Постанова

від 30.10.2017 по справі 921/288/17-г/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2017 р. Справа № 921/288/17-г/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Марка Р.І.

суддів Желік М.Б.

ОСОБА_1,

При секретарі судового засідання Кобзар О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: ОСОБА_3;

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська,9» , б/н від 31.08.2017р. (вх. № 01-05/4618/17 від 02.10.17)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017р.

у справі № 921/288/17-г/14, суддя Руденко О.В.

за позовом: Дочірнього підприємства "Благоустрій-1" Приватного підприємства "Благоустрій", м. Тернопіль

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9", м. Тернопіль

про: cтягнення заборгованості в сумі 13 839,85 грн., з них 13 037 - основного боргу, 651,85 грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 151 грн. - 3% річних.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017р. у справі №921/288/17-г/14 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Благоустрій-1" Приватного підприємства "Благоустрій" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9" про стягнення заборгованості в сумі 13 839,85 грн., з них 13 037 - основного боргу, 651,85 грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 151 грн. - 3% річних - задоволено повністю.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська,9" на користь Дочірнього підприємства "Благоустрій-1" Приватного підприємства "Благоустрій" - 13 037 грн. боргу та 1 600 грн. в рахунок повернення судового збору.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017р. у справі №921/288/17-г/14 відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, б/н від 31.08.2017р. (вх. № 01-05/4618/17 від 02.10.17) , в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що позивач порушив ч.2 ст. 56 ГПК України, оскільки у позовній заяві не були вказані ідентифікаційний код як позивача так і відповідача, неналежні поштові реквізити, не надіслано відповідачеві ОСББ Київська, 9 копію позовної заяви з додатками, тому відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

При цьому, скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки порушенням позивача при подачі позовної заяви у зв'язку з чим прийняв до провадження позовну заяву з порушенням ст. 63 ГПК України. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що 19.06.2017р. було подано позовну заву в новій редакції, яку відповідач не отримав. Також скаржник зазначає, що позивач не надав суду жодного документа, який б підтверджував надання послуг за період жовтня-грудня 2016року, а лише надав складені позивачем формальні акти, які відповідачем не отримано та не підписано. Окрім того, апелянт вказує, що позивач в листопаді та грудні отримав звернення Голови ревізійної комісії ОСОБА_4, голови правління ОСББ Київська, 9 , в яких зазначалась адреса ОСББ Київська , телефон, про надання у відповідності до п. 2.2.3 договору необхідних документів про надання послуг, попереджень, що у разі ненадання таких документів відсутність підстав для здійснення оплати та припинення спірних правовідносин, не застосував норми чинного законодавства, а саме ст. 638 ЦК України, ст. 181 ГК України та прийняв помилкове рішення.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що при подачі апеляційної скарги відповідач подав додаткові докази, а саме: заява про надання інформації, щодо поштових відправлень господарським судом Тернопільської області станом на серпень 2017року., Повідомлення про припинення договору № 6 від 30.11.2016р., Заява ОСББ Київська,9 № 7 від 05.12.2016р., Звернення ОСББ Київська,9 щодо надання копії документів про виконання робіт ПП Благоустрій .

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями КП «Документообіг господарських судів» , 02.10.2017р. справу за № 921/288/17-г/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Костів Т.С. та Желіка М.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2017р. апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська,9» , б/н від 31.08.2017р. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.10.2017р.

На адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н, б/д (01-04/7299/17 від 30.10.2017р.), в якому останній просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання долучення до матеріалів справи поданих документів, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України , у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже враховуючи ст. 101 та ст. 43 ГПК України, колегія суддів долучає подані докази відповідачем до матеріалів справи, для вирішення даних правовідносин з урахуванням всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

В судовому засіданні 30.10.2017р з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі висловив свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 30.10.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, які підтримали свою позицію, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 26.09.2016р. між ОСББ "Київська 9" (Замовник) та дочірнім підприємством "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій" (Виконавець) укладено договір.

Згідно з п.1.1 замовник передає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкової водопровідно-каналізаційної системи холодного водопостачання за адресою вул. Київська, 9 у м. Тернополі за встановленими Додатком №1 від 26.09.2016р. до зазначеної угоди, періодичністю та строками.

Відповідно до п.2.1 правочину, замовник, поряд з іншим, зобов'язується своєчасно і в повному обсязі до 10 числа, місяця що настає за розрахунковим, проводити оплату Виконавцю за належно надану послугу на підставі Акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг).

Положеннями п.1.2. угоди, контрагентами узгоджено, що розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення даного договору становить: 2305грн. без єдиного податку (0,128грн. х заг. площу житл. прим.17875,12 м. кв. + заг. площа житл. прим. 133,8м.кв.).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту її підписання сторонами і діє протягом одного року.

Згідно з п.6.2. Договір вважається щорічно продовженим на тих самих умовах, якщо упродовж одного місяця до закінчення терміну його дії жодна із сторін не направить іншій стороні письмової заяви про припинення дії Договору.

26.09.2016 р. між ОСББ "Київська 9"(Замовник) та ДП "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій" (Виконавець) укладено договір.

Згідно з п.1.1 якого Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкової системи центрального опалення, гарячого водопостачання за адресою вул. Київська, 9 у м. Тернополі, за встановленими Додатком №1 від 26.09.2016р. до зазначеної угоди, періодичністю та строками.

Відповідно до п.2.1 договору, замовник, поряд з іншим, зобов'язується своєчасно і в повному обсязі до 10 числа, місяця що настає за розрахунковим, проводити оплату виконавцю за належно надану послугу на підставі Акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг).

Пунктом 1.2. договору, контрагентами узгоджено, що розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення даного договору становить : 2809грн.без єдиного податку (0,156грн. х заг. площу. житл. прим.17875,12 м.кв. + заг.площа житл. прим. 133,8м.кв.).

Згідно з п.6.1. договору, останній набуває чинності з моменту її підписання сторонами і діє протягом одного року.

Пунктом 6.2., контрагентами погоджено, що Договір вважається щорічно продовженим на тих самих умовах, якщо упродовж одного місяця до закінчення терміну його дії жодна із сторін не направить іншій стороні письмової заяви про припинення дії Договору.

Як вбачається з матеріалів справи (актами здачі-виконаних робіт (послуг) доданих до позовної заяви), виконавцем на виконання своїх договірних зобов'язань за період з 01 жовтня 2016р. по 31 грудня 2016р. надано послуги на загальну суму 15 342 грн.

Щодо вказаних актів, то такі за жовтень 2016 року підписані обома сторонами, що свідчить про відсутність зі сторони відповідача зауважень чи претензій до якості та обсягу наданих послуг. При цьому, акти за листопад - грудень 2016 року відповідачем не підписані, однак надіслані на його адресу рекомендованою кореспонденцією (копії опису вкладення та фіскального чеку у справі).

Пунктом 4 Договору його учасники зобов'язалися підписувати акти про надання послуг не пізніше наступного за розрахунковим місяцем.

У роз'ясненні Вищого господарського суду України, наданого ним у п. 6 оглядового листа за №01-06/374/374 від 18.02.2013р. з приводу подібних правовідносин зазначено, що відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про їх прийняття та виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем висловлювалися зауваження щодо якості чи обсягу наданих за договором послуг, про що правильно зазначено місцевим господарським судом. Відповідачем протилежного не доведено. Таким чином, судом приймаються як належні докази надання послуг акти здачі-виконаних робіт (послуг) за листопад - грудень 2016 року.

Щодо тверджень апелянта про те, що позивач в листопаді та грудні отримав звернення Голови ревізійної комісії ОСОБА_4, голови правління ОСББ Київська, 9 , в яких зазначалась адреса ОСББ Київська , телефон, про надання у відповідності до п. 2.2.3 договору необхідних документів про надання послуг, попереджень, що у разі ненадання таких документів відсутність підстав для здійснення оплати та припинення спірних правовідносин, необхідно зазначити наступне.

В матеріалах справи містяться, звернення позивача до відповідача від 25.11.2016р., в якому ОСББ Київська,9 просить надати копії документів, на підтвердження того, які ПП Благоустрій виконували роботи по обслуговуванню внутрішньо будинкової системи центрального опалення, гарячого водопостачання за адресою вул.. Київська, 9, м.Тернопіль з моменту укладення договору та станом на день звернення. Разом з цим в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про направлення даного звернення на адресу позивача, тому даний доказ не може свідчити про доведення до відома позивача вищенаведеної інформації належним чином. Крім того, варто зазначити, що дане звернення не свідчить про не виконання Дочірним підприємством "Благоустрій-1" Приватного підприємства "Благоустрій" своїх обов'язків згідно з договорами, які були укладені 26.09.2016 року.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зважаючи на ненастання обставин з якими сторони пов'язали можливість припинення зобов'язань та не здійснення оплати за отриманні послуги в період з жовтня по грудень 2016 року, послуги вважаються такими, що надані позивачем. Крім того, як зазначено вище відповідачем не виставлено жодних зауважень до отриманих послуг. Таким чином, отриманні відповідачем послуги за жовтень-грудень 2016р. не були оплачені.

Як вже зазначалось, позивач направив відповідачу акти здачі-виконаних робіт (послуг) за листопад - грудень 2016 року, що підтверджується фіскальними чеками та описами вкладення до них, які містяться в матеріалах справи. Проте, відповідачем ніяких зауважень щодо вказаних актів не висловлювалось, що свідчить про належне повідомлення сторони про надані роботи згідно договорів від 26.09.2016р. та обов'язок сплати за дані послуги.

А отже, враховуючи те, що матеріали даної справи не містять доказів повної оплати заборгованості відповідачем, посилання його на ту обставину, що не підписання актів здачі-виконаних робіт (послуг) за листопад - грудень 2016 року є підставою вважати, що строк виконання договору не настав, є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Окрім того, з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу свого контрагента надіслано претензії із вимогою про сплату існуючої заборгованості (претензія №1 вих № 149 від 23.12.2016р. та претензія № 2 вих. № 9 від 25.01.2017р.)

25.01.2017р. відповідачу направлено повідомлення про розірвання укладених 26.09.2016р. договорів та про вимогу сплати боргу. Названі звернення об'єднанням залишені також без реагування та належного виконання.

Крім того, 30.11.2016року відповідачем було надіслано позивачу повідомлення про припинення договору, в якому ОСББ Київська,9 зазначає, що у зв'язку з низькою якістю надання послуг з обслуговування технічного стану внутрішньо будинкової водопровідно-каналізаційної системи холодного водопостачання, не вжиття заходів до припинення протікання зливової каналізації та труб в підвалах під'їздів, з урахуванням обстеження будинку, опитування власників квартир, правлінням ОСББ прийнято рішення повідомити припинити надання послуг з 15.12.2016р.

Разом з цим наведене повідомлення стосується не стягнення суми заборгованості за жовтень-грудень 2016 року згідно умов договорів від 26.09.2016року, які на момент розгляду даної справи були чинними та не були припиненими шляхом передбаченим в п. 6.3, що є предметом спору у даній справі, а стосується припинення договірних правовідносин, які виникли між сторонами згідно умов договорів від 26.09.2016року.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Однією із підстав припинення зобов'язання є, у відповідності до ст.599 ЦК України, виконання, проведене належним чином.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, взаємовідносини, які склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору про надання послуг.

Як слідує із матеріалів справи, зокрема актів здачі-виконаних робіт (послуг), позивачем за період з жовтня 2016р. по грудень 2016р. надано передбачені договором послуги на загальну суму 15 342 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг належним чином не виконав.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов та стягнути суму заборгованості з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Київська, 9 на користь Дочірнього підприємства Благоустрій-1 Приватного підприємства Благоустрій .

Колегія суддів критично оцінює твердження відповідача, що суд порушив норми процесуального права, оскільки справу було розглянуто за відсутності відповідача, який належним чином не був повідомленний про розгляд даної справи, оскільки вважає зазначити наступне:

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не зявилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України .

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України , зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, повідомлення про вручення поштового відправлення, якими направлялись судові документи по справі відповідачу за місцем його знаходження повернуті на адресу господарського суду органом поштового зв'язку з відмітками "за закінченням терміну зберігання" або посиланнями про "невручення під час доставки".

Крім того, позивачем були дотримані норми процесуального права, а саме 22.04.2017р. на юридичну адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було надіслано копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідно з описом вкладення (який наявний в матеріалах справи). Виходячи з вищенаведеного судом першої інстанції дотримано норми чинного законодавства, а саме: п. 2 ст. 57 ГПК України та ст. 63 ГПК України.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017р. в справі за номером 921/288/17-г/14 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська,9» , б/н від 31.08.2017р. залишити без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст. 109 , 110 ГПК України .

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 06.11.2017р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.