Ухвала

від 08.11.2017 по справі 189/630/16-ц

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/630/16-ц

2-з/189/14/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2017 року Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Лукінової К.С.

при секретарі - Копиця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю Надія АС про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя нажитого під час спільного проживання за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, селянського (фермерського) господарства Климчука Валерія Михайловича про визнання майна особистою приватною власністю та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: селянське (фермерське) господарство Климчука Валерія Михайловича про розподіл спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 189/630/16-ц (2/189/31/17) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю Надія АС про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя нажитого під час спільного проживання за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, селянського (фермерського) господарства Климчука Валерія Михайловича про визнання майна особистою приватною власністю та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: селянське (фермерське) господарство Климчука Валерія Михайловича про розподіл спільного майна подружжя.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30.03.2015 року у справі № 189/810/15-ц (суддя Пустовар О.С.) провадження у справі було відкрито (а.с. 23 том 3).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року у справі № 189/810/15-ц (суддя Пустовар О.С.) в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову - було відмовлено (а.с. 31 том 3).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.05.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року про відмову в забезпеченні позову скасовано і передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції (том 3 а.с. 122-123).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 року у справі № 189/810/15-ц (суддя Пустовар О.С.) в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - було відмовлено (а.с. 150 том 3).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.08.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 року про відмову в забезпеченні позову скасовано і передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції (том 3 а.с. 221-222).

За результатами розгляду справи № 189/810/15-ц 30.09.2015 року було прийнято рішення (а.с. 11-13 том 4).

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.01.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30.09.2015 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя скасовано та ухвалено в цій частині позову нове рішення (том 4 а.с. 164-170).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.03.2017 року касаційні скарги ОСОБА_2, який діє від імені селінського (фермерського) господарства ОСОБА_2, ОСОБА_2, та ОСОБА_2, який діє від імені селянського (фермерського) господарства Климчука Валерія Михайловича - задоволено частково. Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30.09.2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.01.2016 року в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя залишено без змін. Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30.09.2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.01.2016 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 5 а.с. 80-84).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 04.05.2017 року відкрито провадження у зазначеній справі.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22.06.2017 року у справі № 189/810/15-ц (суддя Лукінова К.С.) в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 відмовлено.

Дана ухвала оскаржена не була та вступила в законну силу.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 26.06.2017 року у справі № 189/810/15-ц (суддя Лукінова К.С.) в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 відмовлено.

Дана ухвала оскаржена не була та вступила в законну силу.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2017 року у справі № 189/810/15-ц в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.10.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2017 року - скасовано. Матеріали направлено до того ж суду для повторного розгляду заяви про забезпечення позову. Підставою скасування ухвали суду першої інстанції, як зазначено в даній ухвалі, апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді вказаної заяви суддя у порушення норм процесуального права здійснила поверхневий її розгляд, посилаючись лише на ненадання доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та, що вони можуть порушити права підприємств щодо заняття підприємницькою діяльністю та призвести до незворотних наслідків .

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року (суддя Лукінова К.С.) було відкрите провадження у справі № 189/630/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та поділ спільного майна подружжя, нажитого під час спільного проживання (том 1 а.с. 22).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.05.2016 року було відкрито провадження у справі № 189/630/16-ц за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, селянського (фермерського) господарства Климчука Валерія Михайловича про визнання майна особистою приватною власністю та прийнято до спільного розгляду зі справою № 189/630/16-ц (а.с. 44 том 1).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03.06.2016 року у справі № 189/630/16-ц заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено (а.с. 52-53 том 1).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23.06.2016 року заяву селянського (фермерського) господарства Климчука Валерія Михайловича про скасування заходів забезпечення позову було задоволено та скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03.06.2016 року (том 1 а.с. 83-84).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.08.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23.06.2016 року - залишено без змін (а.с. 207-208 том 1).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року у справі № 189/630/16-ц було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с. 227-228 том 1).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року - залишено без змін (том 2 а.с. 58-59).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 189/630/16-ц від 13.09.2017 року було об'єднане в одне провадження цивільну справу № 189/630/16-ц та № 189/810/15-ц, присвоєно цивільній справі єдиний номер 189/630/16-ц (2/189/31/17) (а.с. 211 том 2).

В зв'язку зі скасуванням ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області про відмову в забезпеченні позову від 28.07.2017 року та направленням матеріалів до того ж суду для повторного розгляду заяви про забезпечення позову по даній цивільній справі, суд розглядає заяву про забезпечення позовних вимог ОСОБА_1, що надійшла до суду 28.07.2017 року повторно в межах заявлених в цій заяві вимог та доводів, оскільки письмово дана заява станом на 08.11.2017 року уточнена не була.

Згідно поданої заяви про забезпечення позовних вимог, що надійшла до суду 28.07.2017 року ОСОБА_1 просить суд вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог шляхом заборони відповідачеві ОСОБА_2 або іншій особі за довіреністю від юридичної особи відчужувати у будь-який спосіб рухоме майно, а також заборонити державним реєстраторам проводити реєстрацію рухомого і нерухомого майна, а саме: автомобіль марки Mitsіubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477, реєстраційним номер НОМЕР_1; автомобіль марки "МАЗ" 5337 11150, 1992 року випуску, номер шасі XTM5333700N0014455, реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобільний причіп марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, номер шасі 835000102411962, реєстраційний номер НОМЕР_3; автомобіль марки "КАМАЗ" 53212 10850, 1990 року випуску, номер шасі 53200366143, реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобіль марки "ГАЗ" 3302-414 2464, 2008 року випуску, номер шасі Х9633020092355598, номер кузову 33020090557096, реєстраційний номер НОМЕР_5; комбайн зернозбиральний марки John Deer 9600 , 1996 року випуску, заводський номер 640958, реєстраційний номер НОМЕР_6; трактор колісний марки John Deer 8310R , 2011 року випуску, заводський номер 1RW8310RPBP053133, реєстраційний номер 28383АЕ; трактор колісний марки Беларусь-892 , 2008 року випуску, заводський номер 90806542, реєстраційний номер 19017АЕ; комплекс нежитлових будівель, загальною площею 11868,5 кв.м. а саме: А- 1 -нежитлова будівля-майстерня, а-1 -добудова до нежитлової будівлі-майстерні, 1-Б-бокси гаражів, 1-В-заправка, 1-Г-нежитлова будівля зерноскладу, 1-Д- бокси гаражів, 1-Л- нежитлова будівля зерноскладу, 1-М-нежитлова будівля зерноскладу, 1-Р-нежитлова будівля зерноскладу, 1-Ж-навіс, 1-3-нежитлова будівля складу запчастин, 1-П-нежитлова будівля току, 1-С-нежитлова будівля очисного комплексу ЗАВ-20 з ваговою, 1-Н-теплиця, 1-Т-вбиральня, 1-К-водоколонка, №1-6-огорожа, І-бруківка, що знаходяться по вулиці Пушкіна, 4-Б, в с. Червоний Лиман Покровського району, Дніпропетровської області (свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 24453981 від 18.07.2014 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 410880812242). В обгрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявниця ОСОБА_1 посилалась на те, що на теперішній час існує реальна загроза продажу відповідачем спільного майна подружжя наявного у нього або дійсно його пошкодження, що може ускладнити, чи зробити неможливим виконання рішення суду, в наслідок чого будуть порушені законні права позивача у справі, що в подальшому призведе до ускладнення вирішення судової суперечки. Ухвалою Покровського районного суду від 14.06.2017 року були скасовані заходи забезпечення позовних вимог у вигляді арешту рухомого і нерухомого майна, що належить селянському (фермерському) господарству "Климчук Валерій Михайлович", накладені ухвалою суду від 12.02.2016 року. Цим скористався відповідач і 23.06.2017 року у державного реєстратора Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області провів державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, набуте в період шлюбу з позивачем, а саме: комплексу нежитлових будівель, загальною площею 11868,5 кв.м., що розташована за адресою вул. Пушкіна, 4-Б в с. Червоний Лиман Покровського району Дніпропетровської області з селянського (фермерського) господарства "Климчука Валерія Михайловича" на товариство з обмеженою відповідальністю "Надія АС" і таким чином здійснив відчуження спірного нерухомого майна, яке є спільним майном подружжя, змінивши власника на іншу юридичну особу, засновником і керівником якої є він сам. Заявниця вважає, що такі дії відповідача свідчать про намір зробити в подальшому розгляд даного спору в суді неможливим. Завдяки цьому відповідач отримав можливість приховати спірне майно перереєструвавши його на інше своє фермерське господарство ТОВ "Надія АС". Крім того, заявниця ОСОБА_1 посилається на п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , норми СК України. В своїй заяві ОСОБА_1 вказує на те, що саме такий вид забезпечення позову є абсолютно співмірним та адекватним позовним вимогам та унеможливить намагання відповідача позбутися у будь-який спосіб рухомого та нерухомого майна, що є спільним майном подружжя до розгляду справи по суті.

07.11.2017 року до канцелярії Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю Надія АС про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання спільним майном подружжя, та стягнення грошової компенсації за майно - в порядку ст.. 31 ЦПК України, де з урахуванням уточнення позовних вимог позивачка просить суд: встановити факт проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_7) з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_8) однією сім'єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2006 року до 14 березня 2008 року; визнати, що рухоме майно Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2, (ЕДРПОУ 20250992, юридична адреса: 53600, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Червоний Лиман, вул. Пушкіна, буд. 23, ідентифікаційний податковий номер 202509904275), а саме: автомобіль ГАРЗ СС-3309 2007 року випуску державний номер АЕ 2983СА, № шассі Х9633090070942323, № двигуна D2457E2282017; автомобіль Фольксваген Кадді 2007 року випуску, державний номер АЕ 7238СА ,№ кузова WV1ZZZ2KZ8X018646, № двигуна BDJ071469; автомобіль КАМАЗ 55102 1988 року випуску, державний номер АЕ 5699ВВ, № шасі ХТС 0605320J0307355; трактор Беларусь-892 2007 року випуску, реєстраційний №37522АА, заводський № 90804731, придбане під час спільного проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Визнати, що рухоме майно яке продано Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_2, (ЕДРПОУ 20250992), та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Надія АС" (ЄДРПОУ 40280310), а саме: автомобіль ГАРЗ СС-3309 2007 року випуску державний номер АЕ 2983СА, № шасі Х9633090070942323, № двигуна D2457E2282017; автомобіль Фольксваген Кадді 2007 року випуску, державний номер АЕ 7238СА ,№ кузова WV1ZZZ2KZ8X018646, № двигуна BDJ071469; автомобіль КАМАЗ 55102 1988 року випуску, державний номер АЕ 5699ВВ, № шасі ХТС 0605320J0307355; трактор Беларусь-892 2007 року випуску, реєстраційний №37522АА, заводський № 90804731, придбане під час спільного проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_8, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_7, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, 53600): кошти в розмірі 127 485,50 гривень, що складають ? частину вартості автомобіля ГАРЗ СС-3309 2007 року випуску АЕ 2983СА ; кошти в розмірі 71 531 гривень, що складають 1/2 частини вартості автомобіля Фольксваген Кадді 2007 року випуску АЕ 723 8СА; кошти в розмірі 153 367,5 гривень, що складають 1/2 частину вартості трактору Беларусь-892 2007 року випуску, реєстраційний №37522АА заводський № 90804731, а всього 352 384 гривень. Визнати, що рухоме майно Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2, (ЕДРГІОУ 20250992, юридична адреса: 53600. Дніпропетровська область, Покровський район, с. Червоний Лиман, вул. Пушкіна, буд. 23, ідентифікаційний податковий номер 202509904275), а саме: автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477. реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль марки "МАЗ" 5337 11150, 1992 року випуску, номер шасі XTM5333700N0014455. реєстраційний номер НОМЕР_2; причіп вантажний марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, номер шасі 835000102411962, реєстраційний номер НОМЕР_3; автомобіль марки "КАМАЗ" 53212 10850, 1990 року випуску, номер шасі 53200366143, реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобіль марки ГАЗ 3302-414 2464. 2008 року випуску, номер шасі Х9633020092355598, номер кузову 33020090557096, реєстраційний номер НОМЕР_9; комбайн зернозбиральний марки John Deer 9600 , 1996 року випуску, заводський номер 640958. реєстраційний номер НОМЕР_6; трактор колісний марки John Deer 831 OR , 2011 року випуску, заводський номер 1RW8310RPBP053133, реєстраційний номер 28383АЕ; трактор колісний марки Беларусь-892 , 2008 року випуску, заводський номер 90806542, реєстраційний номер 19017АЕ, придбане під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та є спільною сумісною власністю подружжя. Визнати, що рухоме майно яке продано Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_2, (ЄДРПОУ 20250992), та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Надія АС" (ЄДРПОУ 40280310), а саме: автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477, реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль марки "МАЗ" 5337 11150, 1992 .року випуску, номер шасі XTM5333700N0014455, реєстраційний номер НОМЕР_2; причіп вантажний марки ГКБ 8350. 1988 року випуску, номер шасі 835000102411962, реєстраційний номер НОМЕР_3; автомобіль марки "КАМАЗ" 53212 10850, 1990 року випуску, номер шасі 53200366143, реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобіль марки "ГАЗ" 3302-414 2464, 2008 року випуску, номер шасі Х9633020092355598, номер кузову 33020090557096, реєстраційний номер НОМЕР_9; комбайн зернозбиральний марки John Deer 9600 , 1996 року випуску, заводський номер 640958, реєстраційний номер НОМЕР_6; трактор колісний марки John Deer 831 OR , 2011 року випуску, заводський номер 1RW8310RPBP053133, реєстраційний номер 28383АЕ; трактор колісний марки Беларусь-892 , 2008 року випуску, заводський номер 90806542, реєстраційний номер 19017АЕ, придбане під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та є спільною сумісною власністю подружжя." Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 кошти в розмірі 208 225,5 гривень, що складають ? частину вартості автомобіля марки Mitsiubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477, реєстраційний номер НОМЕР_1; кошти в розмірі 87292,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості автомобіля марки "МАЗ" 5337 11150, 1992 року випуску, номер шасі XTM5333700N0014455, реєстраційний номер НОМЕР_2; кошти в розмірі 20 001,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості причепу вантажного марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, номер шасі 835000102411962, реєстраційний номер НОМЕР_3; кошти в розмірі 130 332 гривень , що складають 1/2 частину вартості автомобіля марки "КАМАЗ" 53212 10850, 1990 року випуску, номер шасі 53200366143, реєстраційний номер НОМЕР_4; кошти в розмірі 38 493,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості автомобіля марки "ГАЗ" 3302-414 2464, 2008 року випуску, номер шасі Х9633020092355598, номер кузову 33020090557096, реєстраційний номер НОМЕР_9; кошти в розмірі 557 700,5 гривень, що складають 1/2 частину вартості комбайну зернозбирального марки John Deer 9600 , 1996 року випуску, заводський номер 640958, реєстраційний номер НОМЕР_6; кошти в розмірі 2 062 280 гривень, що складають 1/2 частину вартості трактору колісного марки John Deer 831 OR , 2011 року випуску, заводський номер 1RW8310RPBP053133, реєстраційний номер 28383АЕ; кошти в розмірі 153 367,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості трактору колісного марки Беларусь-892 , 2008 року випуску, заводський номер 90806542, реєстраційний номер 19017АЕ , а всього 3 257 693грн. Визнати, що нерухоме майно Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2, а саме: об'єкт нерухомості - комплекс нежитлових будівель, загальною площею 11868,5 кв.м., а саме:А-1 нежитлова будівля-майстерня, а-1 добудова до-нежитлової будівлі-майстерні, 1-Б-бокси гаражів. 1-В заправка, 1-Г нежитлова будівля зерноскладу, 1-Д бокси гаражів, 1-Л нежитлова будівля зерноскладу, 1-М нежитлова будівля зерноскладу, 1-Р нежитлова будівля зерноскладу, 1-Ж навіс, 1-3 нежитлова будівля складу запчастин, 1-П нежитлова будівля току, 1-С нежитлова будівля очисного комплексу ЗАВ-20 з ваговою, 1-Н теплиця, 1-Т вбиральня, 1-К водоколонка, №1-6 огорожа, І-бруківка, що знаходяться по вулиці Пушкіна, 4-Б. в с.Червоний Лиман Покровського району, Дніпропетровської області (свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 24453981 від 18.07.2014 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 410880812242), придбане під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та є спільною сумісною власністю подружжя. Визнати, що нерухоме майно Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2, (ЕДРПОУ 20250992), яке внесене до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Надія АС (ЄДРПОУ 40280310), а саме об'єкт нерухомості комплекс нежитлових будівель, загальною площею 1 1868,5 кв.м., а саме:А-1 нежитлова будівля-майстерня, а-1 добудова до нежитлової будівлі-майстерні, 1-Б-бокси гаражів, 1-В заправка, 1-Г нежитлова будівля зерноскладу, 1-Д бокси гаражів, 1-Л нежитлова будівля зерноскладу, 1-М нежитлова будівля зерноскладу, 1-Р нежитлова будівля зерноскладу, 1-Ж навіс, 1-3 нежитлова будівля складу запчастин, 1-П нежитлова будівля току, 1-С нежитлова будівля очисного комплексу ЗАВ-20 з ваговою, 1-Н теплиця, 1-Т вбиральня, 1-К водоколонка, №1-6 огорожа, І-бруківка, що знаходяться по вулиці Пушкіна, 4-Б, в с.Червоний Лиман Покровського району, Дніпропетровської області (свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 24453981 від 18.07.2014 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 410880812242), придбане під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та є спільною сумісною власністю подружжя. Стягнути ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 кошти в розмірі 2 291 575,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості комплексу нежитлових будівель, загальною площею 11868,5 кв.м., розташованого по вул.. Пушкіна, 4-Б, с. Червоний лиман Покровського району Дніпропетровської області, та кошти в розмірі 1 408 522,40 гривень, що складають 1/2 частину вартості теплиці літ.І-Н, розташованої по вул.. Пушкіна, 4-Б, с. Червоний лиман Покровського району Дніпропетровської області, а всього 3 700 097,9 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Не погодившись із заявою про забезпечення позову представник ТОВ Надія АС подав до суду письмові заперечення проти заяви в яких вказує, що ОСОБА_1 28.07.2017 року звернулася до суду з заявою про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в якій вона просила забезпечити її позов шляхом заборони ОСОБА_2 або іншій особі за довіреністю від юридичної особи відчужувати в будь- який спосіб рухоме майно, а також заборонити державним реєстраторам проводити реєстрацію рухомого і нерухомого майна, що вказане в самій заяві. З даною заявою ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя не погоджується з наступних підстав. ОСОБА_1 просить суд забезпечити її позов шляхом заборони ОСОБА_2 або іншій особі за довіреністю від юридичної особи відчужувати в будь-який спосіб рухоме майно, а також заборонити державним реєстраторам проводити реєстрацію рухомого і нерухомого майна. Все вище перелічене майно належить не ОСОБА_2, а юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю Надія АС . Заборона ОСОБА_2 або іншій особі за довіреністю від юридичної особи відчужувати в будь-який спосіб рухоме майно унеможливить товариству - юридичній особі користуватися, а також розпоряджатися майном, що йому належить. Також унеможливить юридичній особі використовувати кредитні лінії банківських установ, необхідних для закупівлі посівних та паливо мастильних матеріалів, добрив, сільськогосподарської техніки, за що юридична особа не зможе розрахуватися без кредитування, а як наслідок може призвести до непередбачуваних наслідків та до самого банкрутства, оскільки обов'язковою умовою для отримання кредиту юридична особа повинна гарантувати банківській установі (у випадку ТОВ ОСОБА_4С. - БанкуАваль) про відсутність накладення арешту на майно, інші обтяження майна, (копія анкети-заяви на отримання кредиту для юридичних осіб додається). Невжиття даних заходів забезпечення позову ніяким чином не зробить в подальшому неможливим виконання рішення суду, оскільки все зазначене майно належить юридичній особі, яка не є відповідачем по справі, а позовні вимоги заявлені до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Таким чином в даному випадку відсутній зв'язок між даним видом забезпечення позову та предметом позовної вимоги. Крім того, вид заходу забезпечення позову має бути визначений конкретно, як і визначення конкретної особи щодо якої застосовується вид заходу забезпечення позову, а не будь-який та до будь-кого. Так відповідно до ст. 19, 20, 134 ГК підприємство має право без обмежень, саме здійснювати будь- яку господарську діяльність, що не суперечить законодавству, на свій розсуд, користуватися, а також розпоряджатися майном, що йому належить. Кожний суб'єкт господарювання має право на установлення, зміни і припинення господарських правовідносин. І право втручатися в господарську діяльність юридичної особи навіть колишній дружині чоловіка - засновника товариства, господарства не передбачено ні сімейним кодексом, згідно якого ділиться між подружжям спільно нажите майно, ні іншим чинним законодавством. Крім того, даний вид забезпечення позову перешкоджає фінансовій та господарській діяльності товариства, порушує інтереси третіх осіб, які не є учасниками сімейного спору між позивачем та відповідачем (трудового колективу, орендодавців земельних ділянок) наносить шкоду діловій репутації товариства, тоді як у відповідності до ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичній особі, що здійснює таку діяльність. Суд повинен брати до уваги інтереси й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном). Таким чином заборона державним реєстраторам проводити реєстрацію рухомого і нерухомого майна, перешкоджатиме та унеможливить юридичній особі розпоряджатися майном, що йому належить. Згідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" та статуту товариства усе майно належить останньому, а не його засновнику чи директору - відповідачу по справі. Просить в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 клопотання підтримала, просила його задовольнити та визначити спосіб, в який забезпечити позов, а саме заборонити відчуження вказаного в заяві майна. При цьому просить врахувати, що в заяві про забезпечення позову допущено технічну помилку в номері автомобіля марки ГАЗ 3302-414 і просить вірно його читати як АЕ3472СК . Крім того, представник пояснила, що вони не звертались до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна ОСОБА_2, як фізичної особи, оскільки припускають, що в нього недостатньо майна для задоволення вимог позивачки, відомостей про відсутність коштів чи майна у ОСОБА_2 на можливе задоволення вимог позивача в них немає, однак їй відомо про наявність особисто у ОСОБА_2 нерухомого майна у вигляді ? частини квартири в смт. Покровське по вул.. Леніна (Соборна), 121-А/5 Покровського району Дніпропетровської області. Арешт на майно ОСОБА_2 накласти не просили. Також представник позивача пояснила, що позивачка просить стягнути грошову компенсацію з ОСОБА_2, як фізичної особи.

Представник відповідача ОСОБА_6 заперечував проти клопотання та пояснив, що юридична особа ТОВ Надія АС не може відповідати за зобов'язаннями фізичної особи - її засновника.

Представник відповідача ОСОБА_7 заперечував проти клопотання посилаючись на доводи, викладені в поданих запереченнях.

ОСОБА_2 заперечував проти клопотання і пояснив, що у разі задоволення клопотання буде фактично паралізована робота підприємства ТОВ Надія АС , оскільки воно є сільськогосподарським і несе ризики неврожаю тощо, але обов'язок виплатити орендодавцям орендну плату лежить на підприємстві і у разі забезпечення позову підприємство не зможе отримати кредиту в банку. Також ОСОБА_2 пояснив, що як фізична особа має нерухоме майно, а саме: ? частину квартири та житловий двоповерховий будинок, крім цього має постійний прибуток - пенсію та заробітну плату.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу вважає, що клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України , суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а ст. 152 ЦПК України , передбачені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснює п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Фактично позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 просять суд заборонити юридичній особі - товариству з обмеженою відповідальністю Надія АС розпоряджатись належним йому майном, шляхом накладення заборони на його відчуження і в своїх усних поясненнях вказують на те, що у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 можливо буде звернути стягнення на майно ТОВ Надія АС в межах частки його засновника - ОСОБА_2

Однак, вказані вимоги не ґрунтуються на Законі, оскільки згідно ч.3 ст.. 50 Закону України Про господарські товариства учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Крім того, згідно ч. 1 ст.. 57 Закону України Про господарські товариства звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише

в разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на

дату пред'явлення вимог кредиторами.

Як встановлено матеріалами справи та видно з наданих усних пояснень представників сторін, в судовому засіданні не доведено факту відсутності у відповідача ОСОБА_2, як фізичної особи, іншого майна, що не є власністю ТОВ Надія АС , яке у разі можливого задоволення позовних вимог ОСОБА_1 зможе задовольнити вимоги кредитора, адже це є основною умовою звернення стягнення на майно господарського товариства в силу ст.. 57 цього Закону. Як видно з поданої позовної заяви позивачка ставить питання про стягнення грошової компенсації в рахунок ? частини спірного майна і фактично жодних позовних вимог відносно рухомого чи нерухомого майна не заявляє. При цьому позивачка обирає більш обтяжливий вид і спосіб забезпечення позову - заборону відчуження майна юридичної особи, але при цьому не скористалась правом на забезпечення позову щодо майна відповідача ОСОБА_2, як фізичної особи, хоча в розгляді справи було встановлено, що таке майно є в наявності у відповідача, що прямо суперечить вимогам ч. 1, ч. 5 ст. 19 Господарського кодексу України, за нормами якої суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Фактично, забезпечення позову, що виник з сімейних правовідносин в обраний позивачкою спосіб буде перешкоджати господарській діяльності ТОВ Надія АС .

Згідно ст.. 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що обраний спосіб забезпечення позову порушить права ТОВ Надія АС як суб'єкта господарювання та не є співмірним заявленим позовним вимогам, оскільки будь-яких майнових і грошових вимог до ТОВ Надія АС чи СФГ ОСОБА_2 позивачка ОСОБА_1 не заявила. Фактично, у разі можливого задоволення позовних вимог ОСОБА_1 грошові кошти будуть стягнуті з ОСОБА_2 як з фізичної особи.

Крім того, представник позивачки обґрунтовує необхідність саме такого забезпечення позову можливістю в подальшому звернення стягнення на це майно у разі задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 є засновником ТОВ Надія АС , однак при цьому не враховує вимоги п. 4.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , за яким під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід врахувати, що вартість частини майна товариства, що належить виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Тобто, фактично, у разі виходу учасника ОСОБА_2 з ТОВ Надія АС в зв'язку з зверненням стягнення на його частку у зв'язку з можливим задоволенням позовних вимог ОСОБА_1, згідно ст.. 57 ЗУ Про господарські товариства не обов'язково звернення стягнення відбудеться саме на те майно, на яке просить заборонити відчуження позивачка в своїй заяві про забезпечення позову. Таким майном може бути й інше майно, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні активи, майно невиробничого призначення. Крім того, за цією нормою права ТОВ Надія АС може виплатити цю частку грошима.

Крім того, як вбачається з копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Надія АС має такі види діяльності: вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; допоміжна діяльність у рослинництві; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля фруктами й овочами; роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

Тобто ТОВ Надія АС є сільськогосподарським підприємством, в зв'язку з чим суд знаходить слушним довід представника відповідача ОСОБА_7 про те, що у разі забезпечення позову зможе перешкоджати фінансовій та господарській діяльності товариства та зможе порушити інтереси третіх осіб, які не є учасниками сімейного спору між позивачем та відповідачем. Крім того, вказані дії зможуть унеможливити використовувати ТОВ Надія АС кредитні лінії банківських установ, необхідних для закупівлі посівних та паливно-мастильних матеріалів, добрив, сільськогосподарської техніки, за що юридична особа не зможе розрахуватися без кредитування, а як наслідок призвести до непередбачуваних наслідків та до самого банкрутства, оскільки обов'язковою умовою для отримання кредиту юридична особа повинна гарантувати банківській установі про відсутність накладення арешту на майно, інші обтяження майна.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст. 151, 152 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: селянське (фермерське) господарство "Климчука Валерія Михайловича" про розподіл спільного майна подружжя - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя К.С. Лукінова