Ухвала

від 08.11.2017 по справі 227/2898/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 227/2898/17 Номер провадження 22-ц/775/1853/2017

Єдиний унікальний номер 227/2898/17 Головуючий у 1 інстанції Корнєєва В.В.

Номер провадження 22-ц/775/1853/2017 Доповідач Дундар І.О.

Категорія 47

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 листопада 2017 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дундар І.О.

суддів: Мірути О.А., Тимченко О.О.

за участю секретаря Ситнік Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом першого заступника Костянтинівської місцевої прокуратури до Білозерської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, повернення земельної ділянки

за апеляційною скаргою заступника прокурора Донецької області

на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2017 року позовну заяву першого заступника Костянтинівської місцевої прокуратури до Білозерської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконними рішення Білозерської міської ради Донецької області № 6/78-11 від 26 березня 2015, визнання договору про встановлення особистого платного (строкового) земельного сервітуту на земельну ділянку № 13 від 17 квітня 2015 року недійсним, зобов'язання повернути земельну ділянку на користь Білозерської міської ради, визнано неподаною і повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Донецької області просив скасувати ухвалу, направити справу в суд першої інстанції для відкриття провадження, оскільки ухвала суперечить нормам процесуального права. Так, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обов'язок прокурора повідомити про представництво державний орган, оскільки прокурор в даному випадку не представляє інтереси суб'єкта владних повноважень, а діє сам як позивач на підставі ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру . Суд не врахував, що прокурор в даному позові виступає не в інтересах Білозерської міської ради, про обов'язок повідомлення якої зазначив суд в ухвалі, а набув статусу позивача, оскільки рада є відповідачем. Крім того, ненадання повідомлення про представництво не є підставою для залишення без руху позовної заяви.

В судовому засіданні прокурор Сєрова Н.С. підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити.

Інші особи до суду не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунені недоліки позовної заяви, викладені в ухвалу від 26 вересня 2017 року.

Але таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 8 вересня 2017 року перший заступник Костянтинівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовною заявою до Білозерської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, повернення земельної ділянки. В обґрунтування наявності у прокурора підстав для звернення до суду з позовом ним зазначені ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України Про прокуратуру , ст.45 УПК України (арк. спр.2-10).

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року позовну заяву першого заступника Костянтинівської місцевої прокуратури до Білозерської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконними рішення Білозерської міської ради Донецької області № 6/78-11 від 26 березня 2015, визнання договору про встановлення особистого платного (строкового) земельного сервітуту на земельну ділянку № 13 від 17 квітня 2015 року недійсним, зобов'язання повернути земельну ділянку на користь Білозерської міської ради залишено без руху (арк. спр. 11). Обгрунтовуючи наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, суддя виходив з того, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у випадках і порядку, встановлених законом, наявність таких підстав повинна бути обґрунтована, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду повідомити про це громадянина тай його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень; таке повідомлення та підтвердження його отримання Білозерською міською радою до позову не додано.

Дійсно, частиною 4 статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

В той же час в позовній заяві прокурор зазначив, що саме Білозерська міська рада, яка зобов'язана здійснювати захист комунальних майнових прав, допустила порушення вимог земельного законодавства, тому в позовній заяві вона зазначена відповідачем, а прокурор - самостійний позивач в інтересах держави.

Така процесуальна позиція, викладена в позовній заяві, узгоджується з положеннями абзацу 2 частини 2 статті 45 ЦПК України, а саме: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Крім того, відповідно до ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. У разі пред'явлення позовної заяви особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи (частина перша статті 45 ЦПК), у заяві повинні бути зазначені підстави для такого звернення, а їх незазначення тягне наслідки, передбачені частинами першою і другою статті 121 ЦПК.

Позовна заява прокурора відповідає вимогам ст.119 ЦПК України. Отже, у суду першої інстанції не було підстав для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу та передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які регулюють порядок та підстави залишення позовної заяви без руху та її повернення, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.307, 312 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2017 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді: