Постанова

від 22.05.2018 по справі 826/3088/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №826/3088/16

адміністративне провадження №К/9901/15882/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів:Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі №826/3088/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Охоронні системи" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Охоронні системи" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - відповідач, заявник, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2015 № 0004422204, № 0004432204.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, позов Товариства задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.11.2015 № 0004422204 в частині нарахування грошового зобов'язання за 3 квартал 2012 року за основним платежем у розмірі 344 666,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 172 333,00 грн, № 0004432204 в частині нарахування грошового зобов'язання за вересень 2012 року за основним платежем у розмірі 249 129,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 124 564,50 грн, а також за листопад 2012 року за основним платежем у розмірі 507 572,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 253 786,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій у справі №826/3088/16, позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який постановою від 1 листопада 2017 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Охоронні системи" задовольнив. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено, в іншій частині вказані судові рішення залишено без змін.

Не погодившись із постановою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подала до Верховного Суду України заяву про її перегляд з підстав, встановлених п. 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1, 3 - 6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заява зареєстрована у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 5 лютого 2018 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 лютого 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.

Ухвалою Верховного Суду від 9 лютого 2018 року заяву Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі №826/3088/16 було залишено без руху.

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у визначені в ухвалі строк усунула недоліки заяви про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2018 року відкрито провадження у справі №826/3088/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Охоронні системи" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року.

Розгляд заяви контролюючого органу здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України мотивом перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є зокрема, неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У заяві контролюючий просить переглянути вказану постанову Вищого адміністративного суду України посилаючись на наявність підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, а саме неоднакове застосування норм пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо реального здійснення господарських операцій в якості обов'язкової умови виникнення у платника податків права на формування витрат та податкового кредиту за такими операціями.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року (№ К/800/29655/17), від 23 лютого 2017 року (№К/800/25505/16), від 24 листопада 2014 року (№ К/800/51784/13), від 26 січня 2016 року (№ 826/11928/15) які, на думку контролюючого органу, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права.

Позиція контролюючого органу, наведена в акті перевірки від 10.11.2015 №414/26-57-22-04-10/31405191, за результатами якої і було прийнято оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення, та у заяві про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції, полягає у відсутності реальних правових наслідків господарських операцій в межах договорів підряду та поставки, укладених позивачем з контрагентами ТОВ Бакеліт , ТОВ Брокбудкепітал , ТОВ Імпульс , ТОВ Доміне , ТОВ Сана Юг , ТОВ Капрод , з огляду на відсутність, на думку контролюючого органу, у вказаних контрагентів реальної можливості проведення відповідних господарських операцій з поставки товарів, надання робіт та послуг, у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, виробничого обладнання, устаткування, складських приміщень, засобів транспортування тощо та порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що, наявними у матеріалах справи належно оформленими первинними документами підтверджено реальність спірних господарських операцій здійснених позивачем з вказаними вище контрагентами, а тому обґрунтовано визнано підставність та правомірність формування позивачем об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту на підставі первинних документів, оформлених за результатами реально здійснених господарських операцій, натомість контролюючим органом не надано належних доказів, які б підтверджували його доводи щодо неможливості проведення контрагентами позивача господарських операцій з поставки товару та надання робіт, послуг в силу відсутності у таких трудових та матеріальних ресурсів. Не надано доказів контролюючим органом і в підтвердження наявності узгоджених дій між позивачем та його контрагентами, з метою незаконного отримання податкових вигод, або обізнаності позивача щодо таких дій контрагентів.

В ухвалах Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2017 року (№К/800/25505/16), від 24 листопада 2014 року (№ К/800/51784/13), від 26 січня 2016 року (№ 826/11928/15), наданих для порівняння, суд касаційної інстанції, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що господарські операції між позивачами та їх контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, оскільки господарські операції не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які б у повній мірі відображали зміст таких господарських операцій, фактичне отримання товару, робіт, послуг (містять недоліки в оформленні, не дають змоги ідентифікувати осіб, що їх підписали, не містять повної інформації щодо вчинених господарських операцій, не дають можливості визначити обсяг виконаних робіт, їх вартісні показники), а також ненадання позивачами первинних документів, які, з урахуванням характеру укладених договорів, зокрема підряду, мали б бути оформлені за фактом проведених таких господарських операцій, а тому за встановлених обставин суди дійшли висновку, що у позивачів були відсутні підстави відображення наслідків таких господарських операцій у податковому обліку.

Із зіставлення рішення, про перегляд якого подано заяву, з рішеннями на які робиться посилання як на приклад неоднаковості у правозастосуванні, вбачається, що в основі кожного з них лежать конкретні фактичні обставини, які залежно від повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення в оскарженому рішенні були оцінені як такі, що документально підтверджують фактичність, товарність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику податку (позивачу) сформувати витрати та податковий кредит за такими господарськими операціями, а в порівняних рішеннях - як такі, що не давали для цього підстав.

Наведене вище дає підстави вважати, що рішення Вищого адміністративного суду України додані на обґрунтування заяви, прийняті судами за інших фактичних обставин справи, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Відповідно до частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України непідтвердження обставин, які стали підставою для перегляду справи, або якщо норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно, у задоволенні заяви про перегляд судового рішення належить відмовити.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 241 - 244, 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, пунктом 1 частини першої Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, Суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі №826/3088/16 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова