Ухвала

від 09.11.2017 по справі 812/241/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 листопада 2017 року м. Київ К/800/31379/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 812/241/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзалізничпром до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування та пені, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзалізничпром до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування та пені - задоволено частково.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області 21.09.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.09.2017 касаційну скаргу відповідача залишено без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору) та на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з ненаданням належних доказів щодо неможливості звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у визначений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строк, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.09.2017 була отримана відповідачем 05.10.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102920247059.

На виконання вимог ухвали від 27.09.2017 відповідачем надіслано документ про сплату судового збору - платіжне доручення від 05.10.2017 № 297 та клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження податковий орган посилається на здійснення реорганізації податкових органів та відсутність у Первомайській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області фахівців юридичної служби. Податковий орган наголошує на тому, що про існування ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 дізнався лише 20.09.2017.

Наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення апеляційної інстанції повністю або частково.

Статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено строки касаційного оскарження.

Враховуючи наведене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк або, у разі об'єктивних перешкод для цього, з моменту усунення таких перешкод.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Навпаки, наведені обставини в обґрунтування заяви про поновлення строку касаційного оскарження лише свідчать про відсутність у відповідача наміру оскаржити у касаційному порядку судові рішення в межах строку, встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач не наводить обставин, які б вказували, що судом апеляційної інстанції вчинено дії, які б перешкоджали оскарженню ухвали від 30.05.2017 в межах строку, встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема ненадіслання копії рішення на адресу сторін у справі або неповідомлення про здійснення апеляційного розгляду справи тощо, а також доказів, які б підтверджували наявність інших об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтею 49, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку в такі строки.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтею 49, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений статтею 212 цього Кодексу, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

З огляду на зазначене, відповідачем не усунуто недоліків касаційної скарги належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги , залишеної без руху.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини шостої статті 108 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

1 . Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 812/241/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзалізничпром до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування та пені - повернути.

2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна