Постанова

від 01.11.2017 по справі 904/8327/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року Справа № 904/8327/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рембиттехніка", м. Кривий Ріг на рішення від 20.03.2017 господарського суду Дніпропетровської області та постановувід 08.06.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/8327/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовомУправління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Рембиттехніка", м. Кривий Ріг третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача комунальне підприємство "Парковка та реклама", м. Кривий Ріг провиселення представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Рембиттехніка" (далі - відповідач) про виселення відповідача з нежилого приміщення, вбудованого у 1,2 поверхи будівлі загальною площею 388,4 м.кв. у м. Кривий Ріг по просп. Миру, 29В.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 (судді: Суховаров А.В.- головуючий, Євстигнеєва Н.М., Бондарєв Е.М.) позов задоволений. Виселено відповідача з нежилого приміщення, вбудованого у 1,2 поверхи будівлі загальною площею 388,4 м.кв. у м. Кривий Ріг по просп. Миру, 29В для використання під розміщення майстерні з ремонту побутової техніки. Суд першої інстанції виходив з того,що відповідач безпідставно користується спірним приміщенням після закінчення строку укладеного між сторонами договору оренди.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 (судді: Березкіна О.В. - головуючий, Дармін М.О., Іванов О.Г.) вказане рішення залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 284 Господарського кодексу України, ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) . Скаржник зазначає про порушення судом першої інстанції строку розгляду спору, а також неврахування того, що строк спірного договору оренди був продовжений у зв'язку з відсутністю заперечень позивача на таке продовження.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.05.2013 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір №19/4 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста за умовами якого відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежилі приміщення, вбудовані у 1,2 поверхи будівлі загальною площею 388,4 м.кв. у м. Кривий Ріг по просп. Миру, 29В для використання під розміщення майстерні з ремонту побутової техніки. У цей же день вказане майно було передано відповідачу за актом приймання-передачі.

Пунктом 10.1 договору сторони встановили строк його дії з 27.05.2013 по 26.04.2016, а у п. 10.4 передбачили припинення договору, зокрема у зв'язку з закінченням терміну його дії.

Аналогічні положення щодо підстав припинення договору оренди містяться в ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

23.03.2016, тобто за місяць до закінчення строку дії договору, відповідач звернувся до Виконкому Криворізької міської ради із ініціативою укладення договору оренди спірного приміщення на новий термін. У відповідь на вказане звернення позивач листом від 22.04.2016 № 1530 повідомив відповідача про те, що питання щодо укладення договору оренди вказаного приміщення буде розглянуто у травні 2016 року на конкурсних засадах.

Так, на виконання вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Положення про порядок оформлення оренди об'єктів комунальної власності міста, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 23.11.2011 № 726, позивачем 12.05.2016 було проведено конкурс на право укладення договору оренди спірного приміщення в якому приймав участь і відповідач. Проте переможцем конкурсу було визнано не відповідача, а іншу особу - ТОВ "Правова константа".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі № 904/7015/16, відмовлено в позові ТОВ "Рембиттехніка" до Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання недійсним конкурсу на право оренди спірного нежитлового приміщення та зобов'язання укласти договір оренди.

Таким чином, судами встановлено відсутність волі позивача на продовження дії договору оренди комунального майна на новий строк, а тому з моменту закінчення строку дії договору відповідач користується спірним приміщенням без відповідних правових підстав, чим порушує регламентовані ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України права позивача, як власника спірного приміщення.

У зв'язку з чим висновки судів про задоволення позовних вимог та виселення відповідача з незаконного займаного приміщення є правомірними.

З огляду на вищезазначене твердження відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України щодо порядку пролонгації строку дії договору оренди є безпідставними.

З огляду на зміст ч. 2 ст. 111 10 ГПК України посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судом норм процесуального права колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки такі порушення не призвели до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, враховуючи межі повноважень суду касаційної інстанції (ст.ст. 111 5 , 111 7 ГПК України), доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

У зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, ст. 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рембиттехніка" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі №904/8327/16 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.Я. Погребняк

Н.Г. Ткаченко