Постанова

від 30.11.2011 по справі 2а-1224/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 р. № 2а-1224/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Гулкевич І.З

Судді Костіва М.В.

Судді Шинкар Т.І.

за участю секретаря судового засідання Галійчук А.В.

з участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1,

від відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Купецький Дім Галичина до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №0002652320/0 від 28.12.2009 року, -

< Текст > < Текст > < Текст >

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Купецький Дім Галичина звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №0002652320/0 від 28.12.2009 року на суму 331244,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ДПІ у Франківському районі м. Львова незаконно під час перевірки повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2007 р. по 01.07.2009 р. встановила їх завищення всього у сумі 1015676,00 грн., в тому числі за 2007 рік (ІV квартал) в сумі 13617,00 грн., 3 квартали 2008 року (ІII квартал) в сумі 7388,00 грн., 2008 рік (ІV квартал) в сумі 34976,00 грн., І квартал 2009 року в сумі 813779,00 грн., І півріччя 2009 року (II квартал) в сумі 145916,00 грн. Завищення валових витрат встановлено за господарськими операціями між позивачем та ПП Компанія Дніпро-Престиж в сумі 821167,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2008 року (III квартал) в сумі 7388,00 грн., за І квартал 2009 року - 813779,00 грн.; між позивачем та ФОП ОСОБА_4 в сумі 50000,00 грн. за І півріччя 2009 року (II квартал); між позивачем та ФОП ОСОБА_5 в сумі 80000,00 грн. за І півріччя 2009 року (II квартал); між позивачем та ТзОВ Сат в розмірі 64509,00 грн., в тому числі за II півріччя 2007 року в сумі 13617,00 грн., за 2008 рік - 34976,00 грн., за І півріччя 2009 року - 15916,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що валові витрати у сумі 1015676,00 грн., в тому числі за 2007 рік (ІV квартал) в сумі 13617,00 грн., 3 квартали 2008 року (ІII квартал) в сумі 7388,00 грн., 2008 рік (ІV квартал) в сумі 34976,00 грн., І квартал 2009 року в сумі 813779,00 грн., І півріччя 2009 року (II квартал) в сумі 145916,00 грн. відповідають вимогам п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 283/97-ВР від 22.05.1997р., підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які оформлені відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від від 16.07.1999р. З огляду на це, висновки ДПІ у Франківському районі м. Львова про завищення позивачем валових витрат за вищевказаний період в сумі 1015676,00 грн. є незаконними.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить його задовольти з підстав, наведених у позовній заяві.

ДПІ у Франківському районі м. Львова проти позову заперечує. Відповідач свої заперечення мотивує тим, що позивачем під час перевірки не було надано первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про його господарські операції з ПП Компанія Дніпро-Престиж , з ФОП ОСОБА_4, з ФОП ОСОБА_5 та з ТзОВ Сат . Тому, мотивує відповідач, згідно до пп.5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств №283/97-ВР від 22.05.1997р. позивачем зайво віднесено до валових витрат суму в розмірі 1015676,00 грн. за період з 01.07.2007 р. по 01.07.2009 р., в тому числі за 2007 рік (ІV квартал) в сумі 13617,00 грн., 3 квартали 2008 року (ІІІ квартал) в сумі 7388,00 грн., 2008 рік (ІV квартал) в сумі 34976,00 грн., І квартал 2009 року в сумі 813779,00 грн., І півріччя 2009 року (ІІ квартал) в сумі 145916,00 грн.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченнях на позов та додаткових письмових поясненнях, просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У період з 25.11.2009 р. по 08.12.2009 р. працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова проведена планова виїзна перевірка ТзОВ Купецький Дім Галичина з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 01.07.2009 р.

За результатами перевірки складено акт від 11.12.2009р. №3981/23-2/34521661 про результати планової виїзної перевірки ТзОВ Купецький Дім Галичина , код за ЄДРПОУ 34521661 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07. по 01.07.09. (далі - акт перевірки).

В акті перевірки (п. 3.1.2 розділу 3.1 акту) зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2007 р. по 01.07.2009 р. встановлено їх завищення всього у сумі 1015676,00 грн., в тому числі за 2007 рік (ІV квартал) в сумі 13617,00 грн., 3 квартали 2008 року (ІІІ квартал) в сумі 7388,00 грн., 2008 рік (ІV квартал) в сумі 34976,00 грн., І квартал 2009 року в сумі 813779,00 грн., І півріччя 2009 року (II квартал) в сумі 145916,00 грн.

Під час проведення перевірки встановлено, що одним із постачальників ТзОВ Купецький Дім Галичина є ПП Компанія Дніпро-Престиж (код ЄДРПОУ 36094046), яке перебуває на обліку в Лівобережній МРДПІ Дніпропетровської області.

В вересні 2008 року ТзОВ Купецький Дім Галичина одержано від ПП Компанія Дніпро-Престиж товарів на суму 8865,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1477,48 грн., який включено до реєстру одержаних податкових накладних і формує загальну суму податкового кредиту вересня 2008 року. Розрахунки за одержаний товар проведені.

В І кварталі 2009 року ТзОВ Купецький Дім Галичина одержано від ПП Компанія Дніпро-Престиж виробів медичного призначення на загальну суму 813778,87 грн. без податку на додану вартість, оскільки згідно п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами), зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному.

Як встановлено перевіркою, до складу валових витрат, а саме витрат на придбання товарів (робіт, послуг) підприємством віднесено вартість одержаних і оприбуткованих від ПП Компанія Дніпро-Престиж в ІІІ кварталі 2008 року товарів на суму 7388,00 грн., в І кварталі 2009 року виробів медичного призначення в сумі 813779,00 грн. Розрахунки за одержаний товар проведені, заборгованість станом на 01.07.2009 р. відсутня.

Вказана сума відображена по журналу-ордеру балансового рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками у кореспонденції з рахунком 281 Товари на складі .

При складанні Декларації з податку на прибуток підприємства одержані товари відображені по коду рядка 04.1 у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за З квартали 2008 року (III квартал) в сумі 7388,00 грн., за І квартал 2009 року в сумі 813779,00 грн.

В обгрунтування завищення позивачем валових витрат за господарськими операціями з ПП Компанія Дніпро-Престиж в сумі 821167,00 грн. відповідач посилається на те, що згідно даних ЦБД ДПА України ПП Компанія Дніпро-Престиж зареєстровано 27.08.2008р. за №12241020000043847 виконавчим комітетом Дніпрпетровської міської ради, на підприємстві працює всього лише 2 особи, транспортні засоби відсутні, до ЄДР внесено запис про відсутність ПП Компанія Дніпро-Престиж за місцезнаходженням, податкові декларації з податку на додану вартість ПП Компанія Дніпро-Престиж за період січень - березень 2009 р. не місять даних щодо операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість згідно ст.ст. 5, 11 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями.

На підставі наведеного відповідач вважає, що реалізацію виробів медичного призначення, які звільнені від оподаткування згідно п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.97 №168/97-ВР із змінами та доповненнями ПП Компанія Дніпро-Престиж не проводило.

Таким чином, відповідач зазначає, що суми валових вират ТзОВ Купецький Дім Галичина , які відображені при складанні декларації з податку на прибуток підприємства по коду рядка 04.1 у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за 3 квартали 2008 року (III квартал) в сумі 7388,00 грн., за І квартал 2009 року в сумі 813779,00 грн., залишаються непідтвердженими, оскільки немає можливості підтвердити їх результатами зустрічної перевірки, згідно ЦБД ДПА України не задекларовані ПП Компанія Дніпро-Престиж по коду рядка 4 - операції, які звільнені від оподаткування згідно ст.ст. 5, 11 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, відсутнє підтвердження факту господарської операції між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ПП Компанія Дніпро-Престиж , а це, на думку відповідача, означає, що ТзОВ Купецький Дім Галичина до складу валових витрат зайво віднесено вартість придбаного у ПП Компанія Дніпро-Престиж товару всього в розмірі 821167,00 грн. в тому числі за 3 квартали 2008 року (III квартал) в сумі 7388,00 грн., за І квартал 2009 року - 813779,00 грн., чим порушено п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств №283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями.

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих ТзОВ Купецький Дім Галичина показників у рядку 04.13 Декларацій інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12 всього в сумі 194509,00 грн., в тому числі за 2007 рік (ІV квартал) в сумі 13617,00 грн., за 2008 рік (ІV квартал) в сумі 34976,00 грн., II півріччя 2009 року (II квартал) в сумі 145916,00 грн.

На підтвердження завищення задекларованих ТзОВ Купецький Дім Галичина показників у рядку 04.13 Декларацій відповідач в акті перевірки вказує, що між ФОП ОСОБА_4 (НОМЕР_1, м.Київ) - Виконавець та ТзОВ Купецький дім Галичина - Замовник укладено договір від 01.04.2009 р. №001ЛВ/2009 про надання юридичних послуг. Згідно акту здавання-приймання від 03.06.2009 р. роботи виконані якісно і в повному обсязі і передані в електронному вигляді. Вартість виконаних робіт становить 50000,00 грн. Відповідач в акті перевірки зазначає, що на усну вимогу перевіряючих надати більш детальну інформацію про надання вищевказаних послуг до закінчення документальної перевірки посадовими особами позивача відмовлено.

Як встановлено перевіркою, до складу інших витрат за І півріччя 2009 року (II квартал) підприємством включено вартість наданих в червні 2009 року юридичних послуг ФОП ОСОБА_4 в сумі 50000,00 грн. Вказана сума відображені по журналу-ордеру балансового рахунку 68552 Розрахунки з іншими кредиторами у кореспонденції з рахунком 92 Адміністративні витрати .

28.03.2008 року між ФОП ОСОБА_5 та ТзОВ Купецький Дім Галичина укладено угоду №28/03/08, згідно якої виконавець здав, а замовник прийняв виконання посередницьких послуг (купівля нерухомості). Акт здавання-приймання виконаної роботи від 08.04.2008 року на суму 80000,00 грн. Як стверджує відповідач, під час проведення перевірки посадовим особам підприємства була дана усна вказівка про представлення даних, які б містили інформацію, що саме за сприяння послуг ФОП ОСОБА_5 було придбано нежитлове приміщення за адресою м.Львів, вул. Трильовського,18. Проте, як зазначає відповідач, крім акта здавання-приймання виконаної роботи від 08.04.2008 року до завершення перевірки інших документів представлено не було, пояснення посадові особи позивача не надали.

Як встановлено перевіркою, до складу інших витрат за І півріччя 2009 року (II квартал) підприємством включено вартість посередницьких послуг, наданих в квітні 2008 року ФОП ОСОБА_5 в сумі 80000,00 грн.

Вказана сума відображена по журналу-ордеру балансового рахунку 68552 Розрахунки з іншими кредиторами у кореспонденції з рахунком 92 Адміністративні витрати .

При складанні Декларації з податку на прибуток підприємства надані послуги відображені по коду рядка 04.13 у складі інших витрат за І півріччя 2009 року в сумі 80000,00 грн.

Оскільки, відповідач вважає, що первинні документи, які б містили відомості про господарські операції не представлені до перевірки, у зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу валових витрат.

Отже, виходячи з вищевикладеного, на думку відповідача, інші витрати, що відображені по коду рядка 04.13 Декларації за І півріччя 2009 року (II квартал) завищені підприємством на 130000,00 грн.

Також, в акті перевірки відповідачем зазначено, що серед постачальників ТзОВ Купецький Дім Галичина є ТзОВ Сат (код за ЄДРПОУ 32577728), яке перебувало на обліку в Бориспільській ОДПІ Київської області. За II півріччя 2007 року ТзОВ Сат надало ТзОВ Купецький Дім Галичина транспортних послуг на суму 16340,00 грн, в тому числі податок на додану вартість складає 2723,00 грн. Розрахунки за надані послуги проведені частково, станом на 01.01.08 рахується кредиторська заборгованість в сумі 2814,00 грн.

За 2008 рік ТзОВ Купецький Дім Галичина одержано від ТзОВ Сат транспортних послуг на суму 41971,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 6995,00 грн., до реєстру одержаних податкових накладних включено ПДВ в сумі 4397,00 грн., який є у складі податкового кредиту відповідних податкових періодів. Розрахунки за надані послуги проведені в сумі 44213,00 грн. станом на 01.01.2009 р. рахується кредиторська заборгованість в сумі 572,00 грн.

В І кварталі 2009 року ТзОВ Купецький Дім Галичина одержано від ТзОВ Сат транспортних послуг на суму 19099,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 3183,00 грн., до реєстру одержаних податкових накладних включено ПДВ в сумі 1635,00 грн., який є у складі податкового кредиту відповідних податкових періодів. Розрахунки за надані послуги проведені в сумі 16825,00 грн., станом на 01.07.2009 р. рахується кредиторська заборгованість в сумі 2846,00 грн. Вказані суми відображені по журналу-ордеру балансового рахунку 6852 Розрахунки з іншими кредиторами у кореспонденції з рахунком 92 Адміністративні витрати . При складанні декларації з податку на прибуток підприємства надані послуги позивачем відображені по коду рядка 04.13 у складі інших витрат за II півріччя 2007 року в сумі 13617,00 грн. без ПДВ, за 2008 рік - 34976,00 грн., за І півріччя 2009 року в сумі 15916,00 грн.

Згідно бази ЦБД ДПА України стан платника - ТзОВ Сат прийнято рішення про припинення та розпочато ліквідаційну процедуру. А 16.06.2009 року знято з обліку в Бориспільській ДПІ за №13301100010000471. Крім того, стверджує відповідач, за даними системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання в розрізі контрагентів (додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість) у складі податкового зобов'язання ТзОВ Сат в усіх податкових періодах контрагент - ТзОВ Купецький Дім Галичина відсутній, а це означає, на думку відповідача, що такі послуги ТзОВ Сат не надавались. Таким чином, суми витрат, пепередньо включених до складу валових вират ТзОВ Купецький Дім Галичина , залишаються непідтвердженими згідно даних ЦБД ДПА України.

Враховуючи вищенаведене, відповідач зазначає, що відсутнє підтвердження факту господарської операції між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ТзОВ Сат , а це означає, що ТзОВ Купецький Дім Галичина до складу валових витрат зайво віднесено вартість транспортних послуг всього в розмірі 64509,00 грн., в тому за II півріччя 2007 року в сумі 13617,00 грн., за 2008 рік 34976,00 грн., за І півріччя 2009 року - 15916,00 грн., чим порушено п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств №283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями.

Отже, виходячи з вищевикладеного, відповідач вважає, що інші витрати, які відображені по коду рядка 04.13 Декларації з податку на прибуток завищені ТзОВ Купецький Дім Галичина на 194509,00 грн., в тому числі за II півріччя 2007 року (ІV квартал) в сумі 13617,00 грн., за 2008 рік (ІV квартал) - 34976,00 грн., за І півріччя 2009 року (II квартал) - 145916,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 28.12.2009 р. №0002652320/0, яким ТзОВ Купецький Дім Галичина донараховано податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 254629,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 76615,00 грн., всього - 331244,00 грн.

За результатами апеляційного узгодження нарахованого податкового зобов'язання ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено рішення від 28.01.2010 р. № 1247/10/25-010/22, яким продовжено строк розгляду скарги позивача до 12.03.2010 р. включно.

Не погодившись з зазначенним рішенням відповідача, позивач відповідно п.п.5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами скористався своїм правом оскаржити до суду податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 28 грудня 2009 року №0002652320/0.

Правомірність вищезазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом даного спору.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від від 28.12.1994, № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу пп. 11.2.1 ст. 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від від 16.07.1999, № 996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

П. 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженного Наказом Державної Податкової Адміністрації від 29.03.2003, №143 передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Як свідчать обставини справи, ТзОВ Купецький Дім Галичина згідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств віднесло до складу валових витрат, а саме витрат на придбання товарів (робіт, послуг), вартість одержаних і оприбуткованих від ПП Компанія Дніпро-Престиж в ІІІ кварталі 2008 року товарів на суму 7388,00 грн., в І кварталі 2009 року виробів медичного призначення в сумі 813779,00 грн. Розрахунки за одержаний товар проведені, заборгованість станом на 01.07.2009 р. відсутня. Вказана сума відображена по журналу-ордеру балансового рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками у кореспонденції з рахунком 281 Товари на складі . При складанні декларації з податку на прибуток підприємства одержані товари позивачем відображені по коду рядка 04.1 у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за 3 квартали 2008 року (III квартал) в сумі 7388 грн., за І квартал 2009 року в сумі 813779,00 грн.

На підтвердження господарських операцій між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ПП Компанія Дніпро-Престиж позивачем надано суду договір №1-09/08-1 від 01 вересня 2008 р., протокол узгодження розбіжностей від 04 вересня 2008 р. до договору №1-09/08-1 від 01 вересня 2008 р., видаткові накладні №892 від 08 вересня 2008 р. на суму 7388,00 грн. і №246 від 02 березня 2009 р. на суму 813779,00 грн.

Також позивачем надано суду видаткові накладні, що підтверджують поставку ТзОВ Купецький Дім Галичина товару, отриманого від ПП Компанія Дніпро-Престиж своїм контрагентам.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність підтвердження факту господарських операцій між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ПП Компанія Дніпро-Престиж та посилання відповідача на п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не відповідають фактичним обставинам справи.

Окрім вищенаведеного, в ході проведення перевірки відповідачем наявності господарських операцій між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ПП Компанія Дніпро-Престиж в акті перевірки (стр. 14) працівниками відповідача вказано, що встановлено факти отримання товару, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Суд не бере до уваги обставини вказані ДПІ у Франківському районі м. Львова в акті перевірки щодо не підтвердження господарських операцій між позивачем та ПП Компанія Дніпро-Престиж , оскільки п. 1.7. Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства , встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Як встановлено судом, акт перевірки відповідача не відповідає наведеним вище вимогам.

Стосовно посилань відповідача на необхідність наявності товарно-транспортних накладних при здійсненні господарських операцій, то вони не можуть розцінюватися судом як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (наказ Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363) товарно-транспортна накладна - це єдиний юридичний документ, який використовується для обліку вантажів на шляху їх переміщення, для проведення розрахунків за перевезення вантажу, для обліку виконаної роботи та регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу. Тобто, для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей -товарно-транспортні накладні не застосовуються.

В акті перевірки (стр. 17) відповідачем встановлено завищення задекларованих ТзОВ Купецький Дім Галичина показників у рядку 04.13 Декларацій інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12 всього в сумі 194509,00 грн., в тому числі за 2007 рік (ІV квартал) в сумі 13617,00 грн., за 2008 рік (ІV квартал) в сумі 34976,00 грн., II півріччя 2009 року (II квартал) в сумі 145916,00 грн., а саме: по господарським операціям між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ТзОВ Сат , відповідачем вказано, що ТзОВ Купецький Дім Галичина до складу валових витрат зайво віднесено вартість транспортних послуг всього в розмірі 64509,00 грн., в тому числі за ІІ півріччя 2007 року в сумі 13617,00 грн., за 2008 рік 34976,00 грн., за І півріччя 2009 року - 15916,00 грн.; по господарським операціям між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ФОП ОСОБА_4 до складу інших витрат за І півріччя 2009 року (II квартал) позивачем включено вартість наданих в червні 2009 року юридичних послуг ФОП ОСОБА_4 в сумі 50000,00 грн.; по господарським операціям між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ФОП ОСОБА_5 до складу інших витрат за І півріччя 2009 року (II квартал) позивачем включено вартість посередницьких послуг (купівля нерухомості), наданих в квітні 2008 року ФОП ОСОБА_5 в сумі 80000,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи ТзОВ Сат (код за ЄДРПОУ 32577728) за ІІ півріччя 2007р. надало ТзОВ Купецький дім Галичина транспортних послуг на суму 16340,00 грн. (з податком на додану вартість). За 2008р. ТОВ Купецький дім Галичина одержало від ТзОВ Сат транспортних послуг на суму 41971,00 грн. (з податком на додану вартість). В І кварталі 2009 р. ТзОВ Купецький дім Галичина одержало від ТзОВ Сат транспортних послуг на суму 19099,00 грн. (з податком на додану вартість). За вказаний період розрахунки між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ТзОВ Сат проведені у сумі 74564,00 грн. (з податком на додану вартість). Станом на 01.07.2009 р. існує кредиторська заборгованість в сумі 2846,00 грн. (з податком на додану вартість).

В обгрунтування законності валових витрат за господарськими операціями між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ТзОВ Сат позивачем надано суду договір перевезення вантажів №134-б від 27.01.2007 р. (Том 3, а.с. 117-118), декларації, які підтверджують перевезення вантажів, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), податкові накладні, платіжні доручення на оплату транспортних послуг за перевіряємий період.

Доводи відповідача, які наведені в акті перевірки стосовно того, що ТзОВ Сат згідно ЦБД ДПА України прийнято рішення про припинення та розпочато ліквідаційну процедуру, а 16.06.2009 року ТзОВ Сат знято з обліку в Бориспільській ДПІ за № 13301100010000471 суд не бере до уваги.

Згідно ст. 33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (бланк серії АД № 532469) станом на 14 квітня 2010р.(на час розгляду справи в суді) ТзОВ Сат (ідентифікаційний код 32577728) перебуває в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Стан юридичної особи: в стані припинення.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (Статус відомостей Єдиного державного реєстру) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За вищевказаних обставин у відповідача відсутні підстави вважати завищенними валові витрати, які позивачем віднесено на вартість транспортних послуг всього в розмірі 64509,00 грн., в тому числі за ІІ півріччя 2007 року в сумі 13617,00 грн., за 2008 рік 34976,00 грн., за І півріччя 2009 року - 15916,00 грн., до того ж матеріалами справи підтверджено те, що позивачу товариством з обмеженою відповідальністю Сат не надавались транспортні послуги після 16.06.2009 р.

Згідно акту перевірки (стр. 18) працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова встановлено, що між ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, м. Київ) - Виконавець та ТзОВ Купецький дім Галичина - Замовник укладено договір від 01.04.2009 р. № 001ЛВ/2009 про надання юридичних послуг.

Згідно акту здавання-приймання від 03.06.2009 р. роботи виконані якісно і в повному обсязі і передані в електронному вигляді. Вартість виконаних робіт становить 50000,00 грн. Відповідачем зазначено, що на усну вимогу перевіряючих надати більш детальну інформацію про надання вищевказаних послуг до закінчення документальної перевірки посадовими особами позивача відмовлено. Як встановлено перевіркою, до складу інших витрат за І півріччя 2009 року (II квартал) підприємством включено вартість наданих в червні 2009 року юридичних послуг ФОП ОСОБА_4 в сумі 50000,00 грн. Вказана сума відображена по журналу-ордеру балансового рахунку 68552 Розрахунки з іншими кредиторами у кореспонденції з рахунком 92 Адміністративні витрати . При складанні Декларації з податку на прибуток підприємства надані послуги відображені по коду рядка 04.13 у складі інших витрат за І півріччя 2009 року в сумі 50000,00 грн.

Суд не бере до уваги вищевказані доводи працівників ДПІ у Франківському районі м. Львова, оскільки з матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ФОП ОСОБА_4 01.04.2009 р. укладено договір про надання консультаційних послуг № 001ЛВ/2009. Отже, обставини, викладені працівниками відповідача в акті перевірки не відповідають вимогам п. 1.7. Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства .

В акті перевірки (стр. 18) працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова вказано, що 28.03.08 року між ФОП ОСОБА_5 та ТзОВ Купецький Дім Галичина укладено угоду №28/03/08, згідно якої виконавець здав, а замовник прийняв виконання посередницьких послуг (купівля нерухомості). Акт здавання-приймання виконаної роботи від 08.04.2008 року на суму 80000,00 грн. Відповілач зазначає, що під час проведення перевірки посадовим особам підприємства була дана усна вказівка про представлення даних, які б містили інформацію, що саме за сприяння послуг ФОП ОСОБА_5 було придбано нежитлове приміщення за адресою м. Львів, вул. Трильовського,18. Проте, крім акта здавання-приймання виконаної роботи від 08.04.2008 року до завершення перевірки інших документів представлено не було, пояснення посадові особи не надали. Як встановлено перевіркою, до складу інших витрат за І півріччя 2009 року (II квартал) підприємством включено вартість посередницьких послуг наданих в квітні 2008 року ФОП ОСОБА_5 в сумі 80000,00 грн. Вказана сума відображена по журналу-ордеру балансового рахунку 68552 Розрахунки з іншими кредиторами у кореспонденції з рахунком 92 Адміністративні витрати . При складанні Декларації з податку на прибуток підприємства надані послуги відображені по коду рядка 04.13 у складі інших витрат за І півріччя 2009 року в сумі 80000,00 грн. Оскільки, як зазначає відповідач, первинні документи, які б містили відомості про господарські операції не представлені до перевірки у зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу валових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від від 16.07.1999, № 996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

П. 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженного Наказом Державної Податкової Адміністрації від 29.03.2003, № 143 передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Як вбачається з матеріалів справи, наявність господарських операцій між ТзОВ Купецький Дім Галичина та ФОП ОСОБА_5 підтверджено договором № 28/02/08 від 28.02.2008 р., звітом від 27.03.2008 р., актом здавання-приймання виконаної роботи від 08.04.2008 року.

З огляду на вказане, ТзОВ Купецький Дім Галичина згідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств правомірно віднесло до складу валових витрат за І півріччя 2009 року (II квартал) вартість посередницьких послуг, наданих в квітні 2008 року ФОП ОСОБА_5 в сумі 80000,00 грн.

За вищевказаних обставин, у ДПІ у Франківському районі м. Львова відстутні підстави вважати завищеними валові витрати, що відображені ТзОВ Купецький Дім Галичина по коду рядка 04.13 Декларації у розмірі 194509,00 грн., в тому числі за II півріччя 2007 року (ІV квартал) в сумі 13617,00 грн., за 2008 рік (ІV квартал) - 34976,00 грн., за І півріччя 2009 року (II квартал) - 145916,00 грн.

У зв'язку із невизнанням відповідачем правомірності валових витрат позивача за перевіряємий період, ухвалою суду від 30.10.2010 року у справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза. Згідно висновку судово-економічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №1421 від 31.10.2011 р. документально не підтверджується заниження податку на прибуток за період з 01.07.2007 р. по 01.07.2009 р. в сумі 254629,00 грн. ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Купецький Дім Галичина за даними акту Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова №3981/23-2/34521661 від 11.12.2009 р.

Такий висновок судово-економічної експертизи підтверджує доводи позивача щодо правомірності віднесення ним грошових сум до складу валових витрат за перевіряємий період та спростовує доводи відповідача, наведені ним в акті перевірки.

Суд констатує, що висновки відповідача про те, що господарські операції позивача з його контрагентами, є нікчемними, спростовуються матеріалами справи.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін угоди і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін угоди у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Для визнання зобов'язання вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов: вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору; мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування. Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялось з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Судом не вбачається належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладаючи угоди, позивач та його контрагенти діяли з метою, яка суперечила б інтересам держави та суспільства. Навпаки, факти (фактична поставка товару, його оплата і т. ін.) свідчать про те, що сторони в межах взятих на себе зобов'язань, виконали умови угод.

Суд також звертає увагу на те, що як на час укладення вищевказаних угод між позивачем та його контрагентами, так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими, а установчі документи контрагентів позивача не визнані в установленному порядку недійсними.

Також суд не погоджується з доводами відповідача щодо нікчемного характеру правочинів, так як цивільне законодавство України ґрунтується на визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (чи утриматися від укладення договору) та визначати їх зміст за власним розсудом відповідно досягнутої з контрагентом домовленості, тобто свобода договору, яка закріплена у п. 3 ст. 3 Цивільного кодексу України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

При дослідженні угод, укладених між позивачем та його контрагентами вбачається, що їх зміст становлять погоджені ними умови, які є обов'язковими, визначені відповідно до актів цивільного законодавства, що цілком відповідає приписам ст.628 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не обґрунтовано, у чому саме полягає протиправний характер вищевказаних угод і в чому полягає порушення інтересів держави і суспільства, та чим саме порушено публічний порядок при їх укладанні.

Відповідач безпідставно та необґрунтовано посилається на ч.1, ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, згідно якої визнання судом недійсним правочину, який учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам суспільства, не вимагається, оскільки відповідачем не проаналізовано положення ст.203 Цивільного кодексу України, згідно якої підставою для визнання правочину недійсним є недотримання в момент його здійснення стороною вимог правомірності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. А тому суд вважає, що відповідач не надав доказів порушення вимог закону при укладанні зазначених договорів з боку позивача та його контрагентів.

Причиною цього є помилкове трактування відповідачем ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) і що у такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, а отже саме за таких обставин податковий орган має право визнати правочин недійсним.

За приписами ж ст.215 Цивільного кодексу України нікчемність правочину дозволяє сторонам, які уклали договір, без звернення до суду відмовитися від виконання правочину, а також без жодного доведення його недійсності вимагати від суду примусового вживання правових наслідків нікчемності правочину від іншої сторони.

Відповідачем не враховано також те, що за загальним правилом ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини - це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч. 1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч. 2 ст.215 ЦКУ) та оспорювані (ч. 3 ст. 215 ЦКУ), принципова відмінність між яким полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст.236 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

До угод, що підпадають під ознаки угоди, яка суперечить інтересам держави і суспільства, належать, зокрема угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами, на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), - шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян. Відповідачем не надано доказів, а отже судом не може бути встановлено, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угод між позивачем та його контрагентами, вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала угоду від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Також відповідачем не надано доказів та не доведено відсутність волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. У правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі. Вона має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тому не можуть розглядатися як правочини ті фактичні дії особи, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків. На цих підставах, зокрема, правочини, вчинені під впливом: помилки (ст. 229 ЦК України); обману (ст. 230 ЦК України); насильства (ст. 231 ЦК України); тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах (ст. 233 ЦК України), а також унаслідок зловмисної домовленості (ст. 232 ЦК України).

Відповідно до статей 229 - 233 Цивільного кодексу України правочин, здійснений під впливом помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представником однієї сторони з іншою стороною або внаслідок збігу тяжких обставин (кабальний правочин), є оспорюваним та може бути визнаний судом недійсним. Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною або збіг тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах. Будь-яких доказів вищезазначеного відповідачем до суду не надано.

Суд не погоджується з позицією відповідача про те, що визнаючи правочин нікчемним, він посилається на ст. 228 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При цьому відповідач не надав доводів чим саме вищевказані укладені угоди порушують публічний порядок, яким чином вони були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, або незаконне заволодіння ним.

Під час проведення перевірки та на час розгляду справи відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що цивільна правоздатність та дієздатність позивача або його контрагентів на час укладання угод була обмежена рішенням будь-якого суду, чи підприємства не були зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку. Також в порядку, передбаченому чинним законодавством не надано суду судових рішень про визнання недійсними установчих документів на час укладання угод, чи будь-якого іншого рішення суду або іншого органу, до компетенції якого віднесено встановлення таких фактів.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова не доведено завищення товариством з обмеженою відповідальністю Купецький Дім Галичина валових витрат всього у сумі 1015676,00 грн., в тому числі за 2007 рік (ІV квартал) в сумі 13617,00 грн., 3 квартали 2008 року (ІV квартал) в сумі 7388,00 грн., 2008 рік (ІV квартал) в сумі 34976,00 грн., І квартал 2009 року в сумі 813779,00 грн., І півріччя 2009 року (II квартал) в сумі 145916,00 грн.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 28 грудня 2009 року №0002652320/0 на суму 331244,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14, 86, 143, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 28.12.2009 р. №0002652320/0.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Купецький Дім Галичина 3,40 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2011 року.

Суддя Гулкевич І.З.

З оригіналом згідно

Суддя Гулкевич І.З.