Ухвала
від 06.11.2017 по справі 463/389/14-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 463/389/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/783/2570/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія: 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Мікуш Ю.Р.,

суддів:Мельничук О.Я., Павлишина О.Ф.

секретар Бохонко Е.Р.

З участю: представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Снігура Я.Е., представників ЛКП №500-Гончар Т.І. та Поврозник М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_5 адвоката Снігура Ярослава Едуардовича та Львівського косунального підприємства №500 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 07 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_8, Ростикус - ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_10, Львівського комунального підприємства 500 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_10, Львівського комунального підприємства 500 на користь ОСОБА_8, ОСОБА_11 50824 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_10, Львівського комунального підприємства 500 на користь ОСОБА_8, ОСОБА_11 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_10, Львівського комунального підприємства 500 на користь ОСОБА_8, ОСОБА_11 10215 грн. 54 коп. судових витрат - по 3405 грн. 18 коп. з кожного.

Рішення суду оскаржили директор ЛКП №500 ОСОБА_12 та представник ОСОБА_5 - Снігур Ярослав Едуардович.

Адвокат Снігур Я.Е. в апеляційній скарзі зазначає, що текст резолютивної частини рішення суду суперечить за своїм змістом та суттю резолютивній частині рішення, проголошеної судом після виходу з нарадчої кімнати, зокрема, суд проголосив, що позов задоволено частково, а саме стягнуто 5824 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, однак в письмовому тексті зазначено, що позов задоволено повністю та стягнуто 50824 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди. Вказане підтверджується звукозаписом судового засідання. Крім цього, вважає рішення незаконним та необгрунтованим. Звертає увагу, що в обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на акт від 08.02.2012 року ЛКП №500 про залиття, складеного заступником директора ОСОБА_13, майстром з ремонту ОСОБА_14, майстром з експлуатації ОСОБА_15 та на висновок експертного будівельно - технічного дослідження №18/04-12. Під час судового розгляду справи, суд не врахував пояснення свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які вказали на те, що в акті невідомо ким дописані дані про зазначення окремих частин приміщення кімнат позивачів (стіна; стіна) та розміру їх пошкоджень (70%;100%) і стверджували, що такі дані ними не вносились. Крім цього, останні вказали, що під час складення акту, через відсутність освітлення, для огляду на горище не виходили. Суд не дав належної оцінки показам свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які зазначили, що обидва баки були пошкодженими, однак слідів перетікання води з правої частини горища від баку, встановленого над квартирою АДРЕСА_3 на ліву частину горища, де був накопичувальний бак для води над площею квартири АДРЕСА_8 не було. Тим самим з показів свідків та долученої фотофіксації стану горища вбачалася очевидна відсутність причинного зв'язку між витоком води через тріщину корпусу помпи гідронасосу відповідачів та залиття квартири позивачів. Судом безпідставно не взято до уваги та критично оцінено висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи, якою надано вичерпні відповіді на поставлені судом питання, натомість суд взяв до уваги і обґрунтував рішення недопустими доказами, а саме висновком експертного будівельно-технічного дослідження СПД ФО ОСОБА_18 та висновком експерта №038/14 від 20.08.2014 року. Стверджує, що матеріалами справи очевидно доведено відсутність вини відповідачів у завданні шкоди позивачам, а відтак позов відповідно до вимог ст.1166 ЦК України не підлягав до задоволення. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

ЛКП №500 в апеляційній скарзі зазначає, що ухвалюючи рішення, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи. Судом не взято до уваги, що ЛКП надає споживачу ті послуги, які входять в тариф, та які відповідно є предметом договору з споживачем. ЛКП несе відповідальність за невиконання або неякісне виконання тих послуг, які є предметом договору, і за які споживач оплачує кошти. Не врахувавши дані обставини, суд дійшов помилкового висновку про наявність вини ЛКП №500 в залитті квартири позивача. Звертає увагу, що відповідно до ст.1166 ЦК України для настання відповідальності за заподіяну шкоду необхідна наявність складу правопорушення та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Суд дійшов висновку, що залиття відбулося внаслідок пошкодження в корпусі насосу (електричної помпи), самовільно встановленого на горищі співвласниками квартири АДРЕСА_3, за таких обставин незрозумілим є причинно-наслідковий зв'язок між виникненням пошкоджень чужого майна, що могло стати причиною залиття і діями або бездіяльністю ЛКП. Звертає увагу, що як позивач так і відповідач самовільно встановили баки для запасу води, на що відповідно до ст.152 ЖК України дозвіл не потрібний та саме вони несуть відповідальність за них відповідно до вимог ЦК України. Крім цього, зазначає, що рішення в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди не відповідає вимогам ст. 23 ЦК України та роз'яснення наданим у постанові Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року, оскільки не враховано, що ЛКП №500 не нанесло жодної шкоди позивачу, а тому не може нести відповідальність за заподіяну шкоду. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Снігура Я.Е. , пояснення представників ЛКП №500 ОСОБА_12 та Поврозник М.С. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційних скарг представника позивача адвоката ОСОБА_4, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

За приписами статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених. Невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 4 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

На підставі ст.11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_5

Відповідачі по справі є співвласниками квартири АДРЕСА_4

Згідно акту про залиття у житловому будинку АДРЕСА_9 від 06.02.2012 року (а.с.27 т.1) складеного мешканцями квартири АДРЕСА_6 у присутності працівників ТзОВ Тел-Сат інженера теплотехніка ОСОБА_19 та слюсаря - техніка ОСОБА_20 встановлено, що внаслідок самовільного встановлення ОСОБА_21 мешканцем квартири АДРЕСА_3 водяної ємкості із підкачувальною помпою, відбулося залиття водою горища будинку та розташованих нижче квартир АДРЕСА_7

Із акту встановлено, що під час залиття вода під тиском залила все горище, пройшла через перекриття до розташованих нижче квартир, а також через стіну витікала на вулицю.

Комісією встановлено, що під час огляду горища встановлено, що у підкачувальній помпі утворилася тріщина, через яку вода витікала під тиском, струменем вгору на 25-30 см. Витікання води з помпи вдалося зупинити лише після перекриття крану системи водопостачання в будинок, що знаходиться у підвалі.

08.02.2012 року працівниками ЛКП №500 у складі заступника директора ОСОБА_13, майстра з ремонту ОСОБА_14, майстра з експлуатації ОСОБА_15 складено акт ( а.с.28 т.1) з якого вбачається, що за результатами обстеження квартири АДРЕСА_10 виявлено сліди залиття: на стелі та стіні загального коридору сходової клітки перед входом у квартиру АДРЕСА_8; на стелі та стінах коридору квартири - площа залиття 8,8 кв.м; на стелі та стінах кухні-13,5 м.кв ; на стелі та стінах туалету-1,8 м кв; на стелі кімнати-19,2 кв.м; стіна-70%; на стелі кімнати-19,3 м. кв стіна-100%. Залиття квартири АДРЕСА_8 відбулося з горища будинку. Причиною залиття квартири АДРЕСА_8 є вихід з ладу внаслідок замерзання та пошкодження корпусу мотору, що підключений до баку запасу води, самовільно встановлений на горищі будинку власниками сусідньої квартири системи підкачки води до квартири АДРЕСА_3. В результаті вода витікала на підлогу (стелю) горища та залила квартиру АДРЕСА_8.

Шкода, спричинена залиттям квартири, сталася з вини власників квартири АДРЕСА_3, які здійснивши несанкціоноване втручання в систему холодного водопостачання будинку, самовільно встановили систему підкачки води до власної квартири та не забезпечили належного технічного нагляду за системою.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_11, суд першої інстанції підставно взяв до уваги Висновок № 18/04-12 експертного будівельно-технічного дослідження від 18.05.2012 року ( а.с.35-41 т.1). Експертним дослідженням встановлено, що причиною виявлених ушкоджень у приміщеннях квартири АДРЕСА_11 стало недбале користування системою запасу та підкачки води мешканцями квартири АДРЕСА_3 даного будинку, які самовільно її облаштували на горищі з прокладанням через димовентиляційний канал, що не відповідає діючим будівельним нормам і правилам.

Доводи апеляційної скарги що експерт ОСОБА_18 не вправі була давати висновок через відсутність ліцензії, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки СПД ФО ОСОБА_18 проведено експертне будівельно-технічне дослідження по заяві ОСОБА_8 та надано Висновок № 18/04-12 щодо причин та наслідків залиття квартири.

Доводи адвоката Снігура Я.Е. в апеляційній скарзі, що Висновком №272 судової будівельно-технічної експертизи від 26.06.2013 року ( а.с. 80-84 справа №2/463/640/13) встановити причину замокання приміщення квартири Ростикус внаслідок візуального огляду, неможливо, а відтак відсутній причинний зв язок між залиттям квартири та діями відповідачів при встановленні котла підкачки води, оскільки згідно акту комісії ЛКП-500 про обстеження квартири АДРЕСА_12 від 08.02.2012 року (а.с.13 т.1) встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_8 є вихід з ладу внаслідок замерзання та пошкодження корпусу мотору, що підключений до баку запасу води, самовільно встановленого на горищі будинку власниками квартири АДРЕСА_3. Система існуючих зворотніх клапанів в накопичувальному баку не дає можливості витоку води при подачі води в бак а відтак, якщо система існуючих зворотніх клапанів в накопичувальному баку не дає можливості витоку води при подачі води в бак, тому залиття квартири АДРЕСА_3 відбулося з баку позивачів, тобто з вини мешканців квартири АДРЕСА_13 які також самовільно встановили котел підкачки води та під цим котлом знаходилася вода, яка не могла перетікати від котла відповідачів. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта в цій частині, оскільки експертом з посиланням на акт ЛКП №500 зазначено, проте є наявність тріщини у корпусі насосу (електричної помпи) по всьому діаметру, шириною близько 6 мм. Таке пошкодження помпи могло стати причиною витоку з неї води.

Зазначене підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи № 038/14 від 20.08.2014 року (а.с. 5-24), якою встановлено, що залиття приміщення квартири АДРЕСА_1 перебуває у причинному зв язку з тріщиною в корпусі насосу (електричної помпи), встановленого на горищі співвласниками квартири АДРЕСА_2 за умови відсутності запобіжної арматури на ділянці напірного водопроводу від електронасосу до місця водорозбірної арматури квартири АДРЕСА_3. Перетікання води по поверхні підлоги горища з частини горища, де встановлений відповідачем насос, на частину горища, що знаходиться над квартирою АДРЕСА_14, зокрема, в частини горища, які знаходяться над пошкодженими внаслідок залиття, ділянками квартири позивачів, можливе. Перетікання води з пошкодженого насосу відповідачів назовні через стіну зображену на фото №11 ( а.с.42 справа № 2/463/640/13) можливе одночасно із замоканням приміщення квартири АДРЕСА_1.

Колегія суддів зазначає, що дослідження котлів встановлених мешканцями квартири АДРЕСА_8 та кв.АДРЕСА_3 на їх технічну справність та наявність чи відсутність клапанів в накопичувальному баку та запірної арматури в системі підкачки води до квартири АДРЕСА_8 та АДРЕСА_3 на момент затоплення не проводилося, судова технічно- інженерна експертиза з цього приводу не проводилася.

Щодо доводів апелянта в частині, що судом не взято до уваги пояснення свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 як доказів по справі, які посвідчені належним чином ( а.с. 116, 117 т.1) колегія суддів вважає, що при проведенні судово-будівельних експертиз та вивченні матеріалів справи, зазначені пояснення були наявні, однак такі спростовані висновком експерта при дослідженні в сукупності всіх доказів по справі.

Виходячи із представлених сторонами по справі доказів, висновків будівельно-технічних досліджень та експертиз судом першої інстанції вірно визначено, що причиною залиття квартири позивачів АДРЕСА_15 стало пошкодження в корпусі насосу ( електричної помпи) котла, встановленого на горищі співвласниками квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 статті 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З наведеного вище слідує, що саме на відповідача покладено обов язок доведення відсутності його вини в завдаванні шкоди позивачу. Така правова позиція Верховного Суду України викладена в ухвалі від 02.06.2010 року по справі № 6-469 св/10, в ухвалі ВСУ від 13.10.2010 року по справі № 6-26385 св/09.

Щодо доказів, які відповідач вважає неналежними, однак суд взяв їх в основу рішення, а саме акту обстеження, складеного ЛКП №500 від 08.02.2012 року, який згідно пояснення апелянта містить дописки в частині площі квартири, яка зазнала пошкодження через залиття, колегія суддів зазначає, що вказані дописки, якщо вони і мали місце, хоч представником відповідача цього не спростовано, такі не впливають на причину залиття квартири, що є однією із підстав відповідальності за спричинену шкоду.

Щодо пояснень представника відповідача в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме невідповідності проголошеної вступної та резолютивної частини ухваленому та підписаному судом рішенні, таке в порядку ст.219 ЦПК підлягає виправленню за заявою осіб, які беруть участь у справі чи з власної ініціативи суду. Як вбачається із матеріалів справи, зава про виправлення описки в суд не поступала.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги ЛКП №500 про відсутність їх вини у затопленні квартир, а відтак відсутності причинного зв язку між шкодою та наслідками, які наступили.

Згідно листа Личаківської РА №33 вих. № 2582 від 25.12.2013 року ( а.с.88 т.1) балансоутримувачем будинку і виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, послуг з надання центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання по АДРЕСА_16 є ЛКП-500.

Сторонами по справі не заперечується та встановлено експертами при проведенні судових будівельно - технічних експертиз, що мешканцями квартири АДРЕСА_3 самовільно облаштовано на горищі систему підкачки води з прокладанням через димовентиляційний канал, що не відповідає діючим будівельним нормам і правилам.

У своїй діяльності ЛКП №500 як блансоутримувач будинку керується Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року №572 (із послідуючими змінами і доповненнями), Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом ДКУ з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р.№76, Законом України Про житлово-комунальні послуги , які наділяють ЛКП певними правами, обов язками та зобов язаннями щодо належного утримання житлових багатоквартирних будинків на протязі всієї їх діяльності та в час підготовки до осінньо-зимового періоду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в частині, що ЛКП №500 як балансоутримувач будинку №105 на вул..К.Левицького у м.Львові мав можливість виявити втручання мешканців у вентиляційні канали та систему водопроводу і одночасно з цим виявити наявність системи підкачки води до квартири АДРЕСА_3, встановленої з порушенням будівельних норм та правил, однак не дотримався Правил утримання жилих будинків та Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Внаслідок бездіяльності ЛКП №500 щодо контролю за технічним станом інженерного обладнання будинку має місце причинний зв язок та солідарний обов язок з відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири АДРЕСА_17

Відтак, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.

Відповідно до статті 308 ЦПК Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, - колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_5 ОСОБА_23 та Львівського комунального підприємства № 500 в і д х и л и т и .

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 07 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: О.Я.Мельничук

О.Ф.Павлишин

СудАпеляційний суд Львівської області
Дата ухвалення рішення06.11.2017
Оприлюднено11.11.2017
Номер документу70154833
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —463/389/14-ц

Ухвала від 08.01.2020

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Стрепко Н. Л.

Постанова від 04.12.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 27.11.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 04.12.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Маляренко Артем Васильович

Ухвала від 06.11.2017

Цивільне

Апеляційний суд Львівської області

Мікуш Ю. Р.

Ухвала від 06.11.2017

Цивільне

Апеляційний суд Львівської області

Мікуш Ю. Р.

Ухвала від 10.04.2017

Цивільне

Апеляційний суд Львівської області

Мікуш Ю. Р.

Ухвала від 03.04.2017

Цивільне

Апеляційний суд Львівської області

Мікуш Ю. Р.

Ухвала від 17.03.2017

Цивільне

Апеляційний суд Львівської області

Мікуш Ю. Р.

Ухвала від 13.03.2017

Цивільне

Апеляційний суд Львівської області

Мікуш Ю. Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні