Постанова

від 02.11.2017 по справі 906/924/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2017 р. Справа № 906/924/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Дика А.І.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 довіреність № 3089/11-15 від 31.10.2017 в режимі відеоконференції з Господарським судом Житомирської області

відповідача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 03.01.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Грасс Авеню" на рішення господарського суду Житомирської області від 10.07.2017 у справі № 906/924/16 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Житомирській області

до Фермерського господарства "Грасс Авеню"

про стягнення 121036,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.07.2017 (суддя Кудряшова Ю.В.) позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "Грасс Авеню" на користь Державної екологічної інспекції у Житомирській області завданої навколишньому природному середовищу шкоди в розмірі 121036,78 грн. та 1815,55 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Скаржник вважає оскаржуване рішення винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним дослідженням наявних в матеріалах справи доказів.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивач не вірно визначив розмір шкоди, оскільки відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 №767/16783) щодо застосування до земель водного фонду коефіцієнту 462 а не до земель природно-заповідного та іншого природно-охоронного призначення коефіціенту 3223. Також, відповідно до Методики, додаток № 4 при визначені показника Кф, застосовується коефіціент 1, а не 10, який застосовується до природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища).

У поясненнях по справі вх. № 28181/17 від 28.09.17 та запереченнях на апеляційну скаргу вх. № 31606/17 від 02.11.17 позивач заперечує доводи апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, представник відповідача уточнив вимоги апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Житомирської області від 10.07.2017 в частині стягненні 73574,64 грн. шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки водного фонду - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. Окрім того, просила зупинити провадження у справі № 906/924/16 до вирішення пов'язаної з нею справи № К/800/35552/16, що розглядається Вищим адміністративним судом України, яке колегією суддів відхилено, оскільки наявність в провадженні суду справи № К/800/35552/16 на переконання суду не перешкоджає вирішенню господарського спору у справі № 906/924/16.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Головного Державного інспектора з охорони навколишнього Природного середовища Житомирської області ОСОБА_3 № І-1/16 від 23.01.2014 з 30.01.2014 року тимчасово заборонено (зупинено) будівництво водонакопичувальних басейнів по робочому проекту "Система крапельного зрошення насаджень чорниці звичайної" на площі 62 га та водонакопичувальні басейни для ФГ "Грасс Авеню" за межами с. Забілоччя. на території Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

З 09.12.2015 по 22.12.2015 перевіркою встановлено, що ФГ "Грасс Авеню" орендує земельні ділянки площею 8,55 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Забілоцької сільської ради Радомишльського району згідно договору № 333/06 від 15.04.2014. Також відповідно договору оренди від 21.08.2012 ОСОБА_4 (керівник ФГ "Грасс Авеню") прийняв земельну ділянку на умовах оренди площею 154.3459 га для ведення фермерського господарства, договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Радомишльському районі за № 182500004002175.

На час проведення перевірки ФГ "Грасс Авеню" представлено Робочий проект "Створення ягідних насаджень на площі 58.04 га для ФГ "Грасс Авеню" Радомишльського району Житомирської області" (розроблений ДП "Проектно Технологічне Бюро" ІВПіМ" HAAHУ), Розділ OBНС та Робочий проект будівництва водонакопичувальних басейнів (водойм) для потреб зрошення ягідних насаджень.

Водонакопичувальні басейни (водойми) знаходиться на території Забілоцької сільської ради, на правому береговому схилі р. ОСОБА_1.

Робочими проектами, передбачається створення напірної системи краплинного зрошення багаторічних насаджень на площі 58.04 га зі схемою садіння: чорниця та лохина високоросла 3,0x1,0 м з метою оптимального забезпечення рослин водою та поживними речовинами.

Для зрошення передбачається використовувати воду з водонакопичувальних басейнів загальним об'ємом 106.0 тис. куб. м, що знаходиться вздовж р.ОСОБА_1. Наповнення водонякопичувального басейну №1 (об'ємом 58,4 тис. куб. м) здійснюється за рахунок підґрунтових вод та водами р. ОСОБА_1. Для можливості поповнення водойми передбачена реконструкція існуючої споруди РТП 2x20x20 на р. ОСОБА_1 і влаштування наповнюючого трубопроводу. Для цього каналізоване русло р. ОСОБА_1 перекривається земляною перемичкою і весь меженний стік річки відводиться по обвідному каналу і трубопроводу у тимчасовий осушувальний канал.

Реконструйована споруда створює підпір у р. ОСОБА_1, вода піднімається до встановленого проектом рівня (159,8м) і направляється по трубопроводу у басейн №1, із забезпеченням при цьому санітарного попуску по річці.

По мірі наповнення басейну №1. вода по з'єднувальному каналу з перепускним трубопроводом поступає в басейн №2 (об'ємом 47.6 тис. куб. м) до його наповнення. Басейн №2 запроектовано на перспективу для зрошення багаторічних насаджень.

Разом з тим, робочим проектом передбачено, що для скиду води і пропуску стоку струмка між басейном №2 і руслом р. ОСОБА_1 влаштовується водоскидна споруда РТК10-0-20 з ковшовим затвором ЗК 1,0x1,8, за допомогою якого підтримується рівень води у басейні №2. проводиться часткове спорожнення водойми для її очищення і забезпечується пропуск паводкових витрат по безіменному струмку, що впадає у водойму. Затвор встановлюється на відмітці проектного рівня у водоймі №2 (159,50 м).

Пунктом 8 Робочого проекту (Експлуатація басейнів) передбачено, що експлуатацію водонакопичувальних басейнів здійснює організація, якій будуть передані на баланс водойми. Керівництво організації організовує службу експлуатації і призначає відповідальну особу. Всупереч вищенаведеному на ФГ "Грасс Авеню" не створено вищезазначену службу та не призначено відповідальну особу.

Зазначеним вище п. 8 "Експлуатація басейнів" передбачено головним завданням технічної експлуатації водойм є забезпечення встановленого режиму роботи водонакопичувальних басейнів, підтримання водосховища у відповідному санітарному стані і недопущення замулення його та забруднення стічними водами, підтримання у справному стані водоскидних і водозабірних споруд та інше.

Позивач звертав увагу суду на те, що на час проведення перевірки відповідачем не представлено режим роботи водонакопичувальних басейнів.

Також відповідно до пункту 8, передбачається наповнення водойм проводити у багатоводний період (березень - квітень), поповнення протягом вегетаційного періоду, по мірі необхідності із забезпеченням пропуску санітарного попуску по р. ОСОБА_1, а спорожнення водойм необхідно проводити так. щоб за добу рівень води знижувався не більше ніж на 20-25 м. Спорожнення водойм рекомендується проводити після закінчення поливного періоду (жовтень - листопад) для проведення очищення ложе водойм від мулу і рослинності.

На час перевірки водойми перебували в наповненому стані, скид води не здійснювався. Рейка для здійснення контролю за рівнем води як у р. ОСОБА_1 (для наповнення штучно створених водойм (водонакопичувальних басейнів) та регулювання стоку в річці), так і для скиду з ставків у річку відсутня.

Крім цього, згідно робочого проекту зазначена наступна схема водоподачі: водонакопичувальний басейн - насосно-фільтраційна станція (насосний вузол №1, насосний вузол №2, фільтраційно -фертигаційний вузол) - напірний трубопровід НТ діаметром 140 мм - магістральні трубопроводи МТ - 1, МТ - 2- зрошувальна мережа.

Насосно-фільтраційна станція складається з насосного вузла №1, насосного вузла №2, фільтраційно - фертигаційного вузла.

Насосний вузол №1 представлено відцентровим моноблочним насосом. Насосний вузол №2 запроектований на перспективу для зрошення багаторічних насаджень і представлений трьома відцентровими моноблочними насосами. Фільтраційно-фертигаційний вузол включає в себе фільтр для очистки води та інжектор "Вентурі 2" та витратомір.

Матеріалами перевірки встановлено, що оголовки для забору води з штучних водойм від'єднані.

Відповідно до представленого журналу обліку забраної води із штучно створених водойм ФГ "Грасс Авеню" по крапельному поливу, розпочало забір води для зрошення с/г культур з 09.09,2014.

Згідно наданої довідки фермерським господарством в період з 09.09.2014 по 20.07.2015 з водного об'єкту було забрано 14727,7 куб. м води.

Для транспортування та розподілу поливної води запроектовані трубопроводи: напірний, магістральні та ділянкові, які виготовлені із полімерних труб. Система краплинного зрошення є стаціонарною. Поливна мережа представлена двома поливними трубопроводами з інтегрованими крапельницями з компенсацією тиску. Для видалення промивної води передбачено промивні гідранти. Для скидання води на зимовий період, або у випадку аварії на магістральному трубопроводі.

Разом з тим, при проведенні перевірки інспекторами з охорони навколишнього природного середовища візуальним оглядом було виявлено вивід двох пластикових труб до штучно створених водойм зі сторони сільськогосподарських насаджень, що не передбачено робочими проектами. Скид у водний об'єкт від зазначених труб не здійснювався.

Водокористування ФГ "Грасс Авеню" здійснюється відповідно до Дозволу на спеціальне водокористування №266-Д від 21.07.2015, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Житомирської облдержадміністрації, яким передбачено, що водокористування з артезіанської свердловини №930 (дебіт 4.0 м/год) в об'ємі, що не перевищує 28,4 куб.м/добу, 3105,1 тис. куб.м/рік та з поверхневих джерел в об'ємі, що не перевищує 1334,0 куб. м/добу, 279,175 тис. куб.м/рік.

Також ФГ "Грасс Авеню" представлено паспорт на артсвердловину №823 с. Забілоччя Радомишльського району Житомирської області. Відповідно до зазначеного паспорту, артезіанська свердловина, була пробурена у серпні 2014 року ТОВ "Нептун-К".

На час перевірки, артезіанська свердловина, яка розташована на території фермерського господарства в південно - східній частині с. Забілоччя Радомишльського району, знаходиться в земляному павільйоні та підключена до електроживлення. Зона санітарної охорони артезіанської свердловини утримується в неналежному стані, а саме не виділена та не огороджена.

Інформацію щодо об'єму забраної та використаної води з артсвердловини не представлено, облік води не здійснюється.

Такими діями підприємством допущено порушення вимог ст. ст. 87, 88 Водного Кодексу України, ст.ст. 19, 20. 60, 61. 84 Земельного Кодексу України, п.п. 11.4.5 "Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" затверджених Постановою КМУ № 486.

Зазначені обставини підтверджені постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 у справі № 806/11/16, яка набула законної сили.

За результатами перевірки відповідачу було надано припис від 25.12.2015 щодо усунення зафіксованих актом перевірки недоліків.

Також старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища складено протоколи про адміністративне порушення № 07320, 07570, 07571, за результатами розгляду яких прийнято постанови про накладення адміністративних стягнень у вигляді штрафу за порушення ОСОБА_4, головою ФГ "Грасс Авеню" вимог Водного Кодексу України, Земельного кодексу України, а саме: порушення правил водокористування, самовільне зайняття земельної ділянки площею 1,3 га та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Сума штрафу була добровільно сплачена.

За таких обставин Державна екологічна інспекція у Житомирській області звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування до Фермерського господарства "Грасс Авеню" шляхом часткової зупинки діяльності, а саме: забороною використання самовільної зайнятої земельної ділянки з послідуючим приведенням її до попереднього стану.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 позов задоволено, застосовано заходи реагування до Фермерського господарства "Грасс Авеню" шляхом часткової зупинки діяльності, а саме: забороною використання самовільно зайнятої земельної ділянки з послідуючим приведенням її до попереднього стану. Зазначена постанова набрала законної сили.

Разом з тим позивачем розраховано завдані державі збитки, відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 №767/16783), розрахований загальний розмір збитків, заподіяної державі внаслідок самовільного водокористування, який становить 26259,49 грн. та методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007, розрахований загальний розмір збитків, заподіяної державі внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву в сумі 21202,65 грн. та самовільне зайняття земельної ділянки водного фонду в сумі 73574,64 грн. Загальна сума завданих державі збитків внаслідок грубого порушення природоохоронного законодавства становить 121036,78 грн.

15.01.2016 позивач направив відповідачу претензію №5-1/3 щодо сплати заподіяних державі збитків. Оскільки сума завданих збитків не сплачена в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в сумі 121036,78 грн., господарський суд Житомирської області послався на доведеність актом перевірки шкоди, заподіяної відповідачем, та на те, що на даний час вказані збитки не відшкодовані, що є порушенням вимог ст.ст. 46, 47, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

З урахуванням встановлених господарським судом обставин справи здійснюючи апеляційний перегляд, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України, земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.ст. 46, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" збитки, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стягуються по місцевих бюджетів, при яких створено фонди охорони довкілля, і спрямовуються па виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані.

Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода/збитки, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок протиправних дій відповідача, в т.ч. порушенням законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарській обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) ландшафти та інші природні комплексі є (ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних питаннях, що виникають в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів є Міністерство екології та природних ресурсів України та його органи на місцях, а саме Державна екологічна інспекція у Житомирській області, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, поводження з відходами, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки па території області.

З огляду на встановлені обставини справи та вищезазначені правові приписи, місцевий господарський суд дійшов вірних висновків про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 26259,49 грн. та збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву в сумі 21202,65 грн., оскільки такі вимоги є законними та обгрунтованими.

В даній частині рішення місцевого господарського суду апелянтом не оскаржується.

Щодо стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки водного фонду в сумі 73574,64 грн. колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

До позовної заяви позивачем долучено Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки водного фонду Забілоцької сільської ради Радомишльського району складений спеціалістами Державної екологічної інспекції в Житомирській області, за яким розмір заподіяної шкоди складає 73574,64 грн. (а.с. 26).

Розрахунок здійснювався за формулою: Шс=Пс х Нп х Кф х Кі, де

Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідоксамовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються, відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000р. № 783.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до Методики, додаток 1, при визначені показника Нп до земель водного фонду застосовується коефіцієент 462, а не 3223, який застосовується до земель природно-заповідного та іншого природно-охоронного призначення коефіціенту. Також, відповідно до Методики, додаток № 4 при визначені показника Кф, застосовується коефіціент 1, а не 10, який застосовується до природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища).

Статтею 46 Земельного кодексу України встановлено, що до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом.

Частиною 1 ст. 58 Земельного кодексу України встановлено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Відповідно до частини 1,2 ст. 61 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

З огляду на те, що земельна ділянка відповідача не підпадає під ознаки ані територій, ані об'єктів природно-заповідного фонду, а також не є землею природно-заповідного та іншого природо-охоронного призначення, колегія суддів дійшла висновку про відмову в позові в частині стягнення 73574,64 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки водного фонду.

В силу ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 104 Господарського кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарським судом Житомирської області при прийнятті оскаржуваного рішення не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню в частині стягнення 73574,64 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки водного фонду, а апеляційна скарга Фермерського господарства "Грасс Авеню" задоволенню частково.

Розподіл судових витрат здійснено на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Грасс Авеню" задоволити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 10.07.2017 у справі № 906/924/16 скасувати в частині стягнення 73574,64 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки водного фонду, в решті - залишити без змін. Викласти резолютивну частину в такій редакції:

"Позов задоволити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Грасс Авеню" (12262, Житомирська область, Радомишльський район, с. Забілоччя, вул. Радомишльська, 68, код 38221790) завданої навколишньому природному середовищу шкоди в розмірі 47462,14 грн. на р/р 33116331700528, спеціального фонду Державного бюджету, код класифікації доходів бюджету 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності по Житомирській області), код ЄДРПОУ 38015379, МФО 811039, в УКС у Черняхівському районі Житомирської області.

В позові в частині стягнення 73574,64 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки водного фонду відмовити.

Стягнути Фермерського господарства "Грасс Авеню" (12262, Житомирська область, Радомишльський район, с. Забілоччя, вул. Радомишльська, 68, код 38221790) на користь Державної екологічної інспекції у Житомирській області (10014, м.Житомир, вул. Леха Качинського, 12-А; ід. код 38035679) 711,93 грн. сплаченого судового збору".

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Житомирській області (10014, м.Житомир, вул. Леха Качинського, 12-А; ід. код 38035679) на користь Фермерського господарства "Грасс Авеню" (12262, Житомирська область, Радомишльський район, с. Забілоччя, вул. Радомишльська, 68, код 38221790) 1213,04 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Житомирської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Крейбух О.Г.