Ухвала

від 06.11.2017 по справі 911/908/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 листопада 2017 року Справа № 911/908/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіНєсвєтової Н.М., суддіСтратієнко Л.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" на рішення Господарського суду Київської області від 26.05.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 року у справі № 911/908/17 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ботаніка" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" простягнення 399 396,31 грн, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" при поданні касаційної скарги судовий збір сплатило в розмірі 50% від необхідної суми, при цьому подало клопотання про відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що на його розрахункові рахунки накладено арешт, у зв'язку з винесенням ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У п. 3.1 постанови № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Отже, обґрунтування та доведення обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану особу відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України.

На доказ накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках відповідача надано постанову про арешт коштів боржника № ВП53784397 від 13.06.2017 року, з якої вбачається, що арешт накладено в межах суми звернення стягнення по справі № 911/776/17.

Водночас, цей доказ жодним чином не підтверджує скрутне фінансове становище скаржника, оскільки з постанови не вбачається наявний залишок коштів на рахунках останнього.

З огляду на зазначене вище, Вищий господарський суд України доходить висновку, що заявник не довів наявність обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розміру і в строки, тому відмовляє у наданні йому відстрочки сплати судового збору. У будь-якому разі, навіть припускаючи, що заявник не має можливості розпоряджатися коштами з тих чи інших причин, то тоді клопотання взагалі є безпідставним, оскільки у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення судом сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Отже, заявник повинен мати реальну можливість сплатити судовий збір до ухвалення судового рішення у справі.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення у сплаті судового збору є правом суду, а відповідне клопотання розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

При цьому відстрочення сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ст. 111 8 ГПК України такий строк не може перевищувати одного місяця з моменту прийняття касаційної скарги до провадження.

У той же час заявник у порушення вимог ст. 33 ГПК України не надав жодних доказів, які б давали підстави стверджувати про поліпшення його матеріального стану та спроможність сплатити судовий збір у повному обсязі протягом вищезазначеного строку.

Отже, з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні від сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ :

Клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" на рішення Господарського суду Київської області від 26.05.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 року у справі № 911/908/17 та додані до неї документи повернути.

Головуючий суддя Кондратова І.Д. Суддя Нєсвєтова Н.М. СуддяСтратієнко Л.В.