Постанова

від 08.11.2017 по справі 826/17182/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2017 року письмове провадження № 826/17182/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О.,розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Юкрейніан Кемікал Продактс

до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Позивач - ПрАТ Кримський ТИТАН звернулось у листопаді 2014 року до суду з позовом до Генічеської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.07.2012 року № 0000024010 та № 0000034010.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В ході апеляційного розгляду справи у відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України проведено заміну позивача приватного акціонерного товариства Кримський Титан на правонаступника приватне акціонерне товариство Юкрейніан Кемікал Продактс .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 826/17182/14, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції надав обов'язкові для виконання вказівки. Вказав, що судами не досліджено обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. Зокрема, судами не з'ясовано та не встановлено належними та допустимими доказами обставини щодо реальності господарських операцій між позивачем та БВП Строитель Плюс і КП Альянс .

Ухвалою суду від 12 квітня 2016 року суддею Арсірієм Р.О. справу прийнято до свого провадження.

У судові засідання представники сторін не з'явилися.

Позивач подав через відділ документообігу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд 27.09.2016 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалив про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ БВП Строитель-Плюс та КП Альянс за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 06.07.2012 року № 47/40-10/32785994.

Згідно акту перевірки, податковим органом встановлено порушення повивачем вимог: пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) і пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що привело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 41352,00 гривні та у свою чергу до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 41352,00 гривні.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 року: № 0000034010, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми з податку на додану вартість у розмірі 41 352,00 гривні; № 0000024010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41 352,00 гривні та застосовано штрафні санкції у розмірі 7557,00 гривень.

Висновки відповідача щодо визначення позивачеві податкових зобов'язань ґрунтуються на відсутності реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ БВП Строитель-Плюс та КП Альянс . Вказані висновки ґрунтуються на аналізі відомостей одержаних з актів перевірок вказаних підприємств.

Позивач вважаючи протиправними податкові повідомлення - рішення звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень слідує, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у власній господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Згідно пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Як встановлено судом, податковим органом, під час перевірки при співставленні звітних даних програмного продукту з даними декларації з ПДВ і розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до декларації) встановлено відхилення (завищення) податкового кредиту ПрАТ Кримський ТИТАН з податковими зобов'язаннями ТОВ БВП Строитель-Плюс у лютому 2009 року на суму 8 722,62 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ Строітель плюс укладено договір підряду № 1387/з/1987 від 3 листопада 2008 року, відповідно до умов якого, (мовою оригіналу) Подрядчик обязуется в пределах согласованной обеими сторонами договорной цены выполнить на свой риск по заданию Заказника на основании лицензии АВ № 195347 от 22 декабря 2006 г. своими силами и средствами все предусмотренные заказом работы, а именно устройство кровли гостиничных корпусов №1 и №2 Гостиничного комплекса в с. Суворово по ул. Батова (далее по тексту объект ) и сдать в установленные сроки объект в эксплуатацию, устранить в течение гарантийного срока эксплуатации объекта дефекты выявленные в процессе эксплуатации, а Заказчик обязуется принять и оплатить предусмотренные заказом работы ( п.1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору По согласованию Сторон работы будут выполняться как из материалов Подрядчика. так из материалов Заказника .

Стоимость материалов, конструкций и изделий, приобретенных Подрядчиком для производства работ подтверждается документально (п. 2.3 Договору).

Договорная цена определяется на основании проектно-сметной документации. составленной на основании действующих норм и расценок Государственных строительных норм (ГСН), предусматривающих компенсацию эксплуатации машин и механизмов, зарплаты, предусмотренной расценками на монтаж оборудования. командировочных расходов и затрат, вызванных рыночными отношениями, а также положениями о компенсации обязательных платежей в бюджет и отраженных в проектно-сметной документации, согласно действующего законодательства (п. 2.1. Договору).

Виконані покрівельні роботи у січні 2009 року на суму 131 560,00 грн. передано замовнику - ПАТ Кримський ТИТАН на підставі акту виконаних робіт № 1. Як зауважено судом апеляційної інстанції, вказаний акт не містить даних про те, якого договору він стосується (відсутні реквізити такого договору). Згідно довідки про вартість виконаних робіт за січень 2009 року до договору підряду № 1387/з/1987 від 3 листопада 2008 року, вартість робіт складає 131 560 грн.

Відповідно до податкової накладної № 716 від 25.02.2009 року, виданої платником податку продавцем ТОВ БВП Строитель-Плюс (ЄДРПОУ 31263808) на суму 52 335,70 грн., в т.ч. ПДВ на суму 8 722,62 грн., її видано по договору № 1387/з від 05 листопада 2008 року зв'язку з актом прийому виконаних робіт за лютий 2009 року (обладнання покрівлі).

Матеріали справи не містять копії акту виконаних робіт за лютий 2009 року саме до договору № 1387/з/1987 від 3 листопада 2008 року.

Також, судом встановлено, розрахунки за надані послуги проводились у безготівковій формі у листопаді та грудні 2008 року. Акт звірки розрахунків складено до договору від 24.10.2008 року № 1387/з та не підписаний уповноваженими особами (том. 2, а.с. 122-124).

Сума податку на додану вартість, відповідно з податковою накладною, включена до податкового кредиту жовтня 2009 року, відображена у реєстрах отриманих податкових накладних.

Позивачем під час нового розгляду справи також не надано доказів вартості матеріалів , конструкцій і виробів, які придбавались підрядником для виконання робіт, як це передбачено п.2.3 договору від 03 листопада 2008 року.

Таким чином, надані до договору № 1387/з/1987 від 03.11.2008 року договірна ціна, кошторис, довідка про вартість виконаних підрядних робіт не свідчать про реальне виконання робіт за укладеним договором.

Також, податковим органом, під час перевірки, при співставленні звітних даних програмного продукту з даними декларації з ПДВ і розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до декларації) було встановлено відхилення (завищення) податкового кредиту ПрАТ Кримський ТИТАН з податковими зобов'язаннями КП Альянс у наступних періодах: квітень 2009 у сумі 2 305,6 грн.; червень 2009 у сумі 7 186,4 грн.; березень 2010 у сумі 4 886,8 грн.; серпень 2010 у сумі 7 122,2 грн.; квітень 2011 у сумі 11 127,8 грн. на загальну суму 32 628,8 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та КП "Альянс" укладено договір підряду № 9-08/1333/1424/з від 10 жовтня 2008 року, відповідно до умов якого, (мовою оригіналу), Подрядчик обязуется в пределах согласованной обеими Сторонами договорной цены, выполнить на свой риск по заданию Заказника на основании лицензии № 119461 от 28.07.2006 своими силами и средствами все предусмотренные заданием работы. Заказчик обязуется принять и оплатить работы по испытанию и наладке пылеулавливающих и газоочистных установок в производственных подразделениях Заказчика (п.1.1, п. 1.2 Договору). .

Общая стоимость работ составляет 1282573,10 в том числе НДС (20%) - 213762,18 (Протокол согласования договорной цены, является неотъемлемой частью настоящего договора).

Общая стоимость работ определяется на основании проектно-сметной документации, составленной на основании действующих норм и расценок Государственных строительных норм (ГСН), Проектно сметная документация предоставляется Заказчиком (п. 2.1. Договору).

Позивач стверджує, що згідно договору № 9-08/1333/1424/з від 10.10.2008 за період з 01.04.2009 по 31.12.2011 КП АЛЬЯНС надало послуги з випробування та налагодження пиловловлюючих і газоочисних споруд, розширенню вузла розкладання в цеху ТИТАН-2 на загальну суму 195 772,8 грн.

На виконання умов договору, позивачем надано суду розрахунки витрат, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення про оплату послуг та ін.

Вказані документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, довідка про вартість виконаних робіт за березень та серпень 2010 року підписана технічним директором Курмачевим за квітень 2011 року - ОСОБА_1 замість особи, уповноваженої діяти від імені підприємства без доручення, Докази, що дані особи уповноважені вчиняти такі підписи від імені першої особи відсутні. Акт приймання виконаних робіт за квітень 2011 року також підписаний ОСОБА_1, тоді як представником замовника є ОСОБА_2 Дані про право підпису ОСОБА_1 відсутні.

Розрахунок загальновиробничих витрат до кошторису №2-1-1 взагалі не підписаний уповноваженими особами (а.с. 121).

Не надано представником позивача до справи і ліцензії №119461 від 28.07.2006 року, як це зазначено у п. 1.1 договору від 10.10.2008 року, яка надавала право КП Альянс виконувати роботи за умовами договору підряду.

Таким чином, позивачем не підтверджено належними доказами реальність виконання робіт за договором підряду № 9-08/1333/1424/з від 10 жовтня 2008.

Суд зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки, не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Суд звертає увагу, що позивачем під час нового розгляду справи не надано суду додаткових доказів реального виконання вказаних вище спірних договорів.

За змістом визначення, наведеного в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Враховуючи, те що позивачем не доведено належними доказами обґрунтованість формування податкового кредиту на загальну суму 41 352 грн., в т.ч. за жовтень 2009 р. у сумі 8 723 грн., травень 2009 р. у сумі 2 306 грн., вересень 2009 р. у сумі 7 186 грн., березень 2010 р. у сумі 4 887 грн., серпень 2010 р. у сумі 7 122 грн., травень 2011 р. у сумі 11 128 грн. та відповідно правомірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість на загальну суму 41 352 грн., в т.ч. листопад, червень, жовтень 2009 року, квітень, вересень 2010 року, червень 2011 року на відповідні суми за податковими накладними, виписаними СПП Будівельник - Плюс та КП Альянс та не доведено того, що відповідачем порушено охоронювані права позивача, позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення у зв'язку їх необґрунтованістю та не доведеністю.

Таким чином, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 24.07.2012 р. №000003410 у розмірі 41 352 грн., зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 24.07.2012 р. №000002410 у розмірі 41 352 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 7 557,00 грн. податковим органом здійснено правомірно, отже підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.О. Арсірій