КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/11292/17 У Х В А Л А 09 листопада 2017 року м. Київ Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу судді Окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтний центр “Перос”, Товариства з обмеженою відповідальністю “С-ЛАЙТ” про визнання правочину недійсним, – В С Т А Н О В И В: Ухвалою судді Окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року позовну заяву повернуто позивачеві. Не погоджуючись з таким судовим рішенням від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України “Про судовий збір” з урахуванням змін до вказаного Закону. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1600 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 187 КАС України та не додано документ про сплату судового збору. Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 187 КАС України та надано строк для усунення її недоліків, а саме: надати до Київського апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору. Для усунення зазначених вище недоліків надано строк тривалістю п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали. Копія зазначеного судового рішення згідно відомостей повідомлення про вручення поштового відправлення вручена адресату 31 жовтня 2017 року. 08 листопада 2017 року на адресу суду від вказаної особи надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на його сплату. З огляду на вказане зауважую, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати. За змістом Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”, Вищий адміністративний суд України зауважив, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890). Аналіз законодавчого врегулювання даного питання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Отже, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає. Враховуючи заявлене відповідачем клопотання, а також виходячи з правил ст. 102 КАС України, приходжу до висновку про наявність підстав для продовження строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 102, 189 КАС України, – У Х В А Л И В: У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору відмовити. Продовжити Головному управлінню ДФС у Київській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на двадцять днів з дня отримання копії даної ухвали. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя В.П. Мельничук
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2017 |
Оприлюднено | 13.11.2017 |
Номер документу | 70114579 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мельничук В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні