Ухвала від 10.11.2017 по справі 484/2765/17

Справа №484/2765/17 10.11.2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016150130000161

за апеляційною скаргою прокурора Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_5

на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 листопада 2017 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у відношенні

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Арбузинка Миколаївської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 350, ч.4 ст. 296 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

підозрюваний ОСОБА_6

захисники ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10 .

Короткий зміст рішення слідчого судді.

У відношенні підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покладено на нього строком на два місяці наступні обов`язки:

- негайно прибувати до слідчого СВ Первомайського ВП ГУНП, прокурора Миколаївської області, прокурора Первомайської місцевої прокуратури, який призначений процесуальним керівником у кримінальному провадженні, та суду на кожну їх вимогу;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, роботи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати у відношенні ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає ухвалу необґрунтованою, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

На думку апелянта, слідчим суддею при прийнятті рішення не враховано, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років. Крім того, що ОСОБА_6 неодноразово викликався для проведення слідчих дій, однак від отримання повісток про виклик відмовлявся, усні виклики ігнорував та для проведення слідчих дій не з`являвся, що свідчить про його ухилення від досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, зазначає, що ОСОБА_6 має стійкі особисті зв`язки з особами керівної ланки у різних правоохоронних органах, органах державної влади, що свідчить про те, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може використати свої повноваження та зв`язки для незаконного впливу на свідків, заявників, потерпілих.

З урахуванням викладеного, апелянт вважає, що застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не забезпечить належної поведінки підозрюваного у ході досудового розслідування та під час судового розгляду.

Встановлені слідчим суддею обставини.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 350, ч.4 ст. 296 КК України, відомості про які 27.04.2016 р. внесено до ЄРДР за № 12016150130000161.

ОСОБА_6 підозрюється у тому, що будучи депутатом Миколаївської обласної ради сьомого скликання, 27 квітня 2016 року близько 10.30 год., усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що він знаходиться у громадському місці приміщенні Арбузинської районної державної адміністрації за адресою площа Центральна,18 смт. Арбузинка Арбузинського району Миколаївської області, зайшов у службовий кабінет голови Арбузинської РДА ОСОБА_11 , який у цей час виконував свої функціональні обов`язки, та з використанням ненормативної лексики, висунув вимогу голові Арбузинської РДА ОСОБА_11 взяти участь в обговоренні питань оптимізації Бузької, Новогригорівської та Панкратівської шкіл Арбузинського району, які висувались на комісії Арбузинської районної ради.

При цьому, ОСОБА_6 , отримавши від ОСОБА_11 вимогу залишити приміщення його службового кабінету та зачекати в приймальні, усвідомлюючи, що ОСОБА_11 є службовою особою, діючи з прямим умислом на нанесення тілесних ушкоджень службовій особі та у зв`язку із його діяльністю на вищевказаній посаді, взяв зі столу ОСОБА_11 нетбук «Lenovo» «Idea Pad Y 310» та замахнувся ним, щоб нанести удар останньому в область голови.

ОСОБА_11 , знаходячись у своєму робочому кріслі, виставив свою ліву зігнуту руку з метою прикрити свою голову від удару ОСОБА_6 вказаним нетбуком, та ОСОБА_6 умисно наніс удар корпусом указаного нетбука в область ліктя зігнутої в лікті руки, яка знаходиться над головою ОСОБА_11 , заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу лівого ліктьового суглоба. Продовжуючи свої неправомірні дії, направлені на нанесення тілесних ушкоджень службовій особі, ОСОБА_6 схопив ОСОБА_11 рукою за шию, а потім за золотий ланцюжок та комір сорочки, внаслідок чого зірвав золотий ланцюжок з шиї потерпілого, заподіявши ОСОБА_11 легкі тілесні ушкодження у вигляді саден шиї.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, а саме в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження службовій особі, у зв`язку з її службовою діяльністю.

Крім того, 28 червня 2017 року приблизно о 13 год., ОСОБА_6 , рухаючись по ґрунтовій дорозі на автомобілі «TOYOTA Land Cruiser» в полі неподалік від с. Новий Ставок Арбузинського району Миколаївської області, зупинився поблизу автомобіля ГАЗ 3221 д/н НОМЕР_1 , біля якого перебували ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

В ході розмови з останніми, ОСОБА_6 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок, використовуючи малозначний привід, а саме, ніби то, задля припинення дій ОСОБА_12 і ОСОБА_13 щодо порубки дерев, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, прагнучи явно показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки у суспільстві, перевагу стосовно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з метою їх залякування та самоствердитись за рахунок їх приниження, протипоставити себе іншим громадянам, дістав зі свого автомобілю мисливську рушницю, погрожував її застосуванням ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які сприйняли цю погрозу реально, здійснивши при цьому один постріл у бік полезахисної лісосмуги.

Спрямовуючи рушницю у бік потерпілих, почав погрожувати останнім фізичною розправою та застосуванням зброї, що створювало реальну загрозу для життя та здоров`я потерпілих та при цьому сказав своєму синові ОСОБА_14 забрати з автомобіля ГАЗ 3221 дорожній номер НОМЕР_2 , бензинову пилку «Минськ», що належить ОСОБА_15 .Після цього, ОСОБА_6 сів до свого автомобіля та почав рух до ОСОБА_15 , який перебував неподалік. Зупинивши в трьох метрах від ОСОБА_15 , ОСОБА_6 діючи умисно, продовжуючи чинити свої хуліганські дії, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з особливою зухвалістю, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, перевагу стосовно ОСОБА_15 , спрямував мисливську рушницю у ноги останнього, при цьому ОСОБА_16 погрожував ОСОБА_15 фізичною розправою, що створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я потерпілого.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю із застосуванням вогнепальної зброї.

У клопотанні слідчого ставиться питання про застосування у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у зв`язку із наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно чинити вплив на свідків, заявників, потерпілих у кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обираючи ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів.

Слідчий суддя зазначив, що обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту фактично не мотивовано та не доведено, та під час судового розгляду встановлено, що підозрюваний з 06.07.2017 року до теперішнього часу перебуває на лікарняному. Тому відсутні підстави вважати, що він ухилявся від проведення досудового розслідування.

Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 характеризується лише позитивно, має постійне місце проживання та роботи, є депутатом Миколаївської обласної ради та згідно норм ст.ст. 2, 10, 18, 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» має виконувати обов`язки депутата за межами місця мешкання, а крім того займаючи посаду директора Держаного підприємства «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва НААН» зобов`язаний здійснювати посадові обов`язки щодо керівництва останнім, які в тому числі пов`язані з необхідністю виїзду за межі місця мешкання.

В зв`язку із чим, слідчий суддя дійшов висновку, що обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є недоцільним, а тому необхідно відносно нього обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, заперечення захисників та підозрюваного, які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.

У провадженні СВ Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №12016150130000161, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2016 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 350, ч. 4 ст. 296 КК України.

Висновки слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 350, ч. 4 ст. 296 КК України, апеляційний суд вважає правильними.

Як свідчать матеріали кримінального провадження, підозра у вчиненні ОСОБА_6 зазначених злочинів підтверджується доказами, на які послався слідчий в обгрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу, які долучені до матеріалів судового провадження.

Слідчий суддя також дійшов правильного висновку про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду,незаконно чинити вплив на свідків, заявників, потерпілих у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню. В цій частині рішення слідчого судді не оспорюється.

Не є слушними посилання апелянта на те, що обрання підозрюваному такого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки та виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

Апеляційним судом встановлено, що є безпідставними посилання прокурора про те, що підозрюваний ухиляється від проведення слідчих дій, оскільки ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 350, ч. 4 ст. 296 КК України, лише 24 жовтня 2017 року, і того ж дня подано клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З наданих до апеляційного суду стороною захисту документів та пояснень ОСОБА_6 слідує, що з 06.07.2017 до 09.11.2017 року він перебував на лікуванні, повісток не отримував та не мав на меті ухилятися від проведення досудового розслідування.

Приймаючи рішення, слідчий суддя достатньо врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який характеризується лише позитивно, має постійне місце проживання та роботи, є депутатом Миколаївської обласної ради, займає посаду директора Держаного підприємства «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва НААН».

Хоча ОСОБА_6 і підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, але з огляду на виключно позитивні дані про його особу, наявності у нього міцних соціальних зв`язків, апеляційний суд вважає правильними висновки слідчого судді про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу особистого зобов`язання. Це рішення слідчим суддею належним чином мотивоване.

Тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді та обрання стосовно підозрюваного іншого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про що просить апелянт.

Керуючись ст. ст. 407 ч.3, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 листопада 2017 року у відношенні ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3