Ухвала

від 01.11.2017 по справі 918/1914/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"01" листопада 2017 р. Справа № 918/1914/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на бездіяльність органу державної виконавчої служби

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВДекс"

до Закритого акціонерного товариства Завод "Технопривод"

про стягнення заборгованості в сумі 46 000,00 грн.

орган, який виконує рішення суду Рівненський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.01.2014 року (суддя Політика Н.А.) позов задоволено, яке постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2014 року залишено без змін.

10.02.2014 року на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 27.01.2014 року у справі № 918/1914/13 видано наказ про стягнення з Закритого акціонерного товариства Завод "Технопривод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВДекс" 46 000 грн. основного боргу та 1 720,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

04.04.2014 року державним виконавцем Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 42161856), в межах якого накладено арешт на все майно боржника та заборонено здійснювати його відчуження.

Постановою відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 30.03.2016 року виконавче провадження закінчено у зв'язку із визнанням боржника банкрутом в межах справи № 918/111/15.

У зв'язку з перебуванням судді Політика Н.А. у відпустці з 02.08.2017 року по 04.08.2017 року (наказ №421 від 01.08.2017 року), розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 04.08.2017року № 01-04/195/2017 на підставі пунктів 2.3.47, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пункту 9.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Рівненської області призначено повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу № 918/1914/13 передано на розгляд судді Войтюку В.Р.

Ухвалою суду від 07.08.2017 року справу № 918/1914/13 прийнято до свого провадження суддею Войтюком В.Р.

18.10.2017 року через службу діловодства господарського суду боржник - Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод", не погоджуючись з бездіяльністю Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, подав відповідну скаргу щодо зняття арешту на об'єкти нерухомості боржника.

Ухвалою суду від 19.10.2017 року розгляд скарги призначено на 01.11.2017 року.

У судовому засіданні 01.11.2017 р. позивач, відповідач (скаржник) та ДВС України не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про дату, місце та час судового засідання були належним чином повідомлені.

За таких обставин, беручи до уваги те, що сторонам та учасникам процесу надавалося достатньо часу для залучення до розгляду справи представників, а також для подання письмових пояснень та додаткових документів, суд не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду даної справи та здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі позивача, відповідача (скаржника) та ДВС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги і вирішення її по суті, господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу господарського суду Рівненської області від 10.02.2014р. стягнуто з ЗАТ "Завод "Технопривод" (правонаступником якого є ПАТ "Завод "Технопривод") на користь ТОВ "АВДекс" грошові кошти в розмірі 46 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"

Приписами частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження № 42161856 з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 10.02.2014 р. по справі № 918/1914/13 відкрито за дії Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV.

Водночас 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до п.п. 6, 7 Прикінцевих та Перехідних положень Розділу XIII цього Закону, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, що діяв на час відкриття виконавчого провадження № 42161856 від 04.04.2014 р., виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з постановою державного виконавця відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції ОСОБА_1 від 04.04.2014р. (а.с. 112) відкрите виконавче провадження № 42161856 із примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області №918/1914/13 від 10.02.2014р.

Відповідно до постанови державного виконавця від 28.02.2014 р. в межах виконавчого провадження № 42161856 було накладено арешт на все майно боржника ЗАТ "Завод "Технопривод" та заборонено здійснювати його відчуження (а.с. 113) .

Зазначене обтяження зареєстровано 04.03.2014 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 11374790, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 114 - 117).

Відповідно до постанови головного державного виконавця Павелко Л.M. від 30.03.2016р., виконавче провадження № 42161856 закінчено у зв'язку із визнанням ПАТ "Завод "Технопривод" банкрутом в межах справи №918/111/15 (а.с. 118).

У відповідності до п.7 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в старій редакції) виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

Згідно ч.1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в старій редакції) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зазначає, що 22.03.2016 р. в межах справи № 918/111/15 було винесено постанову, якою визнано ПАТ "Завод "Технопривод" банкрутом.

Згідно п. 9 вказаної постанови вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про визнання банкрутом Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод", текст якого додається. Повідомлення має містити: найменування та інші реквізити боржника визнаного банкрутом, найменування господарського суду в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

23.03.2016 р. було здійснено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ПАТ "Завод "Технопривод").

З зазначених норм права вбачає, що закінчуючи виконавче провадження 30.03.2016 р. державним виконавцем правомірно було закінчено виконавче провадження, однак арешти не зняті, оскільки пряма вказівка про таке не зняття міститься в ч.1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", яка зазначалася вище.

Крім того, сам скаржник зазначає про те, що закінчення виконавчого провадження на підставі визнання боржника банкрутом не є підставою для знаття арешту з майна боржника.

З матеріалів справи суд вбачає, що ПАТ "Завод "Технопривод" 07.07.2017 р., 19.07.2017 р. зверталося з письмовими листами до начальника Рівненського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській і області з проханням зняти арешт, накладений постановою державного виконавця від 28.02.2014р. в межах виконавчого провадження № 42161856 на все майно боржника ЗАТ "Завод "Технопривод" та заборону здійснювати його відчуження.

Листом від 24.07.2017р. за № 12985, начальник Рівненського райвідділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області відмовила у проханні про зняття арешту з нерухомого майна заводу, вказавши на відсутність підстав.

Суд зазначає, що враховуючи те, що виконавче провадження № 42161856 завершено 13.03.2016 р., відтак усі подальші дії, в тому числі зняття арешту з майна, мають вчиняться у відповідності до нової редакції Закону України "Про виконавче провадження" від 03.11.2016 року з подальшими змінами і доповненнями.

Відповідно до частин 4 - 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в новій редакції) Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи зазначені вище норми права, суд вбачає, що підставою для зняття арештів з майна, є рішення суду, тому скаржник просить суд прийняти рішення (ухвалу) та зобов'язати ДВС України зняти арешти з майна боржника.

Згідно зі статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.03.2015 року порушено провадження у справі № 918/111/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 року у справі № 918/111/15 (головуючий суддя - Огороднік К.М., судді: Коломис В.В., Савченко Г.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (далі за текстом - ТзОВ "Динеро-Капітал") на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.02.2017 року у справі № 918/111/15 задоволено; вказану ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.02.2017 року скасовано в частині відмови в затвердженні Мирової угоди, укладеної між ПАТ "Завод "Технопривод" та кредиторами, задоволення Заяви ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" про здійснення процесуального правонаступництва, та заміни кредитора боржника - ТзОВ "Західметалгруп" на ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" та прийнято у цій частині нове судове рішення, яким:

- відмовлено в задоволенні Заяви ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" про здійснення процесуального правонаступництва та заміну кредитора боржника - ТзОВ "Західметалгруп", на ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів";

- задоволено Заяву ПАТ "Завод "Технопривод" про затвердження Мирової угоди та затверджено Мирову угоду по справі № 918/111/15 про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" від 22.12.2016 року; від імені боржника ОСОБА_2 угоду підписано директором ПАТ "Завод "Технопривод" ОСОБА_3; від імені кредиторів мирову угоду підписано представником Голови Комітету кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" - ТзОВ "Динеро-Капітал" - ОСОБА_11; припинено провадження у справі № 918/111/15; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.03.2015 року у справі № 918/111/15; припинено повноваження розпорядника майна ПАТ "Завод "Технопривод" арбітражного керуючого ОСОБА_4; вимоги конкурсних кредиторів до ПАТ "Завод "Технопривод", які не були заявлені в установлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк у справі № 918/111/15 або відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що висновок місцевого господарського суду про відмову в затвердженні Мирової угоди є неправомірним, оскільки Мирова угода укладена щодо вимог, включених до Реєстру вимог кредиторів, складена відповідно до норм чинного законодавства та підписана Головою комітету кредиторів та Головою правління боржника.

Разом з тим постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2017 р. № 918/111/15, касаційну скаргу керуючого санацією Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" ОСОБА_5, розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" ОСОБА_4 та Рівненської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області задоволено.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13 липня 2017 року у справі № 918/111/15 Господарського суду Рівненської області скасовано. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.02.2017 року у справі № 918/111/15 залишено в силі.

З зазначених обставин вбачається, що з 23.10.2017 р. щодо боржника продовжується справа про банкрутство.

Отже, на час розгляду даної скарги, скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13 липня 2017 року у справі № 918/111/15, згідно якої було закінчено виконавче провадження, щодо виконання рішення суду у даній справі, і якою було визнано вимоги ТОВ "АВДекс" до ПАТ "Завод "Технопривод" погашеними.

Тому, на час розгляду даної справи, вимоги ТОВ "АВДекс" до ПАТ "Завод "Технопривод", щодо стягнення 46 000 грн. 00 коп. згідно наказу Господарського суду Рівненської області від 10.02.2014 р. є не погашеними.

Відтак, стягувач вправі звернутися до ДВС України, з вимогою щодо виконання наказу від 10.02.2014 р. № 918/1914/13, а тому твердження скаржника про те, що виконавче провадження відсутнє є безпідставними.

Отже, суд вбачає, що підстави для зняття арешту в порядку ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в новій редакції), за рішенням суду, відсутні.

Також судом враховано, що на час розгляду даної скарги, щодо боржника відкрита справа про банкрутство в межах господарської справи № 918/111/15.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 15 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з моменту порушення провадження справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство .

Тобто, з моменту порушення провадження стосовно боржника справи про банкрутство, він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні щодо інших законодавчих актів.

Таким чином, накладення арештів чи інших обмежень, або їх зняття, стосовно майна боржника, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, будь-яким органом, окрім господарського суду який розглядає справу про банкрутство є порушенням чинного законодавства України.

Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд зазначає що, до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство привілейовано застосовуються норми Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відтак є певні обмеження та виключення у застосуванні до боржника всіх дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження", пов'язаних з виконанням рішень судів.

Отже, суд у відповідності до наведених норм законодавства, не вправі, вчиняти будь які дії, або приймати рішення, якими будуть вирішені питання, щодо майна відповідача (боржника, особи стосовно якої відкрите провадження у справі про банкрутство), оскільки це прерогатива Господарського суду Рівненської області, однак в межах відкритого провадження у справі про банкрутство, зокрема № 918/111/15.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд підсумовує, арешти на майно боржника були накладені державним виконавцем до порушення провадження у справі про банкрутство, а під час розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на бездіяльність органу державної виконавчої служби та зобов'язанні останньої зняти арешт та заборону відчуження всього майна ПАТ "Завод "Технопривод", щодо останнього відкрите провадження у справі про банкрутство (справа № 918/111/15), а тому, усі дії що стосуються майна ПАТ "Завод "Технопривод" включаючи зняття арешту та заборон, здійснюються виключно судом в межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи усе вищезазначене, суд визнає доводи скаржника неправомірними, недоведеними та безпідставними, а тому скаргу відхиляє

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на бездіяльність органу державної виконавчої служби від 17.10.2017 р., щодо зобов'язання Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області зняти арешт та заборону відчуження усього майна ПАТ "Завод "Технопривод", накладеного постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції ОСОБА_1 від 28.02.2014 р. при примусовому виконанні наказу господарського суду Рівненської області від 27.01.2014 р. № 918/1914/13 - відмовити.

2. Ухвалу направити учасникам провадження у справі та Рівненському районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Суддя Войтюк В.Р.