Ухвала

від 09.11.2017 по справі 826/18093/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 листопада 2017 року К/800/31000/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І. , розглянувши касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2017

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017

у справі № 826/18093/15

за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Ті.Груп"

третя особа: Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області 18.09.2017 (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.09.2017 касаційну скаргу залишив без руху як таку, що подана без дотримання вимог ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судових рішень є необґрунтованим. Цією ж ухвалою зазначено, що звертаючись 18.09.2017 до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що первинна касаційна скарга була повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.08.2017 №К/800/25338/17 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України через невиконання вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі меншому, ніж визначено законом (ухвала від 24.07.2017). При цьому, податковий орган не наводить доводів із наданням на їх підтвердження доказів існування обставин, як об'єктивної перешкоди для повторного звернення із касаційною скаргою у передбачений ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України строк після повернення первісно поданої касаційної скарги.

У межах встановленого строку, наданого для виправлення недоліків касаційної скарги, скаржник подав клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, обґрунтоване посиланням на те, що у зв'язку зі зміною шатного розпису у відповідача відсутня достатня кількість працівників юридичного відділу, вся робота здійснюється за дорученнями фахівцями юридичного управління Головного управління ДФС у Волинській області. Питання сплати судового збору здійснюється створеною згідно розпорядження Головного управління ДФС у Волиснській області робочою групою, якою вирішено сплатити судовий збір лише 11.09.2017. Проте, відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку скаржник не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Оскільки доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, з урахуванням вище викладених обставин, не є належно обґрунтованими, а інші доводи щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвалених у справі № 826/18093/15 судових рішень та докази на їх підтвердження Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.02.2017 не наводить, є встановлені наведеною процесуальної нормою підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цієюкасаційною скаргою.

Керуючись частинами 4, 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 у справі № 826/18093/15.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева