Постанова

від 18.01.2018 по справі 826/11292/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11292/17 Суддя першої інстанції: Вовк П.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Мацедонської В.Е., Аліменка В.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтний центр Перос", Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ЛАЙТ" про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління ДФС у Київській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтний центр Перос", Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ЛАЙТ" про визнання правочину недійсним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року вказану позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, суд повинен був відкрити провадження в даній справі, оскільки процесуальні перешкоди були для цього відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повертаючи вказану вище позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали судді про залишення скарги без руху.

З таким висновком колегія суддів не погоджується та вважає його необґрунтованим виходячи з наступного.

Головне управління ДФС у Київській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаним вище адміністративним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2017 року вказаний адміністративний позов залишено без руху з наданням п'ятиденного строку для усунення недоліків з дня отримання копії даної ухвали.

У зв'язку з невиконанням вимог даної ухвали, судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції мотивував оскаржуване судове рішення тим, що ухвала судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2017 року набрала законної сили в розумінні ч. 1 ст. 254 КАС України та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Оскільки позивачем не сплачено судовий збір у встановлений судом строк за звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Колегією суддів встановлено, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем було долучено від 26 липня 2017 року № 835 на суму 1600,00 грн.

Проте, судом першої інстанції визнано вказаний документ таким, що не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими та передчасними, оскільки вказані вище висновки не відповідають нормам матеріального права, зокрема, положенням Закону України Про судовий збір та нормам процесуального законодавства, з огляду на наступне.

Суддя суду першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, в ухвалі від 12 вересня 2017 року зазначив про те, що зазначене вище платіжне доручення було прийнято Окружним адміністративним судом м. Києва як доказ сплати судового збору за подання адміністративного позову до ТОВ Ремонтний центр Перос , ТОВ С-Лайт про визнання правочину недійсним (справа № 826/9641/17).

В той же час колегією суддів встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року по справі № 826/9641/17 позовна заява повернута позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами, в тому числі із вказаним вище платіжним дорученням.

Отже, провадження за вказаним вище адміністративним позовом не було відкрито, про що свідчить ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року в справі № 826/9641/17.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1600,00 гривень за розгляд зазначеної вище справи використано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України в редакції, що діяла на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Колегія суддів вважає, що позивачем виконано зазначений в ч. 3 ст. 106 КАС України обов'язок щодо подання до суду документу про сплату судового збору та вимоги ухвали судді суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без руху, а тому суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про повернення даної позовної заяви.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому наявні підстави для його скасування.

Згідно зі ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у випадку неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області - задовольнити , а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року - скасувати, справу направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.Е. Мацедонська

В.О. Аліменко

Повний текст виготовлено 18.01.2018 року.