Ухвала

від 07.11.2017 по справі 826/10500/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

07 листопада 2017 року м. Київ № 826/10500/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Острович Е.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні питання про залишення позову без розгляду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-6" доВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прозобов'язання вчинити дії за участю представників сторін:

від позивача: Сировець М.О.

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В ИВ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом звернулось Публічне акціонерне товариство Базальт-6 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії.

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивач просить суд зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про зняття арешту з земельної ділянки площею 6га, за кадастровим номером 3222783200:05:007:0038, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення його відчуження серія та номер 36213682 від 10.04.2012 року.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України).

Отже, за змістом ст.99 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014р. у справі №826/236/14 та постанові Верховного Суду України від 29.10.2014р. №6-152цс-14.

Дослідивши наявні докази в матеріалах справи, заслухавши пояснення присутніх сторін, суд звертає увагу на наступне.

В даному адміністративному позові, позивачем просить суд зобов'язати відповідача скасувати постанову відповідача від 10.04.2014р.

Статтею 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ч.2 ст.181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивача в позовній заяві зазначає, що 04.07.2017 року ТОВ Базальт-6 було сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, однак до суду позивач звернувся з адміністративним позовом лише 21.08.2017 року, згідно штемпеля на конверті, що дає змогу прийти до висновку, що позивачем порушення строку звернення до суду, оскільки про порушення свої прав позивачу було відомо ще починаючи з 04.07.2017року.

Враховуючи наведені обставини, позивач міг та повинен був дізнатись про обставини, що слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивачем/представником позивача не наведено будь-яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, в силу чого, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ст.99 КАС України строку звернення до суду. Клопотання про поновлення строку звернення до суду не надав.

У відповідності до положень ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно з п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-6" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій