Постанова

від 26.10.2017 по справі 810/2550/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2017 року м.Київ № 810/2550/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Касьянової О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - не з'явились,

від третіх осіб:

ОСОБА_2 - не з'явились,

ОСОБА_3 - не з'явились,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Зем" - ОСОБА_4,

Відділ Держгеокадастру у Миронівському районі Київської - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурти-Перемога"

до Комунального підприємства Миронівської районної ради "Миронівка-реєстр",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Зем",

Відділ Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурти-Перемога" з позовом до Комунального підприємства Миронівської районної ради "Миронівка-реєстр" про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування доводів позовної заяви позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурти-Перемога" починаючи з 29.12.2012 та до теперішнього часу є орендарем земельних ділянок (кадастрові номери 3222982900:05:001:0039 та 3222982900:05:001:0069) на підставі договорів оренди землі від 07.03.2012 укладених з фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 строком на 5 років з моменту набрання договорами чинності.

Водночас, у липні 2017 року ТОВ " Бурти-Перемога" стало відомо, що відповідачем здійснено державну реєстрацію права оренди вказаних земельних ділянок за Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета-Зем" на підставі договорів оренди, укладених з 26.04.2017 з ОСОБА_2 та 29.03.2017 з ОСОБА_3

Позивач зазначає, що відповідач здійснив державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, які вже перебувають в оренді ТОВ " Бурти-Перемога ", що призвело до порушення прав та законних інтересів останнього.

Таким чином, позивач вважає, що рішення Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка-реєстр» про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 3222982900:05:001:0039) від 10.05.2017 індексний номер: 35099991, а також рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 3222982900:05:001:0069) від 05.04.2017 індексний номер: 34631507 підлягають скасуванню, оскільки порушують законні права ТОВ Бурти-Перемога як орендаря за договорами оренди землі від 07.03.2014.

У судове засідання, призначене на 26.10.2017 з'явились уповноважені представники позивача та третьої особи ТОВ Планета-Зем .

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились. При цьому, на підставі наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що про дату, час та місце судового розгляду справи особи, що беруть участь у справі були повідомлені належним чином та у передбачений законодавством строк.

14.09.2017 до суду надійшла заява Комунального підприємства Миронівської районної ради "Миронівка-реєстр" відповідно до змісту якої відповідач проти задоволення адміністративного позову не заперечував та просив суд здійснити розгляд даної справи без участі уповноваженого представника підприємства.

Водночас, 20.10.2017 відповідачем було подано заяву в якій зазначено, що КП МРР "Миронівка-реєстр" даного позову не визнає та просить суд розгляд справи призначений на 26.10.2017 проводити за відсутності представника підприємства.

Крім того, на виконання вимог протокольної ухвали та листа Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 державним реєстратором КП МРР "Миронівка-реєстр" 04.10.2017 до суду було подано письмові пояснення щодо позовних вимог та обставин справи.

Як вбачається зі змісту даних пояснень, державний реєстратор зазначає, що ним було здійснено державну реєстрацію з дотриманням порядку встановленому частиною 1 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Зокрема, реєстратор пояснив, що з метою проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки представником ТОВ Планета-Зем було подано договір оренди землі б/н від 26.04.2017 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Планета-Зем , а також Витяг з Державного кадастру про земельну ділянку (НВ-3208846122017 від 26.04.2017 року) 3222982900:04:001:0039. При цьому, зауважив, що у даному Витязі були відсутні відомості про зареєстровані інші речові права похідні від права власності.

Державний реєстратор також зазначив, що ним було здійснено перевірку поданих ТОВ Планета-Зем документів на наявність зареєстрованих за даним кадастровим номером прав власності та інших речових прав, та виявлено реєстрацію за реєстраційним номером 656097232229, номер права власності 9999155 від 05.06.2015 року, Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія Р2 № 447924 від 30.10.2003 року, виданий Миронівською районною державною адміністрацією Київської області. У свою чергу, права будь-яких третіх осіб на земельну ділянку зареєстровані не були.

Таким чином, на підставі поданих документів та перевірених відомостей ним було прийнято рішення 35099991 від 10.05.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також внесено запис № 20311388 від 27.04.2017 реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна 656097232229.

За наведених обставин державний реєстратор стверджує, що його дії були правомірними, а також такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

04.09.2017 до суду надійшли заяви від ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в яких третіми особами зазначено, що вони не заперечують проти задоволення позову.

09.09.2017 до суду надійшли пояснення на позов від Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

У вказаних поясненнях суб'єктом владних повноважень зазначено, що 29.12.2012 було проведено реєстрацію договору оренди земельної ділянки укладеного між ТОВ Бурти-Перемога та ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1,56 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222982900:04:001:0039 строком на п'ять років, про що у Державному реєстрі земель запис від 29.12.12 № 322290004004153

Аналогічно, 29.12.2012 була проведена реєстрація договору оренди земельної ділянки укладеного між ТОВ Бурти-Перемога та ОСОБА_7 земельна ділянка площею 3,37 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3222982900:05:001:0069 строком на п'ять років. Запис у Державному реєстрі земель від 29.12.12 року № 322290004004390.

У вказаних поясненнях Головним управлінням Держгеокадастру зазначено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, а припиняється в разі закінчення строку договору оренди землі, на який якого було укладено.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.

Вказані пояснення управління Держгеокадастру просило суд врахувати при розгляді справи, яку, у свою чергу, здійснювати без участі представника відділу Держгеокадастру у Миронівському райноні Київської області.

За наведених обставин, керуючись приписами статті 128 Кодексу адміністративного судочинства та враховуючи думку учасників судового процесу, які прибули у судове засідання, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити розгляд справи за даною явкою.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив суд позов задовольнити.

Представник третьої особи ТОВ Планета-Зем надав суду письмові заперечення на адміністративний позов та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування правової позиції представник третьої особи зазначив, що на час укладення договорів оренди землі (кадастрові номери: 3222982900:05:001:0069, 3222982900:05:001:0039), а саме: 29.03.2017 та 26.04.2017 та проведення державної реєстрації прав оренди, за третіми особами (у тому числі і за позивачем) не було зареєстровано та не належало третім особам (у тому числі і позивачу) право оренди на ці земельні ділянки. Наведене, на думку представника третьої особи, підтверджується, зокрема, даними Витягів з Державного земельного кадастру, що надавались ТОВ Планета-Зем державному реєстратору.

Крім того, представник третьої особи у судовому засіданні стверджував, що будь- яких розбіжностей між відомостями, що містяться в наданих документах на державну реєстрацію права оренди та відомостями, що містяться в державних реєстрах та кадастровому реєстрі державним реєстратором виявлено не було.

Звертав увагу суду, що у даному випадку державний реєстратор не був зобов'язаний здійснювати додаткові запити до органів виконавчої влади на місцях та місцевого самоврядування щодо земельної ділянки, оскільки право власності на земельну ділянку за орендодавцем було зареєстровано після 01.01.2013.

За наведених обставин, представник ТОВ Планета-Зем вважає, що державним реєстратором були прийняті правомірні рішення від 05.04.2017 № 34631507 та від 10.05.2017 № 35099991 щодо проведення державної реєстрації права оренди за ТОВ Планета-Зем на вказані зельні ділянки.

Крім того, представник третьої особи, звертав увагу суду, що 31.03.2016 слідчим органом досудового розслідування Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне провадження за фактами внесення службовими особами Держкомзему у Миронівському районі Київської області неправдивих відомостей до Державного реєстру земель про державну реєстрацію, а саме: 29.12.2012 за № 322290004004153 договору оренди земельної ділянки, укладеного 07.03.2012 між ТОВ Бурти-Перемога та ОСОБА_2М щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222982900:04:001:0039 загальний розмір 1.5599 га., та за № 322290004004390 договору оренди земельної ділянки, укладеного 07.03.2012 між ТОВ Бурти-Перемога та ОСОБА_5 щодо земельної кадастровий номер 3222982900:04:001:0069 загальний розмір 3.37 га.

Зауважив, що у межах даного кримінального провадження було проведено фізико- хімічну експертизу давності документів, а саме: щодо давності вчинення запису про державну реєстрацію зазначених договорів оренди земельних ділянок від 07.03.2012. Експертним висновком було встановлено, що ці записи виконані в різні періоди 2015-2014 років, що не відповідає даті їх реєстрації - 29.12.2012.

Крім того, представник третьої особи, також зазначив, що згідно з інформацією отриманою від податкових органів у період з 2008 по 2013 включно позивачем не сплачувалось на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_3 орендної плати. Зауважив, що у період з 2015 року по теперішній час орендну плату на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_3 сплачує ТОВ Планета-Зем .

Звертав увагу суду, що строк дії договорів оренди земельних ділянок, що укладались позивачем сплинув 07.03.2017, умов щодо їх пролонгації ТОВ Бурти-Перемога не підтверджено. Отже, на час укладення договорів оренди між Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета-Зем" та ОСОБА_2, а також ОСОБА_3, а саме: з 29.03.2017 та 26.04.2017 право оренди земельних ділянок ТОВ Бурти-Перемога - припинилось.

Разом з цим, представник третьої особи також зазначив, що право власності на земельні ділянки (за договорами оренди) було зареєстроване за орендодавцями після 01.01.2013, а тому правова позиція Верховного суду України викладена у постанові у цивільній справі № 21-760а15 від 29.09.2015 (на яку посилається позивач) не може бути застосована до спірних правовідносин у даній справі.

Таким чином, представник ТОВ Планета-Зем вважає, що дії державного реєстратора КП МРР Миронівка-реєстр були правомірними, такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Крім цього, у письмових запереченнях на позов представник третьої особи також зазначив, що даний спір є спором про право, а тому не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин, представник третьої особи наполягав на тому, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши наянвні у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, судом встановлено наступне.

07.03.2012 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ "Бурти-Перемога" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки б/н (далі - договір). Відповідно до пунктів 1, 2 цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку (загальною площею 1,56 га ріллі, кадастровий номер: 322982900:04:001:0039) сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Кип'ячківської сільської ради Миронівського району Київської області.

Вказана земельна ділянка належить орендовацеві на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії 92 № 447924 виданого 30.10.2003 (пункт 1.2 договору).

У пункті 3 сторони узгодили, що даний договір укладено строком на 5 років з переважним правом орендаря на продовження дії цього договору на новий строк. Обумовили, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім іншого, сторони дійшли згоди, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється безпосередньо після державної реєстрації цього договору за актом прийому передачі (пункт 6.2 договору оренди).

Пунктом 12.3 сторони визначили, що дія даного договору припиняється у разі: закінчення його строку; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, в порядку, встановленому законом; ліквідації орендаря без визначення його правонаступників. При цьому, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається (пункт 12.6 договору).

Відповідно до змісту Прикінцевих положень судом встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як убачається з наявних у справі доказів, вказаний договір оренди було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Миронівському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 за № 322290004004153.

Разом з цим, як стверджує позивач та підтверджується наявними у справі доказами, 01.03.2017 між ОСОБА_2 та ТОВ Бурти-Перемога було укладено додаткову угоду про внесення змін до зазначеного договору оренди земельної ділянки.

Зокрема, цією угодою сторони змінили пункт 3.1 договору оренди землі від 07.03.2012, встановивши цей договір укладено строком до 31.12.2019.

Судом також встановлено, що 07.03.2012 ОСОБА_5 (орендодавець) уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Бурти-Перемога» (орендар).

Предметом вказаного договору є передача орендодавцем орендарю в строкове платне володіння та користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення (площею 3,37 га ріллі, кадастровий номер 3222982900:05:001:0069), яка знаходиться на території Кип'ячківської сільської ради Миронівського району Київської області.

Вказана земельна ділянка належить Орендовацеві на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії 92 № 447762 виданого 30.10.2003.

Даний договір було укладено сторонами на п'ять років з переважним правом орендаря поновлення його на новий строк. При цьому, сторони також узгодили, що у разі якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення Орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Пунктом 6.2. цього договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється безпосередньо після державної реєстрації цього договору за актом прийому передачі.

Сторони також передбачили, що дія даного договору припиняється у разі: закінчення його строку; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, у порядку, встановленому законом; ліквідації орендаря без визначення його правонаступників. При цьому, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається (пункт 12.6 Договору).

Зі змісту Прикінцевих положень вбачається, що вказаний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

У свою чергу, судом встановлено, що даний Договір оренди було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Миронівському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 за № 322290004004390.

Судом також встановлено, що у подальшому, а саме: 16.12.2016 власником зазначеної у договорі оренди земельної ділянки стала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Разом з цим, 01.03.2017 між ОСОБА_3 та ТОВ Бурти-Перемога було укладено додаткову угоду про внесення змін до зазначеного договору оренди землі від 07.12.2012.

У вказаній угоді сторони, крім іншого, вирішили, змінити одну зі сторін договору у зв'язку з переходом прав та обов'язків за договором оренди до нового орендодавця.

Крім того, сторони узгодили, що договір оренди земельної ділянки укладено строком до 31.12.2019.

Водночас, як стверджує позивач, підтверджується наявними у справі доказами та не заперечується іншими учасниками судового процесу, 05.04.2017 державним реєстратором КП Миронівської районної ради Миронівка-реєстр ОСОБА_8 було прийнято рішення № 34631507 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. На підставі цього рішення державним реєстратором внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 3222982900:05:001:0069) загальною площею 3,374 га для ведення сільськогосподарського виробництва.

З наявної у матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що підставою виникнення вказаного речового права є договір оренди землі, який укладено 29.03.2017 між ОСОБА_3 та ТОВ Планет-Зем строком на 10 років.

Крім того, судом також встановлено, що цим же державним реєстратором 10.05.2017 було прийнято рішення № 35099991 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 3222982900:04:001:0039) загальною площею 1,5599 га для ведення сільськогосподарського виробництва.

З матеріалів справи вбачається, що підставою виникнення речового права є договір оренди землі укладений 26.04.2017 між ОСОБА_2 та ТОВ Планет-Зем строком на 10 років.

З огляду на зазначене та вважаючи, що прийняті рішення зумовили подвійну реєстрацію права оренди на земельні ділянки за різними правонабувачами, чим порушили законні права та інтереси ТОВ "Бурти-Перемога", позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогами про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок від 05.04.2017 індексний номер 34631507, а також від 10.05.2017 індексний номер 35099991.

Надаючи правову оцінку спірним право відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи виконавчої влади та її посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Починаючи з 2004 року та до теперішнього часу правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав регулюються Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - ОСОБА_9 № 1952-IV).

ОСОБА_9 регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Відповідно до статті 2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Частинами 3 та 4 статті 3 Закону № 1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Порядок проведення державної реєстрації прав визначено статтею 18 Закону № 1952-IV, а також Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1127.

Пунктами 6 та 9 цього Порядку передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених. Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката ( пункт 1 частини 1 статті 27 Закону № 1952-IV).

Пунктом 12 Порядку № 1127 встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

Доступ до відомостей Єдиного реєстру документів забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав шляхом пошуку та отримання державним реєстратором в режимі реального часу відомостей про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним реєстром документів здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін'юстом разом з Мінрегіоном.

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав шляхом пошуку та отримання державним реєстратором в режимі реального часу відомостей про земельну ділянку, у тому числі відомостей про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі.

Державний реєстратор у разі наявності у нього паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

Аналогічні повноваження державного реєстратора визначені частиною 4 статті 10 Закону № 1952-IV. Зокрема, вказаною нормою визначено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини 4 статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити, зокрема, інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України, про що зазначено в постанові від 29.09.2015 № 21-760а15.

При цьому, суд зауважує, що згідно з приписами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відносно доводів представника третьої особи про те, що зазначена правова позиція Верховного суду України не може бути застосована до спідпих правовідносин у даній справі, оскільки право власності на земельні ділянки (за договорами оренди) було зареєстроване за орендодавцями після 01.01.2013, суд зазначає про таке.

Як вбачається зі змісту цього рішення Верховним Судом України вказано про те, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Отже, у даному рішенні колегію суддів зазначено про обов'язок державного реєстратора перевіряти інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав. При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1952-IV речовими правами, що підлягають державній реєстрації є право власності та речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

З огляду на зазначене, представник третьої особи неправильно тлумачить дане рішення Верховного Суду України, стверджуючи про те, що судами вирішувалось питання щодо належності порядку вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна право власності на яке зареєстровано до 01.01.2013 року.

При цьому, суд також звертає увагу на ту обставину, що право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: 3222982900:04:001:0039), яка є предметом договору оренди від 07.12.2012, було зареєстроване за орендодавцем ОСОБА_2 30.10.2003, тобто до 2013 року.

За наведених обставин, суд не приймає до уваги зазначені доводи представника третьої особи.

Суд також зауважує, що у листі від 06.08.2013 № 2951/05-15-13 «Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами» Державною реєстраційною службою України було також роз'яснено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Суд враховує, що вказаний лист Державної реєстраційної служби України не є нормативним актом, проте навіть рекомендаційний характер цього листа вкотре підтверджує обов'язок державного реєстратора запитувати інформацію у повноважних органів щодо наявності вже зареєстрованих прав інших осіб на земельні ділянки.

У свою чергу, під час розгляду справи судом встановлено, що договори оренди земельної ділянки укладені між позивачем та ОСОБА_2, а також між позивачем та ОСОБА_10 (ОСОБА_3В.) є такими, що оформлені та зареєстровані у встановленому законодавством порядку, про що свідчать відбиток печатки управління Держкомзему у Миронівському районі Київської області та підпис особи, яка провела реєстрацію на цих договорах.

Факт реєстрації цих договорів у встановленому законодавством порядку підтверджується і наявними в матеріалах справи поясненнями Відділу Держгеокадастру у Миронівському районі Київської.

При цьому, посилання представника третьої особи ТОВ Планета-Зем на наявність кримінального провадження та висновки проведеної в межах цього кримінального провадження фізико-хімічної експертизи давності документів не приймаються судом до уваги, оскільки, по-перше правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону не є предметом розгляду даної адміністративної справи та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. По-друге, відповідно до приписів 69, 72 Кодексу адміністративного судочинства України лише наявність кримінального провадження без вироку суду не може бути доказом в адміністративній справі та відповідно свідчити про наявність або відсутність у діях певних осіб ознак протиправності.

Щодо доводів третьої особи про те, що орендна плата орендодавцям ТОВ Бурти-Перемога , жодного разу починаючи з 2012 підприємством не виплачувалась, суд зазначає про таке.

Відносини з приводу оплати за користування земельною ділянкою регулюються нормами Цивільного кодексу України та відносяться до цивільно-правових відносин.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільно-процесуального кодексу України захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин підлягає судовому розгляду у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, відносини між позивачем та ОСОБА_2, а також ОСОБА_5 (ОСОБА_3В.) з приводу оплати за договорами оренди землі від 07.03.2012 є приватно-правовими відносинами та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, суд зауважує, що у пункті 4.3. договорів оренди земельної ділянки від 07.03.2012 сторони: ТОВ Бурти-Перемога та ОСОБА_2, а також ОСОБА_5 (ОСОБА_3В.) узгодили, що частина орендної плати може бути виплачена у грошовій формі, а частина у натуральній та/чи вибірковій формі.

Отже, наведене свідчить про те, що порядок здійснення орендної плати залежить виключно від волевиявлення та домовленості сторін цивільно-правових (договірних) відносин.

Безпідставними є і твердження представника третьої особи про те, що починаючи с 2015 року орендну плату на користь вказаних орендодавців земельних ділянок сплачує ТОВ Планета-Зем , оскільки, сам представник зазначає про те, що відповідні договори оренди земельної ділянки були укладені між цим підприємством та ОСОБА_2, ОСОБА_3 лише у березні та квітні 2017, а зареєстровані у квітні та травні 2017 року.

Крім того, суд зазначає, що вказані представником ТОВ Планета-Зем обставини не мають відношення до предмету даного адміністративного спору, оскільки в рамках даного спору суд надає правову оцінку лише оспорюваним рішенням.

Суд також не приймає до уваги і доводи представника третьої особи, відносно того, що строк дії договорів оренди земельних ділянок, що укладались позивачем сплинув 07.03.2017, а умов щодо їх пролонгації ТОВ Бурти-Перемога не підтверджено, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі № 161-XIV від 06.10.1998 відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з приписами статей 17-20 цього Закону (у редакції чинній на момент укладання договорів) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аналогічна правова норма закріплена також у статті 125 Земельного кодексу України, де вказано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з приписами частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі доказами 07.03.2012 між ТОВ "Бурти-Перемога" та ОСОБА_2, а також ОСОБА_5 було укладено договори оренди земельних ділянок строком на 5 років з переважним правом орендаря на продовження дії цього договору на новий строк.

У вказаних договорах сторони визначили, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється безпосередньо після державної реєстрації цього договору за актом прийому передачі (пункт 6.2 договорів оренди).

Крім того, у прикінцевих положеннях сторони узгодили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як було встановлено судом, вказані договори оренди були зареєстровані у встановленому законодавством порядку 29.12.2012.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

При цьому, недодержання в момент вчинення правочину стороною вказаної вимоги Закону є підставою недійсності правочину. У свою чергу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина 1 статті 215 та статті 216 Цивільного кодексу України).

Разом з цим, суд звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом, а також жодним пунктом вказаних договорів не перебачено, що строк дії договорів оренди земельних ділянок розпочинається з дати їх укладення сторонами.

Відповідно до вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд також враховує правову позицію Верховного суду України, викладену в постанові від 18.01.2017 у справі № 6-2777цс16.

У вказаному рішенні колегією суддів зазначено, що строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір стає правовідносинами, на виконання яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства та встановлених в ході судового розгляду обставин справи, вбачається, що договори оренди земельних ділянок укладені між ТОВ "Бурти-Перемога" та ОСОБА_2, а також ОСОБА_5 були укладені строком на п'ять років від дня набрання чинності цими договорами, а саме з моменту їх державної реєстрації, тобто 29.12.2012.

Таким чином, судом встановлено, що строк дії цих договорів закінчується 28.12.2017. Тобто, договори оренди земельних ділянок укладені ТОВ "Бурти-Перемога" з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (ОСОБА_3В.) до теперішнього часу, та відповідно на момент виникнення спірних відносин (прийняття рішень про державну реєстрацію права оренди на ці земельні ділянки за ТОВ Планета-Зем ) є чинними.

За наведених обставин, судом встановлено, що станом на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних рішень, а саме: 10.05.2017 та 05.04.2017 вказані договори оренди землі від 07.03.2012 не були припинені або розірвані у встановленому законом порядку.

При цьому, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач (посадова особа відповідача) при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди земельних ділянок укладених ТОВ Планет-Зем 29.03.2017 з ОСОБА_3, а також 26.04.2017 з ОСОБА_2 керувався виключно відомостями з Державного земельного кадастру та наданих заявником договорів оренди земельних ділянок, не перевіривши належним чином, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

Крім того, суд зауважує, що реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Таким чином, враховуючи всі встановлені судом обставини в їх сукупності та взаємозв'язку суд дійшов висновку, що посадовою особою (державним реєстратором) КП Миронівської районної ради Миронівка-реєстр було передчасно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35099991 від 10.05.2017 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 3222982900:05:001:0039 та індексний номер: 34631507 від 05.04.2017 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 3222982900:05:001:0069.

Суд також акцентує увагу і на тому, що відповідно до вимог частини 1 статті 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Тобто підставою для внесення запису до Державного реєстру прав є відповідне рішення державного реєстратора, яке за часом передує запису.

Водночас, як вбачається з Інформаційної довідки інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером: 656097232229 про реєстрацію права оренди земельної ділянки) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35099991 було прийнято відповідачем 10.05.2017, а відповідний запис № 20311388 внесено до Державного реєстру 27.04.2017, тобто до прийняття рішення, що суперечить вимогам статті 26 Закону № 1952-IV.

Так само, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34631507 (щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером: 1120224932229 про реєстрацію права оренди земельної ділянки) було прийнято держаним реєстратором 05.04.2017, а відповідний запис № 19821941 внесено до Державного реєстру 31.03.2017

Отже, наведені обставини також свідчать про те, що внесення відповідачем записів № 35099991 та № 19821941 до Державного реєстру було здійснено з порушенням вимог, визначених законодавством.

Відповідно до статей 11 та 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У свою чергу, суд звертає увагу, у письмових поясненнях на адміністративний позов державним реєстратор КП МРР Миронівка-реєстр вказано про те, що представником ТОВ Планета-Зем з метою проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки було подано договір оренди землі б/н від 26.04.2017 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Планета-Зем , а також Витяг з Державного кадастру про земельну ділянку (НВ-3208846122017 від 26.04.2017 року) 3222982900:04:001:0039.

Водночас, на підтвердження зазначених обставин державним реєстратором надано до суду зовсім інші документи.

Крім того, суд також звертає увагу, що відповідачем - Комунальним підприємством Миронівської районної ради "Миронівка-реєстр" взагалі не було надано суду жодних мотивованих заперечень.

Разом з цим, доводи та докази представника третьої особи ТОВ Планета-Зем надані суду на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень не було прийнято судом до увагу, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, представником третьої особи у письмових запереченнях зазначалось про те, що даний спір є спором про право. Водночас, таке твердження не відповідає дійсності та суперечить чинним нормам законодавства, враховуючи, що предметом даної адміністративного позову є саме спір юридичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (актів індивідуальної дії).

Відповідно до приписів кодексу адміністративного судочинства України даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

При розгляді даної справи суд також враховує, що власники земельних ділянок, з якими позивачем було укладено договори оренди - не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Також Відділом Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області надано пояснення, якими підтверджено викладені позивачем обставини в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частиною першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка-реєстр» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35099991 від 10.05.2017 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 3222982900:05:001:0039, винесене на підставі договору оренди землі від 26.04.2017 укладеного між ТОВ «Планета-Зем» та ОСОБА_2.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка-реєстр» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34631507 від 05.04.2017 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 3222982900:05:001:0069, винесене на підставі договору оренди землі від 29.03.2017 укладеного між ТОВ «Планета-Зем» та ОСОБА_3.

4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Комунального підприємства Миронівської районної ради "Миронівка-реєстр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурти-Перемога" сплачений судовий збір у розмірі 3200,00 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 31 жовтня 2017 р.