Постанова

від 01.11.2017 по справі 910/13565/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2017 р. Справа№ 910/13565/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Корсакової Г.В.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання - Молокопой І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017

у справі № 910/13565/14 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державного закладу "Київський коледж зв'язку"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві;

2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву;

3. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві

за участю Прокуратури міста Києва

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 21 754, 05 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

від відповідача: ОСОБА_4,

від третіх осіб: не з'явились,

від прокуратури: Мамушкіна А.І.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до ДЗ "Київський коледж зв'язку" про зобов'язання, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, відповідача здійснити перерахунок витрат позивача по сплаті земельного податку за ІІІ-й, ІV-й квартали 2011 року, І - ІV-й квартали 2012 року згідно з договором № 3586/3718/ком від 02.12.2006 на оплату комунальних та експлуатаційних послуг, укладеного між сторонами, стягнення надмірно сплачену суму витрат по сплаті земельного податку в розмірі 21 754,05 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2015 у справі № 910/13565/14 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016, визнано недійсним п. 3.2 договору № 3586/3718/ком від 02.12.2006 в редакції додаткових угод № 1 від 16.07.2009 та № 2 від 08.01.2008 в частині обов'язку ФОП ОСОБА_2 здійснювати ДЗ "Київський коледж зв'язку" відшкодування витрат по сплаті земельного податку, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ДЗ "Київський коледж зв'язку" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надмірно сплачену суму витрат по сплаті земельного податку в розмірі 21 754,05 грн. та 1 827,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2016 у справі № 910/13565/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Направляючи на новий розгляд Вищий господарський суд України вказав, що господарські суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення у даній справі недостатньо дослідили та з'ясували обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та не надали цим обставинам відповідної правової оцінки, що призвело до передчасних висновків.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2017 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції положень ст. 35 ГПК України та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/13565/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.05.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 розгляд справи було відкладено на 20.06.2017.

14.06.2017 до Київського апеляційного господарського суду надійшли пояснення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо обставин нарахування та сплати відповідачем земельного податку у 2011 - 2013 роках.

20.06.2017 відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю з огляду на її безпідставність.

20.06.2017 до Київського апеляційного господарського суду надійшли пояснення прокуратури міста Києва з приводу обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 відмовлено у задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. у справі № 910/13565/14, задоволено заяву колегії суддів про самовідвід, справу передано для проведення повторного автоматичного розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2017 для розгляду справи № 910/13565/14 було сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Тищенко А.І., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/13565/14 прийнято до провадження новим складом колегії суддів, розгляд справи призначено на 15.08.2017.

11.08.2017 до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло заперечення проти правових позицій відповідача, третьої особи та прокуратури.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.08.2017, у зв'язку із перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Корсакова Г.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/13565/14 прийнято до провадження новим складом колегії та ухвалено здійснювати розгляд в раніше призначеному судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 розгляд справи було відкладено на 12.09.2017.

19.08.2017 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів у Міністерства культури України та ДПІ у Печерському районі м. Києва.

12.09.2017 відповідачем надано додаткові заперечення на апеляційну скаргу, в яких ДЗ "Київський коледж зв'язку" наполягав на відсутності надміру сплачених коштів позивача, про повернення яких заявлено позов.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 за клопотанням позивача витребувано докази, розгляд справи відкладено на 10.10.2017.

25.09.2017 позивачем заявлено клопотання про долучення письмових доказів, а саме копії адвокатського запиту від 19.08.2017 та відповіді на нього Міністерства культури України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 продовжено строк розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладено на 30.10.2017, повторно витребувано докази.

13.10.2017 від представника позивача надійшло клопотання долучення письмових доказів, а саме копії адвокатського запиту від 05.09.2017 та відповіді на нього ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

30.10.2017 від ДПІ у Печерському районі міста Києва надійшли письмові пояснення по справі № 910/13565/14 та завірені копії податкових декларацій (первісних та уточнюючих) зі сплати земельного податку за 2011-2012 роки, які подавались ДЗ "Київський коледж зв'язку".

В судове засідання представники третіх осіб не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників зазначених осіб.

В судовому засіданні скаржник, представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Представники відповідача та прокуратури в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечили, пославшись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 05.10.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір № 3586 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (в редакції договору від 23.02.2011 № 3586/03 про внесення змін), за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площе 273,30 кв.м. (1-й поверх - 213,80 кв.м; підвальне приміщення - 59,50 кв.м.), розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ДЗ "Київський коледж зв'язку" (балансоутримувач). Майно передавалось в оренду з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи у навчальному закладі.

Договором про внесення змін від 23.02.2011 № 3586/03 продовжено строк дії договору від 05.10.2006 № 3586 на 2 роки 11 місяців, що діє з 08.12.2010 до 08.11.2013 включно.

01.12.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди № 3718 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого (в редакції договору від 23.02.2011 про внесення змін) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 148,10 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1, (на першому поверсі), та знаходиться на балансі ДЗ "Київський коледж зв'язку". Майно передавалось в оренду з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи у навчальному закладі.

Договором про внесення змін від 23.02.2011 № 3718/03 продовжено строк дії договору від 01.12.2006 № 3718 на 2 роки 11 місяців, що діє з 08.12.2010 до 08.11.2013 включно.

Термін дії договорів оренди № 3586 та 3718 закінчився 08.11.2013, майно з орендного користування було повернуто 12.11.2013 за відповідними актами приймання-передачі.

На виконання п. 5.8 вищезазначених договорів оренди, 02.12.2006 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (підприємець) та ДЗ "Київський коледж зв'язку" (коледж) укладено договір № 3586/3718/ком на оплату комунальних та експлуатаційних послуг, за умовами якого коледж укладає договори на постачання електроенергії, води, опалення та вивіз сміття з постачальниками цих видів послуг на обслуговування приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.2 договору від 02.12.2006 підприємець зобов'язався відшкодувати коледжу витрати за користування комунальними та експлуатаційними послугами.

Договір набирає чинності та діє протягом дії відповідних договорів оренди нерухомого майна (п. 5.1 договору).

Пунктом 3.2 договору (в редакції додаткової угоди № 2) визначено, що рахунки по всіх видах отриманих послуг виставляються підприємцю на підставі проведених коледжем та узгоджених з підприємцем розрахунків: за електроенергію згідно даних лічильника; за опалення пропорційно займаній площі; за водопостачання пропорційно займаній площі; за вивіз сміття пропорційно займаній площі; по відшкодуванню витрат по сплаті земельного податку; по збору за спеціальне використання водних ресурсів.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Стаття 610 ЦК України визнає порушенням зобов'язання невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, згідно із ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

На виконання умов договору № 3586/3718/ком від 02.12.2006 на оплату комунальних та експлуатаційних послуг, відповідачем за період з 01.01.2011 по 08.11.2013 (орендний період) були виставлені позивачу відповідні рахунки на відшкодування земельного податку на загальну суму 101 522,59 грн.: № 95 від 23.03.2011 за 1 квартал 2011р. на суму 8 367,24 грн., № 208 від 12.07.2011 за 2 квартал 2011р. на суму 10 040,69 грн., № 300 від 08.11.2011 за 3 квартал 2011р. на суму 10 040,69 грн., № 362 від 13.12.2011 за 4 квартал 2011р. на суму 10 040,69 грн., № 89 від 09.04.2012 за 1 квартал 2012р. на суму на суму 10 040,69 грн., № 201 від 07.08.2012 за 2 квартал 2012р. на суму 8 367,24 грн., № 254 від 08.11.2012 за 3 квартал 2012р. на суму 8 367,24 грн., № 298 від 07.12.2012 за 4 квартал 2012р. на суму 8 367,24 грн., № 98 від 21.05.2013 за 1 квартал 2013р. на суму 8 367,24 грн., № 173 від 08.08.2013 за 2 квартал 2013р. на суму 8 367,24 грн., № 204 від 10.10.2013 за 3 квартал 2013р. на суму 8 367,24 грн., № 231 від 12.11.2013 за жовтень 2013 р. на суму 2 789, 15 грн.

Всього протягом 2011 - 2013 років ФОП ОСОБА_2 було оплачено відповідачу 90 525,65 грн. відшкодування витрат по сплаті земельного податку, а саме: 13.03.2013 - 57 046,38 грн., 28.03.2013 - 2 985,16 грн., 03.06.2013 - 13 759,32 грн., 31.10.2013 - 11 156,53 грн., 13.11.2013 - 5 578,26 грн.

Так, 13.03.2013 позивачем сплачена сума 57 046,38 грн. з призначенням платежу "Погашення заборгованості за рішенням суду від 15.01.2013 справа № 5011-30/8532-2012 за відшкодування земельного податку" (т. 1, а.с. 79).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду міста Києва у справі № 5011-30/8532-2012 від 18.09.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2013, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ДЗ "Київський коледж зв'язку" серед іншого 57 046,38 грн. відшкодування витрат по сплаті земельного податку.

З тексту рішення вбачається, що в справі № 5011-30/8532-2012 розглядались вимоги про стягнення з позивача відшкодування витрат по сплаті земельного податку, в тому числі і за рахунками № 95 від 23.03.2011 за 1 квартал 2011р., № 208 від 12.07.2011 за 2 квартал 2011р., № 300 від 08.11.2011 за 3 квартал 2011р., № 362 від 13.12.2011 за 4 квартал 2011р., № 89 від 09.04.2012 за 1 квартал 2012р., № 201 від 07.08.2012 за 2 квартал 2012р.

Таким чином, правомірність нарахування та стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ДЗ "Київський коледж зв'язку" відшкодування земельного податку за період з 1 кварталу 2011р. по 2 квартал 2012р. за рахунками № 95 від 23.03.2011, № 208 від 12.07.2011, № 300 від 08.11.2011, № 362 від 13.12.2011, № 89 від 09.04.2012, № 201 від 07.08.2012 вже була предметом оцінки господарським судом у справі № 5011-30/8532-2012.

Позивач в позовній заяві вказує, що на час подання даного позову виявлено, що частка ФОП ОСОБА_2 у відшкодуванні витрат по сплаті земельного податку розрахована відповідачем з порушенням чинного законодавства України, а саме безпідставно застосований коефіцієнт 1,5 (пп. 278.3.3 п. 276.3 ст. 276 ПК України), який застосовується при розрахунку земельного податку для земель історико-культурного призначення, використання яких не пов'язане із функціональним призначенням, - оскільки насправді орендована земельна ділянка не відноситься до земель історико-культурного призначення.

Після отримання від відповідача акту приймання-передачі робіт за останній місяць оренди (жовтень 2013р.), позивачем - ФОП ОСОБА_2 на адресу відповідача було направлено звернення, у якому вказано, правильний, на її думку, розрахунок розміру витрат по відшкодуванню земельного податку в сумі 5 578, 29 грн. за квартал та 22 313,15 грн. (за рік).

Згідно з листом ДЗ "Київський коледж зв'язку" від 27.06.2014 № 288, відповідачем, зроблено перерахунок земельного податку для позивача за 2013 рік на суму 9 638,10 грн. що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків сторін за 2013 рік.

У свою чергу, перерахунок суми земельного податку за 2011 та 2012 роки, у яких відповідачем так само як і в 2013 році застосовано коефіцієнт 1,5, як для земель історико-культурного призначення, відповідачем не проведено і надмірно, за твердженням позивачки, сплачена сума земельного податку не повернута.

Посилаючись на норми ПК України, ст.ст. 11, 903, 1212 ЦК України, позивач звернувся з вимогами про здійснення перерахунку та стягнення необґрунтовано сплаченої суми відшкодування земельного податку за 2011 - 2012 роки.

Згідно із заявою про зменшення позовних вимог, позивачем заявлені вимоги про зобов'язання ДЗ "Київський коледж зв'язку" здійснити перерахунок витрат ФОП ОСОБА_2 по сплаті земельного податку за ІІІ-й, ІV-й квартали 2011 року, І-ІV-й квартали 2012 року згідно договору № 3586/3718/ком. від 02.12.2006 на оплату комунальних та експлуатаційних послуг, укладеного між сторонами, та стягнення з Державного закладу "Київський коледж зв'язку" надмірно сплачену суму витрат по сплаті земельного податку в розмірі 21 754,05 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що перерахунок здійснених на виконання рішення суду від 15.01.2013 у справі № 5011-30/8532-2012 платежів за період з 1 кварталу 2011р. по 2 квартал 2012р. (за рахунками № 95 від 23.03.2011, № 208 від 12.07.2011, № 300 від 08.11.2011, № 362 від 13.12.2011, № 89 від 09.04.2012, № 201 від 07.08.2012) та стягнення частини цих сум з ДЗ "Київський коледж зв'язку" на користь ФОП ОСОБА_2, про що просить у позовних вимогах у справі № 910/13565/14 позивач, є, за своєю правовою природою, вимогою про поворот виконання чинного рішення суду у непередбачений господарським процесуальним законодавством спосіб.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства (орендодавця, балансоутримувача).

Витрати по утриманню і сплаті податків, якими обкладається передане в оренду нерухоме майно, несе орендодавець (балансоутримувач) і відповідно ставки податків, яким обкладається майно, нараховуються виходячи зі статусу орендодавця, в даному випадку балансоутримувача.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підп. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 цього кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

У підп. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282 ПК України зазначено, що заклади, установи та організації, утворені відповідно до законів України та які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів звільняються від сплати податку на землю.

Згідно із п. 284.3 ст. 284 вказаного Кодексу, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 зазначеного Кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно витягу з бази даних ПК "Кадастр" по юридичних особах від 07.01.2016, як підтвердила ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, ДЗ "Київський коледж зв'язку" є землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 3 873, 41 кв.м. (кадастровий номер 82:069:003).

30.10.2007 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА видано ДЗ "Київський коледж зв'язку" витяг з технічної документації № Ю-04296/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (т. 4 стор. 71), за яким функціональне використання земельної ділянки по АДРЕСА_1: землі змішаного використання (землі житлової забудови: 2907,86 кв.м., землі комерційного використання: 994,07 кв.м): базова вартість 1 кв.м. землі - 1874,99 грн./кв.м., коефіцієнт на функціональне використання землі - 1,00 та 2,50, узагальнюючий локальний коефіцієнт - 1,6; вартість 1 кв.м. землі комерційного використання збільшена на 2.5 та 1.5 та склала 7031,21 грн.

Пославшись на витяг з державного земельного кадастру від 23.12.2011, наданого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА, ДПІ у Печерському районі м. Києва повідомила, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, площею 3 873,41 кв.м. (кадастровий номер 82:069:003), землекористувачем якої є ДЗ "Київський коледж зв'язку", 100%, належить до земель історико-культурного призначення місцевого значення.

Однак, сам витяг з державного земельного кадастру від 23.12.2011 в матеріалах справи відсутній.

Наявними в матеріалах справи податковими деклараціями, довідкою Головного управління Міндоходів у м. Києві ДПІ у Шевченківському районі № 2230/26-59-22-06/32985579 від 30.10.2014 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ДЗ "Київський коледж зв'язку", а також низкою документів, які наявні в матеріалах справи (рішення Київської міської ради, листи Міністерства транспорту та зв'язку України та Департаменту зв'язку України, листи податкових органів та інше) підтверджено, що коледж є землекористувачем вищезазначеної земельної ділянки.

Відповідно до п. 276.3 ст. 276 ПК України (в редакції до 2015 року) податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням таких коефіцієнтів: міжнародного значення - 7,5; загальнодержавного значення - 3,75; місцевого значення - 1,5.

ДЗ "Київський коледж зв'язку" протягом 2011-2013 років надавав до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові декларації з плати за землю, копії яких наявні в матеріалах справи, відповідно до вказаних декларацій узгоджене податкове зобов'язання по земельному податку на 2011 - 2013 роки з врахуванням коефіцієнта 1,5 - як для земель історико-культурного призначення місцевого значення.

23.12.2013 відповідачем було отримано лист Управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 23.12.2013 № 066/02-7659 (т.1 а.с. 205), в якому відповідача повідомлено, що територія земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідно до вимог ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" станом на грудень 2013 року не відноситься до категорії земель історико-культурного призначення.

На підставі вказаного листа відповідачем було подано до податкових органів уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2013 рік, згідно якої було узгоджене податкове зобов'язання по земельному податку без врахування коефіцієнта 1,5.

Вказаний лист не стосувався періоду 2011-2012 років, тому коригування податкових декларацій за 2011- 2012 роки не відбувалось.

Вищезазначені обставини також підтверджуються поясненнями третіх осіб ДПІ у Печерському районі міста Києву та РВ ФДМ України по місту Києву, які наявні у матеріалах справи.

На виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 про витребування інформації за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 Міністерство культури України повідомило, що на території земельної ділянки по АДРЕСА_1 пам'ятки або об'єкти культурної спадщини не обліковуються. Ділянка розташована поза межами історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб та згідно із ст. 53 Земельного кодексу України не відноситься до земель історико-культурного призначення.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 53 Земельного кодексу України станом на час видачі ДЗ "Київський коледж зв'язку" витягу з технічної документації № Ю-04296/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки до земель історико-культурного призначення належали землі, на яких розташовані, не лише історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями; городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів, а й архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

В листі від 27.05.2014 № 066/09-1319 (т. 2 с. 109) Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) інформувало, що зазначена земельна ділянка розташовується у Центральному історичному ареалі міста, в зоні регулювання забудови першої категорії.

Тобто, зазначена земельна ділянка розташована в історичному ареалі міста та зоні регулювання першої категорії (п. 3.1 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 "Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920", яким визначено межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва (додаток № 1 до розпорядження) та визначено статус історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва (додаток № 2 до розпорядження).

Статус заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва визначається відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини", Закону України "Про музеї та музейну справу", Закону України "Про архітектурну діяльність", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", Земельного кодексу України.

Історико-культурні заповідники і охоронні зони пам'яток історії та культури належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державного земельного кадастру, проектів землеустрою та іншої землевпорядної документації (п. 14 додатку № 2 до розпорядження).

Пунктом 6 додатка до вказаного розпорядження встановлено, що у межах зон регулювання забудови забороняється проведення земляних, будівельних робіт без дозволу управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища.

Відповідно до п. 12 вказаного розпорядження в межах зон регулювання забудови повинен бути врахований композиційний характер традиційного історичного середовища. Нове будівництво допускається із збереженням основних прийомів характерних для історичної забудови традиційного історичного середовища пам'яток.

Залежно від характеру історичного середовища на історико-культурні заповідники і зони охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва поширюється принцип реставрації, реабілітації та режим регенерації з обмеженим перетворенням історичного середовища.

Спеціальним законом у сфері охорони культурної спадщини, який визначає певний статус, правовий режим використання та захист для кожного виду об'єктів культурної спадщини, є Закон України "Про охорону культурної спадщини", ст. 2 якого визначено види об'єктів культурної спадщини, до числа яких, зокрема, належать археологічні, історичні, об'єкти архітектури та містобудування, ландшафтні.

Відповідно до ст. 34 зазначеного Закону території пам'яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Закон України "Про охорону культурної спадщини" не відносить до компетенції органів охорони культурної спадщини контроль за правильністю нарахування та сплати земельного податку, в тому числі з земель історико-культурного призначення.

З огляду на суперечливість інформації, що зазначена в листах Міністерство культури України, Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та розпорядженні Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 "Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920", колегія суддів відхиляє доводи ФОП ОСОБА_2, викладених в апеляційній скарзі про те, що при сплаті земельного податку відповідачем було допущено порушення податкового законодавства через їх недоведеність належними та допустимим доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Приписами Податкового кодексу України (у тому числі ст.ст. 75-86) унормовано порядок проведення перевірок контролюючими органами, оформлення результатів таких перевірок, можливість подання заперечень у випадку незгоди з висновками перевірки та інше. Тобто, проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення в даному випадку відповідачем вимог податкового законодавства є виключною компетенцією відповідних контролюючих органів (Державної фіскальної служби України, відповідних податкових інспекцій), а відтак господарський суд не може підміняти державний орган і встановлювати факти, які віднесені до компетенції таких органів, зокрема, фактів порушення ДЗ "Київський коледж зв'язку" вимог податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2017 у справі № 906/759/16.

Оскільки матеріали справи не містять рішення (акту, довідки) відповідного контролюючого органу за результатами перевірки заяви позивача, рішення місцевого господарського суду ґрунтується на припущенні, не підтвердженому належними та допустимим в розумінні ст. 34 ГПК України доказами, щодо порушення відповідачем вимог податкового законодавства при виконанні господарських зобов'язань за договором № 3586/3718/ком. від 02.12.2006.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського про те, що загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування, чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку це стосувалось позивача, який мав довести суду факт набуття відповідачем коштів у сумі 21 754,05 грн. за рахунок позивача без достатніх для цього підстав.

Матеріали справи підтверджують перерахування коштів земельного податку ДЗ "Київський коледж зв'язку" до відповідного бюджету (т. 2 стор. 10 - 93), а не збереження спірних коштів у себе.

Твердження позивача про невірний розрахунок земельного податку відповідачем та безпідставного застосування коефіцієнта 1,5 не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджено належними та допустимими в розумінні ст. 34 ГПК України доказами.

Листи Міністерства культури України та Управління культурної спадщини, в яких зазначено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 до категорії земель історико-культурного призначення не відноситься та що пам'ятки культурної спадщини на ділянці відсутні, не є належними доказами у справі, оскільки не підтверджують невірного розрахунку земельного податку відповідачем у спірний період.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/13565/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/13565/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Г.В. Корсакова

А.І. Тищенко