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 19.07.15 р. до матеріалів справи сторонами, зокрема ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", без обґрунтування поважності не подано, відповідно до чого, з врахуванням положень ст.32 ГПК України, якими передбачено, що доказами у справі також є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, суд вважає, що мав місце факт існування заінтересованості в укладенні між відповідачами спірного договору від 20.07.15 р., а за умови ненадання сторонами даного протоколу до матеріалів справи суд невзмозі дійти висновку щодо дотримання ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" порядку узгодження Наглядовою радою акціонерного товариства укладення договору купівлі-продажу 20.07.2015р. з дотриманням вимог ст.71 Закону України „Про акціонерні товариства" Звідси, суд доходить висновку щодо порушення спірним договором інтересів акціонерного товариства за умови його укладення із наявними ознаками заінтересованості, а отже укладення договору від 20.07.2015р. з порушенням положень ст.71 Закону України „Про акціонерні товариства", що є підставою для визнання його недійсним.

Крім того, в процесі розгляду справи судом було встановлено, що договір від 20.07.2015р. зі сторони ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" підписано ОСОБА_13, за довіреністю від 18.07.15р., яка згідно протоколу загальних зборів акціонерів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 27.06.2015р. була обрана членом Наглядової ради ПрАТ. За відсутності у справі як протоколу №1 Наглядової ради від 19.07.2015р., так і доказів повідомлення ОСОБА_13 Наглядову раду щодо наявності ознак заінтересованості в укладенні договору від 20.07.2015р., чи припинення повноважень ОСОБА_13 в Наглядовій раді акціонерного товариства в термін до укладення спірного договору, у суду є ґрунтовні підстави також вважати дані обставини такими, що підтверджують порушення договором від 20.07.2015р. вимог Закону України „Про акціонерні товариства".

Є недоведеною позиція позивача щодо значимості даного договору, з врахуванням наявності в матеріалах справи сумнівних фінансових звітів за 2014 р., поданих ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", зокрема, фінансового звіту за 2014 р., зареєстрованого в Головному Управлінні статистики України Державної служби статистики України 05.01.2017р., оборотно-сальдової відомості по рахунку: 10 місця зберігання; необоротні активи за 01.01.2014р. - 31.12.2014р., яка підписана головним бухгалтером товариства, фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2015 рік, який не містить відомостей щодо його прийняття відповідними контролюючими органами, відповідно, неможливість з цього приводу судом встановлення процентного співвідношення вартості проданого за спірним договором майна та вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Стосовно заперечень відповідача проти позову про недоведеність позивачем факту наявності родинних зв'язків посадової особи виконавчого органу акціонерного товариства та виконавчого органу ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" слід зазначити те, що із пояснень ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 15.09.2017р. за вх.№19986/17, які згідно ст.32 ГПК України є доказами у справі, такі родинні зв'язки були предметом поінформованості головою Наглядової ради ОСОБА_11 акціонерного товариства та прийняття з цього приводу Наглядовою радою відповідних рішень.

Також, щодо позиції відповідача про непідвідомчість даного спору господарському суду, слід відзначити те, що відповідно до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України господарському суду підвідомчі спори між юридичною особою та її акціонером, які пов'язані із діяльністю товариства, до якої відноситься укладення правочинів, в тому числі і стосовно відчуження майна товариства. Підвідомчість таких спорів господарським судам також наведена і в п.51 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.10.2008р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

З приводу врахування судом при розгляді справи наведених висновків слід зазначити те, що при вирішенні даної справи та визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна від 20.07.2015р. судом не приймалось до уваги як підставу для визнання недійсним цього договору визнання недійсним в судовому порядку рішення Загальних зборів акціонерів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", оформлені протоколом від 27.06.15р., а відповідних висновків щодо невідповідності спірного договору вимогам законодавства суд дійшов з підстав встановлення укладення договору з порушенням вимог ст.71 ЗУ „Про акціонерні товариства", що не охоплюються висновками ВСУ, викладеними в наведених постановах від 13.03.17 р. №6-147цс17, від 13.09.17 р. № 3-666гс17.

Щодо посилань відповідача на необґрунтованість позивачем порушення його корпоративних прав та інтересів, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до п.п.1, 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції, законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. В аспекті поставленого у конституційному поданні питання положення частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України треба розуміти так, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Таким чином, позивач звернувся до суду із даним позовом з метою захисту інтересів його як акціонера, обумовленого бажанням продати акції акціонерного товариства, із наявністю підстав побоюватися, що в майбутньому через укладення товариством спірної значної угоди, щодо якої є заінтересованість посадових осіб сторін договору, слід очікувати погіршення фінансового стану цього товариства, що вплине на вартість акцій, та порушуватиме фінансовий інтерес акціонера-позивача.

При розгляді даного спору ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" звернув увагу суду на правові висновки ВСУ, викладені в постанові Судової палати у господарських справах ВСУ від 13.09.17 р. № 3-666гс17, постанові Судової палати у цивільних та господарських справах від 13.03.17 р. № 6-147цс17, які місять визначення про неможливість визнання недійсним правочину за умови визнання недійсним рішення загальних зборів про надання відповідних повноважень посадовій особі товариства, в тому числі на укладення оспорюваного правочину; дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав, у такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не виключаючи в третьої особи обґрунтованих сумніві у правомірності дій виконавчого органу товариства.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтованими, у зв'язку з чим задовольняє їх в повній мірі.

Згідно ст.49 ГПК України за умови задоволення судом заявлених позивачем позовних вимог сплачений останнім судовий збір в сумі 1378 грн. відшкодовується за рахунок відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.07.15 р., посвідчений приватним нотаріусом ОСНО Труш М.О., зареєстрований в реєстрі за № 882, укладений між ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" із змінами внесеними згідно договору про внесення змін до договору від 20.08.15р., посвідченого приватним нотаріусом ОСНО Труш М.О., зареєстрованого в реєстрі за № 954.

3. Стягнути з ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" (65032, м. Одеса, вул. Моторна,6, код ЄДРПОУ 03563465) на користь ОСОБА_1 (65085, АДРЕСА_1) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. судового збору.

4. Стягнути з ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (65032, м. Одеса, вул.Моторна,6, код ЄДРПОУ 39865934) на користь ОСОБА_1 (65085, АДРЕСА_2) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03 листопада 2017 р.

Суддя І.А. Малярчук