Ухвала

від 06.12.2017 по справі 826/10500/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10500/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

06 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

за участю секретаря Капші А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-6" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-6" до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-6" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов'язання винести постанову про зняття арешту з земельної ділянки площею 6га, за кадастровим номером 3222783200:05:007:0038, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення його відчуження серія та номер 36213682 від 10.04.2012 року.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що Макарівським районним судом Київської області винесено ухвалу у справі №2-568/11 про виправлення описки, а саме замість помилково зазначеної земельної ділянки за кадастровим номером 3222783200:05:007:0038, зазначено земельна ділянка за кадастровим номером 3222783200:05:007:0036. Позивач зазначає, що земельна ділянка за кадастровим номером 3222783200:05:007:0038 ні коли не знаходилась в іпотеці у ПАТ БМ Банк , більш того, дана земельна ділянка знаходилась в іпотеці в іншого банку - ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК", у якого в подальшому шляхом відступлення прав вимоги, дана іпотека була передана ТОВ БАЗАЛЬТ-6 , який звернув стягнення на вказану земельну ділянку, та набув права власності на неї. Але у зв'язку з тим, що постановою від 10 квітня 2014 року старший державний виконавець ВПВР ДВС України Артемчук Т.В. наклав арешт на зазначену земельну ділянку за кадастровим номером 3222783200:05:007:0038, її власник ТОВ БАЗАЛЬТ-6 не може розпоряджатися даною земельною ділянкою. Позивач зазначає, що дізнався про наявність арешту на земельну ділянку під час отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, виданої 04 липня 2017 року державним реєстратором на підтвердження права власності позивача на земельні ділянки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст.ст.99, 100, 155 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зазначає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, припустивши порушення застосування норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання представник позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомо.

До початку розгляду справи до Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника відповідача Васіної І.О. про відкладення розгляду справи на інший день і час у зв'язку з великою кількістю справ, що призначено до розгляду на 06.12.2017.

Розглянувши клопотання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, як такого, що заявлено безпідставно, оскільки доказів на підтвердження поважності відсутності представника Васіної І.О., як і доказів її участі у розгляді цієї справи у суді першої інстанції, суду не надано.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 2 статті 181 КАС України.

Колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції є необгрунтованим, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2. ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.12.2010 р. № 3 Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби : судам необхідно мати на увазі, що всі адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час проведення виконавчих дій, розглядаються з особливостями, установленими статтею 181 КАС України. Щодо справ про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності цих органів, то такі справи розглядаються за загальними правилами КАС України . Це слід розуміти так, що на адміністративні справи щодо оскарження інших рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, не пов'язаних з проведенням виконавчих дій, не поширюються особливості розгляду таких справ, які встановлені статтею 181 КАС України, в тому числі й щодо скороченого 10-денного строку розгляду адміністративних справ.

Таким чином, враховуючи приписи ст.181 КАС України, роз'яснення Пленуми Вищого адміністративного суду України, строки звернення до суду, які визначено частиною 2 статті 181 КАС України, застосовуються у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, які прийняті (вчинені) під час проведення виконавчих дій .

Як вбачається зі змісту заявленого позову, позивач зазначає, що він не є учасником виконавчого провадження №36213682 (в межах якого був накладений арешт) та/або особою, яка залучаються до проведення виконавчих дій, однак що суд першої інстанції не надав належної оцінки даній обставині та не перевірив її, що дає підстави колегії суддів для висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано вказав на порушення позивачем строків звернення до суду, які визначено ст.181 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, не дотримано судом першої інстанції.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з чим така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись статтями 41, 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-6" - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року - скасувати.

Справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-6" до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.12.2017.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна