Постанова

від 01.11.2017 по справі 819/1250/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1250/17

01 листопада 2017 р.м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

при секретарі судового засідання Придаткевич Н.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тріумф" до Головного управління ДФС України у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Тріумф" (далі - ТОВ фірма "Тріумф", позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.09.2017 року (а.с.81-88), просить визнати протиправними та скасувати податкові податкового повідомлення-рішення від 11.07.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом безпідставно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки висновки відповідача щодо сумнівності господарських операцій з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 є необґрунтованими. Законність та дійсність господарських операцій підтверджується договором поставки та належним чином складеними первинними документами, які містять достатню для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факти здійснення реальності господарської діяльності між позивачем та контрагентом.

Разом з тим, ТОВ фірма "Тріумф" не може нести відповідальності за можливі порушення податкового чи іншого законодавства зі сторони його контрагента, оскільки зі своєї сторони позивач виконав всі необхідні дії для підтвердження свого права на податковий кредит та понесені витрати, а тому притягнення його до відповідальності є необґрунтованим та суперечить положенням Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.09.2017 року (а.с.81-88), та додаткових письмових поясненнях від 01.11.2017 року (а.с.109-115), просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, наведених у письмових запереченнях (а.с.97-104), та повідомила наступне. Головним управлінням ДФС України у Тернопільській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ фірма "Тріумф" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, результати якої оформлено актом від 26.06.2017 року № 4125/14-01/25347816. Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) перевіркою не встановлено джерело походження, виробника продукції - сої та не підтверджено легальність руху продукції в "ланцюгу" постачання від виробника до TOB фірма "Тріумф". Фактично, товар - сою невідомого виробництва та виробника введено в товарообіг (легалізовано) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з метою формування відповідної ціни та, як наслідок, формування витрат та податкового кредиту кінцевим споживачем - TOB фірма "Тріумф".

Отже, позивачем в порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України завищено витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, а також безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) по даних господарських операціях.

За таких обставин, вважає, що спірні рішення Головним управлінням ДФС України у Тернопільській області винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просила у задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін по справі, судом встановлено наступне.

ТОВ фірма "Тріумф" зареєстроване з 21.04.1998 року як юридична особа, основним видом економічної діяльності якого є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.07.2017 року (а.с.62-65).

Головним управлінням ДФС України у Тернопільській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ фірма "Тріумф" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, результати якої оформлено актом від 26.06.2017 року № 4125/14-01/25347816 (а.с.15-52).

Перевіркою встановлено наявність в бухгалтерському та податковому обліку операцій з придбання сої у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (на загальну суму 971637,40 грн. з ПДВ згідно укладеного договору поставки № 0158 від 17.05.2016 року (а.с.53-55).

Відповідно до умов вищенаведеного договору ТОВ фірма "Тріумф", надалі покупець, з однієї сторони та фізична особа-підприємець ОСОБА_3, надалі постачальник, з другої сторони, заключили договір згідно пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити й передати, а покупець зобов'язується оплатити й прийняти від постачальника сільськогосподарську продукцію соя (боби) урожаю 2015 року (надалі іменовану - "товар") відповідно до умов дійсного договору. Пунктом 1.2 договору зазначено, що постачальник гарантує покупцеві, що товар є його власністю та вільний від прав третіх осіб: не є предметом застави (у тому числі податкової), не перебуває під арештом, щодо нього відсутні судові або адміністративні суперечки й тощо. Згідно із пунктом 1.3 договору у випадку порушення пункту 1.2 цього договору постачальник зобов'язаний на протязі одного банківського дня з моменту отримання вимоги покупця здійснити заміну товару або повернути грошові кошти сплачені за товар на вибір покупця. Відповідно до пункту 1.4 договору увесь обсяг товару, що визначений цим договором, придбано постачальником - надалі "перший посередник" - безпосередньо у сільськогосподарських підприємств-виробників, які вважаються такими у розумінні пункту 6 статті 209 ПК України.

Як передбачено пунктом 3.1 договору кількість товару - 98,00 метричних тон +/- 5% у заліковій вазі. Зазначена кількість може змінюватись за згодою сторін з оформленням відповідної додаткової угоди. Вага є остаточною відповідно до залікової ваги, що зазначена у складському документі, під час переоформлення товару на ім'я покупця.

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна та загальна вартість товару за дійсним договором становить:

вартість однієї метричної тони з ПДВ - 9950,00 грн.

вартість однієї метричної тони без ПДВ - 8291,67 грн.

загальна сума без ПДВ - 812583,66 грн.

загальна сума ПДВ - 162516,73 грн.

загальна сума договору - 975100,39 грн.

Згідно із пунктом 5.1 договору постачальник передає товар покупцю у власність у повному обсязі (включно) до 23.05.2016 року. Пунктом 5.2 зазначено, зокрема, що поставка товару здійснюється на умовах: EXW (франко-склад/елеватор) - державним підприємством "Радивилівський КХП" (далі - ДП "Радивилівський КХП"). Умови поставки визначаються й розуміються у відповідності з "Інкотермс-2010".

Покупець здійснює оплату шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника, протягом двох банківських днів з моменту передачі постачальником товару у власність покупця. При цьому під моментом передачі права власності на товар розуміється надання постачальником документів відносно товару, відповідно до пунктів 5.3 та 5.4 цього договору. Оплата може здійснюватися частинами (пункт 6.1 договору поставки № 0158 від 17.05.2016 року).

На виконання умов договору поставки № 0158 від 17.05.2016 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 виписано ТОВ фірма "Тріумф" видаткову накладну № РН-5/001 від 23.05.2016 року на загальну суму 971637,40 грн., з яких 161939,57 грн. ПДВ, та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 23.05.2016 року № 1 (а.с.59). Відповідно до видаткової та податкової накладної номенклатура поставки - соя, кількість 97652 кг.

До перевірки також надано складську квитанцію № 734 від 23.05.2016 року на сою урожаю 2015 року в кількості 97652 кг, відповідно до якої зерновий склад - ДП "Радивилівський КХП", прийняв на зберігання зерно TOB фірма "Тріумф" в строк 01.06.2016 року (а.с.58). Згідно зазначеної квитанції сою переоформлено із приватного підприємця ОСОБА_3, якість зерна засвідчено аналізною карткою № 96 від 23.05.2016 року, виданою ДП "Радивилівський КХП".

ТОВ фірма "Тріумф" здійснено оплату товару у відповідності до рахунку-фактури постачальника № СФ-0000001 від 23.05.2016 року (а.с.56) всього в сумі 971637,40 грн., згідно платіжних доручень: № 365 від 24.05.2016 року - 809590,32 грн. (а.с.60) та № 401 від 02.06.2016 року - 162047,08 грн. (а.с.61).

Проте, відповідно до даних ІС "Податковий блок" та даних ЄПН за 2015 та 2016 роки відсутня інформація про здійснення придбання сої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, що унеможливлює здійснення операції з поставки сої на TOB фірма "Тріумф".

Згідно поданих за 2015 та 2016 роки звітів Форми №1-ДФ встановлено відсутність виплат доходів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 фізичним особам.

Також, відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість встановлено відсутність здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 операцій з придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без ПДВ, що відображаються в рядку 10.3 податкових декларацій, а також відсутність ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів та отриманих від нерезидента на митній території України послуг, що відображаються в рядку 11 податкових декларацій.

За результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення TOB фірма "Тріумф", зокрема:

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, ПК України, пунктів 5, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 pоку № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 145746,00 грн. за другий квартал 2016 року, а також встановлено його завищення всього на загальну суму 32 грн., в тому числі за третій квартал 2016 року на 7,00 грн., за четвертий квартал 2016 року на 25,00 грн.

Наведене вище призвело до заниження податку на прибуток за звітні періоди (наростаючим підсумком):

півріччя 2016 року на 145746,00 грн.,

три квартали 2016 року на 145739,00 грн.,

2016 рік на 145714 грн.,

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на суму 10086,00 грн. за червень 2016 року, а також завищено залишок від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації за березень 2017 року) в сумі 151854,00 грн.

На підставі акта перевірки, Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийнято податкові повідомлення-рушення від 11.07.2017 року:

№ НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 182181,25 грн., з яких за податковими зобов'язаннями на суму 145745,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 36436,25 грн. (а.с.9);

№ НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 12607,50 грн., з яких за податковими зобов'язаннями на суму 10086,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2521,50 грн. (а.с.10);

№ НОМЕР_3, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції з ПДВ на суму 151854,00 грн. (а.с.11)

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України).

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 ПК України.

Відповідно до вимог пункту198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оцінюючи докази, які є у справі, суд враховує норми частини другої та третьої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Подання платником контролюючому органу усіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковим органом не доведено, що відомості у цих документах є неповними, неправдивими та (або) суперечливими. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій та здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

З наведеного випливає висновок, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість валових витрат та податкового кредиту покладається саме на платника податків-покупця, позаяк саме він виступає суб'єктом, що декларує витрати та податковий кредит при обчисленні кінцевих сум податку на прибуток та ПДВ, які підлягають перерахуванню до бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що при обчисленні бази оподаткування податку на прибуток та ПДВ позивачем враховано витрати з придбання сої у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 згідно укладеного договору поставки № 0158 від 17.05.2016 року (а.с.53-55).

На підтвердження витрат у рамках здійснення фінансово-господарської діяльності з вказаним контрагентом позивачем під час податкової перевірки надано видаткову та податкову накладні, складську квитанцію, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення про оплату товару у безготівковому порядку.

При цьому, згідно поданих за 2015 та 2016 роки звітів Форми №1-ДФ не встановлено виплат доходів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 фізичним особам.

Так, відсутність трудових ресурсів, та враховуючи обсяги господарських операцій, а саме: поставка сої в кількості 97652 кг, свідчать про удаваний характер розглядуваних операцій.

Дійсно, норми ПК України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов'язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов'язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов'язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Водночас, ТОВ фірма "Тріумф" не надано обґрунтованих пояснень щодо вибору контрагента, враховуючи те, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААВ № 625765 основним видом економічної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (а.с.9-92). Крім того, позивачем не встановлювалось джерело походження, виробника продукції - сої.

Суд відзначає, що пунктом 1.4 договору поставки № 0158 від 17.05.2016 року передбачено, що увесь обсяг товару, що визначений цим договором, придбано постачальником - надалі "перший посередник" - безпосередньо у сільськогосподарських підприємств-виробників, які вважаються такими у розумінні пункту 6 статті 209 ПК України.

Проте, відповідно до даних ІС "Податковий блок" та даних ЄПН за 2015 та 2016 роки відсутня інформація про здійснення придбання сої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, що унеможливлює здійснення операції з поставки сої на TOB фірма "Тріумф".

Також, відповідно до поданих податкових декларацій з ПДВ встановлено відсутність здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 операцій з придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без ПДВ, що відображаються в рядку 10.3 податкових декларацій, а також відсутність ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів та отриманих від нерезидента на митній території України послуг, що відображаються в рядку 11 податкових декларацій.

З огляду на викладене, фактично, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в "ланцюгу" постачання введено в товарообіг (легалізовано) товар - сою невідомого виробництва та виробника, з метою формування відповідної ціни та, як наслідок, формування витрат та податкового кредиту кінцевим споживачем - TOB фірма "Тріумф".

Суд вважає, що оцінка неправомірності формування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість, валових витрат є правильною, у відповідача було достатньо підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, оскільки позивач є суб'єктом господарювання, який займається діяльністю в у сфері оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин тривалий час, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів на даному сегменті ринку, знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Серед іншого, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 86 КАС України, та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11.07.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 про що описано вище, а відтак позовні вимоги необхідно залишити без задоволення.

Підстави для присудження на користь позивача понесених судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тріумф" до Головного управління ДФС України у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 03 листопада 2017 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна

Суддя Мартиць О.І.