Рішення

від 04.05.2007 по справі 1/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/72

04.05.07  

        УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                           тел. (0462) 674-013

просп. Миру , 20                                                                      

Іменем України

РІШЕННЯ                                               

“  04  ” травня 2007 року                                                                   справа № 1/72

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство "Ресскі", код ЄДРПОУ 14228132, вул. Кривоноса 41-А, м. Чернігів,14000           

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопостач", код ЄДРПОУ 30971978, пр-т Перемоги, 67, м. Київ 62, 03062

       Предмет спору: про визнання недійсним договору  

Суддя    В.І.Шестак

Представники сторін в судовому засіданні 24.04.07р.:

позивача: Коленченко О. О. довіреність № 23-01/07-01 від 23.01.2007 представник

відповідача: Крачек О. В. довіреність № б/н від 07.03.2007 представник

Рішення прийнято після перерви, оголошеної в судовому засіданні згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем заявлено позов про визнання недійсним договору комісії № 6 від 13.02.2004 року, укладеного в місті Чернігові між Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство „Ресскі”  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрнафтопостач”.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням сторонами договору під час його укладання ст. 203 ЦК України, пункту 10.10 статуту  позивача, щодо відсутності повноважень у директора позивача на підписання договору комісії на суму, що у 10 і більше разів перевищує розмір статутного капіталу ТОВ „АПП „Ресскі”.

          Одночасно з поданням позовної заяви, позивачем було заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання недійсним договору комісії № 6 від 13.02.2004 року. Пропущення строку позовної давності позивач обґрунтовує фактичною неможливістю подання позову в останній день  встановленого чинним законодавством трирічного строку, з огляду на перебування директора позивача у відрядженні в момент спливу строку позовної давності, тому позивач просить суд відновити пропущений строк позовної давності.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

          Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність заявленого позову, з посиланням на ст. 241 ЦК України, та вважає, що фактично  прийняття і не поверненням коштів відповідачу перерахованих ним позивачу за договором комісії № 6 від 13.02.2004 року, є ні чим іншим як наступним схваленням цього договору Товариством з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство „Ресскі”, а тому такий договір, на думку відповідача не може бути визнаний судом недійсним з підстав заявлених позивачем, оскільки він створює, змінює та припиняє господарські зобов'язання для ТОВ АПП „Ресскі” з моменту прийняття останнім коштів від відповідача.

          Окрім того, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій на підставі ст. 267 ЦК України відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності та відповідач заперечує проти поновлення позивачу строку для звернення до суду з позовною вимогою про визнання недійсним договору комісії № 6 від 13.02.2004 року, в зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску позивачем строку позовної давності.

          Представник відповідача в судовому засіданні також заперечив проти позову та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство „Ресскі” створено шляхом реорганізації (перетворення) агропромислового підприємства по виробництву будівельних матеріалів, ремонтно-будівельні роботи „РЕССКІ”.

          Статут Товариства  з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство „РЕССКІ” зареєстрований розпорядженням Чернігівського міського голови № 81-р від 24 лютого 1999 року.

          Згідно зі ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

          Стаття 88 Цивільного кодексу України встановлює, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

          З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства компетенція органів управління товариством з обмеженою відповідальністю встановлюється в статуті такого товариства на підставі чинного законодавства України.

          Зокрема, ст. 92 Цивільного кодексу України встановлює, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Стаття 97 Цивільного кодексу України вказує, що управління товариством здійснюють його органи.  

Згідно положень статті 99 Цивільного кодексу України, назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з п. 10.8 Статуту позивача виконавчим органом товариства є директор, що призначається зборами учасників терміном на два роки.

Пункт 10.10 статуту позивача визначає компетенцію виконавчого органу позивача (директора), зокрема, директор товариства має право укладати без погодження зборами учасників господарські договори на суму, що не перевищує у десять разів розмір статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство „Ресскі”.

Відповідне право директора з визначеними вищевказаними обмеженнями кореспондується з підпунктом  „з” пункту 10.7 статуту позивача: до виключної компетенції зборів учасників належить затвердження договорів (угод) на суму, що перевищує у десять разів розмір статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство „Ресскі”.  Дане повноваження реалізується зборами учасників ТОВ АПП „РЕССКІ”, з огляду на абзац 2 пункту 10.7 статуту позивача, тільки при одностайності всіх учасників позивача, оскільки на даний момент в ТОВ АПП „РЕССКІ” наявні два учасники з рівною кількістю голосів.

Відповідно до пункту 8.1 статуту позивача для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників утворюється статутний фонд в розмірі 46250,00 грн.

13 лютого 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір комісії № 6, згідно з умовами якого, комітент (відповідач) доручає комісіонеру (позивачу), а комісіонер (позивач) зобов'язується за винагороду від свого імені та за рахунок комітента укласти договори на закупівлю насіння льону. Згідно з підпунктом 2 п.1.1 Договору комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов'язання здійснити відправку та доставку комітенту насіння льону транспортною організацією за рахунок комітента.

Строк виконання умов договору комісії сторони визначили, до 31 грудня 2005 року (пункт 9.1 договору комісії).

У відповідності до п.1.3. Договору комісії № 6 від 13.02.2004 року, загальна сума договору складає 1 230 000 грн. 00 коп. (один мільйон двісті тридцять тисяч) грн.

З боку позивача даний договір підписаний директором позивача Козаченко В.М.

Відповідачем, на розрахунковий рахунок позивача, кошти передбачені  пунктом 1.3 договору комісії у розмірі 1230000,00 грн. були перераховані повністю.

Сторонами спору до матеріалів справи не було надано доказів надання дозволу (погодження) зборами учасників позивача директору позивача на укладення договору комісії № 6, сума якого перевищує 462500,00 грн.

Стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Стаття 207 Господарського кодексу України встановлює, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, директор позивача під час підписання договору комісії № 6 від 13 лютого 2004 року діяв з перевищенням наданих йому статутом ТОВ АПП „РЕССКІ” повноважень.

Посилання відповідача на ст. 241 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою та правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Частина 2 ст. 214 Цивільного кодексу України встановлює, що наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України (Виконання договору комісії) комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, ст. 241 Цивільного кодексу України підставою для визнання правочину таким, що прийнятий до виконання встановлює обов'язкову наявність дії сторони зобов'язаної за  правочином, яка б свідчила  про прийняття такого зобов'язання до виконання.

Позивачем же будь-яких дій по виконанню або ж дій які б свідчили про прийняття такого правочину до виконання здійснено не було, чого не заперечує і сам відповідач, будь-яких доказів щодо цього сторонами спору суду не надано. Саме по собі перерахування грошових коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача на виконання умов договору комісії і бездіяльність позивача щодо використання даних коштів для виконання договору комісії в порядку передбаченому ст. 1014 ЦК України, є ні чим інших як бездіяльністю позивача і ніяк не діями, які б були направлені на виконання або ж на прийняття до виконання зобов'язання за правочином.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 261 Цивільного кодексу України встановлює, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи, що договір комісії укладений сторонами 13.02.2004 року, то саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності щодо визнання недійсним оспорюваного договору комісії № 6 від 13.02.2004 року, а відповідно останнім днем звернення до суду з вимогою про визнання недійсним вищевказаного договору, з урахуванням ст. 257 ЦК України є 13 лютого 2007 року.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору комісії 20 лютого 2007 року, тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку на 7 днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, проте у відповідності до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем при подачі позову було заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності та про захист його порушеного права.

Відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності та заперечено проти відновлення позивачу строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши підстави та причини пропуску позивачем строку позовної давності на сім днів, суд вважає їх поважними та вважає, що порушене право позивача підлягає захисту, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 10.10 статуту позивача директор товариства має право без довіреності діяти від імені товариства, репрезентувати його в усіх установах, підприємствах і організаціях, в тому числі іноземних.

Як видно з наданих до матеріалів справи документів (посвідчення про відрядження та наказу № 4 від 11.02.2007 року) , в момент спливу строку позовної давності (13.02.2007 року) виконавчий орган позивача (директор) перебував у відрядженні в смт. Короп, Чернігівської області і повернувся з відрядження тільки 20.02.2007 року, в цей же день і була підписана та подана позовна заява про визнання недійсним договору комісії № 6 від 13.02.2004 року.

Зважаючи на ту обставину, що на час перебування директора у відрядженні, інші особи не були уповноважені на підписання та подання позовних заяв (на спростування цього сторонами доказів суду не надано), фактично ТОВ АПП „РЕССКІ” не змогло в останній день строку –13.02.2004 року підписати та подати позовну заяву до Господарського суду Чернігівської області про визнання недійсним договору комісії № 6 від 13.02.2004 року та зважаючи на нетривалість терміну пропущення строку позовної давності (з 13.02.2007 року по 20.02.2007 року) суд вважає, що причини пропуску строку позовної давності є поважними та право позивача підлягає судовому захисту.

В зв`язку з тією обставиною, що спір виник внаслідок неправильних  дій позивача державне мито та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладені на позивача.

          Керуючись ст.ст. 88, 92, 143, 203, 215, 241, 267 1014 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 44, 49, 85-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відновити Товариству з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство „РЕССКІ” (код ЄДРПОУ 14228132, вул. Кривоноса, 41-А, м. Чернігів, 14000) строк звернення до суду з вимогою про визнання недійсним договору комісії № 6 від 13.02.2004 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство „РЕССКІ” (код ЄДРПОУ 14228132, вул. Кривоноса, 41-А, м. Чернігів, 14000) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрнафтопостач”  (код ЄДРПОУ 30971978, пр-т. Перемоги, 67, м. Київ 62, 03062).

Визнати недійсним договір комісії № 6 від 13.02.2004 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство „РЕССКІ” (код ЄДРПОУ 14228132, вул. Кривоноса, 41-А, м. Чернігів, 14000) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрнафтопостач”  (код ЄДРПОУ 30971978, пр-т. Перемоги, 67, м. Київ 62, 03062).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство „РЕССКІ” (код ЄДРПОУ 14228132, вул. Кривоноса, 41-А, м. Чернігів, 14000) після набрання законної сили рішенням по даній справі, повернути на розрахунковий рахунок  (р/р 260013157 у ВАТ Перший інвестиційний банк»МФО 300506) Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафтопостач” 1230000,00 грн.

Суддя                                                        В.І.Шестак