Ухвала

від 20.10.2017 по справі 461/5865/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 461/5865/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/783/827/17 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 задоволено частково та застосовано до

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме з з дня затримання підозрюваного до 03 грудня 2017 року та визначено заставу в розмірі 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_7 покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; здати на зберігання відповідному державному органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник покликається на те, що ухвала суду винесена без дотримання вимог статей 177, 178 КПК України, оскільки в ухвалі не наведено належних доказів мети та підстав для застосування запобіжного заходу. Суд не врахував необгрунтованість підозри та відсутність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. ОСОБА_10 не брав участі у викраденні транспортних засобів, оскільки не був затриманий разом з автомобілями. Долучені до матеріалів кримінального провадження докази на підтвердження обгрунтованості підозри є суперечливими та протирічать один одному. Суд не взяв до уваги, що ОСОБА_10 раніше не судимий, а застосування щодо підозрюваного ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 серпня 2015 року запобіжного заходу у вигляді застави не дає підстави вважати, що останній може вчинити інший злочин. Твердження суду щодо перебування ОСОБА_7 у м. Львові без попереднього повідомлення належних органів при визначенні суми застави в розмірі 480000 грн. є необгрунтованими, оскільки він належним чином повідомляв слідчого про зміну місця перебування. За таких обставин стороною обвинувачення не доведено існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Суд не врахував, що ОСОБА_7 мав постійне місце проживання в м. Києві та останні кілька місяців проживав зі своєю цивільною дружиною в с. Раневич, Дрогобицького району, Львівської області; на його утриманні перебуває матір похилого віку, яка постійно хворіє та є інвалідом 2 групи; позитивно характеризується за місцем проживання; працює на декількох роботах, одна з яких посада рекламного агента у ПП «Хамдакова», що свідчить наявність міцних соціальних зв`язків. Висновок судді про наявність ризиків є помилковим. Суд не врахував допущені процесуальні порушення під час затримання ОСОБА_7 , який був фактично затриманий о 08 год. 40 хв. однак протокол затримання складено лише о 13 год. 45 хв., чим порушено вимог статей 208, 209 КПК України та вимог міжнародного права. При визначенні розміру застави судом не враховано положення ч.5 ст. 182 КПК України у зв`язку з чим така є занадто велика, непомірною для підозрюваного через його скрутне матеріальне становище. За таких обставин ухвала слідчого судді є необгрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення судового рішення без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Клопотання слідчий обґрунтував тим, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років; може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; раніше до підозрюваного застосовувався запобіжний захід у вигляді застави, однак такий не зміг забезпечити належної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим він був оголошений у розшук; з метою уникнення кримінальної відповідальності може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом незаконного впливу на потерпілу та свідків, яких ще не допитано, знищення, спотворення або приховування слідів вчинення кримінального правопорушення; санкцією ч.2 ст. 289 КК України як додаткове покарання передбачено конфіскацію майна, а тому ОСОБА_7 перебуваючи на волі матиме можливість знищити, сховати або відчужити майно; підозрюваний не має постійного місця проживання; не працевлаштований, а тому не має постійного джерела доходів; відсутність міцних соціальних зв`язків; також на даний час органами досудового розслідування не встановлено всіх кримінальних правопорушень, які вчинив ОСОБА_7 .

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя виходив з того, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої, без альтернативи призначення іншого покарання, а тому існують підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 можепереховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою уникнення від відповідальності,знищити, сховати або підробити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів, а також слідчий суддя врахував вік підозрюваного, стан здоров`я, характер вчиненого кримінального правопорушення, майновий стан, особу підозрюваного, відтак застосування більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Слідчий суддя врахував, що дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Судом встановлено, що 15 липня 2016 року старшим слідчим СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

03 жовтня 2017 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

03 жовтня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

05 жовтня 2017 року старший слідчий СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судове рішення про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 480 000 грн. постановлене слідчим суддею з дотриманням вимог статей 177, 178, 183, 194 КПК України.

За змістом п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_7 раніше не судимий, він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого й правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу - тримання під вартою із визначення застави в розмірі 480 000 грн., врахувавши при цьому 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші злочини.

Твердження сторони захисту про відсутність ризиків та наявність постійного місця проживання у підозрюваного як на підставу скасування судового рішення колегія суддів до уваги не бере.

З матеріалів провадження вбачається, що при розгляді клопотання слідчий суддя врахував передбачені статтями 178, 182, 183 КПК України обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу, в тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

При обґрунтованій підозрі ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та враховуючи особу підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, більш м`який запобіжний захід - не зможе запобігти наявним ризикам.

Відповідно до положень п.2 ч.5ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, слідчий суддя дійшов правильного висновку про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 480000 грн., що є достатнім та необхідним для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Доводи сторони захисту є безпідставними й на увагу не заслуговують.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.

Ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу тримання під вартою із визначення застави в розмірі 480000 грн. є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.

Разом з тим ухвала слідчого судді підлягає уточненню.

Слідчий суддя в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою невірно визначив дату закінчення її дії, вказавши 03 грудня 2017 року.

Відповідно до ч.4 ст. 196, ч.1, ч.2 ст. 197 КПК України слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання.

За змістом ч.5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків тримання під вартою береться до уваги той день, від якого починається строк.

Згідно з ч.2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до ч.1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Підозрюваний був затриманий 03 жовтня 2017 року.

Тому строк дії ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_7 (60 днів) слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 03 жовтня 2017 року і тому датою закінчення дії ухвали слід визначити 01 грудня 2017 року.

Керуючись ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 без задоволення.

Датою закінчення строку дії ухвали визначити 01 грудня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3