Постанова

від 06.02.2018 по справі 826/17182/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17182/14 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Юкрейніан Кемікал Продактс

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року (прийняту в порядку письмового провадження)

у справі №826/17182/14

за позовом Приватного акціонерного товариства Юкрейніан Кемікал Продактс

до відповідача Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство Кримський ТИТАН звернулось у листопаді 2014 року до суду з позовом до Генічеської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.07.2012 № 0000024010 та № 0000034010.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове законодавство ним порушено не було й товариство має право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період 01.01.2009-31.03.2012, а тому прийняті податковим органом повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Під час апеляційного розгляду справи у відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України проведено заміну позивача Приватного акціонерного товариства Кримський Титан на правонаступника Приватне акціонерне товариство Юкрейніан Кемікал Продактс .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі №826/17182/14, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України були надані вказівки, які необхідно врахувати суду під час нового розгляду даної справи. Зокрема, судом касаційної інстанції було зазначено, що судами не досліджено обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. Зокрема, судами не з'ясовано та не встановлено належними та допустимими доказами обставини щодо реальності господарських операцій між позивачем та БВП Строитель Плюс і КП Альянс .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Приватне акціонерне товариство Юкрейніан Кемікал Продактс подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідачем неправомірно прийнято податкові повідомлення-рішення, а товариство має право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період 01.01.2009-31.03.2012, оскільки позивачем було надано усі належні документи на підтвердження здійснення господарської операції.

Відгук (заперечення) на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин із БВП Строитель Плюс та КП Альянс за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт від 06.07.2012 № 47/40-10/32785994.

Відповідно до акту перевірки, податковим органом встановлено порушення повивачем вимог: пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) і пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що привело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 41352,00 гривні та у свою чергу до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 41352,00 гривні.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 № 0000034010, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми з податку на додану вартість у розмірі 41 352,00 гривні; № 0000024010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41 352,00 гривні та застосовано штрафні санкції у розмірі 7557,00 гривень.

Висновки відповідача щодо визначення позивачеві податкових зобов'язань ґрунтуються на відсутності реальності господарських операцій з контрагентами БВП Строитель Плюс та КП Альянс . Вказані висновки ґрунтуються на аналізі відомостей одержаних з актів перевірок вказаних підприємств.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, про обґрунтованість дій відповідача та правомірності прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень слідує, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у власній господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Згідно пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

З'ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції судам слід ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в акті перевірки або зафіксовані іншими доказами. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як встановлено судом, податковим органом, під час перевірки при співставленні звітних даних програмного продукту з даними декларації з ПДВ і розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до декларації) встановлено відхилення (завищення) податкового кредиту ПрАТ Кримський ТИТАН з податковими зобов'язаннями БВП Строитель Плюс у лютому 2009 року на суму 8 722,62 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та БВП Строитель Плюс укладено договір підряду № 1387/з/1987 від 3 листопада 2008 року, відповідно до умов якого, (мовою оригіналу) Подрядчик обязуется в пределах согласованной обеими сторонами договорной цены выполнить на свой риск по заданию Заказника на основании лицензии АВ № 195347 от 22 декабря 2006 г. своими силами и средствами все предусмотренные заказом работы, а именно устройство кровли гостиничных корпусов №1 и №2 Гостиничного комплекса в с. Суворово по ул. Батова (далее по тексту объект ) и сдать в установленные сроки объект в эксплуатацию, устранить в течение гарантийного срока эксплуатации объекта дефекты выявленные в процессе эксплуатации, а Заказчик обязуется принять и оплатить предусмотренные заказом работы ( п.1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору По согласованию Сторон работы будут выполняться как из материалов Подрядчика. так из материалов Заказника .

Стоимость материалов, конструкций и изделий, приобретенных Подрядчиком для производства работ подтверждается документально (п. 2.3 Договору).

Договорная цена определяется на основании проектно-сметной документации. составленной на основании действующих норм и расценок Государственных строительных норм (ГСН), предусматривающих компенсацию эксплуатации машин и механизмов, зарплаты, предусмотренной расценками на монтаж оборудования. командировочных расходов и затрат, вызванных рыночными отношениями, а также положениями о компенсации обязательных платежей в бюджет и отраженных в проектно-сметной документации, согласно действующего законодательства (п. 2.1. Договору).

Виконані покрівельні роботи у січні 2009 року на суму 131 560,00 грн. передано замовнику - ПАТ Кримський ТИТАН на підставі акту виконаних робіт № 1. Як зауважено судом апеляційної інстанції, вказаний акт не містить даних про те, якого договору він стосується (відсутні реквізити такого договору). Згідно довідки про вартість виконаних робіт за січень 2009 року до договору підряду № 1387/з/1987 від 3 листопада 2008 року, вартість робіт складає 131 560 грн.

Відповідно до податкової накладної № 716 від 25.02.2009 року, виданої платником податку продавцем ТОВ БВП Строитель Плюс (ЄДРПОУ 31263808) на суму 52 335,70 грн., в т.ч. ПДВ на суму 8 722,62 грн., її видано по договору № 1387/з від 05 листопада 2008 року зв'язку з актом прийому виконаних робіт за лютий 2009 року (обладнання покрівлі).

Матеріали справи не містять копії акту виконаних робіт за лютий 2009 року саме до договору № 1387/з/1987 від 3 листопада 2008 року.

Також, судом встановлено, розрахунки за надані послуги проводились у безготівковій формі у листопаді та грудні 2008 року. Акт звірки розрахунків складено до договору від 24.10.2008 року №1387/з та не підписаний уповноваженими особами (том. 2, а.с. 122-124).

Сума податку на додану вартість, відповідно з податковою накладною, включена до податкового кредиту жовтня 2009 року, відображена у реєстрах отриманих податкових накладних.

Позивачем під час нового розгляду справи також не надано доказів вартості матеріалів , конструкцій і виробів, які придбавались підрядником для виконання робіт, як це передбачено п.2.3 договору від 03 листопада 2008 року.

Таким чином, надані до договору № 1387/з/1987 від 03.11.2008 року договірна ціна, кошторис, довідка про вартість виконаних підрядних робіт не свідчать про реальне виконання робіт за укладеним договором.

Крім того, податковим органом, під час перевірки, при співставленні звітних даних програмного продукту з даними декларації з ПДВ і розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до декларації) було встановлено відхилення (завищення) податкового кредиту ПрАТ Кримський ТИТАН з податковими зобов'язаннями КП Альянс у наступних періодах: квітень 2009 у сумі 2 305,6 грн.; червень 2009 у сумі 7 186,4 грн.; березень 2010 у сумі 4 886,8 грн.; серпень 2010 у сумі 7 122,2 грн.; квітень 2011 у сумі 11 127,8 грн. на загальну суму 32 628,8 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом між позивачем та КП Альянс укладено договір підряду № 9-08/1333/1424/з від 10 жовтня 2008 року, відповідно до умов якого, (мовою оригіналу), Подрядчик обязуется в пределах согласованной обеими Сторонами договорной цены, выполнить на свой риск по заданию Заказника на основании лицензии № 119461 от 28.07.2006 своими силами и средствами все предусмотренные заданием работы. Заказчик обязуется принять и оплатить работы по испытанию и наладке пылеулавливающих и газоочистных установок в производственных подразделениях Заказчика (п.1.1, п. 1.2 Договору). .

Общая стоимость работ составляет 1282573,10 в том числе НДС (20%) - 213762,18 (Протокол согласования договорной цены, является неотъемлемой частью настоящего договора).

Общая стоимость работ определяется на основании проектно-сметной документации, составленной на основании действующих норм и расценок Государственных строительных норм (ГСН), Проектно сметная документация предоставляется Заказчиком (п. 2.1. Договору).

Позивач посилався на ті обставини, що згідно договору № 9-08/1333/1424/з від 10.10.2008 за період з 01.04.2009 по 31.12.2011 КП АЛЬЯНС надало послуги з випробування та налагодження пиловловлюючих і газоочисних споруд, розширенню вузла розкладання в цеху ТИТАН-2 на загальну суму 195 772,8 грн.

На виконання умов договору, позивачем надано суду розрахунки витрат, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення про оплату послуг та ін.

Проте необхідно зауважити, що вказані документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, довідка про вартість виконаних робіт за березень та серпень 2010 року підписана технічним директором Курмачевим за квітень 2011 року - ОСОБА_4 замість особи, уповноваженої діяти від імені підприємства без доручення. Докази, що дані особи уповноважені вчиняти такі підписи від імені першої особи відсутні. Акт приймання виконаних робіт за квітень 2011 року також підписаний ОСОБА_4, тоді як представником замовника є ОСОБА_5 Дані про право підпису ОСОБА_4 відсутні.

Розрахунок загальновиробничих витрат до кошторису №2-1-1 взагалі не підписаний уповноваженими особами (т. 2 а.с. 121).

Не надано представником позивача до справи і ліцензії №119461 від 28.07.2006 року, як це зазначено у п. 1.1 договору від 10.10.2008 року, яка надавала право КП Альянс виконувати роботи за умовами договору підряду.

Таким чином, позивачем не підтверджено належними доказами реальність виконання робіт за договором підряду № 9-08/1333/1424/з від 10 жовтня 2008.

Колегія суддів звертає увагу, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Необхідно зазначити, що якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки, не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем під час нового розгляду справи не надано суду додаткових доказів реального виконання вказаних вище спірних договорів.

За змістом наведеного в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначення господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Враховуючи, те що позивачем не надано належні докази у підтвердження обґрунтованості формування податкового кредиту на загальну суму 41 352 грн., в т.ч. за жовтень 2009 року у сумі 8 723 грн., травень 2009 року у сумі 2 306 грн., вересень 2009 року у сумі 7 186 грн., березень 2010 року у сумі 4 887 грн., серпень 2010 року у сумі 7 122 грн., травень 2011 року у сумі 11 128 грн. та відповідно правомірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість на загальну суму 41 352 грн., в т.ч. листопад, червень, жовтень 2009 року, квітень, вересень 2010 року, червень 2011 року на відповідні суми за податковими накладними, виписаними БВП Строитель Плюс та КП Альянс та не доведено того, що відповідачем порушено охоронювані права позивача, позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення у зв'язку їх необґрунтованістю та не доведеністю.

Таким чином, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 24.07.2012 №000003410 у розмірі 41 352 грн., зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 24.07.2012 №000002410 у розмірі 41 352 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 7 557,00 грн. податковим органом здійснено правомірно, отже підстав для задоволення позовних вимог судом не встановлено.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, усі фінансово-господарські документи від імені СПП Будівельник - Плюс та КП Альянс підписувала директор - ОСОБА_6

Разом з тим, згідно залученого судом до матеріалів справи вироку Київського районного суду від 24 вересня 2013 року по кримінальній справі №123/3318/13-к затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України та ОСОБА_6; визнано ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205, Кримінального кодексу України.

Зокрема, у вказаному вироку встановлено, що впродовж 2009 року - 2010 року, ОСОБА_6, за попередньою змовою з іншою особою та іншими особами (досудове розслідування стосовно яких провадиться окремо), діючи умисно, здійснювала злочинну діяльність щодо створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності цих осіб. З цією метою, ОСОБА_6 без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, здійснила реєстрацію (придбання) ряду СПД (юридичних осіб), засновником яких вона була особисто, а саме: БВП Строитель плюс (31263808), КП Альянс (32468182), ПП Севелітстрой (35096833), ПП Кримторг (32271261) та ПП Кримспецтехнолоджи (36693441).

Використовуючи реквізити, банківські рахунки та печатки підприємств, створених та придбаних ОСОБА_6 з метою прикриття незаконної діяльності групи осіб під керівництвом іншої особи, учасниками злочинного угрупування вчинено пособництво службовим особам.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 28, ч. 2 ст.205 Кримінального кодексу України, як фіктивне підприємництво, тобто створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене повторно.

Оцінюючи вказаний вирок як доказ, суд керується приписами частини 6 статті 78 КАС України, відповідно до якого, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, спірні контрагенти не здійснювали господарської діяльності, оскільки директор цих спірних контрагентів є тільки номінальними, а, отже, податкові накладні та інші первинні документи, якими підтверджується товарність господарських операцій не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів.

Вказана позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-42l, в якій встановлено, якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності.

Враховуючи, що документи, укладені між позивачем та спірними контрагентами підписані особою, яка не має відношення до діяльності даного підприємства, а, отже, ці документи колегія суддів не бере до уваги як належний та допустимий доказ по справі на підтвердження дійсності укладених правочинів.

У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі виданих директором ОСОБА_6 від імені БВП Строитель плюс (31263808), КП Альянс податкових накладних, оскільки документи складені з порушенням норм чинного законодавства України.

Водночас колегія суддів прийшла до висновку про створення товариством імітації операцій з поставки товарів з метою одержання податкової вигоди у вигляді зменшення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та визнає незаконним формування позивачем даних податкового обліку за цими операціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам статті 86 КАС України.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Юкрейніан Кемікал Продактс - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2018 року.