Постанова

від 01.11.2017 по справі 826/3088/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2017 р. м. Київ К/800/29655/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є., за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В. ,

представника позивача Банцер О.В.,

представника відповідача Борозна М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Охоронні системи

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2017

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017

у справі № 826/3088/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Охоронні системи (далі - позивач, ТОВ НТЦ Охоронні системи )

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ НТЦ Охоронні системи звернулось у лютому 2016 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2015 № 0004422204, № 0004432204.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2017 позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.11.2015 № 0004422204 в частині нарахування грошового зобов'язання за 3 квартал 2012 року за основним платежем у розмірі 344 666,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 172 333,00 гривні, № 0004432204 в частині нарахування грошового зобов'язання за вересень 2012 року за основним платежем у розмірі 249 129,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 124 564,50 гривні, а також за листопад 2012 року за основним платежем у розмірі 507 572,00 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 253 786,00 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішення суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України); ст. ст. 7, 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що скасовуючи частково рішення суб'єкта владних повноважень суди не прийняли до уваги, що при встановленні невідповідності частини рішення останні підлягають скасуванню повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за період 3 квартал 2012 року в сумі 344 666,00 гривень та податку на додану вартість за період вересень 2012 року в сумі 249 129,00 гривень, жовтень 2012 року в сумі 507 572,00 гривні, оскільки воно вчинено із порушенням 1095 денного строку, передбаченого п. 102.1 ст. 102 ПК України. Тобто, зважаючи на те, що строк давності нарахування грошового зобов'язання сплив, суди дійшли висновку, що позивача слід вважати таким, що звільнений від такого грошового зобов'язання.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог, судами попередніх інстанцій зазначено, що під час розгляду справи позивачем не доведено реальне виконання спірних господарських операцій, реальна мета укладення договорів. При цьому наведений аналіз копій первинних документів, досліджених у судовому засіданні не дозволяє зробити висновок про реальність оформлених, відповідно до наданих документів господарських відносин. У зв'язку з чим, суди прийшли до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими ПК України у взаємозв'язку з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог помилковими, які зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства, що стали предметом оскарження у скарзі ТОВ НТЦ Охоронні системи від 19.10.2015 № 189/15 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 19.10.2015) за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлено актом від 10.11.2015 № 414/26-57-22-04-10/31405191, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем по взаємовідносинам із ТОВ Бакеліт , ТОВ Брокбудкепітал , ТОВ Імпульс , ТОВ Доміне , ТОВ Сана Юг , ТОВ Капрод вимог: пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 пп. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження товариством податку на прибуток на загальну суму 2 562 784,00 гривні; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 2 781 761,00 гривні.

За результатами розгляду заперечення товариства на акт перевірки, висновки останнього залишено без змін, а заперечення залишено без задоволення.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.11.2015: № 0004422204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 2 907 450,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 453 725,00 гривень; № 0004432204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 2 781 761,00 гривня та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 390 880,50 гривень.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК України. Так, згідно з положеннями п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач (замовник/покупець) мав господарські взаємовідносини з: ТОВ Бакеліт (підрядник) за договорами підряду від 28.08.2012 № 280812, від 30.08.2012 № 300812, від 03.09.2012 № 030912, від 05.09.2012 № 050912, від 06.09.2012 № 060912, від 10.09.2012 № 100912, від 01.10.2012 № 011012, від 02.10.2012 № 021012, від 05.10.2012 № 051012, від 10.10.2012 № 101012, від 12.11.2012 № 121112, від 21.11.2012 № 211112, від 12.12.2012 № 121212, від 18.12.2012 № 181212, від 09.01.2013 № 090113, від 10.01.2013 № 100113, від 15.01.2013 № 150113, від 01.02.2013 № 010213 та від 20.02.2013 № 200213; ТОВ Брокбудкепітал (підрядник) за договорами підряду від 03.02.2014 № 030214, від 04.02.2014 № 040214, від 05.02.2014 № 050214, від 06.02.2014 № 050214, від 03.03.2014 № 030314, від 12.03.2014 № 120314, від 13.03.2014 № 130314, від 28.04.2014 № 280414, від 21.05.2014 № 210514, від 12.06.2014 № 120614, від 01.07.2014 № 010714, від 03.07.2014 № 030714, від 01.08.2014 № 010814, від 01.09.2014 № 010914 та від 15.09.2014 № 150914; ТОВ Сана Юг (підрядник) за договором підряду від 11.02.2013 № 11/02; ТОВ Капрод (продавець) за договорами поставки від 11.02.2014 № 1102-14, від 26.02.2014 № 2602-14 та від 18.03.2014 № 1803-14; ТОВ Імпульс (підрядник) за договорами підряду від 18.02.2013 № 1802-13, від 20.02.2013 № 2002-13, від 21.02.2013 № 2102-13, від 04.03.2013 № 0403-13, від 11.03.2013 № 1103-13, від 18.03.2013 № 1803-13, від 20.03.2013 № 2003-13, від 04.04.2013 № 0404-13, від 24.04.2013 № 2404-13, від 30.04.2013 № 3004-13, від 20.05.2013 № 2005-13, від 27.05.2013 № 2705-13, від 10.06.2013 № 1006-13, від 20.06.2013 № 2006-13, від 01.07.2013 № 0107-13, від 15.07.2013 № 1507/13, від 01.08.2013 № 0108-13, від 02.08.2013 № 0208-13, від 17.10.2013 № 1710-13, від 04.11.2013 № 0411-13, від 03.12.2013 № 0212-13, від 04.12.2013 № 0412-13, від 10.12.2013 № 1012-13, від 26.12.2013 № 2612-13, від 04.01.2014 № 0801-14, від 09.01.2014 № 0901-14, від 16.01.2014 № 1601-14; ТОВ Доміне (покупець) за договорами поставки від 12.03.2013 № 1203-13, від 28.03.2013 № 2803-13, від 10.04.2013 № 1004-13, від 18.05.2013 № 1805-13, від 31.05.2013 № 3105-13, від 04.06.2013 № 0406-13, від 20.06.2013 № 2006-1, від 04.07.2013 № 0407-13 від 18.07.2013 № 1807-13, від 02.08.2013 № 0208-13, від 20.08.2013 № 2008-13, від 30.08.2013 № 3008-13, від 16.09.2013 № 1609-13, від 19.09.2013 № 1909-13, від 20.09.2013 № 2009-13, від 23.09.2013 № 2309-13, від 25.09.2013 № 2509-13, від 10.10.2013 № 1010-13, від 21.10.2013 № 2110-13, від 07.11.2013 № 0711-13, від 19.11.2013 № 1911-13, від 04.12.2013 № 0412-13, від 13.12.2013 № 1312-13, від 24.12.2013 № 2412-13, від 30.12.2013 № 3012-13, від 17.01.2014 № 1701-14.

На підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій, обумовлених вказаними правочинами, та фактичного отримання придбаних товарів, робіт (послуг), позивачем долучено до матеріалів справи копії протоколів погодження договірних цін, довідок про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, актів прийому-передачі виконаних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, підсумкових відомостей витрат, актів прийому-передачі матеріалів до монтажу, актів викових робіт, податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що видами діяльності позивача є виконання робіт з проектування, монтажу та пусконалагодження систем протипожежного призначення (пожежної сигналізації, оповіщення, пожежогасіння та інших), зокрема, охоронні сигналізації, відеоспостереження, санкціонованого доступу.

Як слідує із наведеного, протягом 2011-2014 років позивачем було укладено значну кількість договорів підряду на виконання зазначених вище робіт на відповідних об'єктах, зокрема, договори поставки на придбання обладнання.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, позивач зауважував, що замовниками зазначених вище робіт виступили ТОВ КАН СТРОЙ ГРУП , ТОВ Євро Білд (правонаступник ТОВ КАН СТРОЙ ГРУП як замовника будівництва ТРЦ Республіка ), ТОВ Мастер-Авіа , ТОВ Будівельна компанія Міськжитлобуд та інші.

Через значний обсяг робіт, який був передбачений договорами позивача з замовниками таких робіт у позивача виникла необхідність у залученні субпідрядників, які б виконували допоміжні роботи. Серед таких субпідрядників були ТОВ Брокбудкепітал , ТОВ Сана Юг та ТОВ Імпульс .

Враховуючи характер робіт, що виконувалися субпідрядниками, контроль за виконанням таких робіт здійснювався співробітниками позивача відповідно до проектної документації на виконання робіт протипожежного призначення, яка розроблялася позивачем для замовників робіт та є власністю останніх.

Додатково на підтвердження подальшого використання робіт в ланцюгу надання послуг (виконання робіт) позивачем надано договори та акти виконаних робіт, укладені із ТОВ КАН СТРОЙ ГРУП , ТОВ Євро Білд , ТОВ Мега Буд Інвест , ТОВ Інвестиційний Союз Либідь , ПрАТ Інком , ТОВ Арт-Проект Україна , ТОВ Мультипром , ТОВ ПК Проектний комплекс , ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ПАТ Банк Січ , ТОВ Ок Новий зір , ФОП ОСОБА_10, ТОВ Маркет-А , ФОП ОСОБА_11, ТОВ Сілк Констракшн , ПП М-Студія , ФОП ОСОБА_12, ТОВ Естелайн , ТОВ Терра-2007 , ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ТОВ Торговий Дім Респект , ФОП ОСОБА_15, ТОВ Тексас Чікен Україна , ТОВ Синергія , ТОВ Азур Компані , ТОВ Сушия , ФОП Радонич Вук, ТОВ Інтермоде ЮК , ОСОБА_16 Олександрівна, ТОВ Майстер Муракамі , ФОП ОСОБА_17, ТОВ Столична Будівельна Група , ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_19, ТОВ Дієса , ТОВ ЗВР УКР , ТОВ Сілк Констракшн , ТОВ Аска-Констракшен , ТОВ Бібі Схід , ТОВ МД-Груп , ТОВ Ессет , ФОП ОСОБА_20, ТОВ ВТП Ювелірсервіс , ТОВ Комп'ютерний магазин № 7 , ДП Адідас-Україна , ТОВ Спортмастер-Україна , ТОВ Амотерра , ТОВ Сольєр , ТОВ Хеппілон Україна , ТОВ Кулла , ФОП ОСОБА_21, ТОВ Ай Кью Оптика , ТОВ Неш Рітейл , ТОВ БК Роско , ТОВ Форпоінт (Україна) Лтд , ТОВ Універсалбуд , ТОВ Строй Сіті , ТОВ Порталгруп , ПАТ Банк Контракт , Підприємство з 100 % іноземними інвестиціями Українська Національна Лотерея , ПП Українська торгова гільдія , ДП Мелексіс-Україна , ТОВ Мастер-Авіа , ТОВ Будівельна компанія Міськжитлобуд , ДП Кюне і Нагель , ТОВ ТРК , ТОВ Віп-Транс , ТОВ Порталгруп , ТОВ ДЦ Делта Спорт , ТОВ Лисогірка .

Відтак, позивачем надано належні та необхідні докази, які свідчать про обґрунтованість заявлених позовних вимог, та в судовому засідання знайшло своє підтвердження, що позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Суди попередніх інстанцій не встановили жодних порушень щодо якості первинних документів.

Крім того, перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників витрат та податкового кредиту по операціям з контрагентами, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Також, судами було зазначено, що висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства по взаємовідносинам з із вказаними контрагентами зроблено на підставі інформації із ІС Податковий блок , згідно якої: ТОВ Бакеліт має стан платника 16 - припинено (ліквідовано, закрито), а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 13.05.2014, інформація про наявність основних фондів відсутня, інформація щодо кількості працюючих відсутня, оскільки звіт за перевіряємий період не подавався, на підприємстві відсутні основні засоби, зокрема, власні та орендовані складські приміщення, власний чи орендований транспорт, трудові ресурси; ТОВ Брокбудкепітал не мало матеріальних та трудових ресурсів на виконання укладених договорів; ТОВ Сана Юг має стан платника 11 - припинено, але не знято з обліку, свідоцтво платника податку а додану вартість анульовано 16.01.2014, інформація про наявність основних фондів, трудових та матеріальних ресурсів відсутня; ТОВ Капрод має стан 28 - триває процедура припинення, інформація про основні фонди відсутня, згідно Єдиного реєстру податкових накладних в перевіряємому періоді даним контрагентом придбавались ТМЦ з номенклатурою: вживане взуття, посуд, велосипеди, побутову техніку та реалізувало їх на адресу позивача, фінансовий звіт за 2014 рік не подано; ТОВ Імпульс має стан 4 - порушено провадження у справі про банкрутство, свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 16.06.2014, відсутня інформація про наявність матеріальних та трудових ресурсів, фінансовий звіт за 2013 рік не подано; ТОВ Доміне - свідоцтво платника останнього було анульовано 27.10.2014, згідно Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ Доміне на адресу позивача реалізовано імпортну продукцію, виписані податкові накладні містять коди УКТ ЗЕД, але при подальшому аналізі та дослідженні не встановлено імпортних операцій вказаного контрагента, а також придбання імпортної продукції контрагентів-постачальників.

Як вбачається з матеріалів справи, всі необхідні первинні бухгалтерські документи є в наявності позивача, складені вони у відповідності до вимог податкового законодавства, підтверджують право позивача на включення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту у відповідний період, а саме - податкові накладні, видаткові накладні.

Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників витрат та податкового кредиту по операціям з контрагентом, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Крім того, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту та валових витрат.

Разом з тим, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій за спірними договорами, узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальників.

Отже рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про обґрунтованість касаційної скарги ТОВ НТЦ Охоронні системи , скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог, та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.09.2017 відстрочено ТОВ НТЦ Охоронні системи сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у даній справи.

З таких підстав, несплачена сума судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 153 608,69 гривень підлягає стягненню до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Охоронні системи - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі № 826/3088/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 27.11.2015 № 0004422204 в частині нарахування грошового зобов'язання в загальній сумі 3 844 176,00 гривень, у тому числі основний платіж 2 562 784,00 гривні, штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 281 392,00 гривні.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 27.11.2015 № 0004432204 в частині нарахування грошового зобов'язання в загальній сумі 3 037 590,00 гривень, у тому числі основний платіж 2 025 060,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 012 530,00 гривень.

В іншій частині постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі № 826/3088/16 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві судовий збір у сумі 153 608,69 гривень (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісім гривень 69 копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075) .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: О.А. Веденяпін Н.Є. Маринчак