Рішення

від 01.11.2017 по справі 916/2077/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2017 р.Справа № 916/2077/17

За позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста ОСОБА_1";

до відповідача: Державного підприємства "Енергомонтажний поїзд № 754";

про стягнення 12526,63 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №01/11-1009 від 27.12.2016р.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство „Теплопостачання міста ОСОБА_1» звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою доДержавного підприємства "Енергомонтажний поїзд № 754", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 12526,63 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1600 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 2233 від 01.11.2006р., в результаті чого у останнього за період з 01.10.2016р. по 01.05.2017р. виникла заборгованість у вищевказаному розмірі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2017р. порушено провадження у справі №916/2077/167 із призначенням до розгляду в засіданні суду 13.09.2017р.

Ухвалою суду від 28.08.2017р. зобов'язано Департамент комунальної власності Одеської міської ради надати відомості щодо наявності або відсутності договору оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська 15 А (1 поверх), укладеного з Державним підприємством "Енергомонтажний поїзд № 754".

06.09.2017р. до канцелярії суду від вищевказаного Департаменту надійшла заява (а.с.31), згідно якої останній повідомив про неукладення договору оренди приміщення з відповідачем у справі.

Ухвалою суду від 13.09.2017р., з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання вимог ухвали суду, а також необхідність додаткового витребування та дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 11.10.2017р.

Ухвалою суду від 11.10.2017р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів та у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконанням вимог ухвали суду, а також з урахуванням необхідності додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 01.11.2017р.

В судове засідання 01.11.2017р. з'явився представник позивача, який під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - Державне підприємство "Енергомонтажний поїзд № 754" про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у спеціальному витязі з ЄДР (а.с.22-27), у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що вищевказані ухвали суду були отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.20,53), а також з урахуванням того, що ухвала суду від 11.10.2017р. була повернута поштою із відміткою у довідці поштової установи „за закінченням терміну зберігання» (а.с.66-69), суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи по суті, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вищевказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, приймаючи до уваги, що, розглядаючи справу, суд повинен дослідити усі правовідносини, що виникли між сторонами, та надати їм відповідну правову оцінку, суд вказує наступне.

Відповідно п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Зазначене цілком кореспондується зі ст.275 ГК України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли в силу укладеного між ними договору на постання теплової енергії №2233 від 01.11.2016р. (а.с.9-12), згідно п. 1 якого КП „Теплопостачання міста ОСОБА_1» (Теплопостачальна організація) зобов'язується постачати ДП „Енергомонтажний поїзд №754» (Споживачу) теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається Споживачу на опалення контори Енергомонтажного поїзда по вул. Семінарська, 15-А, в обсягах згідно додатку 1 до цього договору (п.2.1.).

У пп. 3.2.1 п. 3.2. договору встановлено, що Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та в терміни, що передбачені цим договором.

Відповідно до умов пп. 4.2.1 п. 4.2 Теплопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 та повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або обмеження постачання тепла (пп. 4.2.3 п. 4.2).

Приписами п. 5.3 договору сторонами узгоджено, що кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: на опалення - згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання Споживача в розрахунковий період. Теплове навантаження - це норма витрат на опалення будівель, як визначається згідно будівельного обсягу та опалювальних характеристик будівель.

Згідно з умовами п. 6.1. рахунки за спожиту теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал діючого на момент укладання договору.

Відповідно до п. 6.2 розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальної організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту Теплову енергію є 20 число місяця, наступного за розрахунковим (п.6.3, п.6.4).

Згідно з умовами п. 6.6. договору Споживач та Теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звірки взаєморозрахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків, враховується по проведені наступної оплати згідно п.6.3.

Відповідно до умов п.10.1. договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмо заявлене однією із сторін (п.10.4.).

Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів щодо припинення вказаного договору, суд зазначає, що він станом на день розгляду справи є чинним, а відтак і обов'язковим для виконання в силу ст. 629 ЦК України.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, і вказане не спростовано в процесі розгляду справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, забезпечивши відповідача в період з жовтня 2016р. по березень 2017р. тепловою енергією, вартістю, яка згідно з обґрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом (а.с.8,55), складає 12526,63 грн.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором на постачання теплової енергії щодо сплати її вартості не виконував належним чином, в результаті чого у нього виникла заборгованість у вищезазначеній сумі.

Враховуючи вищевказане та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 12526,63 грн. , відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОСОБА_1» обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОСОБА_1» , витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Енергомонтажний поїзд № 754" (65039, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 01387828) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОСОБА_1» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 12526 /дванадцять тисяч п'ятсот двадцять шість/ грн. 63 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600/одна тисяча шістсот/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 листопада 2017 р.

Суддя Ю.М. Щавинська