Ухвала

від 11.10.2017 по справі 369/5481/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Коротуна В.М.,

суддів: Завгородньої І.М., Писаної Т.О.,

МазурЛ.М., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно, за касаційними скаргами представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, представника публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит - Фольчика АндріяСтепановича на рішення апеляційного суду Київської області від

01 грудня 2016 року, та за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит - Оленко НаталіїОлександрівни на додаткове рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що з грудня 2003 року по 17 липня

2013 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу. У вказаний період ними було набуте наступне майно: побудовано та

зареєстровано 07 вересня 2010 року в КП БТІ Києво-Святошинської районної ради за реєстровим № 770 житловий будинок АДРЕСА_1 отримано в дар за договорами дарування від 19 серпня 2005 року

№ 3534 та від 16 серпня 2005 року № 3364 і № 3369 земельну ділянку площею 0,4826 га, цільовим призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 придбано за договорами купівлі-продажу земельні ділянки площами 1,1222 га та 1,1154 га, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада; автомобіль марки Land Rover Discovery 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1; автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_2; автомобіль марки Mercedes-Benz GL 550, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3; щоглову трансформаторну підстанцію ЩТП - 160, потужністю S=160 кВА з повітряною лінією електропередач

ПЛ-10 кВ, напругою 10кВ, загальною протяжністю 1,5 км, включаючи опори.

Зазначала, що вказане майно було придбане за її особисті кошти, однак зареєстроване за взаємною згодою на відповідача.

Після припинення фактичних шлюбних відносин ОСОБА_4 запевнив її, що вказане майно буде переоформлене на її ім'я, однак, вказаного не здійснив.

Беручи до уваги зазначене, ОСОБА_3 просила суд: визнати факт проживання однією сім'єю її та ОСОБА_4 з січня 2004 року по 17 липня 2013 року; визнати за нею право власності на житловий будинок (загальною площею 882,1 кв.м, житловою площею 216,5 кв.м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на земельну ділянку (площею 0,4826 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), кадастровий № НОМЕР_4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку ст. 120 ЗК України; визнати за нею право власності на автомобіль марки Land Rover Discovery 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1; автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_2; автомобіль марки Mercedes-Benz GL 550,

2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3; визнати за нею право власності на щоглову трансформаторну підстанцію ЩТП 160 з потужністю S=160 кВА з повітряною лінією електропередач ПЛ-10 кВ, напругою 10кВ, загальною протяжністю 1,5 км, включаючи опори за адресою: АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1,1222 га, цільове призначення: для розміщення виробничо-складських та офісних приміщень, кадастровий № НОМЕР_5, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Бузівська; визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1,1154 га, цільове призначення: для розміщення виробничо-складських та офісних приміщень, кадастровий № НОМЕР_6, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Бузівська.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

07 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано факт проживання однією сім'єю з січня 2004 року по 17 липня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Визнано право власності за ОСОБА_3 на житловий будинок (загальною площею 882,1 кв.м, житловою площею 216,5 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку (площею 0,4826 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), кадастровий № НОМЕР_4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку ст. 120 Земельного кодексу України .

Визнано право власності за ОСОБА_3 на автомобіль марки Land Rover Discovery2005 року випуску, легковий універсал В, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7.

Визнано право власності за ОСОБА_3 на автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, 2005 року випуску, легковий універсал В, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8.

Визнано право власності за ОСОБА_3 на автомобіль марки Mercedes-Benz GL 550, 2008 року випуску, легковий універсал В, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9.

Визнано право власності за ОСОБА_3 на щоглову трансформаторну підстанцію ЩТП 160 з потужністю S=160 кВА з повітряною лінією електропередач ПЛ-10 кВ, напругою 10кВ, загальною протяжністю 1,5 км, включаючи опори за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,1222 га, цільове призначення: для розміщення виробничо-складських та офісних приміщень, кадастровий № НОМЕР_5, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Бузівська.

Визнати право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,1154 га, цільове призначення: для розміщення виробничо-складських та офісних приміщень, кадастровий № НОМЕР_6, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Бузівська.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 01 грудня 2016 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області 07 липня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 01 січня 2004 року по 17 липня

2013 року.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини житлового будинку (загальною площею 882,1 кв.м, житловою площею

216,5 кв.м), що розташований по АДРЕСА_1

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини автомобіля марки Land Rover Discovery2005 року випуску, легковий універсал В, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado, 2005 року випуску, легковий універсал В, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини автомобіля марки Mercedes-Benz GL 550, 2008 року випуску, легковий універсал В, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини щоглової трансформаторної підстанції ЩТП - 160 з потужністю S=160 кВА, з повітряною лінією електропередач ПЛ-10 кВ, напругою 10кВ, загальною протяжністю 1,5 км, включаючи опори, що розташована по

АДРЕСА_1

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 1,1222 га, цільове призначення: для розміщення виробничо-складських та офісних приміщень, кадастровий № НОМЕР_5, що розташована на території Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 1,1154 га, цільове призначення: для розміщення виробничо-складських та офісних приміщень, кадастровий № НОМЕР_6, що розташована на території Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,4826 га, кадастровий

НОМЕР_10, що розташована по АДРЕСА_1

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 -

ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі представник публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (далі - ПАТ Банк Фінанси та Кредит ) - Фольчик А.С., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі представник ПАТ Банк Фінанси та Кредит - Оленко Н.О., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні додаткового рішення, просить скасувати додаткове рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем визнано факт перебування його та ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах з січня 2004 року по 17 липня 2013 року та придбання спірного майна за особисті кошти ОСОБА_3, що в силу положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відсутні докази придбання спірного майна за особисті кошти позивача, а тому відповідно до положень ст. ст. 60, 69, 70 СК України частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спільному майні є рівними.

Колегія суддів не може погодитися із висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно зі ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_3 зазначала, що проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з грудня

2003 року по 17 липня 2013 року, вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. При цьому 09 серпня 2008 року сторонами було здійснено таїнство вінчання.

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі (постанова Верховного Суду України від 01 жовтня 2014 р. у справі № 6-93цс14).

Ухвалюючи рішення про визнання факту проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у період з 01 січня 2004 року по 17 липня 2013 року суди попередніх інстанцій виходили виключно із того, що даний факт було визнано сторонами. При цьому суди не звернули уваги на те, що перебування чоловіка чи жінки у заявлений період в будь-якому іншому шлюбі виключає можливість встановлення вказаного факту.

Ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку, не було встановлено факту перебування чи не перебування ОСОБА_4 у будь-якому зареєстрованому шлюбі у період з 01 січня 2004 року по 17 липня 2013 року. При цьому суд апеляційної інстанції помилково вважав достатнім для встановлення факту проживання позивача та відповідача однією сім'єю без реєстрації шлюбу наявності відомостей про неперебування у будь-якому зареєстрованому шлюбі лише позивача.

Крім того, визнаючи право власності позивача на 1/2 частину спірного майна суд апеляційної інстанції виходив із того, що таке майно є спільною сумісною власністю подружжя та частки дружини і чоловіка в ньому є рівними.

Водночас, судом не було враховано, що особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, з'ясовують: 1) час придбання; 2) джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте); 3) мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності. Рішення обґрунтовують належними і допустимими доказами, про що зазначають у мотивах прийнятого рішення з посиланням на конкретні факти (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року

№ 6-2253цс15).

Судом апеляційної інстанції, на порушення зазначених вище положень законодавства, не було встановлено час придбання спірного майна, джерело його набуття та мету придбання, з огляду на те, що відповідачем було визнано факт, що спірне майно набуте за особисті кошти позивача. В суді апеляційної інстанції даний факт не було спростовано.

Судом апеляційної інстанції не було також враховано той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо будівництва спірного будинку в результаті спільної праці сторін та за спільні грошові кошти. Відсутні в матеріалах справи також відомості про обставини придбання спірних автомобілів, при цьому копії технічних паспортів не підтверджують факту їх придбання відповідачем у період з 01 січня 2004 року по 17 липня 2013 року та за спільні кошти сторін.

Беручи до уваги зазначене, суд апеляційної інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, формально підійшов до розгляду справи, не перевірив доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим дійшов передчасного висновку про наявність підстав для встановлення факту проживання позивача та відповідача однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а також визнання спірного майна спільним сумісним майном подружжя.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалене з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому, враховуючи, що додаткове рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року ухвалене на підставі обставин, встановлених скасованим рішенням апеляційного суду Київської області від 01 грудня 2016 року, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування також додаткового рішення апеляційного суду у даній справі.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 343- 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, представника публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит - Фольчика АндріяСтепановича, представника публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит - Оленко Наталії Олександрівни задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від

01 грудня 2016 року та додаткове рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Коротун

Судді: І.М. Завгородня

Л.М.Мазур

Т.О.Писана

О.В. Попович