Вирок

від 08.11.2017 по справі 476/654/17

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/654/17

Провадження №1-кп/471/71/17

Номер рядка звіту 18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське Миколаївської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150220000072 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Самара, Російської Федерації, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не судимого, не військовозобов`язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13.03.2017 близько 22:00 години ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 (кримінальне провадження відносно якого виділено в окреме провадження) прибули до с. Возсіятське Єланецького району Миколаївської області до батьків останнього на авто, яким керував чоловік на ім`я ОСОБА_7 . Цього ж дня, в ніч з 13.03.2017 року на 14.03.2017 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не видалось можливим, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходиться в приміщенні будинку культури в с. Возсіятське. Не повідомляючи іншим особам про свій злочинний умисел ОСОБА_6 на автомобілі разом з ОСОБА_5 та чоловіком на ім`я ОСОБА_7 прибули до будинку культури, що розташований по АДРЕСА_2 .

Прибувши за вищевказаною адресою ОСОБА_6 попросив чоловіка на ім`я ОСОБА_7 зупинити авто неподалік, після чого наказав ОСОБА_5 вийти з авто. Знаходячись біля будинку культури ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 про свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та з застосуванням погроз відносно нього та його рідні змусив останнього погодитись на вчинення вищевказаного злочину.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 підійшли до вхідних дверей будинку де останній, шляхом пошкодження дверей проник до вищевказаного будинку. В свою чергу ОСОБА_5 з метою недопущення їх затримання під час вчинення кримінального правопорушення, знаходився поруч з ОСОБА_6 та спостерігав за обстановкою навколо.

В подальшому, ОСОБА_5 продовжив стояти в дверях будинку культури з метою недопущення їх затримання під час вчинення кримінального правопорушення, в той час як ОСОБА_6 знаходився в приміщенні будинку культури та підшукував майно, яке являє собою матеріальну цінність, для подальшого викрадення.

Так, перебуваючи в приміщенні будинку культури ОСОБА_6 таємно заволодів майном, що належить Возсіятській сільській раді, а саме: ручною праскою марки «Маестро» модель «МК307» вартістю 470 грн., проектором марки «Асер» модель «XIIЗР» вартістю 8800 грн., ноутбуком марки «Леново» вартістю 7000 грн., радіосистемами марки «Суперлюкс» в кількості двох штук загальною вартістю 5800 грн., грошовими коштами в розмірі 500 грн., ударною дрелю марки «Пантон» вартістю 975 грн., БУБ-програвачем вартістю 1151 грн., будівельним шпателем вартістю 200 грн., двома пляшками шампанського марки «Советское» загальною вартістю 140 грн., двома пляшками вина марки «Франческа» загальною вартістю 90 грн., однією пляшкою вина марки «Кагор» вартістю 45 грн., однією пляшкою горілки марки «Воздух» об`ємом 0,5 л вартістю 73 грн., а на загальну суму 25244 грн.

Доводячи до завершення свій спільний злочинний умисел та утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою разом з ОСОБА_6 з місця скоєного кримінального правопорушення зникли і розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини злочину і судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Допитаний щодо кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 винним у скоєні злочину себе визнав, щиро покаявся, суду пояснив, що ОСОБА_6 попросив його поїхати до с. Возсіятське до батьків. Коли вже вони поверталися до м. Миколаєва, ОСОБА_6 сказав водієві авто на ім`я ОСОБА_7 зупинити машину, а йому, ОСОБА_5 вийти з машини. Потім ОСОБА_6 сказав йому йти до будинку культури та спостерігати за обстановкою навколо, при цьому погрожував фізичною розправою. Він бачив, як ОСОБА_6 проник до будинку та виніс звідти майно. Потім вони викрадене поклали до автомобіля та поїхали до дому. Приїхавши до м. Миколаєва ОСОБА_6 віддав частину викраденого, а саме радіосистему йому. Він приніс її додому та згодом намагався продати.

Враховуючи покази обвинуваченого, суд вважає доведеною його вину у вчиненні злочину передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 , покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання", а також з урахуванням досудової доповіді органу з питань пробації, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який: не судимий, за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе, у даному конкретному випадку, призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 та застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на обвинуваченого встановлені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Речовий доказ, відповідно до ст. 100 КПК України, повернути законному володільцю.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 ЦПК України, позовну заяву слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

У відповідності зі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 слідуючі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ: радіосистемами марки «Суперлюкс» в кількості двох штук - повернути законному володільцю.

Цивільний позов Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області - повернути позивачу.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Братський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1