Постанова

від 09.11.2017 по справі 820/2484/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 р.                                                                       № 820/2484/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Приватного підприємства "Баланс-Мастер Сервіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Приватного Підприємства "Баланс-Мастер Сервіс", застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 15.06.2017 року;

- накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Приватного Підприємства "Баланс-Мастер Сервіс", відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з недопуском відповідачем до проведення перевірки, начальником Головного управління ДФС у Харківській області 15.06.2017 винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що недотримання позивачем обов'язкових умов для проведення позапланової виїзної документальної перевірки та незаконність прийнятого наказу № 2386 від 07.06.2017 дає підстави підприємству для відмови у допуску до проведення перевірки. У зв'язку із чим вважає рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків протиправним та просив відмовити у задоволенні позову.

Представники сторін у судове засідання прибули, підтримали позиції викладені у письмових поясненнях, поряд із тим не заперечили проти розгляду справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що сторони надали всі докази, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

07 червня 2017 року на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, контролюючим органом винесено наказ № 2386 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Баланс-Мастер Сервіс".

На підставі зазначеного наказу та направлення на перевірку від 07.06.2017 № 3618 фахівцями контролюючого органу здійснено вихід на документальну позапланову перевірку ПП "Баланс-Мастер Сервіс".

Відповідач 09.06.2017 не допустив фахівців Головного управління ДФС у Харківській області до проведення перевірки, про що складено акт № 1107/20-40-14-05-19/2484.

Враховуючи наявність підстав для застосування адміністративного арешту, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України, начальником Головного управління ДФС у Харківській області винесено рішення від 15.06.2017 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 статті 94 Податкового кодексу України.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2011 року № 149/11/13-11 зазначено, що перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Судом встановлено, що ПП "Баланс-Мастер Сервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 2386 від 07.06.2017.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 по справі №820/2421/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, позов ПП "Баланс-Мастер Сервіс" задоволено та скасовано наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 2386 від 07.06.2017.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 2386 від 07.06.2017 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Баланс-Мастер Сервіс" скасовано, суд приходить до висновку, що підстави для застосування адміністративного арешту відсутні, оскільки судом встановлено відсутність законних підстав для проведення перевірки.

Щодо позовних вимог контролюючого органу в частині накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках Приватного Підприємства "Баланс-Мастер Сервіс", відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках суд зазначає наступне.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 94.10 статті Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з підпунктом 94.19.1 пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи вимоги статті 94 Податкового кодексу України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. При цьому, накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежено сумою податкового боргу такого платника.

Враховуючи, що у контролюючого органу відсутні підстави для застосування адміністративного арешту, оскільки рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 15.06.2017 про умовний адміністративний арешт майна Приватного Підприємства "Баланс-Мастер Сервіс", прийнято у зв'язку із недопуском до проведення перевірки на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 2386 від 07.06.2017 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Баланс-Мастер Сервіс", який скасовано судом, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на рахунки платника податків, оскільки такий арешт є складовою загального (повного або умовного) арешту майна та судом не підтверджено наявність підстав визначених у статті 94 Податкового кодексу України для застосування арешту.

В силу частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Приватного підприємства "Баланс-Мастер Сервіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                 Д.А. Волошин