Ухвала

від 08.11.2017 по справі 469/1291/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №469/1291/16-ц 08.11.2017 08112017 08.11.2017

Провадження №22-ц/784/2225/17

Головуючий суду 1-й інстанції - ОСОБА_1

Категорія 7 Доповідач апеляційного суду - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Шагаєм О.А.,

за участі:

прокурора - Цвікілевич Н.В.,

представника Миколаївської обласної державної адміністрації - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області

від 30 серпня 2017 року,

ухвалене за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Березанська РДА) та ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6 та державне підприємство Очаківське лісомисливське господарство про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки ,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Миколаївська ОДА) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської РДА від 13 грудня 2012 року №771 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,05 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1531 за межами населеного пункту на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області для індивідуального дачного будівництва; визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯО №302083 від 19 грудня 2012 року на вказану земельну ділянку, виданий ОСОБА_5; витребувати у ОСОБА_5 зазначену земельну ділянку у власність держави в особі Миколаївської ОДА.

На обґрунтування позову прокурор вказував, що спірним розпорядженням Березанської РДА надано безоплатно у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1531 за межами населеного пункту на території Рибаківської сільської ради Миколаївської області для індивідуального дачного будівництва.

На підставі даного розпорядження відповідачем отримано 19 грудня 2012 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯО №302083.

31 липня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, який в подальшому 13 лютого 2014 року розірвано на підставі укладеного між тими ж особами договору, про що внесені відповідні зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно.

Прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка належала до земель державної власності та перебувала у постійному користуванні ДП Очаківське лісомисливське господарство , відносилась до земель лісового фонду (лісогосподарського призначення), вилучати та передавати яку у власність мають право обласні державні адміністрації.

Крім того, прокурор вказував, що спірна земельна ділянка є прибережною захисною смугою, розташована у зоні рекреації, а тому не могла передаватися у власність. Здійснення на ній індивідуального будівництва заборонено.

Оскільки відповідачі не дотримались вимог чинного законодавства при наданні земельної ділянки у власність, вона вибула із власності держави незаконно без дозволу належного органу виконавчої влади, прокурор просив його позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення позову та подала заяву про застосування строків позовної давності. В обґрунтування заяви вона зазначила, що оскаржуване розпорядження Березанської РДА направлялось на ім'я прокурора Березанського району 03 січня 2012 року. Крім того, всі розпорядження Березанської РДА щомісячно направлялись на адресу Миколаївської ОДА, а тому позивач повинен був дізнатись про порушення його права у 2012 році. За такого, строк позовної давності сплинув у 2015 році. Посилаючись на зазначені обставини, просила відмовити у задоволенні позову прокурора.

Заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2017 року позов заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що розпорядженням Березанської РДА від 13 грудня 2012 року №771 Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельних ділянок затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність, зокрема ОСОБА_5, земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва із земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області та дозволено скласти державні акти на право власності (а.с.12).

19 грудня 2012 року було складено та 24 грудня 2012 року видано ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯО №302083 площею 0,05 га із кадастровим номером 4820983900:09:000:1531, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, розташовану за межами населеного пункту на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.13).

Відповідно до довідок виробничого об'єднання Укрдержліспроект , Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП Очаківське ЛМГ , Акту на право користування землею вищезазначена земельна ділянка станом на 01 січня 2003, 2006, 2008, 2010, 2011 та 2013 років входила до земель державного лісового фонду ДП Очаківське ЛМГ . Однак, станом на 01 січня 2014 року виключена зі складу Держлісфонду. Погоджень щодо зміни цільового призначення, вилучення або відмови від користування земельної ділянки на користь ОСОБА_5 не надходило. (а.с.14-19, 37).

Зазначена земельна ділянка розташована в зоні рекреації на відстані 170-200 м. від урізу води Чорного моря (а.с.23, 25).

Згідно з положеннями постанови Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23 жовтня 1985 року №112 Про затвердження проекту районного планування Березанського сільського адміністративного району Миколаївської області в трьохкілометровій зоні Чорноморського узбережжя заборонено індивідуальне будівництво (а.с.26-28).

Згідно з ст.17 Закону України Про основи містобудування містобудівна документація є основою для вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України Про охорону земель розміщення і будівництво об'єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.

Невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, є підставою для відмови у наданні органом виконавчої влади дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч.7 ст.118 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, в редакції яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ст.ст.141, 149 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у власність чи користування іншим особам лише після їх вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування.

Положеннями частин 3,4 статті 122 ЗК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до ст.31 Лісового кодексу України та ст.21 Закону України Про місцеві державні адміністрації до повноважень обласної державної адміністрації у сфері лісових відносин віднесено, у тому числі, передачу у власність, в постійне користування земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок тощо (ст.21 ЗК України).

Згідно з ст.9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Частина 3 ст.186-1 ЗК України передбачає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення погоджується з органом лісового господарства.

Відповідно до ст.59, ч.3 ст.60, 84, 118 Земельного кодексу України та ст.ст.85, 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються уздовж морів шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Землі цих смуг перебувають у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

У ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Частина 3 статті 388 ЦК України передбачає, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Встановивши, що спірна земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду, її вилучення у ДП Очаківське ЛМГ з метою передачі її у власність ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.31 ЛК України, не проводилось, Березанська райдержадміністрація не мала повноважень на розпорядження цим майном, в тому числі тому, що індивідуальне дачне будівництво на ній заборонено, у зв'язку з чим це майно вибуло з власності держави в особі Миколаївської ОДА поза її волею, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушене право державної власності підлягає захисту шляхом визнання незаконним розпорядження щодо передачі цієї земельної ділянки у власність, визнання недійсним державного акту на право власності на землю та витребування земельної ділянки у ОСОБА_5

За такого, оскаржуване рішення зміні або скасуванню не підлягає, оскільки є законним та обґрунтованим.

Доводи відповідача ОСОБА_5 про наявність підстав для застосування позовної давності на думку колегії суддів безпідставні.

Суд першої інстанції дав їм належну оцінку, з якою колегія суддів згодна.

Прокурором та позивачем її не було пропущено, оскільки про порушення прав держави на землю вони довідалися тільки у 2016 році, коли і звернулися до суду.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий Судді