Ухвала

від 01.11.2017 по справі 308/10482/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10482/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 листопада 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали позовної заяви Ужгородської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСББ Ракоці 16 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування на користь територіальної громади м. Ужгорода,

В С Т А Н О В И В:

Ужгородська міська рада звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСББ Ракоці 16 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування на користь територіальної громади м. Ужгорода.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 р. № 2 роз'яснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: у позовній заяві відсутня ціна позову щодо вимог про витребування земельної ділянки; до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору виходячи із розміру ціни позову та у розмірі відповідно до приписів Закону України Про судовий збір за кожну заявлену позовну вимогу.

Відповідно до норм п.2 ч.1 ст. 80 ЦПК України - ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

З прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлена зокрема вимога про витребування майна, а саме земельної ділянки.

Таким чином, в порушення вимог ст. 119 ЦПК України в позові не зазначено ціну позову .

Від ціни позову залежить розмір судового збору , що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтями 3 і 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року із змінами внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016 ) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1, 5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб(1600 грн).

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII , з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.

Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року №10, судам надані роз'яснення: подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Варто також зазначити, що згідно п.12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах судам роз'яснено, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем заявлені дві самостійні вимоги майнового та немайнового характеру , кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Таким чином позивач за кожну заявлену ним позовну вимогу немайнового та майнового характеру повинен оплатити судовий збір.

Водночас позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 3200,00 грн. , що є недостатнім .

Отже, судовий збір сплачується у розмірах, установлених згідно із статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання позову немайнового та майнового характеру.

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов'язковою.

Отже, враховуючи характер спору, за вимогу немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 гривень, та за вимогу майнового характеру виходячи із вартості ділянки визначеної у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 16.11.2010 року - 2116,41 гривень.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року №10, судам надані роз'яснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, що не може перевищувати п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 119, 121, 210 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну Ужгородської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСББ Ракоці 16 про скасування державного акту на земельну ділянку та її витребування на користь територіальної громади м. Ужгорода - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5