Постанова

від 02.11.2017 по справі 915/1357/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року Справа № 915/1357/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Картере В.І., Козир Т.П., розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу та постановуГосподарського суду Миколаївської області від 22.02.2017 Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі№ 915/1357/16 Господарського суду Миколаївської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія Дружба" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" прозвернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки та застави за участю представників:

позивача: Гриб Ю.М.

відповідача: не з'явилися

третьої особи: Удовиченко К.С.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2017 (суддя Фролов В.Д.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 (головуючий суддя Разюк Г.П., судді: Колоколов С.І., Принцевська Н.М.), провадження у справі № 915/1357/16 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 902/576/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" про стягнення 219848932,31 грн., яка розглядається Господарським судом Вінницької області.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі № 915/1357/16, передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату від 30.10.2017 № 08.03.-04/5208 у зв'язку з відпусткою судді Гольцової Л.А. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для її розгляду визначено склад колегії суддів: Іванова Л.Б., Картере В.І., Козир Т.П.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотечного договору № 20-1452/3-1 від 30.05.2011, іпотечного договору № 20-2685/3-1 від 12.11.2014, договору застави транспортних засобів № 20-1984/3-1 від 13.07.2011 та договору застави № 20-1453/3-1 від 30.05.2011, укладених міх Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія Дружба", в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-1435/2-1 від 27.05.2011 перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Зупиняючи провадження у справі № 915/1357/16, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, вказав на пов'язаність вказаних справ, оскільки предметом спору у справі № 902/576/16 є вимога про стягнення 219848932,31 грн. за кредитним договором № 20-1435/2-1 від 27.05.2011, тобто сума заборгованості ТОВ "Інтер Фуд" (правонаступник ТОВ "Терра Фуд"), яку банк бажає отримати у справі № 915/1357/16 шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки та застави за іпотечними договорами № 20-1452/3/1 від 30.05.2011, № 20-2685/3-1 від 12.11.2014 та за договором № 20-1984/3-1 застави транспортних засобів від 13.07.2011, за договором застави № 20-1453/3-1 від 30.05.2011, укладеними між банком та ТОВ "Молочна компанія Дружба". Суд при розгляді справи № 915/1357/16 не може вирішувати питання щодо розміру кредиторської заборгованості, так як це не є предметом даної справи, а вирішується Господарським судом Вінницької області у справі № 902/576/16.

Як передбачено частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом вищезазначеної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

З огляду на викладене та приписи ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту ухвали господарського суду, ухвала суду про зупинення провадження повинна містити обґрунтування наявності обставин, що відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу зумовлюють зупинення провадження у справі.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Статтями 19, 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно з пунктом 4.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.

Тобто, суд розглядаючи дану справу зобов'язаний дослідити питання належного виконання боржником основного зобов'язання, наявність у кредитора права вимоги та зазначаючи в резолютивній частині рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, вказати суму заборгованості, а отже встановлення таких обставин входить до предмета доказування у межах розгляду справи № 915/1357/16.

Відтак, на думку колегії суддів касаційної інстанції місцевим господарським не обґрунтовано, які саме обставини неможливо встановити самостійно для даного господарського суду і які можуть бути встановлені лише іншим судом в іншій справі, тобто у даному випадку відсутня така умова зупинення провадження у справі як неможливість розгляду справи.

За таких обставин, суд першої інстанції в порушення приписів частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2017 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі № 915/1357/16 підлягають скасуванню, а справа - передачі на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі № 915/1357/16 скасувати.

Справу № 915/1357/16 передати на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

судді В.І. КАРТЕРЕ

Т.П. КОЗИР